П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
26 листопада 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/8197/21
Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача - Турецької І. О.,
суддів - Стас Л. В., Шеметенко Л. П.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Барж Компані» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 липня 2021 року у справі за позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНАЙТЕД Барж КОМПАНІ» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені
Короткий зміст позовних вимог.
18 травня 2021 року Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - Фонд) звернулось до суду першої інстанції з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНАЙТЕД Барж КОМПАНІ» (далі - ТОВ «ЮНАЙТЕД Барж КОМПАНІ») в якому просило стягнути:
- адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю в сумі 68 996,43 грн.;
- пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в сумі 358,80 грн.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач указував, що, в силу ч.3 ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 р. №875-ХІІ (далі - Закон №875-ХІІ), підприємства, установи, організації самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю в рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог ст. 18 цього Закону.
Як пояснив позивач, за підсумками 2020 року ТОВ «ЮНАЙТЕД Барж КОМПАНІ» не виконало норматив працевлаштування 1 особи з інвалідністю, що свідчить про порушення Закону №875-ХІІ. За таких умов, за твердженням Фонду, підприємство повинно сплатити адміністративно - господарські санкції, в розмірі середньорічної заробітної плати, що встановлена на даному підприємстві за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю.
Пояснюючи обставини невиконання відповідачем нормативу працевлаштування, Фонд указує, що на підприємстві працювала особа з інвалідністю, але лише протягом п'яти місяців 2020 року.
Керуючись листами Мінсоцполітики від 26.03.2017 № 1/6-172 та від 27.01.2009 р. №1/6- 30/06 позивач заявляє, що норми щодо працевлаштування осіб з інвалідністю будуть вважатися виконаними, якщо інвалід працював на підприємстві 6 місяців звітного року.
Поряд з цим, позивач звертає увагу на те, що ТОВ «ЮНАЙТЕД БАРЖ КОМПАНІ» у 2020 році не подавало звітність за формою 3-ПН - інформація про попит на робочу силу (вакансії), на яких може використовуватися праця осіб з інвалідністю, про що свідчить відповідь Одеського міського центру зайнятості від 30.03.2021 року №223/01-27.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 липня 2021 року, ухваленого за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін позов задоволено та стягнуто з ТОВ «ЮНАЙТЕД БАРЖ КОМПАНІ» користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2020 році в сумі 68 996,43 грн та пеня за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно - господарських санкцій у розмірі 358,80 грн.
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції вважав, що Закон України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 №5067-VI (далі - Закон №5067-VI) та Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №70 (далі - Порядок №70) субсідарно покладає обов'язок по працевлаштуванню осіб з інвалідністю як на роботодавця, так і на державну службу зайнятості.
Так, на роботодавця покладено обов'язок подавати до відповідного центру зайнятості звітність форми № 3-ПН лише за наявності попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через 3 робочі дні з дати відкриття вакансії.
За встановленими обставинами справи, які не оспорюють ся сторонами ТОВ «ЮНАЙТЕД БАРЖ КОМПАНІ» не подавав звіти за формою 3-ПН.
Лише в липні 2020 року, відповідач створив одне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю, а це, на думку суду першої інстанції, є невиконанням вимог створення робочих місць, відповідно до нормативів встановлених статтею 19 Закону №875-ХІІ (5/12=0,41=0).
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву.
Вважаючи рішення суду першої інстанції таким, що ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, а також вказуючи на те, що судом неправильно встановлені обставини справи, адвокат Сукачов Є.С., представляючи інтереси ТОВ «ЮНАЙТЕД БАРЖ КОМПАНІ», в апеляційній скарзі, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволення позову.
Обґрунтовуючи доводи апеляції скаржник наголошує, що працевлаштування у звітному році однієї особи з інвалідністю, для якої це місце роботи є основним, норматив у кількості 1 робочого місця вважається виконаним, відповідно до положень частини 5 статті 19 Закону №875-ХІІ.
Скаржник вважає помилковою позицію суду першої інстанції про те, якщо інвалід попрацював на підприємстві менше 6 місяців, то роботодавець не виконав нормативу встановленого статтею 19 Закону №875-ХІІ. На переконання відповідача, адміністративно - господарські санкції накладаються на підприємство лише тоді, коли робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю не зайняте такою особою.
Заперечуючи проти доводів суду першої інстанції указує, що неподання до державної служби зайнятості звітів за формою 3-ПН, свідчить про нестворення робочих місць для працевлаштування інвалідів, адвокат заявляє, що підприємство вправі здійснювати пошук осіб з інвалідністю для працевлаштування та працевлаштовувати таких осіб.
Понад те, адвокат наполягає, що стаття 20 Закону №875-ХІІ не містить такої підстави для накладення адміністративно - господарських санкцій, як неподання підприємством до державної служби зайнятості звітів за формою 3-ПН.
Фонд, скориставшись процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу, вважає її необґрунтованою та просить залишити без задоволення.
Обґрунтування відзиву зводиться до аналогічної позиції, яка викладена судом першої інстанції.
Враховуючи, що апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, розглянув справу в порядку письмового провадження.
Фактичні обставини справи.
ТОВ «ЮНАЙТЕД БАРЖ КОМПАНІ» подало до Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю за 2020 рік (за формою № 10-ПОІ), згідно якого середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становила 14 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 1 особа, кількість осіб з інвалідністю штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону №875-ХІІ - 1 особа.
Середньорічна заробітна плата штатного працівника становить 138 000 грн (а.с.5).
За змістом списку працюючих інвалідів - штатних працівників, які мали інвалідність та були зайняті на підприємстві ТОВ «ЮНАЙТЕД БАРЖ КОМПАНІ» у 2020 році, є ОСОБА_1 , інвалід 3 групи, відпрацювала у 2020 році на посаді менеджер з постачання - 5 місяців.
Прийнята на роботу на підставі наказу керівника ТОВ «ЮНАЙТЕД БАРЖ КОМПАНІ» №32 від 22.07.2020 (а.с.7).
За проведеним розрахунком адміністративно - господарських санкцій щодо недотримання ТОВ «Юнайтед Барж Компані» нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2020 звітний рік, їх розмір склав 68 996,43грн (а.с.8).
Поряд з цим, Фонд нарахував відповідачу пеню за порушення термінів сплати адміністративно - господарських санкцій у розмірі 358,80грн. (за період з 16.04.2021р. по 11.05.2021р.).
Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляції і висновків суду першої інстанції.
Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляції, з огляду на таке.
Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положенням про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 14.04.2011 №129 передбачено, що Фонд соціального захисту інвалідів відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за виконанням підприємствами нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплатою ними адміністративно-господарських санкцій і пені.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону №875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
При цьому, ч. 2 ст. 19 вказаного Закону визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Частиною 1 ст. 20 даного Закону встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Ретельно вивчивши доводи апеляційної скарги адвоката Сукачова Є. С. колегія суддів установила таке.
Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Як правильно зазначив суд першої інстанції, згідно з ч. 1, 3 ст. 18 Закону №875-ХІІ забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За змістом ст. 181 цього ж Закону пошук підходящої роботи для особи з інвалідністю здійснює державна служба зайнятості.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 50 Закону України «Про зайнятість населення» роботодавці зобов'язані, зокрема, своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про: попит на робочу силу (вакансії).
Відповідно до пункту 2 Порядку №70 звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінсоцполітики за погодженням з Держстатом.
Датою надходження звіту про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю вважається дата подання роботодавцем звіту до відділення Фонду, а у разі надсилання його поштою - дата на поштовому штемпелі.
Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавці подають до базового центру зайнятості незалежно від місцезнаходження роботодавця за формою, затвердженою Мінсоцполітики за погодженням із Держстатом.
Наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013р. № 316 затверджено Форму звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», яка подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.
Колегія суддів звертає увагу, що періодичності подачі звітності за формою №3-ПН законодавством не встановлено, а передбачено, що така звітність подається не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, тобто передбачено одноразове інформування про кожну вакансію. Тому, якщо роботодавець одноразово подав звітність форми № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» у строк не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, він виконав обов'язок своєчасно та в повному обсязі у встановленому порядку подати інформацію про попит на робочу силу (вакансії).
Це означає, що в такому випадку учасник господарських відносин вжив залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.
Ураховуючи, що ТОВ «Юнайтед Барж Компані» до 22.07.2020 не подавало звітності за формою №3-ПН є підстави вважати про порушення роботодавцем вимог частини третьої статті 18 Закону №875-ХІІ, що виразилося у нестворенні робочого місця, ненаданні державній службі зайнятості відповідної інформації.
Варто відзначити, саме ця бездіяльність має своїм фактичним наслідком позбавлення державної служби зайнятості можливості організувати працевлаштування інвалідів.
Проводячи розрахунок середньооблікової чисельності інвалідів у цьому звітному періоді відповідно до Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату від 28.09.2015 №286 є підстави вважати обґрунтованим довід суду першої інстанції, що у випадку фактичної тривалості роботи інваліда на підприємстві відповідача у 2020 році менше, ніж 6 місяців, результат буде складати 0 осіб. Так, 0,5 (міс) :12 (міс.) =0,42=0.
З огляду на викладені норми матеріального права, доводи адвоката Сукачова Є. С. про дотримання роботодавцем Закону №875-ХІІ та Закону №5067-VI є необґрунтованими.
Покликання скаржника на правову позицію Верховного Суду, що викладена в рішенні від 25.04.2018 у справі №815/2382/16, є некоректним, адже в цьому рішення, суд встановив обов'язок роботодавця створити робоче місце для інваліда з грудня 2015 року та виконання такого обов'язку 07.12.2015.
У цій справі обов'язок щодо нестворення робочого місця для інваліда не виконувався з січня по липень 2020, а проміжок часу роботи інваліда склав лише 5 місяців.
Ураховуючи, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, на підставі ст. 316 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
Стаття 328 КАС України встановлює право учасників справи, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки на касаційне оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас пункт 2 частини 5 вказаної статті встановлює, що не підлягають касаційному оскарженню, у тому числі судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Отже, враховуючи, що судом апеляційної інстанції постановлено рішення у справі розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, відсутні підстави для його оскарження в касаційному порядку.
Керуючись статтями 308, 311, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Барж Компані» - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 липня 2021 року у справі за позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНАЙТЕД Барж КОМПАНІ» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Доповідач - суддя І. О. Турецька
суддя Л. В. Стас
суддя Л. П. Шеметенко
Повне судове рішення складено 26.11.2021.