26 листопада 2021 рокуЛьвівСправа № 500/3279/21 пров. № А/857/14791/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Глушка І. В.
суддів -Довгої О. І.
Матковської З. М.
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, стягнення моральної шкоди,-
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 липня 2021 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, що полягає у не розгляді звернення ОСОБА_1 від 06.04.2021, зареєстроване 07.04.2021 за вхідним №7983.
Зобов'язано Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, розглянути звернення ОСОБА_1 від 06.04.2021, зареєстроване 07.04.2021 за вхідним №7983.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, сторони оскаржили його в апеляційному порядку.
За наслідками апеляційного перегляду справи №500/3279/21 постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2021 року рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 липня 2021 року залишено без змін.
Після закінчення апеляційного провадження від позивача на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення, яким просить здійснити розподіл судових витрат, а саме сплаченого при поданні апеляційної скарги судового збору.
В обгрунтування вимог заяви ОСОБА_1 покликаючись на п.13 ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір», вказує на те, що судовий збір за подання апеляційної скарги не підлягав сплаті, оскільки рішення суду першої інстанції ним оскаржено в саме в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача моральної шкоди.
Перевіривши матеріали справи, дослідивши доводи та вимоги клопотання, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відмову в його задоволенні з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Тобто, наведеною нормою визначено, що додатковими судовими рішеннями є додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним судовим рішенням.
Водночас, додаткове судове рішення не може змінювати суті основного судового рішення та перелік підстав, за яких суд може прийняти додаткове судове рішення, є вичерпним. Прийняття додаткового судового рішення за юридичною природою є засобом доповнення вже ухваленого судового рішення.
Про відмову в ухваленні додаткового судового рішення суд постановляє ухвалу (ч.4 ст.252 КАС України).
В поданій заяві позивач вказує, що підставою для ухвалення додаткового судового рішення є невирішення судом при ухваленні постанови питання про розподіл судових витрат.
За загальними правилами розподілу судових витрат, передбаченими статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, компенсуються понесені у зв'язку з розглядом справи судові витрати за рахунок іншої сторони. У разі часткового задоволення адміністративного позову судові витрати розподіляються за принципом пропорційності.
Згідно з частиною 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Системний аналіз викладених положень дає підстави для висновку про те, що у випадках залишення судом апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції без змін підстави для здійснення розподілу судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги, відсутні.
За частиною другою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VІ).
За п.1 ч.1 ст. 7 Закон №3674-VІ сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми (ч.1 ст. 7 Закону №3674-VІ).
Отже, безпідставно сплачені за подання апеляційної скарги кошти підлягають поверненню відповідно до Закону №3674-VІ, а не в порядку розподілу судових витрат за ст.139 КАС України.
Слід зазначити, що питання повернення судового збору та розподілу судових витрат мають різну правову природу, не є пов'язаними, а підстави та порядок їх застосування регулюються по-різному.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що викладені у заяві про ухвалення додаткового судового рішення у справі №500/3279/21 вимоги не узгоджуються з нормами процесуального права та суперечать інституту додаткового судового рішення, а тому у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення слід відмовити.
Керуючись статтями 252, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволені заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі №500/3279/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, стягнення моральної шкоди - відмовити .
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач І. В. Глушко
судді О. І. Довга
З. М. Матковська