26 листопада 2021 року м. Харків Справа № 917/920/21
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Шевель О.В., суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “ВЕЛТЛІНЕР” (вх.№2933 П/2) на рішення Господарського суду Полтавської області від 28.08.2021, ухвалене суддею Пушко І.І. у приміщенні господарського суду Полтавської області 28.08.2021 без виклику представників сторін, у справі № 917/920/21
за позовом: Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “ВЕЛТЛІНЕР”, м. Київ,
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “КАЛИНА”, м. Кременчук, Полтавська область,
про стягнення 22945,00 грн,
Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “ВЕЛТЛІНЕР” звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “КАЛИНА” про стягнення в порядку регресу 22945,00 грн страхового відшкодування, виплаченого позивачем гр. ОСОБА_1 на підставі договору №ІМ 090412 добровільного страхування майна фізичної особи в зв'язку з настанням 01.05.2020 страхової події - пошкодження застрахованого майна внаслідок його залиття.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 28.08.2021 в позові відмовлено повністю. В обґрунтування вказаного рішення суд першої інстанції зазначив, що надані відповідачем докази з більшою вірогідністю свідчать про відсутність його вини у спричиненні шкоди внаслідок залиття застрахованої квартири, а позивачем не доведено наявність причинного зв'язку між діями (або можливою бездіяльністю) відповідача та спричиненими збитками.
Позивач із рішенням не погодився, у межах встановленого законом строку подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
За твердженням апелянта, відповідальність за шкоду, заподіяну третім особам в результаті невиконання або неналежного виконання своїх обов'язків як особи, яка здійснює управління багатоквартирним будинком, покладається саме на створене співвласниками багатоквартирного будинку об'єднання (відповідача); обґрунтування, чому саме суд першої інстанції прийняв в якості належних та допустимих доказів акт огляду місця протікання каналізаційної системи від 15.05.2020 та акт № 4 від 15.05.2020 про причину залиття житлового приміщення та не прийняв в якості належного та допустимого доказу наданий позивачем акт№ 1 від 05.05.2020 про наслідки залиття житлового приміщення - в оскаржуваному судовому рішенні не наводиться; на думку апелянта, єдиним належним в розумінні ч. 1 ст. 77 ГПК України доказом по справі є акт № 1 від 05.05.2020 про наслідки залиття житлового приміщення, а саме застрахованої квартири № 34 за адресою: 39617, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Небесної Сотні, буд. 30, оскільки він складений за формою, встановленою підп. 2.3.6 п. 2.3 “Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій”, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17.05.2005, відображає всю інформацію, необхідність якої визначена Правилами, опис того, що трапилося і наслідки; причину залиття/аварії (зокрема, несанкціоноване втручання мешканців квартири у роботу системи, незадовільне технічне обслуговування систем, передчасний вихід з ладу трубопроводів тощо); висновки і рекомендації комісії, у тому числі про те, хто заподіяв шкоду, підписаний членами комісії, а також мешканцями квартир, які з ним ознайомлені.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.10.2021 відкрито апеляційне провадження за вказаною скаргою.
Враховуючи, що ціна позову в даній справі є меншою від ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і що на момент відкриття провадження учасниками справи не подано клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін і суд не вбачав підстав для призначення такого розгляду з власної ініціативи - суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга буде розглядатися за правилами ч. 10 ст. 270 ГПК України без повідомлення учасників справи, про що було зазначено в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.
Встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв і клопотань по суті справи та з процесуальних питань - 5 днів з дня вручення вказаної ухвали.
Як вбачається з долучених до матеріалів справи повідомлень відділення зв'язку, відповідач отримав копію ухвали про відкриття провадження 08.10.2021.
