про повернення судового збору
26 листопада 2021 рокуЛьвівСправа № 500/3279/21 пров. № А/857/14791/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Глушка І. В.
суддів -Довгої О. І.
Матковської З. М.
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові клопотання ОСОБА_1 про повернення судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 липня 2021 року у справі №500/3279/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, стягнення моральної шкоди,-
15 листопада 2021 року Восьмим апеляційним адміністративним судом прийнято постанову, якою рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 липня 2021 року у справі №500/3279/21 залишено без змін.
19 листопада 2021 року на електронну адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про повернення судового збору, внесеного за подання апеляційної скарги на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 липня 2021 року.
Згідно доводів заявника, рішення суду першої інстанції ним оскаржено саме у частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди, що відповідно до п.13 ч.2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» не є об'єктом справляння судового збору.
Надаючи правову оцінку заявленому клопотанню, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України “Про судовий збір” (далі - Закон №3674-VІ).
Із позовної заяви та рішення суду першої інстанції слідує, що позивачем при зверненні до суду заявлено позовні вимоги немайнового характеру, а саме визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання до вчинення дій. Одночасно заявлено до суду вимоги про стягнення моральної шкоди, заподіяних протиправними діями відповідача.
За статтями 1, 2 Закону №3674-VІ судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Статтею 3 Закону №3674-VI передбачено об'єкти справляння судового збору та визначено перелік процесуальних документів, за подання яких судовий збір не справляється.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону №3674-VI судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів; у разі ухвалення судового рішення, передбаченого цим Законом.
Відповідно до пункту 13 частини другої статті 3 Закону №3674-VI судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду.
Згідно з приписами частини першої статті 5 КАС України щодо способів судового захисту, які кореспондують з положеннями частини другої статті 245 КАС України щодо повноважень суду при вирішенні справи, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом: визнання протиправним і скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень - коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до частини п'ятої статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішують судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Зміст цієї норми вказує на те, що позовну вимогу про відшкодування шкоди заявлену в адміністративному судочинстві обов'язково зумовлює вимога про вирішення публічно-правового спору (наприклад визнання протиправними рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень). За такого правового регулювання вимога про відшкодування шкоди не є об'єктом, за який справляється судовий збір. Водночас за вимогу, яка її зумовлює, такий платіж сплачується.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважає обгрунтованими доводи клопотання ОСОБА_1 щодо помилковості сплати судового збору за оскарження рішення суду першої інстанції в частині позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди, яка заявлена в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір, та за подання якої за правилами пункту 13 частини другої статті 3 Закону №3674-VI судовий збір не справляється.
Аналогічні висновки щодо застосування зазначених норм права містяться в постановах Верховного Суду у складі суддів Касаційного адміністративного суду від 18 жовтня 2019 року в справі №405/8768/18, від 05 березня 2020 року в справі №597/664/18, від 14 січня 2021 року в справі № 205/10899/19.
Статтею 7 Закону України “Про судовий збір” передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 7 Закону України “Про судовий збір” сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Матеріали справи містять докази сплати судового збору скаржником за подання апеляційної скарги.
З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що клопотання про повернення судового збору за подання апеляційної скарги підлягає до задоволення.
Керуючись статтею 7 Закону України "Про судовий збір", статтями 241, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Клопотання ОСОБА_1 про повернення судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 липня 2021 року у справі №500/3279/21, задовольнити.
Повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зі спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1362 (одна тисяча триста шістдесят два) грн 00 коп., який сплачено за подання апеляційної скарги на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 липня 2021 року у справі №500/3279/21 згідно з квитанціями № 0.0.2205611779.1 від 21.07.2021 та №0.0.224394204.1 від 18.08.2021 на розрахунковий рахунок УК у Галицькому районі м.Львова; код отримувача за ЄДРПОУ - 38008294; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); рахунок отримувача - UA338999980313161206081013952; код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. В. Глушко
судді О. І. Довга
З. М. Матковська