79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"17" листопада 2021 р. Справа №914/3319/20
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді: Плотніцького Б.Д.
Суддів: Кравчук Н.М.
Скрипчук О.С.
за участю секретаря судового засідання Процевич Р.Б.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Відділу капітального будівництва та інвестицій Червоноградської міської ради вих.№371 від 31.08.2021 (вх. № 01-05/3016/21 від 06.09.2021)
на рішення Господарського суду Львівської області від 15.07.2021 (повний текст рішення складено та підписано 26.07.2021, суддя Петрашко М.М.)
у справі №914/3319/20
за позовом: Відділу капітального будівництва та інвестицій Червоноградської міської ради, м. Червоноград,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Шлях”, м. Львів,
за участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Червоноградської міської ради, м. Червоноград,
про стягнення збитків в розмірі 612 562,00 грн.
за участю представників:
від позивача - Павлюк Петро Степанович
від відповідача - не з'явився
від третьої особи - Цюпа Віталій Петрович
Короткий зміст вимог позовної заяви і рішення суду першої інстанції:
Відділ капітального будівництва та інвестицій Червоноградської міської ради звернувся з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Шлях” за участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Червоноградської міської ради, про стягнення збитків в розмірі 612562,00 грн.
Господарський суд Львівської області рішенням від 15.07.2021 відмовив у задоволенні позову Відділу капітального будівництва та інвестицій Червоноградської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю “Шлях” про стягнення збитків у розмірі 612 562,00 грн.
Рішення суду, зокрема, мотивовано тим, що позивачем не доведено, що у відповідності до пункту 8.2. договору він належним чином повідомив відповідача про виявлені недоліки у роботі та проінформував відповідача про дату, час та місце складення дефектного акту.
Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи:
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Відділ капітального будівництва та інвестицій Червоноградської міської ради оскаржив таке в апеляційному порядку. Апеляційна скарга надійшла до Західного апеляційного господарського суду 06.09.2021.
При цьому зазначив, що суд не врахував всі надані позивачем докази. Апелянт вказав, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Шлях” не усунуло недоліки та не з'явилось для складання дефектного акту згідно з договірними зобов'язаннями, 11.06.2020р. Відділом капітального будівництва та інвестицій Червоноградської міської ради за участю начальника Відділу капітального будівництва та інвестицій Червоноградської міської ради - Павлюка Петра Степановича, інженера з технічного нагляду Відділу капітального будівництва та інвестицій Червоноградської міської ради - Самофалової Тетяни Георгіївни та за участю проектної організації: ГАП ОП ЛОПВ АПБ Василько Василь Іванович складено дефектний акт.
Відповідно до вказаного дефектного акту виявлених недоліків по якості виконаних робіт від 11.06.2020р., вартість неякісно виконаних робіт становить 612562,00 грн.
Як стверджує апелянт, Відділ капітального будівництва та інвестицій Червоноградської міської ради надіслав Товариству з обмеженою відповідальністю “Шлях” супровідний лист від №209 із долученим до нього дефектним актом.
Відзивів на апеляційну скаргу не надходило.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким позов задоволити.
Представник третьої особи в судовому засіданні підтримав доводи апелянта, просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким позов задоволити
Відповідач у судове засідання участі уповноваженого представника не забезпечив, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення рекомендованих повідомлень.
Відповідно до п.п. 1,2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Апеляційний господарський суд, розглянувши наявні в справі докази, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, дійшов висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно з встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин, і визначених відповідно до них правовідносин, вбачається, що:
30.07.2018р. між Відділом капітального будівництва та інвестицій Червоноградської міської ради (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Шлях” (підрядник) укладено договір №30/1, відповідно до пункту 1.1. якого, підрядник зобов'язується власними силами і засобами, в обумовлений строк у відповідності до замовлення і вимог проектно-кошторисної документації, будівельних норм та правил виконати роботи на об'єкті: “Реконструкція спортивного комплексу “Шахтар” у місті Червонограді Львівської області”, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконані роботи.