13.10.2021, тобто в межах установленого у вищевказаній ухвалі строку, до суду надійшов відзив відповідача на апеляційну скаргу, в якому Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “КАЛИНА” зокрема зазначає, що ОСББ “КАЛИНА” не є надавачем житлово-комунальних послуг та балансоутримувачем будинку №30, кошторис Об'єднання не передбачає обслуговування внутрішньоквартирної системи водовідведення діаметром 50 мм; Акт №1 від 05.05.2020 було складено за зовнішнім оглядом пошкоджень стелі, гіпсокартонної конструкції стелі та шпалер, без огляду та доступу до місця аварії в шахті водовідведення, причиною залиття в акті вказано системи водовідведення (пошкодження між 6 - 5 поверхами); в Акті від 15.05.2020 встановлено причинно-наслідковий зв'язок: протікання в квартирі №37 спричинило залиття квартири №34, Акт №4 уточнює причину залиття квартири АДРЕСА_1 ; посилаючись за зміст вказаних актів, відповідач зазначає, що вони не мають відношення до будівельно-технічних експертних досліджень, а лише уточнюють причину залиття квартири №34, вказану в акті №1 від 05.05.2020, що було складено лише за зовнішнім оглядом пошкоджень.
Відповідно до ч.2 ст.270 ГПК України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п'ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч.1 ст.273 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
У даній справі, в якій провадження було відкрито 04.10.2021, останнім днем вказаного строку є 03.12.2021. Отже, розгляд справи судом апеляційної інстанції здійснюється в межах установленого законом строку.
В ході апеляційного розгляду даної справи апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, у межах встановленого строку.
За таких обставин, з урахуванням вищенаведених приписів ч.1 ст.273 ГПК України щодо строку апеляційного провадження, а також тих обставин, що правову позицію сторін викладено в апеляційній скарзі та у відзиві на неї, будь-яких додаткових пояснень та клопотань до суду не надійшло - колегія суддів дійшла висновку про закінчення розгляду апеляційної скарги.
У відповідності до вимог ст. 282 ГПК України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає, що встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини даної справи є наступними.
12.02.2020 між компанією та гр. ОСОБА_1 укладено договір №ІМ 090412 добровільного страхування майна фізичної особи (далі - Договір №ІМ 090412, а.с. 11-13), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням застрахованим майном, а саме квартирою за адресою АДРЕСА_2 .
01.05.2020 відбулося пошкодження застрахованого майна внаслідок його залиття. На підтвердження факту страхового випадку співвласниками ОСББ складено та підписано акт №1 від 05.05.2020 про наслідки залиття житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , який затверджений керуючим ОСББ “КАЛИНА” Юрченком В.І. (далі - Акт, а.с. 15). В Акті зазначено, що комісією встановлено пошкодження стелі, гіпсокартонних конструкцій стелі, шпалер; в результаті обстеження встановлено, що причиною залиття квартири АДРЕСА_1 стало протікання системи водовідведення (каналізації) внаслідок її фізичного зносу (пошкодження між 6 - поверхами); Акт №1 від 05.05.2020 було складено за зовнішнім оглядом.
13.05.2020 на замовлення Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “ВЕЛТЛІНЕР” аварійним комісаром Ситником О.С. складено та підписано акт огляду пошкодженого майна (дефектна відомість) (а.с. 16). В цьому акті зазначено, що з метою встановлення причини залиття було демонтовано частину гіпсокартонної стіни і знято плитку керамічну. В акті вказано, що його складено на підставі зовнішнього огляду майна.
15.05.2020, за участю ФОП Сичевської С.О. здійснено демонтаж цегляної кладки каналізаційної шахти в квартирі АДРЕСА_4 , яка знаходиться на 6-му поверсі будинку, про що складено акт огляду місця протікання, підписаний керуючим ОСББ “КАЛИНА” Юрченком В.І. та ФОП Сичевською С.О. (а.с. 105), а також складено комісійний акт № 4 про причину залиття житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 107), до яких приєднані відповідні фотодокументи.
