Справа № 320/4382/19 Суддя (судді) першої інстанції: Журавель В.О.
23 листопада 2021 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Аліменка В.О.,
суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.
за участю секретаря Михайлової Л.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрюг" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 липня 2021 р. у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрюг" про застосування заходів реагування,-
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрюг", в якому просило суд:
- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) виробничих, складських та адміністративно-побутових будівель Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрюг» за адресою: Київська область, Білоцерківський район, с. Шкарівка, вул. Миру, 1-а, шляхом зобов'язання Відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 31 липня 2019 р. № 752.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в ході проведення позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрюг" було встановлено порушення відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, що є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об'єкта до усунення відповідних порушень
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22 липня 2021 року позов задоволено.
Застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) виробничих, складських та адміністративно-побутових будівель Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрюг» за адресою: Київська область, Білоцерківський район, с. Шкарівка, вул. Миру, 1-а, шляхом зобов'язання Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрюг» повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 31 липня 2019 р. № 752.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, у якій просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права.
Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, у період з 25 березня 2019 р. по 26 березня 2019 р. Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області проведено позапланову перевірку приміщень Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрюг", за результатами перевірки складено припис від 2 квітня 2019 р. № 102 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки позивача за адресою Київська область, Білоцерківський район, с. Шкарівка, вул. Миру, 1-А. відповідно до цього припису позивачем визначено 49 порушень.
Наказом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області від 26 липня 2019 р. № 799 «Про проведення перевірки» наказано провести позапланову перевірку виконання суб'єктом господарювання приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки: найменування суб'єкта господарювання - Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрюг»; місцезнаходження суб'єкта господарювання - Київська область, Білоцерківський район, с. Шкарівка, вул. Миру, 1-А; адреса розташування об'єкта перевірки - Київська область, Білоцерківський район, с. Шкарівка, вул. Миру, 1-А; дата початку та дата завершення перевірки - 30 липня 2019 р. по 31 липня 2019 р.; посадові особи, яким доручається провести перевірку - заступник начальника Білоцерківського РВ ГУ ДСНС у Київській області підполковник служби цивільного захисту Чех Василь Михайлович, головний інспектор Білоцерківського РВ ГУ ДСНС України у Київській області капітан служби цивільного захисту Сюрха Андрій Сергійович.
26 липня 2019 р. Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області видано посвідчення на проведення перевірки № 7515.
У період з 30 липня 2019 р. по 31 липня 2019 р. проведено позапланову перевірку щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки за адресою: Київська область, Білоцерківський район, с. Шкарівка, вул. Миру, 1-А.
31 липня 2019 р., за результатами перевірки складено акт перевірки № 752 (далі - акт перевірки № 752). Інспекторами Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області було виявлено та відображено в акті перевірки 37 порушень, а саме:
1) компоненти системи пожежної сигналізації (шлейфи та пожежні сповіщувачі зон № 2, 12, 16) знаходиться в несправному стані (порушення вимог пункт 1.1, 1.4, глава 1, розділу V НАПБ А.01.00.-2014);
2) приміщення, в якому здійснюється управління системою СПС (розміщено ППКП) не забезпечене аварійним освітленням безпеки (не менше 10% від норми робочого освітлення) та можливістю автоматичного вимкнення аварійного освітлення (порушення вимог пункт 1.2, 1.4, глава 1, розділу V НАПБ А.01.001-2014);