Відповідно до пункту 2.1. договору, підрядник повинен замовнику виконати передбачені цим договором роботи, якість яких відповідає умовам цього договору, або вимогам, що звичайно ставляться на момент передання їх замовнику.
Згідно із пунктом 3.1. договору, договірна ціна на момент укладення договору є твердою і становить 16990000,00 грн. з ПДВ. Ліміт коштів на поточний 2018 рік становить 13881502,00 грн., в тому числі ПДВ 2313583,67 грн. Дана сума підлягає коригуванню у разі надходження додаткових призначень для фінансування даного об'єкту, що оформляється додатковою угодою до договору після узгодження з головним розпорядником коштів.
Пунктом 4.2. договору передбачено, що розрахунки проводяться тільки за фактично виконані роботи протягом до 60-ти календарних днів після підписання замовником представлених підрядником належно оформлених актів виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідки (форма КБ-3), рахунку на оплату, шляхом проміжних платежів, та тільки в межах бюджетних призначень та при умові поступлення коштів на рахунок замовника по даному об'єкту.
Згідно із пунктом 4.13. договору, замовник здійснює оплату робіт підряднику на підставі виставленого рахунку та акту виконаних робіт на умовах відстрочки платежу, на термін 35 календарних днів з моменту виконання робіт. Оплата за договором підряду здійснюється на підставі актів за формою КБ-2 та КБ-3 протягом поточного місяця, у якому підписано акти виконаних робіт, або у наступному за поточним.
Відповідно до пункту 5.2. договору, місце виконання робіт - місто Червоноград Львівської області. Підрядник гарантує якість закінчених робіт і змонтованих конструкцій, досягнення показників, визначених у проектній документації, та можливість їх експлуатації протягом гарантійного строку. (Підрядник гарантує якість закінчених робіт і змонтованих конструкцій, досягнення показників, визначених у договорі та(або) проектно-кошторисній документації, і можливість їх експлуатації протягом гарантійного терміну, який становить не менше 11 років).
Згідно із пунктом 6.1.2. договору, замовник має право здійснювати контроль та технічний нагляд за якістю, обсягами та вартістю будівництва об'єкта; відповідністю виконаних робіт вимогам проекту, кошторису, будівельних норм і правил; відповідністю матеріалів, виробів і конструкцій державним стандартам і технічним нормам, не втручаючись у господарську діяльність підрядника.
Пунктом 6.1.3. договору передбачено, що замовник має право вимагати від підрядника виправлення за власний рахунок у встановлений строк неякісно виконаних робіт, та робіт проведених з відхиленням від проекту чи з порушенням будівельних норм.
Відповідно до пункту 6.1.5. договору, замовник має право перевіряти якість скритих робіт.
Згідно із пунктом 6.2.3. договору, замовник зобов'язується приймати від підрядника акти виконаних робіт за формою КБ-2в, та довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3, перевірити їх та підписати впродовж узгодженого сторонами строку або повернути підряднику для виправлення.
Пунктом 6.2.7. договору передбачено, що замовник зобов'язується повідомити підрядника про виявлені недоліки в роботі.
Відповідно до пункту 6.4.1.1. договору, підрядник зобов'язаний виконувати роботу у відповідності з вимогами проектно-кошторисної документації, будівельних норм і правил, графіку виконання робіт, та чинного законодавства України.
Згідно із пунктом 6.4.10. договору, підрядник зобов'язаний усувати недоліки в роботах, матеріалах, устаткуванні, виявлені замовником, відповідними державними органами, авторським та технічним наглядом в строки, визначені актами перевірок, вказівок та приписів, та інформувати замовника про це в інформації передбаченої цим договором. Підрядник за запитом замовника надає необхідну йому інформацію.
Пунктом 6.4.19. договору передбачено, що підрядник гарантує якість закінчення робіт і змонтованих конструкцій, досягнення показників робіт, визначених у проектній документації, та можливість їх експлуатації протягом гарантійного строку.
Відповідно до пункту 8.1. договору, підрядник гарантує якість закінчення робіт і змонтованих конструкцій, досягнення показників об'єкту визначених у договорі та проектно-кошторисній документації та можливість безперервної і нормальної експлуатації об'єкта протягом - 11 років з моменту здачі його в експлуатацію.
Згідно із пунктом 8.2. договору, у разі виявлення протягом гарантійних строків у закінчених роботах (об'єктів будівництва) недоліків (дефектів), замовник протягом 20-ти днів після їх виявлення повідомить про це підрядника, запросить його для складання дефектного акту про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів). Якщо підрядник не явиться без поважних причин у визначений у запрошенні строк, замовник має право залучити до складання акту незалежних експертів, повідомивши про це підрядника. Акт, складений без участі підрядника, замовник надсилає йому для виконання протягом 10-ти днів після складання.
Пунктом 8.3. договору передбачено, що підрядник зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти, допущені з його вини, протягом строків, визначених дефектним актом. Якщо протягом 5-ти днів підрядник не приступає до ліквідації порушень, замовник може залучати для цього третіх осіб з компенсацією усіх витрат та понесених збитків за рахунок підрядника.
Відповідно до пункту 8.5. договору, підрядник не відповідає за дефекти, виявлені у межах гарантійного терміну, якщо він не доведе, що вони сталися внаслідок:
- природного зносу об'єкта будівництва або його частини;
- неправильної його експлуатації;
- неправильності інструкцій щодо його експлуатації, розроблених самим замовником або залученими іншими особами;
- неналежного ремонту об'єкта, який здійснено самим замовником або залученими третіми особами.
В інших випадках підрядник зобов'язується усунути недоліки робіт за власний кошт у терміни погоджені із замовником. Терміни усунення недоліків мають враховувати технологічні можливості підрядника.
Згідно із пунктом 12.1. договору, цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами, скріплення печатками та діє до 31.12.2019р., а в частині розрахунків до повного його виконання.
Відповідно до додаткової угоди №1 від 25.02.2019р. до договору підряду №30/1 від 30.07.2018р., сторони змінили пункт 3.1. договору, виклавши його в такій редакції:
“ 3.1. Договірна ціна на момент укладення договору є твердою і становить: 16990000,00 грн. з ПДВ. Ліміт коштів на поточний рік становить 390000,00 грн., в тому числі ПДВ 65000,00 грн. Дана сума підлягає коригуванню у разі надходження додаткових призначень для фінансування даного об'єкту, що оформляється додатковою угодою до договору після узгодження з головним розпорядником коштів.”.
Як вказано у додатковій угоді №1 від 25.02.2019р. до договору підряду №30/1 від 30.07.2018р., дана додаткова угода поширює свою дію на відносини, що склалися між сторонами до 31.12.2019р.
Відповідно до додаткової угоди №2 від 23.05.2019р. до договору підряду №30/1 від 30.07.2018р., сторони змінили пункт 3.1. договору, виклавши його в такій редакції:
“ 3.1. Договірна ціна на момент укладення договору є твердою і становить: 16990000,00 гри. з ПДВ. Ліміт коштів на поточний рік становить 878252,00 грн., в тому числі ПДВ 146376,00 грн. (збільшено ліміт на 488252,00 грн. згідно рішення Червоноградської міської ради №1179 від 04.04.2019р. “Про внесення змін до міського бюджету на 2019 рік”). Дана сума підлягає коригуванню у разі надходження додаткових призначень, для фінансування даного об'єкту, що оформляється додатковою угодою до договору після узгодження з головним розпорядником коштів.”.
Як вказано у додатковій угоді №2 від 23.05.2019р. до договору підряду №30/1 від 30.07.2018р., дана додаткова угода поширює свою дію на відносини, що склалися між сторонами до 31.12.2019р.
Як стверджують сторони, на виконання умов договору №30/1 між Відділом капітального будівництва та інвестицій Червоноградської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю “Шлях” підписано акти приймання виконаних робіт форми КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3.
Однак, через деякий час після прийняття виконаних робіт було виявлено дефекти виконаних відповідачем робіт, які неможливо було виявити під час приймання робіт позивачем.
Слід зазначити, що у матеріалах справи відсутні акти виконаних робіт форми КБ-2 та довідки КБ-З, докази оплати робіт тощо, оскільки такі вилучені в рамках кримінального провадження.
При перегляді рішення місцевого господарського суду судова колегія Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним:
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Пунктом 1 частини 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.
Згідно з статтею 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За умовами статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Частинами 1 та 3 статті 843 Цивільного кодексу України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Згідно із частиною 1 статті 849 Цивільного кодексу України, замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.
Як встановлено судом, 30.07.2018р. між Відділом капітального будівництва та інвестицій Червоноградської міської ради (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Шлях” (підрядник) укладено договір №30/1, відповідно до пункту 1.1. якого, підрядник зобов'язується власними силами і засобами, в обумовлений строк у відповідності до замовлення і вимог проектно-кошторисної документації, будівельних норм та правил виконати роботи на об'єкті: “Реконструкція спортивного комплексу “Шахтар” у місті Червонограді Львівської області”, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконані роботи.
Відповідно до частини 1 статті 852 Цивільного кодексу України, якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 статті 853 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Згідно із частиною 3 статті 853 Цивільного кодексу України, якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.
Відповідно до статті 857 Цивільного кодексу України, робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.
Частиною 1 статті 858 Цивільного кодексу України передбачено, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:
1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;
2) пропорційного зменшення ціни роботи;
3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.
Як встановлено судом, в укладеному договорі сторони передбачили порядок дій в разі виявлення у закінчених роботах недоліків, а також передбачено способи усунення підрядником недоліків.
Так, згідно із пунктом 8.2. договору, у разі виявлення протягом гарантійних строків у закінчених роботах (об'єктів будівництва) недоліків (дефектів), замовник протягом 20-ти днів після їх виявлення повідомляє про це підрядника, запрошує його для складання дефектного акту про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів).
В матеріалах справи міститься лист Відділу капітального будівництва та інвестицій Червоноградської міської ради від 02.06.2020р. №200, що адресований Товариству з обмеженою відповідальністю “Шлях” із повторним проханням прибути 10.06.2020р. на об'єкт для складання дефектного акту виявлених недоліків по якості виконаних робіт. Водночас, у матеріалах справи відсутній будь-який лист (документ) та докази його поштового відправлення, що був надісланий відповідачу до вищенаведеного листа.
Проте, як вірно встановив суд першої інстанції, позивачем не подано доказів відправлення вказаного листа на адресу відповідача, у зв'язку з чим позивачем не доведено, що позивач у відповідності до пункту 8.2. договору належним чином повідомив відповідача про виявлені недоліки у роботі та проінформував відповідача про дату, час та місце складення дефектного акту.
Зі змісту пункту 8.2. договору вбачається, якщо підрядник не явиться без поважних причин у визначений у запрошенні строк, замовник має право залучити до складання акту незалежних експертів, повідомивши про це підрядника. Акт, складений без участі підрядника, замовник надсилає йому для виконання протягом 10-ти днів після складання.
Як стверджує позивач, дефектний акт від 11.06.2020р. на суму 612562,00 грн. був надісланий позивачем на адресу відповідача разом із супровідним листом №209 від 12.06.2020р.
Однак, як вбачається із долученого до матеріалів справи фіскального чеку, можна припустити, що рекомендована кореспонденція з дефектним актом від 11.06.2020р. та супровідним листом №209 від 12.06.2020р. була надіслана на адресу відповідача 14.12.2020р. Разом з тим, з фіскального чеку неможливо встановити, які саме документи було надіслано на адресу відповідача.
Слід зазначити, що позовна заява була складена 11.12.2020р., і згідно опису вкладення надіслана саме 14.12.2020р.