Зазначеними актами встановлена причина залиття - а саме протікання по стояку системи водовідведення в квартирі № 37 (над верхньою частиною з'єднувальної муфти на висоті 1,8 м над підлогою квартири) внаслідок нахилу (перекосу) з'єднання каналізаційної труби з верхньою частиною муфти.
Позивач звернувся до ТОВ “ВІЛЛІС СТРАХОВІ БРОКЕРИ”, з яким на підставі договору доручення на надання послуг з технічного асистансу № 2 від 01.02.2018 (а.с. 56 - 61) співпрацює з питань організації надання послуг технічного асистансу. За виконані роботи з технічного асистансу при врегулюванні страхового випадку (залиття квартири, яке мало місце 12.05.2020), позивачем на підставі акту № 2 від 29.05.2020 про виконані роботи (а.с. 66-зворот) та рахунку-фактури № СФ-0000081 від 29.05.2020 (а.с. 66) було сплачено за надані послуги 2950,00 грн згідно з платіжним дорученням № 826 від 23.07.2020 (а.с. 67).
Згідно з висновком № 10/36-05-1 від 19.05.2020 про розмір матеріального збитку (а.с. 51), що є невід'ємною частиною Звіту № 10/36-05 від 19.05.2020 про незалежну оцінку з визначення розміру матеріального збитку, завданого об'єкту оцінки, що розташований за адресою: м. Кременчук, вул. Небесної Сотні, буд. 30, кв. 34 (а.с. 17-29), складеного суб'єктом оціночної діяльності ФОП Ільченко Д. В., розмір матеріального збитку становить 18675,06 грн. Відповідно до рахунку-фактури № СФ-0000006 від 03.06.2020 ТОВ “БУДТЕХІНВЕСТ” витрати на відновлення застрахованої квартири дорівнюють 20500,00 грн (а.с. 53).
На виконання заяви про виплату страхового відшкодування від 03.06.2020 (а.с. 52) виплата страхового відшкодування в розмірі 19995,00 грн (суму вартості ремонтних робіт 20500,00 грн зменшено на розмір франшизи 505,00 грн) була проведена на поточний рахунок ТОВ “БУДТЕХІНВЕСТ”, що підтверджується платіжним дорученням № 491 від 09.06.2020 (а.с. 55).
08.06.2021 Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “ВЕЛТЛІНЕР” звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “КАЛИНА” про стягнення в порядку регресу 22945,00 грн страхового відшкодування.
За розрахунком позивача, розмір позовних вимог визначено як суму сплаченого ним страхового відшкодування (19995,00 грн) та суму здійсненої оплати витрат на послуги технічного асистансу по врегулюванню страхового випадку (2950,00 грн).
Місцевий господарський суд в задоволенні позову відмовив - з наведених вище підстав.
Надаючи оцінку висновкам місцевого господарського суду згідно з підпунктом б) пункту 3 частини 1 статті 282 ГПК України, колегія суддів погоджується з ними з огляду на наступне.
Як було встановлено вище предметом позову в даній справі є вимога страхової компанії про відшкодування шкоди (збитків) у порядку регресу.
За приписами статті 27 Закону України “Про страхування” та 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Ч. 1,2 ст. 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).
Отже, для застосування такої міри відповідальності як відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, шкода, причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою кредитора, вина заподіювача.
Відсутність хоча б одного з перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Ураховуючи положення статті 74 ГПК України саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.
Відповідне узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, в постанові від 16.01.2020 у справі № 910/5827/19, від 16.03.2021 у справі № 910/8002/20, від 15.06.2021 у справі № 910/8926/20 тощо.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку” об'єднання співвласників багатоквартирного будинку визначено, як юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами (ч. 1 ст. 4 Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку”).
Місцевим господарським судом встановлено, що матеріали справи не містять статутних документів ОСББ “КАЛИНА” та будь-яких інших відомостей про діяльність зазначеного ОСББ.
