Справа № 22-3255/2010 Головуючий у 1 інстанції: Панкєєв О.В.
Суддя-доповідач: Мануйлов Ю.С.
29 червня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Осоцького І.І.
суддів: Мануйлова Ю.С.
Давискиби Н.Ф.
при секретарі: Бурима В.В. .
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Хортицької районної адміністрації Запорізької міської ради на постанову Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 11 березня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Хортицької районної адміністрації Запорізької міської ради про оскарження дій суб'єкта владних повноважень, -
У вересні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до УПСЗН Хортицької районної адміністрації Запорізької міської ради (надалі- УПСЗН) про оскарження дій суб'єкта владних повноважень і просив визнати дії відповідача про відмову у перерахунку щорічної грошової допомоги на оздоровлення неправомірними, зобов'язати відповідача зробити перерахунок та виплатити щорічну грошову допомогу на оздоровлення за 2006-2009 роки в розмірі передбаченому ст.. 48 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,.
Постановою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 11 березня 2010 року позовні вимоги задоволено частково.
Визнано дії УПСЗН щодо відмови ОСОБА_3 перерахувати та виплатити суму щорічної грошової допомоги на оздоровлення в розмірі передбаченому ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2008-2009 роки неправомірними.
Зобов'язано УПСЗН перерахувати та виплатити ОСОБА_3 суму недоплаченої щорічної грошової допомоги на оздоровлення в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат за 2008,2009 роки, передбаченому ст.. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням тих виплат, які були проведені позивачу у розмірі 5 650 грн.
. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду УПСЗН подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою визнати відсутність повноважень управління щодо здійснення розрахунку розміру щорічної допомоги на оздоровлення у 2008 та 2009 роках відповідно до розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на соціальний захист визначені Законом № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до статті 48 вищевказаного Закону України (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин), щорічна допомога на оздоровлення інвалідам першої і другої груп -п'ять мінімальних заробітних плат, інвалідам третьої групи - чотири мінімальних заробітних плати. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Таким чином, вихідним критерієм обчислення цих виплат є мінімальна заробітна плата. Розмір мінімальної заробітної плати на 2004 -2008 роки встановлювався законами України про державний бюджет на відповідні роки.
Водночас суми, з яких здійснювався розрахунок виплат позивачу, передбачених Законом № 796-XII, визначалися згідно постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зазначеними постановами, всупереч вимогам Закону № 796-ХІІ (який встановив розмір щорічної допомоги як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом на час здійснення виплати) установлено конкретні розміри такої допомоги в твердій грошовій сумі.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Таким чином, правильним є висновок суду, що виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягає застосуванню стаття 48 Закону № 796-ХІІ (Аналогічна думка з цього приводу викладена в Інформаційному листі ВАСУ від 17.06.2009р. №910/13/13-09)
З огляду на викладене, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення.
Керуючись ст. ст. 308, 314. 315 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Хортицької районної адміністрації Запорізької міської ради відхилити.
Постанову Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 11 березня 2010 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий: с удді: