Справа № 320/3658/21 Суддя (судді) першої інстанції: Терлецька О.О.
25 листопада 2021 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Кучми А.Ю.,
суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного підприємства «Спортивно-комерційний клуб Віталія Качановського» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 липня 2021 року (м. Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Приватного підприємства «Спортивно-комерційний клуб Віталія Качановського» про зобов'язання вчинити певні дії,-
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області звернулося до суду з позовом, в якому просить застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та торгівельних павільйонів Приватного підприємства «Спортивно-комерційний клуб Віталія Качановського», за адресою: Київська область, м. Фастів, вул. Соборна, буд. 45, шляхом зобов'язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 10.02.2021 № 23
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що під час проведення перевірки Приватного підприємства «Спортивно-комерційний клуб Віталія Качановського» було виявлено ряд порушень правил техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю, а також здоров'ю людей та були зафіксовані в Акті перевірки від 10.02.2021 № 23, тому керуючись ст. 68 Кодексу цивільного захисту України наявні підстави для звернення до суду про застосування заходів реагування.
У відзиві на позовну заяву, відповідач заперечує проти позову, з огляду на те, що з характеру порушень, встановлених Актом вбачається, що вони є несуттєвими, адже не можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища. Окрім того, відповідач вважає, що позивачем не доведена наявність реальної загрози життю і здоров'ю людей. При цьому, відповідачем були здійснені всі можливі заходи для усунення порушень, встановлених в акті, основна їх частина виправлена, а отже, на його думку, підстав для задоволення адміністративного позову не має.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13 липня 2021 року адміністративний позов задоволено.
Відповідач не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить зазначене рішення скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, при цьому вказує на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зазначає, що відповідачем було усунуто всі виявленні порушення. Наголошує на протиправності застосування вказаних заходів реагування.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено про необґрунтованість доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню.
Згідно з ст. 317 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує його та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до положень статей 47, 64, 65, 66, 67 Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної служби України з надзвичайних ситуацій на 2021 рік, затвердженого наказом ДО ІС України від 26.11.2020 № 633 «Про затвердження плану перевірок» (зі змінами від 30.11.2020 № 639) та наказу Головного управління ДСІ ІС України у Київській області від 13.01.2021 № 40 було здійснено планову перевірку щодо додержання (виконання) вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки Приватного підприємства «Спортивно-комерційний клуб Віталія Качановського», за адресою: Київська область, м. Фастів, вул. Соборна, буд. 45, про що зазначається в рапорті начальника Фастівського РС ГУ ДСНС України у Київській області підполковника служби цивільного захисту Олександра Калініченка від 24 лютого 2021 року.
13 січня 2021 року було видане повідомлення про проведення планового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) № 56 03-1 123/1 та яке вручене директору Приватного підприємства «Спортивно-комерційний клуб Віталія Качановського» .
14 січня 2021 року було видане посвідчення № 287 на проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання та виконання вимог у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки Приватного підприємства «Спортивно-комерційний клуб Віталія Качановського», за адресою: Київська область, м. Фастів, вул. Соборна, буд. 45, головним інспектором Фастівського РС ГУ ДСНС України у Київській області майором служби цивільного захисту Мусієнко Олександром Васильовичем, та провідним інспектором Фастівського РС' ГУ ДСНС України у Київській області старшим лейтенантом служби цивільного захисту Будовим Артемом Валерійовичем, яке було вручене 04.02.2021.
10 лютого 2021 року за результатами позапланової перевірки був складений акт № 23 щодо додержання суб'єктом вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки та було виявлено наступні порушення:
- пункти 1, 2 розділу ІІІ ППБ на Р - схема розміщення будівель, торговельних рядів, кіосків, павільйонів, контейнерів, торговельних місць на ринку розроблена без дотримання вимог нормативних документів та нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки та не погоджена з ДСНС;
- абзац 1 ч.2 ст.57 КЦЗУ, пункт 5 розділу ІІІ ППБ на Р - використання суб'єктом господарювання об'єктів нерухомості розпочато без реєстрації декларації відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки;
- пункт 3 глави 1 розділу VІ ППБ на Р - система оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей на ринку знаходяться в несправному стані;
- абзац 1 пункт 4 глави 1 розділу VІ ППБ на Р - групи кіосків, магазинів, павільйонів та приміщення адміністративного призначення не обладнані відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 «Система протипожежного захисту»;
- пункт 1 глави 2 розділу VІ ППБ на Р - будівлі, споруди, приміщення, контейнери, що використовуються для торгівлі на ринку не забезпечені первинними засобами пожежогасіння;
- пункт 4 глави 2 розділу VІ ППБ на Р - відсутні спеціальні пожежні щити (стенди) для утримання первинних засобів пожежогасіння в будівлях, спорудах та інших приміщеннях на території ринку згідно норм: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт.;
- пункт 5 глави 1 розділу VІІ ППБ на Р - не виконано захист кіосків, павільйонів розташованих на території ринку від прямих попадань блискавки згідно вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд»;
- пункт 2 глави 3 розділу V ППБ на Р - торговельні групи з наметів (торговельних місць) не забезпечені повздовжніми і поперечними проходами (проїздами) завширшки не менше 4 м;
- пункт 8 розділу ІІ ППБ на Р - не розроблені і не затверджені інструкції щодо заходів пожежної безпеки для кожного магазину, кіоску (павільйону), приміщення об'єкта на території ринку та допоміжних технічних приміщень;
- пункт 8 розділу ІІ ППБУ - територія та приміщення не забезпечено відповідними знаками безпеки;
- пункт 16 розділу ІІ ППБУ - посадові особи відповідальні за протипожежний стан не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки;
- пункт 3.17 глава 3 розділу V ППБУ - не виконано технічне обслуговування наявних вогнегасників;
- пункт 3.18 глава 3 розділу V ППБУ - на наявних вогнегасниках відсутні облікові (інвентарні) номери за прийнятою на об'єкті системою нумерації;
- пункт 3 ч.1 ст.20 КЦЗУ - не розміщено інформацію про заходи безпеки та відповідну поведінку населення в разі виникнення аварії;
- пункт 8 ч.1 ст.20 КЦЗУ - не проведено навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки;
- пункт 11 ч.1 ст.20 КЦЗУ - не проведено об'єктові тренування і навчання з питань цивільного захисту.
Враховуючи те, що під час проведення перевірки було виявлено ряд порушень правил техногенної і пожежної безпеки, які зазначені в Акті перевірки №23, керуючись ст. 68 Кодексу цивільного захисту України ГУ ДСНС у Київські області звернулось з даним позовом до суду, в якому просить застосувати заходи реагування.
Під час розгляду даної справи, було проведено позапланову перевірку щодо додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки відповідача, за результатами якої було складено акт від 02.07.2021 №362, з якого слідує, що з наявних 16 порушень зафіксованих в Акті перевірки №23, усунуто відповідачем лише 15 порушення.
Не усунутим залишилось порушення правил техногенної і пожежної безпеки, а саме:
- Схема розміщення будівель, торговельних рядів, кіосків, павільйонів, контейнерів, торговельних місць на ринку не погоджена з ДСНС.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що доказів усунення виявлених під час перевірки порушень надано не було.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до першого речення ст. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов'язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов'язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з Положенням про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, яке затверджено Указом Президента України від 16.01.2013 № 20/2013, Державна служба України з надзвичайних ситуацій є центральним органом виконавчої влади та здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.
ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V.
Так, ч. 1 ст. 1 Закону № 877, встановлено, що державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до положень ч. 6 ст. 7 Закону № 877, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.
Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
Згідно з положеннями ч. 7 ст. 7 Закону № 877, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
У свою чергу, припис - це обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулюються Кодексом цивільного захисту України № 5403 від 02.10.2012.
Відповідно до ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Разом з тим, згідно зі ст. 69 Кодексу цивільного захисту України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови, зокрема, з питань пожежної безпеки у разі, поміж іншого, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, та з питань техногенної безпеки.
Згідно з ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України).
Таким чином, ст. ст. 69, 70 Кодексу цивільного захисту України, передбачені різні санкції за порушення вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.
При цьому, з аналізу вищенаведеного вбачається, що застосування заходів реагування можливо у разі виявлення порушень, які реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей та одночасно мають бути співмірними.
Так, у відповідності до п. 26 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України, небезпечним чинником є складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини.
Відповідач зазначає, що на момент розгляду справи судом першої інстанції відповідно до акту від 02.07.2021 №362, з наявних 16 порушень зафіксованих в Акті перевірки №23, усунуто відповідачем 15 порушення.
Не усунутим залишилось порушення правил техногенної і пожежної безпеки, а саме:
- схема розміщення будівель, торговельних рядів, кіосків, павільйонів, контейнерів, торговельних місць на ринку не погоджена з ДСНС.
На переконання суду першої інстанції, що порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, зафіксоване в Акті перевірки акт від 02.07.2021 №362, створює реальну загрозу життю та здоров'ю людей, а також виключає можливість експлуатації (роботи) будівель та торгівельних павільйонів Приватного підприємства «Спортивно-комерційний клуб Віталія Качановського», за адресою: Київська область, м. Фастів, вул. Соборна, буд. 45.
Разом із тим, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що таке порушення, як «схема розміщення будівель, торговельних рядів, кіосків, павільйонів, контейнерів, торговельних місць на ринку не погоджена з ДСНС» створює реальну загрозу життю та здоров'ю людей.
Відповідачем на надано доказів та не наведено доводів, які б підтверджували таку позицію суду першої інстанції.
Також колегія суддів звертає увагу, що під час розгляду даної справи у суді апеляційної інстанції, було проведено позапланову перевірку щодо додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки відповідача, за результатами якої було складено акт від 30.09.2021 №570, в якому вказано про відсутність з боку відповідача порушень норм законодавства.
Тобто, зазначені документи підтверджують, що відповідачем з моменту виявлення ряду порушень, у найкоротший строк було вчинено дії з метою їх усунення, та усунуто всі порушення, що підтверджується відповідними актами перевірки.
Колегія суддів звертає увагу на те, що поняття «загроза життю та/або здоров'ю людини» є оціночним поняттям, який лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.
Колегія суддів вказує, що, дійсно, перевіряючи обґрунтованість позовних вимог відповідного органу ДСНС України про застосування заходів реагування, суд має перевірити: 1) відповідність виявлених порушень з вимогами законодавства, що регулюють дані правовідносини; 2) встановити обсяг та «вагу» зазначених в акті перевірки порушень на предмет існування реальної загрози життю та здоров'ю людей (працівників, відвідувачів); 3) оцінити зібрані під час розгляду спору по суті докази від усіх сторін на предмет здійснення суб'єктом господарювання заходів по усуненню порушень, виявлених під час перевірочного заходу (вжиття заходів по ініціюванню проведення позапланової перевірки, часткове/повне усунення виявлених порушень, пріоритет усунення реальних загроз над «паперовими порушеннями» тощо); 4) надати оцінку спірним правовідносинам щодо наявності/відсутності підстав для застосування заходів реагування.
Колегія суддів наголошує на тому, що застосування заходів реагування спрямовано не як санкція для відповідача, а виключно для забезпечення безпеки життя та здоров'я людей, які працюють у будівлі та відвідують її, від будь-якого ризику настання небезпечних чинників, а захід реагування має тимчасовий та спонукаючий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення виявлених порушень.
Проте, слід врахувати, що при вирішенні питання про наявність підстав для застосування заходів реагування, у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень, слід виходити з того, чи можуть порушення, що так і не було усунуто призвести до реальної загрози життю та здоров'ю людей, адже важливим та необхідним є дотримання балансу наявності можливого ризику з негативними наслідками для суб'єкта господарювання, пов'язаними з блокуванням роботи, що безперечно тягне за собою певні негативні наслідки.
Слід зазначити, що виявленні порушення були усунуті відповідачем у повному обсязі, а одне порушення, що існувало на момент розгляду справи у суді першої інстанції та було усунуто в подальшому не є таким, що може створювати реальну загрозу для життя та здоров'я людей, а тому, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог
Згідно ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
За правилами ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи вбачається, що Приватним підприємством «Спортивно-комерційний клуб Віталія Качановського» згідно платіжного доручення від 11 жовтня 2021 року № 1745 було сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 липня 2021 року у загальному розмірі 3405,00 грн.
Оскільки даним судовим рішенням було повністю задоволено апеляційну скаргу відповідача, суд апеляційної інстанції у відповідності до приписів ст. 139 КАС України змінює розподіл судових витрат в частині сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Спортивно-комерційний клуб Віталія Качановського» - задовольнити.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 липня 2021 року - скасувати та прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області - відмовити.
Стягнути з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (04071, м. Київ, вул. Межигірська, 8, код ЄДРПОУ 38537963) на користь Приватного підприємства «Спортивно-комерційний клуб Віталія Качановського» (08500, Київська область, м. Фастів, вул. Соборна, 45, код ЄДРПОУ 13721646) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір сплачений за подання апеляційної скарги у розмірі 3405,00 грн (три тисячі чотириста п'ять гривень).
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 25.11.2021.
Головуючий суддя: А.Ю. Кучма
В.О. Аліменко
Н.В. Безименна