Відповідач в ході розгляду справи в суді першої інстанції зазначав, що ОСББ “КАЛИНА” не втручалося в систему стояків водовідведення, не проводило на ній ніяких робіт, внаслідок яких могло виникнути протікання, та не мало фізичного доступу до неї. За твердженням відповідача, забудовник заклав цеглою та зацементував шахту водовідведення між першим поверхом та приміщенням підвалу, тому під час огляду неможливо виявити протікання стояка в підвалі. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач також наполягав на тому, що він не є надавачем житлово-комунальних послуг та балансоутримувачем будинку №30, кошторис Об'єднання не передбачає обслуговування внутрішньоквартирної системи водовідведення діаметром 50 мм.
Місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні зазначив про визнання відповідачем у відзиві на позов тих обставин, що управління будинком №34 по вулиці Небесної Сотні у місті Кременчуці та його утримання на дату страхового випадку здійснювало саме ОСББ “КАЛИНА”.
Проте, як вбачається зі змісту відзиву на позову, відповідачем цих обставин не визнано, натомість він зазначав про відсутність у кошторисі об'єднання витрат на обслуговування системи водовідведення.
З самого факту комісійного підписання акту №1 від 05.05.2020 співвласниками ОСББ, затвердження його керуючим ОСББ та зі змісту цього акту також не вбачається обставин, про які зазначив місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні - про те, що ОСББ “КАЛИНА” є балансоутримувачем, який зобов'язаний підтримувати в безаварійному стані систему водовідведення будинку.
Водночас суд апеляційної інстанції погоджується з тим, що відповідно до норм чинного законодавства, на які послався місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні, зокрема, згідно з п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку”, до обов'язків співвласників багатоквартирного будинку належить забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку.
Проте існування у відповідача такого обов'язку в цілому щодо забезпечення утримання спільного майна будинку також не свідчить про беззаперечне покладення на нього заявлених позивачем витрат у даному конкретному випадку, оскільки, як було встановлено вище, в силу вищенаведених приписів ст.1166 ГПК України та правової позиції Верховного Суду щодо застосування вищевказаної норми, позивач у даній справі мав довести, що причиною залиття квартири (внаслідок якого позивачем як страховиком було сплачено відповідне страхове відшкодування), була винна протиправна поведінка відповідача, яка призвела до заподіяння шкоди.
Позивач в апеляційній скарзі зазначає, що єдиним належним в розумінні ч. 1 ст. 77 ГПК України доказом, що підтверджує наявність відповідного складу цивільного правопорушення, є акт № 1 від 05.05.2020 про наслідки залиття житлового приміщення, а саме застрахованої квартири № 34 за адресою: 39617, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Небесної Сотні, буд. 30, оскільки він складений за формою, встановленою підп. 2.3.6 п. 2.3 “Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій”, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17.05.2005, відображає всю інформацію, необхідність якої визначена Правилами, опис того, що трапилося і наслідки; причину залиття/аварії (зокрема, несанкціоноване втручання мешканців квартири у роботу системи, незадовільне технічне обслуговування систем, передчасний вихід з ладу трубопроводів тощо); висновки і рекомендації комісії, у тому числі про те, хто заподіяв шкоду, підписаний членами комісії, а також мешканцями квартир, які з ним ознайомлені.
Разом з тим, ним не наведено посилань на жодну норму чинного законодавства, якою було б встановлено заборону на подальше доповнення та уточнення відповідного акту (який складено за зовнішнім оглядом) у зв'язку з проведенням додаткових заходів із встановлення певних обставин (в даному випадку - встановлення причин залиття квартири після здійснення демонтажу цегляної кладки каналізаційної шахти).