Тобто позивачем в порушення умов пункту 8.2. договору не надіслано на адресу відповідача дефектний акт протягом 10-ти днів після його складання, і відповідач міг ознайомитись з цим актом фактично лише з отриманням позовних матеріалів.
Разом з тим, як вбачається зі змісту пункту 8.3. договору, у дефектному акті повинен бути встановлений строк для усунення підрядником недоліків робіт, однак, як вбачається із дефектного акту від 11.06.2020р., такий строк позивачем не визначено.
Тобто, з вищенаведеного вбачається, що відповідач не міг прийняти участі у виявленні та огляді можливих недоліків робіт та складенні дефектного акту, а у разі дійсного існування таких недоліків, не міг усунути їх у межах строків, визначених сторонами.
Крім того, зі змісту пунктів 8.3. та 8.5. вбачається, що у випадку якщо відповідач не усуне недоліки, позивач має право залучити третіх осіб для усунення таких недоліків, з компенсацією усіх витрат та понесених збитків за рахунок підрядника.
В матеріалах справи відсутні докази про те, що позивачем залучалися інші особи для усунення недоліків робіт, що наведені у дефектному акті від 11.06.2020р. Докази понесення позивачем збитків на суму 612562,00 грн. у зв'язку з усуненням іншими особами недоліків робіт в матеріалах справи також відсутні.
У пункті 8.2. договору сторонами погоджено, що замовник має право залучити до складання акту незалежних експертів, повідомивши про це підрядника.
В матеріалах справи відсутні докази, що до складення дефектного акту були залучені особи, які є експертами, що володіють спеціальними знаннями, необхідними для з'ясування обставин щодо відповідності виконаних будівельних робіт. Разом з тим, позивач не повідомляв відповідача про залучення будь-яких експертів.
Пунктом 4 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно з частиною першою статті 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Частиною 2 статті 22 Цивільного кодексу України встановлено, що збитками є:
- втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
- доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно частини 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Таким чином, відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для господарської відповідальності.
За усталеною судовою практикою Верховного Суду господарське правопорушення складається з чотирьох елементів, а саме:
- протиправної поведінки боржника, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання;
- наявності шкоди (збитки - це грошове вираження шкоди);
- причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою;
- вини боржника.
За відсутності хоча б одного із цих елементів такий вид господарсько-правової відповідальності, як відшкодування збитків, до учасників господарських відносин не застосовується.
З вищенаведеного колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позивачем не доведено наявності жодного з елементів складу цивільного правопорушення, оскільки окрім наявності лише дефектного акту, складеного без дотримання вимог, погоджених сторонами, позивачем іншими належними та допустимими доказами не доведено ні протиправної поведінки відповідача, ні наявності шкоди, ні причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою, ні вини відповідача.
Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 8.5. договору, підрядник не відповідає за дефекти, виявлені у межах гарантійного терміну, якщо він доведе, що вони сталися внаслідок:
- природного зносу об'єкта будівництва або його частини;
- неправильної його експлуатації;
- неправильності інструкцій щодо його експлуатації, розроблених самим замовником або залученими іншими особами;
- неналежного ремонту об'єкта, який здійснено самим замовником або залученими третіми особами.
Однак, як вірно вказав суд першої інстанції, відповідач був позбавлений можливості доводити вищенаведені обставини чи спростовувати будь які інші.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвеція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України», no. 4241/03, від 28.10.2010 року).
Судові витрати в суді апеляційної інстанції.
Судові витрати, в силу ст.129 ГПК України, покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 236, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Відділу капітального будівництва та інвестицій Червоноградської міської ради вих.№371 від 31.08.2021 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Львівської області від 15.07.2021 у справі № 914/3319/20 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
4. Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до суду касаційної інстанції визначені ст. ст. 287-289 ГПК України.
Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 26.11.2021
Головуючий -суддя Плотніцький Б.Д.
Суддя Кравчук Н.М.
Суддя Скрипчук О.С.