3) відсутній резервний запас пожежних сповіщувачів СПС у розмірі 10% від загальної кількості змонтованих (всі будівлі об'єкту) (порушення вимог пункт 1.4, глава 1, розділ V НАПБ А.01.001-2014);
4) на об'єкті для забезпечення надійного експлуатування пожежного спостерігання наказом або розпорядженням керівника не призначено відповідальну особу, яка несе відповідальність: а) проведення щоденного огляду СПЗ та перевального устаткування; б) зберігання проектної документації на монтування СПЗ, актів прийняття їх в експлуатацію (порушення вимог пункт 1.4, глава 1, розділу V НАПБ А.01.001-2014);
5) пристрої ручного спуску СПЗ утримуються неопломбованими (організаціє, котра здійснює технічне обслуговування) та не захищеними від несанкціонованого приведення в дію (порушення вимог пункт 1.4, глава 1, розділ V НАПБ А.01.001-2014);
6) місце розташування пристроїв ручного спуску СПЗ не обладнанні вказівними знаками, що розміщуються як усередині, так і поза приміщенням згідно вимог ДСТУ ISOISO 09 та ГОСТ 12.4.026 (всі будівлі об'єкту) (порушення вимог п. 1.4 глава 1 розділу V НАПБ А.01.001-2014);
7) не забезпечено мінімальну протипожежну відстань між адміністративним корпусом (сутінь вогнестійкості ІІІ) та виробничою будівлею № 6 (ступінь вогнегасників ІVа), яка становить 7, 8 метра (згідно вимог діючих норм має становити не менше 12,5 метрів) згідно з пунктом пункт 15.2.2 ДБН Б.2.2-12:2018 (порушення вимог пункт 22, розділу ІІ НАПБ А.01001-2014);
8) системи зовнішнього протипожежного водопроводу (три пожежні гідранти, котрі знаходяться на території об'єкту) не приходить технічного обслуговування не рідше одного разу на рік з формуванням відповідного акту (порушення вимог підпункт 4, пункт 2.1, глава 2, розділу V НАПБ А.01.001-2014);
9) біля місця розташування пожежних гідрантів не встановлено пожежники (об'ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світло відбивних покриттів) з нанесенням на них літерного індексу ПГ, цифровими зазначеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначення виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева) (порушення вимог підпункт 9, пункт 2.1, глава 2, розділ V НАПБ А.01.001-2014);
10) пожежна водойма, котра розташована на території об'єкту утримується не заповненою водою для цілей пожежогасіння (порушення вимог підпункт 6, пункт 2.1, глава 2, розділ V НАПБ А.01.001-2014);
11) система внутрішнього протипожежного водопроводу в будівлях об'єкту підприємства знаходиться в несправному стані (всі будівлі та споруди підприємства) (порушення вимог пункт 2.2, глава 2, розділ V НАПБ А.01.001-2014);
12) система внутрішнього протипожежного водопроводу (пожежні кран-комплекти) в будівлях об'єкту підприємства не приходить технічне обслуговування з відповідною реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі (всі будівлі та споруди підприємства) (порушення вимог пункт 2.2, глава 2, розділу V НАПБ А.01.001-2014);
13) пожежні кран-комплекти системи внутрішнього протипожежного водопроводу у всіх будівлях об'єкту підприємства не забезпечені отворами для провітрювання (всі будівлі та споруд підприємства) (порушення вимог п. 2.2, глава 2, розділ V НАПБ А.01.001-2014);
14) в пожежонебезпечних приміщеннях (виробничі будівлі № 1, 2, 3, 4, 5, 6) на виробничому обладнані (устаткуванні) не вивішено знаки, які забороняють користування відкритим вогнем, а також знаки про обережність за наявності займистих речовин (порушення вимог п. 7.7, глава 7, розділ VІ НАПБ А.01.001-2014);
15) не здійснюється профілактичний огляд, планово-попереджувальний та капітальний ремонт технічного обладнання, яке використовується на виробництві в терміни встановлені попередньо розробленим графіком, з урахуванням виконання заходів щодо забезпечення вибухопожежобезпеки передбачених технологічним регламентом та технічними умовами устаткування (порушення вимог п. 7.7, глава 7, розділ VІ НАПБ А.01.001-2014);
16) не проведено об'єктові тренування і навчання з питань цивільного захисту (порушення вимог статті 20 Кодекс цивільного захисту України);
17) не забезпечено техногенну безпеку на підприємстві шляхом проведення ідентифікації ПНО (порушення вимог пункт 2, розділу III ПТБ);
18) захаращено шляхи евакуації шляхом встановлення значної кількості мототехніки безпосередньо в приміщеннях коридору 1-го поверху адміністративного корпусу (порушення вимог пункт 2.37, глава 2, розділ III. НАПБ А.01.001-2014);