Так, у комісійному акті №4 від 15.05.2020, складеному та затвердженому в тому ж порядку, що і акт № 1 від 05.05.2020 (його підписали, зокрема, ті ж особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ) встановлено причину залиття квартири АДРЕСА_1 - а саме, протікання по стояку системи водовідведення в квартирі АДРЕСА_4 , та зазначено, що цей акт відміняє та уточнює причину залиття квартири АДРЕСА_1 , вказану в акті № 1 від 05.05.2020 про наслідки залиття житлового приміщення, який було складено за зовнішнім оглядом пошкоджень стелі, гіпсокартонної конструкції стелі та шпалер, без огляду та доступу до місця аварії в шахті водовідведення.
Тому твердження апелянта про те, що вказаний акт №4 не містить інформації щодо застрахованої квартири АДРЕСА_1 , на думку колегії суддів, не узгоджуються з матеріалами справи.
Отже, даний акт стосується предмета доказування, тому місцевим господарським судом було правомірно прийнято його як доказ у справі, у відповідності до вимог ст.76 ГПК України.
Апелянт із посиланням на ст.77 ГПК України зазначає, що докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються та вказує, що питання визначення причин пошкоджень та руйнувань будівельних об'єктів та їх елементів віднесено до основних завдань будівельно-технічної експертизи, а акт №4 не може розглядатися як відповідне експертне дослідження.
При цьому, як встановлено місцевим господарським судом та не спростовано апелянтом, висновку експерта щодо причин залиття застрахованої квартири позивач до матеріалів справи не надав.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що акт №4 дійсно не є експертним дослідженням - так само, як і акт №1, на який посилається позивач і в якому виключно за результатами зовнішнього огляду зроблено висновок не лише про причину залиття квартири АДРЕСА_1 (протікання системи водовідведення), але і про причину такого протікання (внаслідок фізичного зносу).
Тобто фактично викладений в акті №1 висновок про фізичний знос системи водовідведення має характер припущення, натомість акт №4 складено після демонтажу цегляної кладки, отже, вихідних даних для огляду та певних висновків (зокрема, про відсутність механічних пошкоджень труби та з'єднувальної муфти та про те, що зміщення муфти могло мати місце внаслідок природної осадки будинку) комісія мала більше.
Будь-яких інших доказів, що підтверджували б причину залиття застрахованої квартири, про яку стверджує позивач (фізичний знос системи водовідведення) та беззаперечно свідчили б про наявність вини відповідача в тому, що сталася дана страхова подія, матеріали справи не містять.
Акт від 13.05.2020, складений на замовлення Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “ВЕЛТЛІНЕР” аварійним комісаром Ситником О.С. (а.с. 16) висновків про причину залиття не містить, і його також складено на підставі зовнішнього огляду - на що правомірно вказав місцевий господарський суд.
За таких обставин, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд обґрунтовано, надавши належну оцінку наявним у матеріалах справи доказам у їх сукупності, у відповідності до приписів ст.79 ГПК України щодо вірогідності доказів, дійшов висновку про те, що надані відповідачем докази (зокрема, акт №4 від 15.05.2021) з більшою вірогідністю свідчать про відсутність його вини у спричиненні шкоди внаслідок залиття застрахованої квартири, а позивачем не доведено наявність причинного зв'язку між діями (або можливою бездіяльністю) відповідача та спричиненими збитками.
В апеляційній скарзі не наведено аргументів, що спростовували б вищенаведені висновки і могли б бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
За результатами апеляційного перегляду рішення місцевого господарського суду колегією суддів також не було встановлено наявності неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права в розумінні ч.2 ст.277 ГПК України або порушення норм процесуального права, які згідно з ч.3 цієї ж норми є обов'язковою підставою для скасування судового рішення.
Відповідно до ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 13, 269, п.1 ч.1 ст.275, ст.276, ст.282 ГПК України,
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “ВЕЛТЛІНЕР” залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Полтавської області від 28.08.2021 у справі №917/920/21 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст. 286 - 289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 26.11.2021
Головуючий суддя О.В. Шевель
Суддя О.О. Крестьянінов
Суддя В.О. Фоміна