У Х В А Л А Справа № 932/9693/21
Іменем України Провадження № 1-кс/932/4792/21
24 листопада 2021 року м. Дніпро
Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду у м. Дніпрі клопотання слідчого по кримінальному провадженню № 12021041030001443 про арешт майна, -
15 листопада 2021 року до суду надійшло клопотання слідчого СВ Дніпровського РУП ГУ НП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , що погоджене із прокурором Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_4 , у якому прохає накласти арешт у вигляді заборони на відчуження, розпорядження та користування на автомобіль марки «Volkswagen», моделі «T-5», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_5 .
Необхідність накладення арешту обґрунтовує наступним чином. 14.11.2021 року о 13 год. 15 хв. в районі будинку АДРЕСА_1 стався наїзд автомобілем марки «Volkswagen», моделі «T-5», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_6 , на пішохода ОСОБА_7 , якому заподіяно тілесні ушкодження. 14.11.2021 року під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди вилучено автомобіль марки «Volkswagen», моделі «T-5», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , і поміщено на майданчик для тимчасового тримання транспортних засобів. Відомості за даним фактом внесено у ЄРДР 14.11.2021 року під №12021041030001443 із попередньою правовою кваліфікацією кримінально-караного діяння - ч. 1 ст. 286 КК України. Через те, що автомобіль має сліди вчинення злочину у вигляді стертості пилу на задній кришці зліва та на задньому лівому ліхтарі, він є речовим доказом. Задля збереження речового доказу, звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна.
Слідчий у судове засідання не з'явився, до суду надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності. Клопотання підтримав частково, прохав накласти арешт на транспортний засіб без заборони на його використання.
Володілець майна у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином. До суду надав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, у якому прохав не позбавляти права користування автомобілем. Зазначив, що власниця автомобіля - ОСОБА_5 , мешкає у м. Києві, тому з'явитись у судове засідання з розгляду цього клопотання можливості не має.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України, вважаю можливим розгляд клопотання про арешт майна у відсутність слідчого та власника майна.
Розглянувши клопотання, дослідивши долучені до нього додатки, приходжу до висновку про його часткове задоволення з наступних підстав.
Згідно з вимогами ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. Заборона використання житлового приміщення особам, які на законних підставах проживають у такому житловому приміщенні, не допускається.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З матеріалів, долучених до клопотання, вбачається, що слідчим СВ ДРУП ГУНП у Дніпропетровській області ОСОБА_3 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021041030001443 від 14.11.2021 року, що відкрито за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, за фактом наїзду 14.11.2021 року о 13 год. 15 хв. в районі будинку АДРЕСА_1 автомобілем марки «Volkswagen», моделі «T-5», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_6 , на пішохода ОСОБА_7 , якій заподіяно тілесні ушкодження.
14.11.2021 року слідчим проведено огляд транспортного засобу та механічних пошкоджень не виявлено, а виявлено лише, як ним зазначено у протоколі огляду та клопотанні, стертості пилу на задній кришці зліва та на задньому лівому ліхтарі.
Постановою слідчого від 14.11.2021 року автомобіль марки «Volkswagen», моделі «T-5», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_5 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Основною метою ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішенням Європейський суд з прав людини вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Новоселецький проти України» від 11 березня 2003 року, «Федоренко проти України» від 01 червня 2006 року). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі статті 1. Зокрема, необхідно щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.
Оскільки автомобіль не зберіг слідів наїзду у вигляді механічних пошкоджень, вважати ймовірними ризики протиправних дій власника чи володільця майна з приховування чи пошкодження автомобіля задля втрати слідів злочину, не вбачається можливим. Через це, а також враховуючи позицію слідчого щодо доцільності накладення арешту без позбавлення права користування транспортним засобом, підстав для накладення арешту на майно у вигляді заборони на його користування не вбачаю.
Одночасно із цим, оскільки наїзд скоєно автомобілем, тобто він є знаряддям вчинення злочину, а відтак - і речовим доказом по кримінальному провадженню, задля його збереження для цілей кримінального провадження, в тому числі, з метою проведення експертного дослідження на предмет його технічного стану, приходжу до висновку про накладення на нього арешту у вигляді заборони на відчуження та розпорядження.
На даному етапі досудового розслідування його потреби виправдовують втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення.
За викладених обставин, клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 103, 110, 167, 170-173, 309-310, 369, 371-372 КПК України, -
Клопотання слідчого СВ ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 по кримінальному провадженню № 12021041030001443 - задовольнити частково.
Накласти арешт на автомобіль марки «Volkswagen», моделі «T-5», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , власницею якого є ОСОБА_5 , шляхом заборони на його відчуження та розпорядження ним.
У задоволенні клопотання в іншій частині - відмовити.
На ухвалу слідчого судді може бути подано апеляцію безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти діб зо дня її винесення.
Слідчий суддя ОСОБА_1