22.11.2021 року м.Дніпро Справа № 904/7116/21
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)
суддів: Білецької Л.М., Вечірка І.О.,
при секретарі судового засідання: Колесник Д.А.
за участю представників сторін:
від апелянта: Артемов Артем Олексійович, витяг з ЄДР №б/н від 03.11.2021 р., представник;
інші представники сторін у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином;
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2021 року (повний текст складено 10.08.2021 року) у справі № 904/7116/21 (суддя Ярошенко В.І.)
за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк", м. Київ
до Компанії Concord Engineering GMBH, м. Відень,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Біо Енерджи Дніпро"
про звернення стягнення на предмет застави, -
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2021 року у справі № 904/7116/21 у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" про забезпечення позову відмовлено.
Господарський суд, при винесенні оскаржуваної ухвали, виходив з обставин відсутності в заяві позивача про вжиття заходів забезпечення позову обґрунтованих доводів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
Апеляційна скарга обгрунтована тим, що висновок оскаржуваної ухвали про недоведеність банком належних підстав для забезпечення позову спростовується змістом заяви про забезпечення позову, в якій банк зазначав, що він належним чином виконав свої договірні зобов'язання, одночасно, позичальник свої зобов'язання виконує неналежним чином, що підтверджується доданими до позовної заяви розрахунками заборгованості та виписками по рахункам.
Банк припускає, що відносно майна відповідача можуть відбутись аналогічні негативні дії, як ті, що відбулись із майном групи пов'язаних з відповідачем та позичальником осіб - ОСОБА_1 , яка виступає іпотекодавцем за Договором іпотеки №1/16/к/3-2 від 07.10.2016 року, укладеного в забезпечення виконання Товариства з обмежено відповідальністю "Альтернативні енергоресурси" (код ЄДРПОУ 33857713) та Товариства з обмеженою відповідальністю "АПС Пауер Технолоджи" (код ЄДРПО 40371795) своїх зобов'язань за Генеральним кредитним договором №1/16/к від 07.10.2016 року, укладеного з АБ "Укргазбанк". Таким майном є житловий будинок, літ. Я-7, загальної площею 1774,0 кв.м., житловою площею 595,5 кв.м, адреса: м. Дніпропетровськ, проспект Карла Маркса, буд. 37б.
Банк зазначає обставини припинення обтяження вказаного вище нерухомого майна за відсутності його згоди як іпотекодержателя і вважає, що виправданим, співмірним та адекватним по відношенню до заявлених позовних вимог у даній справі є застосування до відповідача таких заходів забезпечення позовних вимог, як накладення арешту на майно відповідача - рухоме обладнання - установка асфальтозмішувальна КДМ2067 00.00.000.ПС, 2016 року випуску, заводський номер 1608001, інвентарний номер 00163, місцезнаходження предмета застави: Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Левченко, 1 (на території ПрАТ "ММК ім.Ілліча") з оголошенням заборони на відчуження цього майна.
Просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2021 року у справі №904/7116/21 та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову.
Відповідач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача відзив на апеляційну скаргу не надали.
Згідно ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника скаржника, дослідивши докази, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся з позовом до Компанії Concord Engineering GMBH, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Біо Енерджи Дніпро", в якій просив суд в рахунок часткового погашення заборгованості ТОВ "Біо Енерджи Дніпро" в розмірі 3 390 453 євро 54 євроцентів та 114 719,95 гривень перед ПАТ АБ "Укргазбанк" за Генеральним кредитним договором №114/2019/ДНОД-КБ-ГКД від 26.03.2019 року та Кредитним договором про надання кредиту у формі невідновлювальної кредитної лінії № 2/18/к від 13.02.2018 року, яка складається з заборгованості по тілу кредиту 1 688 280,19 євро, пені за несвоєчасне погашення процентів 114 719,95 грн., процентів від суми простроченої заборгованості за сумою кредиту (подія припинення), розрахованих за ставкою 100,01% річних у відповідності до вимог ч. 2. ст. 625 Цивільного кодексу України та згідно п.п. 5.5.1 Генерального кредитного договору №114/2019/ДНОД-КБ-ГКД від 26.03.2019 року в розмірі 1 702 173,35 євро, звернути стягнення на належне Компанії Concord Engineering GMBH, від імені та за дорученням якої діє представництво "Конкорд Інжиніринг ГМБХ" майно, що є предметом застави за Договором застави №2/18/к/3-12 від 03.10.2018 року, а саме:
- установка асфальтозміщувальна КДМ2067 00.00.000.ПС, 2016 року випуску, заводський номер 1608001, інвентарний номер 00163, місцезнаходження предмета застави: Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Левченко, 1 (на території ПрАТ "ММК ім.Ілліча"), предмет застави належить Компанії "Конкорд Інжиніринг ГМБХ" (реєстраційний номер компанії FN 34751 їх, фактична адреса: Політичний округ Відень, м. Відень, Ротентурмштрассе, 16-18, кім. 101, 1010) на праві власності на підставі контракту №16/0496/69 від 11.07.2016 року, шо укладений між ПАТ "Кременчуцький завод дорожніх машин" (Продавець) та Concord Engineering GMBH, накладної на відвантаження та відпуск продукції № 18/110 від 29.07.2016 року та балансової довідки №08/10-02 від 10.08.2018 року - шляхом проведення прилюдних торгів під час примусового виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет застави в рамках процедури виконавчого провадження за початковою ціною - 15 300 000,00 (п'ятнадцять мільйонів триста тисяч) грн. 00 коп. визначеною суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ "Увекон Ленд" згідно складеного 21.09.2020 року Звіту про оцінку рухомого майна - обладнання (1 інвентарна одиниця), власником якого є: "Представництво "Конкорд Інжиніринг ГМБХ" від 21.09.2020 року.
Разом із позовною заявою позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив суд в межах розміру ціни позову (ринкової вартості предмету застави) 15 300 000,00 грн. накласти арешт на належне Компанії "Конкорд Інжиніринг ГМБХ" (Concord Engineering GMBH) від імені та за дорученням якої діє Представництво "Конкорд Інжиніринг ГМБХ", рухоме майно, яке є предметом договору застави: № 2/18/к/3-12 від 03.10.2018 року.
Вказана заява мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити виконання рішення суду та ускладнити ефективний захист і поновлення порушених прав та інтересів позивача, оскільки заявник припускає, що майновий стан відповідача може суттєво погіршитися.
Відповідно до ч.2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом цієї норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Згідно з п.1 ч.1 ст.137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
У кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Забезпечення позову - це, по суті, обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Заходи забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.
Обрання належного, відповідного предмету спору, заходу забезпечення позову, сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Щодо досліджуваної справи, то предметом позову є зверненння стягнення на належне третій особі у даній справі майно в рахунок часткового погашення заборгованості за Генеральним кредитним договором №114/2019/ДНОД-КБ-ГКД від 26.03.2019 року та Кредитним договором про надання кредиту у формі невідновлювальної кредитної лінії № 2/18/к від 13.02.2018 року. Вказане майно, як зазначає в позові позивач, є заставним майном відповідно до Договору застави від 03.10.2018 року №2/18/к/3-12, укладеного між позивачем та відповідачем.
Колегія суддів звертає увагу, що позивач не спростував висновок оскаржуваної ухвали про недоведеність ним обставин того, що у разі невжиття заходів забезпечення позову можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Як в заяві про забезпечення позову, так і в апеляційній скарзі, позивач посилається на дії осіб, які не є учасниками даної справи № 904/7116/21, і дії яких стосуються майна, що не є предметом спору. Тобто, зазначені ним доводи є лише припущеннями щодо можливого відчуження заставного майна поза волею банку як іпотекодержателя, про що вірно вказав суд першої інстанції.
Колегія суддів зазначає, що саме лише припущення про існування об'єктивних ризиків того, що відповідачем можуть вчинятися дії, пов'язані із відчуженням заставного майна, не є підставою для забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Позивачем не надано жодних доказів на підтвердження своїх доводів.
Слід зазначити, що відповідно до ч.1 ст. 27 Закону України "Про заставу", застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи.
З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновками оскаржуваної ухвали про відсутність підстав для задоволення заяви ПАТ АБ "Укргазбанк" про забезпечення позову.
Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції. Апеляційна скарга не доведена і задоволенню не підлягає. Оскаржувану ухвалу слід залишити без змін як закону та обгрунтовану.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 269, 271, 275, 276, 282 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2021 року у справі №904/7116/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 26.11.2021 року.
Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд
Суддя: Л.М. Білецька
Суддя: І.О. Вечірко