19) на шляху евакуації з коридору 1-го улаштовано турнікет, що перешкоджає вільній евакуації людей (приміщення охорони в адміністративному корпусі) (порушення вимог пункт 2.37, глава 2, розділ III НАПБ А.01.001-2014);
20) сходові клітини, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням, світильники яких повинні вмикатися з настанням сутінків (всі будівлі та споруди підприємства) (порушення вимог пункт 2.31, глава 2, розділ III НАПБ А.01.001-2014);
21) двері до сходової клітини типу СК1 не обладнані пристроями для зачинення дверей в притул (коридор 1-го поверху, робочі кабінети на 2-му поверсі, котрі ведуть безпосередньо до сходової клітини) (порушення вимог пункт 2.37, глава 2, розділ III НАПБ А.01.001-2014);
22) не здійснено оброблення дерев'яних елементів горищного покриття засобами вогнезахисту з забезпеченням 1-ї групи вогнезахисної ефективності (порушення вимог пункт 2.5, глава 2, розділ III НАПБ А.01.001-2014);
23) вихід зі площадки сходової клітини на горище не передбачено через протилежні двері 2-го типу шириною не менше ніж 0,75 м, висотою не менше ніж 1,5 м. згідно з ДБН В.1.1-7:2016 (порушення вимог пункт 22, розділ II НАПБ А.01.001-2014);
24) приміщення виробничих будівель, № 6, 5, 4, 3 не обладнані системами протипожежного захисту, а саме автоматичною системою пожежогасіння згідно вимог діючих норм (порушення вимог п. 1.2, глава 1, розділ II НАПБ А.01.001-2014);
25) наявна система протипожежного захисту усіх приміщень та будівель підприємства (система пожежної сигналізації) знаходиться в несправному стані (порушення вимог пункт 1.1, глава 1, розділ V НАПБ А.01.001-2014);
26) приміщення виробничих будівель № 6, 5, 4, 3, 2, 1 та склад готової продукції не обладнано системами протидимного захисту (димовидалення) згідно вимог пункту 10.2.4 ДБН В.2.5-56:2014. (порушення вимог пункт 1.2, глава 1, розділ V НАПБ А.01.001-2014);
27) приміщення та будівлі підприємства не обладнані системою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей 1-го типу (всі будівлі та приміщення підприємства) (порушення вимог пункт 1.2, глава 1, розділ V НАПБ А.01.001-2014);
28) не забезпечено мінімальну межу вогнестійкості несучих металевих конструкцій покрівель виробничих будівель № 1,2, 3, 4, 5, 6 (балки, ферми, арки, рами) до нормативного значення згідно вимог діючих норм, згідно з ДБН В.1.1-7:2016 (порушення вимог пункт 22, розділ II НАПБ А.01.001-2014);
29) виробниче приміщення будівлі, які поєднані з виробничою будівлею № 5 прохідною естакадою, не поділені на димові зони (не більше 1600 м2 кожна), котрі слід відгороджувати будівельним конструкціями або щільними вертикальними завісами з негорючого матеріалу, які повинні опускатись зі стелі (перекриття) на підлогу, але не нижче ніж 2,5 метра від підлоги, утворюючи під стелею (перекриттям) резервуари диму згідно з ДБН В.2.5-56:2014 (порушення вимог пункт 1.2, глава 1, розділ V НАПБ А.01.001-2014);
30) не виконано прокладання всіх проводів, кабелів електромереж між приміщеннями електрощитових виробничих будівель № 1, 5, 6 та суміжними виробничими приміщеннями у трубах (гільзах) з послідуючим ущільненням зазорів, що утворилися у місцях перетинання між трубою (гільзою) та будівельною конструкцією, яка перетинається негорючим будівельним матеріалом, таким чином щоб мінімальна межа вогнестійкості зашпарованих зазорів не була нижче мінімальної межі вогнестійкості самих будівельних конструкцій, що перетинається згідно з ДБН В.1.1-7:2016 та Правила улаштування електроустановок (порушення вимог пункт 22, розділ II НАПБ А.01.001-2014);
31) не забезпечено клас вогнестійкості заповнення прорізів у протипожежних перешкодах, котрі відокремлюють приміщення різного призначення, а саме виробничі приміщення виробничих будівель № 1, 2, 3 та суміжне приміщення складу готової продукції згідно з ДБН В.1.1-7-2016 (порушення вимог пункт 22, розділу II пункт 2.3, глава 2, розділ III НАПБ А.01.001-2014);
32) не забезпечено клас вогнестійкості заповнення прорізів у протипожежних перешкодах, котрі відокремлюють приміщення різного призначення, а саме приміщення вентиляційної камери виробничої будівлі № 6 згідно з ДБН В.1.1-7-2016 (порушення вимог пункт 22, розділу II; пункт 2.3 глава 2, розділ IIІ НАПБ А.01.001-2014);
33) виробниче приміщення будівлі, які поєднане з виробничою будівлею № 6 прохідною естакадою, не поділені на димові зони (не більше 1600 м2 кожна), котрі слід відгороджувати будівельним конструкціями або щільними вертикальними завісами з негорючого матеріалу, які повинні опускатись зі стелі (перекриття) на підлогу, але не нижче ніж 2,5 метри від підлоги, утворюючи під стелею (перекриттям) резервуари диму, згідно з ДБН В.2.5-56:2014 (порушення вимог пункт 1.2, глава 1, розділ V НАПБ А.01.001-2014);
34) з коридору 1-го та 2-го поверхів будівлі побутового корпусу до сходових клітин типу СК1 відсутні (демонтовані) двері (порушення вимог пункт 2.37 глава 2, розділ III НАПБ А.01.001-2014);
35) не зазначено в будівлях складу готової продукції (ангар) та складському корпусі проходи між штабелями зберігання обмежувальними лініями, які мають бути нанесені на підлогу (порушення вимог пункт 9.1, глава 9, розділ VI НАПБ А.01.001-2014);
36) при умові штабельного зберігання матеріалів не забезпечено проходи між штабелями завширшки не менше одного метра (приміщення складу сировини) (порушення вимог пункт 9.1, глава 9, розділ VI НАПБ А.01.001-2014);
37) в місцях перетину повітропроводами системи вентиляції виробничо-складського блоку протипожежних перешкод (протипожежна стіна яка відокремлює склад готової продукції (ангар) від виробничих будівель № 1,2, 3) не влаштовано нормально відкриті протипожежні клапани згідно з пунктом 7.11.1 ДБН В.2.5-67-2013 (порушення вимог пункт 22, розділу II НАПБ А.01.001-2014).
Примірник акта перевірки отримано заступником директора ОСОБА_1 31 липня 2019 р., що підтверджується підписом в акті. Крім того, в поясненнях до акту ОСОБА_1 зазначено «Згоден. Порушення будуть усунені».
З метою застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що відповідачем не усунуто виявлені порушення, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
В свою чергу, надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 4 КАС України передбачено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності визначає Кодекс цивільного захисту України від 02.10.2012 року №5403-VI (далі - Кодекс №5403-VI, Кодекс цивільного захисту України).
Статтею 55 Кодексу цивільного захисту України передбачені заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, відповідно до частини 1 якої забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цій сфері органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб'єктів господарювання і громадян здійснюються відповідно до цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів.
Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях (частина 2 статті 55 Кодексу №5403-V).
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05.04.2007 року №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №877-V).
Статтею 1 Закон №877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Частиною 4 статті 4 Закону №877-V передбачено, що вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності встановлюється виключно законами.
Згідно з абзацом 1 частини 5 статті 4 Закону №877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
Частиною 7 статті 7 Закону №877-V передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
У свою чергу, частина 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України передбачає, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Відповідно до частин 1, 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.
У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Частиною 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів може бути недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання.
Згідно частини 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що зупинення експлуатації приміщень є заходом, який застосовується за наявності таких порушень пожежної та техногенної безпеки, які створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей.
Згідно з пунктом 24 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб'єкті господарювання на ній або водному об'єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров'ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об'єкті, провадження на ній господарської діяльності.
Відповідно до пункту 25 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечна подія - подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров'ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків.
Відповідно до підпункту 4.3.7 пункту 4.3 ДСТУ 2272-06 «Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять» небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.
Згідно з вимогами пункту 33 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.
Отже, законодавець відносить пожежі до надзвичайних ситуацій та пов'язує настання реальної загрози життю та здоров'ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.
Тобто, загроза життю та здоров'ю людей виникає не лише при наявності порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що безпосередньо можуть до неї призвести, але й за наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від шкідливого впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі або які підвищують ризик розвитку пожеж.
Поряд з цим, вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 04.06.2019 року у справі №809/443/16.
Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено судом першої інстанції, щодо правопорушень, визначених в акті перевірки від 31 липня 2019 р. № 752 в п. 1, п. 2, п. 3, п. 24 та п. 25 ТОВ «Укрюг» з метою забезпечення пожежної безпеки на підприємстві Tовариства з обмеженою відповідальністю ВКК «Інжиніринг Сістем» було розроблено робочий проект №4/2-19-АСПГ.ПС.СО стосовно улаштування системи протипожежного захисту, а саме системи пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей, автоматичного порошкового пожежогасіння.
Крім того, було отримано експертні висновки про відповідність проектної документації вимогам нормативних документів, а саме: висновок ДСНС України №26-3950/261 від 14 лютого 2019 року та ГУ ДСНС України в Київській області №66/1/5060 від 1 квітня 2019 року.
22 серпня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрюг» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна компанія «ІнжинірінгСістем» (Підрядник) було укладено Договір підряду №25/19, відповідно до пунктів 1.1 та 1.2 якого Підрядник взяв на себе обов'язок здійснити виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт з улаштуванню системи протипожежного захисту, а саме системи пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей, автоматичного порошкового пожежогасіння згідно робочого проекту №4/2-19-АСПГ.ПС.СО, на об'єкті: «база меблевого виробництва по вул. Миру, 1-а, в с. Шкарівка, Білоцерківського району, Київської області (виробничі блоки № 1, 2, 3, 9, 10, 11, цех меблевого виробництва, склад готової продукції № 4, склад сировини № 6, склад № 22, побутовий блок, адміністративний блок.
Відповідно до вимог п. 3.1. Договору підряду загальна вартість встановлена сторонами та становить 4 334 906 грн. 00 коп., на виконання умов договору Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрюг» було сплачено аванс в розмірі 1 500 000 гривень 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями № 5787 від 23 серпня 2019 року та № 5790 від 27 серпня 2019 року.
Щодо правопорушень, визначених в акті перевірки від 31 липня 2019 р. № 752 в п. 4, судом першої інстанції було встановлено, що 03 вересня 2019 року ТОВ «Укрюг» наказом №48 «Про організацію та забезпечення на підприємстві пожежної безпеки» призначено осіб відповідальних за протипожежний стан, утримання і експлуатацію наявних технічних засобів протипожежного захисту, шляхів евакуації працівників, санітарний стан закріплених приміщень, також даним наказом призначено відповідальних за експлуатацію і належне утримання установок пожежної автоматики тощо.
Щодо правопорушень, визначених в акті перевірки від 31 липня 2019 р. № 752 в п. 5 та п. 6, ТОВ «Укрюг» зазначало, що посадовими особами органу державного нагляду (контролю) не надано детальний опис виявленого порушення, стосовно якого саме пристрою ручного пуску СПЗ не опломбовані. Якщо це ручні пожежні сповіщувачі, то відповідно до ДСТУ ISO 7240-1 п. 3.59 ручний пожежний сповіщувач - пристрій для ручного ініціювання пожежної тривоги. Ручні пожежні сповіщувачі системи пожежної сигналізації не являються пристроями ручного пуску СПЗ, тому вимоги п. Ж.6.9 ДБН В.2.5-56:2014 на них не поширюються.
Відповідно до ДСТУ ISO 7240-1 п. 3.59 ручний пожежний сповіщувач - пристрій для ручного ініціювання пожежної тривоги. Згідно ДСТУ ISO 7240-1 п. 3.59 ручний пожежний сповіщувач - пристрій для ручного ініціювання пожежної тривоги. Ручні пожежні сповіщувачі системи пожежної сигналізації не являються пристроями ручного пуску СПЗ, тому вимоги п. Ж.6.9 ДБН В.2.5-56:2014 на них не поширюються. Зовнішній вигляд ручних пожежних сповіщувачів відповідає п. 4.7 ДСТУ EN 54-11, що ідентифікує його відповідно до призначення.
