Справа № 932/9834/21
Провадження № 2-а/932/426/21
19 листопада 2021 року м. Дніпро
Суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Куцевол В.В., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до інспектора роти № 2 батальйону № 2 Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Купріяненка Антона Петровича про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
19.11.2021 року до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до інспектора роти № 2 батальйону № 2 Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Купріяненка Антона Петровича про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Ознайомившись з адміністративним позовом і доданими до нього матеріалами, вважаю, що позов підлягає залишенню без руху, зважаючи на наступне.
Так, позивач визначив відповідачем по справі інспектора роти № 2 батальйону № 2 Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Купріяненка А.П., однак не вказав його адреси, ідентифікаційного коду юридичної особи, засобів зв'язку.
Пунктом 9 частини 1 статті 4 КАС України, встановлено, що відповідач - це суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Згідно положень статті 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Згідно із статтею 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, частина друга статті 44-3, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга, третя, четверта, шоста і сьома статті 122, частина перша статті 123, 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, частина перша статті 132-1, частини перша, друга та п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста, сьома і восьма статті 152-1, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Частиною третьою статті 288 КУпАП, якою визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, посадові особи відповідного орану діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені органу, де проходять публічну службу.
Отже, відповідні посадові особи не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями статті 222 КУпАП покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 125 КУпАП.
Використання у зазначених вище нормах формулювання "від імені органів Національної поліції" вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади суб'єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
При цьому, зміст статті 288 КУпАП, щодо можливості оскаржити постанову органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, не спростовує висновків про те, що відповідачем у таких справах є саме орган, а не посадова особа.
Вказані висновки викладені в постановах Верховного Суду від 26.12.2019 у справі N 724/716/16 та від 17.06.2020 у справі N 127/6881/17.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Отже, позивач має надати до суду позовну заяву у новій редакції у кількості учасників справи, визначивши відповідачем по справі правоздатну особу та вказати її реквізити - адресу місцезнаходження, ідентифікаційний код та засоби зв'язку.
Відповідно до ч. ч. 1-2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З урахуванням вищевказаного, вважаю необхідним залишити даний адміністративний позов без руху, надавши позивачеві строк для усунення зазначених недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.122, 123, 159, 160, 161, 169, 242, 256, 286, 294, 295, 378 КАС України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора роти № 2 батальйону № 2 Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Купріяненка Антона Петровича про скасування постанови про адміністративне правопорушення - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправлення зазначених недоліків, шляхом подання до суду позовної заяви у новій редакції у кількості учасників справи.
Надати позивачеві строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що в разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві, що не є перешкодою для повторного звернення до суду після усунення обставин, які стали підставою для повернення позовної заяви.
Ухвала суду не підлягає оскарженню і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.В. Куцевол