26 листопада 2021 рокуСправа № 140/3231/21 пров. № А/857/14711/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
судді-доповідача - Качмара В.Я.,
суддів - Большакової О.О., Кушнерика М.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Поліської митниці Держмитслужби на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 7 червня 2021 року (суддя Каленюк Ж.В., м.Луцьк), -
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Поліської митниці Держмитслужби (далі - Митниця) в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 11.03.2021 №UА204120/2021/000104/1 (далі - Рішення).
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 7 червня 2021 року позов задоволено.
Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати рішення суду, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
В апеляційній скарзі із покликанням на окремі обставини справи та норми матеріального права вказує, що частина друга статті 58 Митного кодексу України (далі - МК) не дозволяє застосовувати метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. На пропозицію надати для підтвердження усіх складових митної вартості додаткові документи відповідно до частини третьої статті 53 МК декларант такі не надав. Тому у зв'язку із відмовою в наданні додаткових документів, витребуваних Митницею згідно з переліком та відповідно до умов, визначених частинами другою-четвертою статті 53 МК, наявністю розбіжностей у поданих документах, митницею за результатом проведеної відповідно до положень частини четвертої статті 57 МК процедури консультації з декларантом та у зв'язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування інформації для визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МК, митну вартість скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості відповідно до статті 64 Кодексу. Митну вартість оцінюваного товару визначено на рівні 7400 євро, при цьому використана найменша вартість із альтернативних згідно з інформацією, наявною у митниці.
Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подав.
У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.
Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що декларантом були надані усі необхідні документи, які стосуються питання визначення числових значень вартості товару, а відповідачем не доведено правомірність прийнятого ним Рішення.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з правильним застосуванням норм матеріального права і дотриманням норм процесуального права, з таких міркувань.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що позивач придбала в П.П.Г.У. «Арбол» С.Ц. Яцек Сковронські, Аркадіуш Новачек (Республіка Польща) легковий автомобіль марки Citroen, модель С4 Cactus, календарний рік випуску 2019, бувший у користуванні, номер кузова НОМЕР_1 . Факт придбання автомобіля підтверджується рахунком-фактурою з маржею від 15.02.2021 №FM 29/M/2021 (далі - рахунок фактура), згідно з яким вартість автомобіля (товару) становить 15000 польських злотих (а.с.21-22).
Декларантом Приватним підприємством «Респект Брок» в інтересах ОСОБА_1 до Митниці для митного оформлення в режимі імпорту вказаного вище автомобіля було подано МД №UA204120/2021/029968 (далі - МД), в графі 42 якої зазначено фактурну вартість автомобіля 15000 польських злотих. Митну вартість визначено за першим методом (графа 43); основа для нарахування митних платежів становить 109703,43 грн або 15263,51 польських злотих, у тому числі транспортні витрати 263,51 польських злотих, з урахуванням якої зроблено відповідні розрахунки митних платежів (графа 47) (а.с.47).
Для підтвердження митної вартості декларантом до МД додано такі документи (графа 44 та доповнення №1): рахунок-фактуру; платіжне доручення в іноземній валюті для фізичної особи, яка не здійснює підприємницької діяльності, від 16.02.2021, банківський платіжний документ про SWIFT-платіж від 16.02.2021 №210216/COR/89786, квитанцію від 16.02.2021 №8583682; дoвipeнicть від 01.03.2021 на доставку придбаного автомобіля; фіскальний чек від 01.03.2021 №082732/0490 про оплату витрат на транспортування товару (пальне); свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) від 27.01.2021; експортну декларацію від 01.03.2021 №21PL301010E0208880, висновок експерта за результатами автотоварознавчого дослідження від 03.03.2021 №500 (а.с.18, 21-28, 32-37).
16.03.2021 митним органом було сформовано та направлено позивачу повідомлення, у якому зазначалося, що документи, подані декларантом до митного оформлення товару за МД, містять розбіжності та неточності, зокрема каталог SCHWACKE розрахований на підставі відомостей про місяць виготовлення 01.01.2019, а експертом у висновку відображено дату виготовлення 02.03.2019. Митниця володіє ціновою інформацією щодо вартості подібних товарів, митну вартість яких раніше визнано митними органами 7400 євро (MД №UA305130/2021/1745 від 27.01.2021). Декларанту на цій підставі запропоновано надати: 1) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 2) якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, a також документи, що містять відомості про вартість страхування (а.с.42).
Листом від 10.03.2021 №61551 ОСОБА_1 повідомила Митницю про те, що надати витребувані документи не має можливості (а.с.43).
11.03.2021 відповідач прийняв Рішення у графі 33 рішення якого зазначено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за рівнем, заявленим декларантом, оскільки декларантом не подано у повному обсязі додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК та відповідно до частини п'ятої статті 54 Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів в поданих до митного оформлення документах за МД №UA204120/2021/29968 наявні розбіжності та неточності (про них зазначалося і в електронному повідомленні декларанта). Митниця володіє ціновою інформацією щодо вартості подібних товарів, митну вартість яких раніше визнано митними органами - 7400 євро згідно з МД №UA305130/2021/1745 від 27.01.2021. Митну вартість імпортованого товару визначено на основі раніше визнаної митними органами митної вартості - 7400 євро (МД №UA305130/2021/1745 від 27.01.2021), що становить 33949,9300 польських злотих.
Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.
Частина перша статті 257 МК передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Розділ ІІІ МК регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частинами першою, другою статті 51 МК митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої статті 52 МК заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено частиною першою статті 53 МК у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою статті 53 МК визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
За змістом частини п'ятої статті 54 МК митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.
У частині третій статті 53 МК передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з частиною четвертою статті 53 МК у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п'ята статті 53 МК).
Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Статтею 57 МК встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Наведені норми зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.
Згідно з частиною першою статті 368 МК умови та порядок пропуску та оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних зі здійсненням підприємницької діяльності, врегульовані розділом XII МК України.
Відповідно до статті 368 МК для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів. При визначенні фактурної вартості товарів, які переміщуються у несупроводжуваному багажі та вантажному відправленні, крім вартості самих товарів враховується вартість їх страхування та перевезення (фрахту) до моменту перетинання ними митного кордону України. Особа, яка декларує товари, вправі довести достовірність відомостей, представлених для визначення їх фактурної вартості. У разі наявності доказів недостовірності заявленої фактурної вартості товарів митні органи визначають їх вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари відповідно до вимог цього Кодексу.
Отже, можливість самостійного визначення митницею на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари митної вартості товару, що переміщується громадянами через митний кордон України не в межах підприємницької діяльності, зумовлена наявністю доказів, які підтверджують недостовірність заявленої фактурної вартості.
Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 53 МК).
В розглядуваному випадку позиція відповідача полягає у тому, що документи, подані для підтвердження митної вартості товарів, містять розбіжності та неточності, у зв'язку із чим від декларанта витребовувалися додаткові документи. Оскільки декларантом не надано додаткові документи, то митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом на підставі цінової інформації, наявної в митниці, на рівні 33949,93 польських злотих (7400 євро).
Згідно з частиною п'ятою статті 58 МК ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Частиною десятою статті 58 МК визначено перелік витрат, понесених покупцем, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті).
Як уже вказано вище, для митної вартості за першим методом її визначення, крім вартості товару в сумі 15000 польських злотих згідно із рахунком-фактурою, були включені транспортні витрати в сумі 263,51 польських злотих на доставку (транспортування) автомобіля, що підтверджуються квитанцією про оплату пального від 01.03.2021. Доставку автомобіля здійснював ОСОБА_2 відповідно до довіреності від 01.03.2021. У свою чергу, ціна автомобіля визначена продавцем в рахунку, в якому вказано умови платежу переказ до 18.02.2021 рахунок продавця, а також зазначено, що автомобіль продано у пошкодженому стані без надання гарантії на експорт до України. В матеріалах справи наявне платіжне доручення в іноземній валюті від 16.02.2021, яке підтверджує, що ОСОБА_1 здійснила платіж на рахунок продавця (SWIFT-платіж №210216/COR/89786 від 16.02.2021), квитанція від 16.02.2021 №8583682. Вартість автомобіля 15000 злотих зазначається і в експортній декларації від 01.03.2021 №21PL301010E0208880.
Разом з тим, ні в запиті про надання додаткових документів, ні в спірному Рішенні відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у МД; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.
Між тим, в повідомленні декларанту, яке міститься в матеріалах справи, відповідач просив надати висновки про якicнi та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; якщо здійснювалось страхування - страхові документи, a також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Декларант надав висновок експерта за результатами автотоварознавчого дослідження від 03.03.2021 №500. Такий висновок носить довідковий характер та не є тим документом, на підставі якого декларант визначав митну вартість імпортованого товару. Вартість придбаного позивачем автомобіля, що ввозиться на митну територію України, на момент огляду складає 110218,69 грн, що згідно з курсом валют Національного банку України станом на 03.03.2021 (1:33.6006) становить 3280 євро, що фактично відповідає заявленій декларантом митній вартості (фактурна вартість дещо вища). На розрахункову вартість вплинув технічний стан пошкодженого автомобіля, з урахуванням якого експерт склав калькуляцію відновлювального ремонту. У своєму висновку експерт посилається на джерела використаної інформації - сайт http://pp2Q00.ru та електронний каталог SCHWACKE. Так дійсно в інформації з першого джерела вказана дата виготовлення оцінюваного автомобіля 20/03/2019, дата початку гарантії (першої реєстрації) 28/03/2019; в інформації з другого джерела видно, що дата виготовлення легкового автомобіля - січень 2019 року, дата першої реєстрації березень 2019 року. В свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 вказано дату першої реєстрації 28.03.2019.
SCHWACKE - це електронний каталог, який містить інформацію про транспортні засоби, комплектації, оціночну вартість в залежності від експлуатаційних умов. Позивач правильно зазначив, що на оцінку вартості автомобіля впливають дата випуску транспортного засобу, комплектація. Однак розбіжності у даті виготовлення автомобіля з вказаних сайтів не впливають на визначення його вартості, оскільки рік виготовлення та рік першої реєстрації однаковий - 2019 рік. Тому відсутні підстави вважати, що висновок за результатами автотоварознавчого дослідження від 03.03.2021 №500 містить недостовірну інформацію.
Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі 520/10386/2020 в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган обов'язково повинен зазначити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості за шостим (резервним) методом. Тобто, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, контролюючий орган повинен також зазначити докладну інформацію і джерела, які ним використовувалися.
Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювалися цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Такої позиції дотримується Верховний Суд, у постановах від 19 лютого 2019 року в справі №805/2713/16-а, 22 квітня 2021 року у справі №810/3397/16.
Тобто, декларантом були надані усі необхідні документи, які стосуються питання визначення числових значень вартості товару.
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що митним органом не зазначено у Повідомленні про надання додаткових документів та в оскаржуваному Рішенні, у чому саме полягає наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, та не надано жодної оцінки документам, які були надані декларантом, хоча документи були надані у повному обсязі.
Відповідно до оскаржуваного Рішення, митний орган вирішив скоригувати митну вартість партії товару із застосуванням резервного методу визначення її митної вартості на основі інформації щодо вартості подібних товарів, митну вартість яких раніше визнано митними органами товару №1 від 27.01.2021. Проте в оскаржуваному Рішенні відповідач не вказує будь-яких джерел та інформації якою керувався відповідач при визначенні митної вартості товару крім номеру та дати взятої за основу митної декларації.
Разом з тим, отримана інформація в ЦБД ЄАІС Держмитслужби про вантажну митну декларацію, на яку митний орган посилається при коригуванні митної вартості, не є достатнім доказом ціни, за яку відповідну партію товару було дійсно імпортовано до України, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України: що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.
Таким чином, апеляційний суд, вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що позивач під час митного оформлення надав усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товару за ціною договору, водночас відповідач не довів наявність у Митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товару за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості товару та протиправність оскаржуваного Рішення.
Доводи, наведені в апеляційній скарзі не спростовують правильності застосування судом норм матеріального права до встановлених ним на підставі безпосередньо досліджених та оцінених доказів та обставин справи.
Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи вищевказане, суд апеляційної інстанції вважає, що висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення даного позову ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального та дотриманні норм процесуального права, а тому оскаржуване рішення суду є законними та обґрунтованими і скасуванню не підлягає.
Керуючись статтями 308, 311, 315-316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,
Апеляційну скаргу Поліської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 7 червня 2021 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС.
Суддя-доповідач В. Я. Качмар
судді О. О. Большакова
М. П. Кушнерик
Повне судове рішення складено 26 листопада 2021 року.