Також слід зазначити, що ДБН В.2.5-56:2014 не містить жодної вимоги щодо необхідності опломбування пристроїв ручного спуску СПЗ та обладнання пристроїв СПЗ вказівними знаками.
Щодо правопорушень, визначених в акті перевірки від 31 липня 2019 р. № 752 в п. 7, судом першої інстанції було встановлено, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2019 року у справі № 826/13433/18 наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23 квітня 2018 року № 100 «Про затвердження ДБН Б. 2.2-12:2018 «Планування і забудова територій» визнано протиправним та не чинним. Отже, на момент проведення перевірки даний нормативний акт був скасований.
Стосовно порушення, викладеного в п. 15 в акті перевірки від 31 липня 2019 р. № 752, судом першої інстанції було встановлено, що на підприємстві розроблено план-графік планово-попереджувального ремонту обладнання.
Профілактичний огляд обладнання здійснюється постійно, як зазначив відповідач, оскільки несправність деревообробного обладнання призведе до простою підприємства та відповідно до зриву строків виконання замовлень та відповідно до фінансових втрат. Стосовно капітального ремонту обладнання то такий ремонт проводиться по необхідності, в разі несправності відповідного обладнання.
Щодо порушення, викладеного в пункті 16 в акті перевірки від 31 липня 2019 р. № 752, суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідно до п. 17 Постанови Кабінет Міністрів України від 26 червня 2013 р. № 444 - спеціальні об'єктові навчання і тренування з питань цивільного захисту проводяться у порядку, затвердженому МВС. На даний час чинний порядок затверджений МВС відсутній. Наказ МВС України від 11 вересня 2014 р.№ 934 втратив чинність відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 р. № 166-р.
Щодо порушення, викладеного в п. 17 в акті перевірки від 31 липня 2019 р. № 752, ТОВ «Укрюг» зазначено, що ідентифікація не може забезпечити техногенну безпеку. Крім того, Пункт 2 розділу III ПТБ не вимагає проведення ідентифікацій.
Стосовно порушення викладеного в п. 18 в акті перевірки від 31 липня 2019 р. № 752 ТОВ «Укрюг» звертає увагу, що техніка не звужує нормативну ширину шляху евакуації по коридору 1 м.
Щодо порушення, викладеного в п. 19 в акті перевірки від 31 липня 2019 р. № 752 ТОВ «Укрюг» зазначено, що вихід назовні через турнікет не відноситься до евакуаційних. Коридор забезпечено іншими двома розосередженими евакуаційними виходами.
Стосовно порушення, викладеного в п. 20 в акті перевірки від 31 липня 2019 р. № 752, судом першої інстанції було встановлено, що дана вимога ППБУ суперечить вимогам державних будівельних норм.
Влаштування евакуаційного освітлення на час будівництва регламентувалося ДБН В.2.5-28. Дод. А ДБН «Терміни і визначення» регламентує, що Евакуаційне освітлення - освітлення для евакуації людей із приміщення при аварійному відключенні робочого освітлення. Відповідно до п. 4.74 ДБН В.2.5-28 влаштування евакуаційного освітлення на шляхах евакуації у зазначеній будівлі не вимагалося.
Щодо порушення, викладеного в п. 22 в акті перевірки від 31 липня 2019 р. № 752 судом першої інстанції було вірно зазначено, що в даному випадку пункт 2.5 правил Пожежної безпеки України, не можуть застосовуватися з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 2.5. глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ №1417 від 30 грудня 2014 року, вказано: « 2.5. У будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев'яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.
Необхідність обробляння засобами вогнезахисту дерев'яних елементів інших конструкцій будинків визначається відповідними нормативними документами за видами будинків.»
Тобто, в даному випадку йде мова виключно про будинки, відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 (затверджено та введено в дію Наказом Держстандарту України № 507 від 17 серпня 2000 року) будинки віднесені до житлових будівель код 11.А будівлі, які використовуються для конторських та адміністративних цілей віднесено до будівель офісних код 122.
Крім того, слід зазначити, що вказана будівля була прийнята в експлуатацію до введення в дію Правил пожежної безпеки в Україні, на які посилається позивач.
Щодо порушень, викладених в п. 9, п. 10, п. 12, п. 13, п. 14, п. 18, п. 19, п. 21, п. 22, п. 34, п. 35 в акті перевірки від 31 липня 2019 р. № 752, ТОВ «Укрюг» було надано до суду першої інстанції фотофіксацію усунення вищевказаних порушень.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що на момент прийняття рішення ТОВ «Укрюг» вживало заходів щодо усунення правопорушень, визначених в акті перевірки від 31 липня 2019 р. № 752, про що і зазначав суд першої інстанції, однак, задовольняючи позовні вимоги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області суд першої інстанції виходив з того, що позивач є спеціальним органом, який здійснює контроль за додержанням суб'єктами господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, тому належним доказом усунення зафіксованих в акті перевірки від 31 липня 2019 р. № 752 порушень може бути лише акт повторної перевірки.
В свою чергу, колегія суддів звертає увагу, що під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції позивачем було проведено позапланову перевірку ТОВ «Укрюг», за результатами якої складено акт від 18.11.2021 року № 80, в якому зазначено, що ТОВ «Укрюг» усунено порушення, які були зазначені в акті перевірки від 31.07.2019 року № 752, крім порушення, яке було вказане в пункті 16 акту перевірки № 752 від 31.07.2019 року, а саме - не проведено об'єктові тренування і навчання з питань цивільного захисту (порушення вимог статті 20 Кодекс цивільного захисту України).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ТОВ «Укрюг» усунено порушення, які були зазначені в акті перевірки від 31.07.2019 року № 752.
Щодо порушення, яке було вказане в пункті 16 акту перевірки № 752 від 31.07.2019 року, а саме - не проведено об'єктові тренування і навчання з питань цивільного захисту (порушення вимог статті 20 Кодекс цивільного захисту України) слід зазначити наступне.
Відповідно до вимог п. 11, ст. 20 Кодексу цивільного захисту України, п. 17 Постанови Кабінету Міністрів України № 444 від 26.06.2013 року, «Про затвердження Порядку здійснення навчання населенням діям у надзвичайних ситуаціях», Спеціальні об'єктові навчання і тренування з питань цивільного захисту проводяться у порядку, затвердженому МВС.
Порядок організації та проведення об'єктових навчань і тренувань з питань цивільного захисту затверджений наказом МВС № 934 від 11.09.2014 року передбачав (п. 2.7) погодження з територіальними органами НСНС України.
Однак, на період перевірки наказ МВС №934 від 11.09.2014 року скасований розпорядженням КМУ №16б-р від 10.03.2017 року.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 року у справі №320/3811/19.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія судді дійшла висновку, що відсутні підстави для повного зупинення експлуатації (роботи) виробничих, складських та адміністративно - побутових будівель Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрюг» за адресою: Київська область, Білоцерківський район, с. Шкарівка, вул. Миру, 1-а, шляхом зобов'язання Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрюг» повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 31 липня 2019 р. № 752, оскільки відповідачем усунуто вказані порушення.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
В свою чергу доводи апелянта заслуговують уваги, оскільки спростовують висновки суду першої інстанції.
Враховуючи принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів, а також у доведенні перед судом їх переконливості, суд зазначає, що обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідачем не звільняє позивача від обов'язку доказування протилежного.
Таким чином, з огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи невірно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, у зв'язку з чим прийняв незаконне та необґрунтоване рішення.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Частиною 1 ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно п. 4 ч. 3 ст. 317 КАС України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо: суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, які не були залучені до участі у справі.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування, та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 229, 242, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрюг" - задовольнити.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 липня 2021 року - скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач В.О. Аліменко
Судді Н.В. Безименна
А.Ю. Кучма
Повний текст постанови складено «25» листопада 2021 року.