Справа № 22 - 3174 / 2010 р. Головуючий у 1-й інстанції: Дмитрюк О.В.
Суддя-доповідач: Давискиба Н.Ф.
„29” червня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Осоцького І.І.
Суддів: Давискиби Н.Ф.
Мануйлова Ю.С.
При секретарі: Бурима В.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя
на постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 18 березня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя про оскарження бездіяльності суб”єкта владних повноважень та зобов”язати вчинити певні дії, -
У січні 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до КПФУ в Шевченківському районі м. Запоріжжя про визнання протиправною відмову в перерахунку пенсії, зобов”язання провести такий перерахунок та стягнення боргу у зв”язку з цим неперерахуванням.
В позові зазначав, що він як інвалід 3 групи внаслідок захворювання пов”язаного з участю у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесений до 1 категорії та має право на пенсії, передбачену Законом України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Оскільки розмір призначених в виплачуваних пенсій не відповідають розмірам передбаченим діючим законодавством, а УПФУ відмовляється привести їх у відповідність з вимогам закону, просив суд поновити строк звернення до суду з позовом, визнати дії УПФУ неправомірними, зобов”язати зробити перерахунок та виплату державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю починаючи з 01 листопада 2008 року з розрахунку державної пенсії у розмірі шести мінімальних пенсії за віком для непрацездатних громадян та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю з розрахунку 50% мінімальної пенсії за віком за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком дорівнюючи прожитковому мінімуму, встановленому відповідно до ЗУ „Про прожитковий мінімуму” з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період, зобов”язати сплатити заборгованість, судові витрати покласти на відповідача.
Постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 18 березня 2010 року позовні вимоги задоволені.
Визнано бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя щодо не перерахунку пенсії ОСОБА_3 протиправною з 01.11.2008 року.
Зобов”язано Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_3 державної пенсії та додаткової пенсії, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 року, інваліду ІІІ групи, у відповідності з вимогами, встановленими ст.50, ч.4 ст.54, ч.3 ст.67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з 15.07.2008 року з розрахунку державної пенсії у розмірі шести мінімальних пенсії за віком для непрацездатних громадян та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю з розрахунку 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком дорівнюючої прожитковому мінімуму, встановленому відповідно до закону України „Про прожитковий мінімум” з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду, УПФУ в Шевченківському районі м. Запоріжжя подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить суд скасувати постанову суду та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволені адміністративного позову.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Відповідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та йому встановлено ІІІ групу інвалідності.
Відповідно до ст.49 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” пенсії, особам, віднесеним до категорії 1,2,3 та 4, встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно ч.4 ст.54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яка визначає підстави та умови призначення державних пенсії особам, віднесеним до 1 категорії та у зв”язку з втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв”язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим по 3 групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ст.50 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” віднесеним до категорії1, зокрема інвалідам 3 групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров”ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії відповідно до ст.53 цього Закону здійснюється повністю, незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
При таких обставинах суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що позивач має право на призначення пенсії в розмірі, не нижчому 6 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнані такими, що не відповідають Конституції України (е неконституційними), положення статті 67 розділу 1, пункті 2-4,6-8,10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22,24-34, підпунктів 106,8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу ІІ „Внесення змін до деяких законодавчих актів України” та пункту 3 розділу ІІІ „Прикінцеві положення” Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.
Відповідно до ст.99 КАС України встановлений річний строк для звернення до суду з адміністративним позовом.
Щодо строку на звернення до суду за захистом порушеного права, то колегія суддів з урахуванням фактичних обставин справи, вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що позивачем у даній адміністративній справі строк пропущено з поважної причини і він підлягає поновленню.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи об'єктивно, повно та всебічно з'ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, та застосовано до правовідносин, які виникли між сторонами у даній справі, норми матеріального права, які регулюють саме ці правовідносини і ухвалено законне рішення, яким позовні вимоги позивача задоволені, порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, які б потягли за собою скасування чи зміну оскаржуваної судової постанови, судовою колегією під час розгляду даної справи не встановлено, тому колегія суддів вважає за необхідне постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі залишити без змін.
Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими судом доказами та не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст.307,308,313,317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя відхилити.
Постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 18 березня 2010 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскарження шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.
Головуючий:
Судді: