Справа № 161/13483/21
Провадження № 2/161/3543/21
22 листопада 2021 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Кирилюк В.Ф.
за участю секретаря Шолом С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення розміру виплаченого відшкодування в порядку зворотної вимоги, -
встановив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення розміру виплаченого відшкодування в порядку зворотної вимоги
Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_2 11.10.2017 року близько 15:30 год., керуючи автобусом «БАЗ А079.14», порушивши Правила дорожнього руху України, на пішохідному переході допустив наїзд на ОСОБА_3 , спричинивши їй тілесні ушкодження.
Вироком Волинського апеляційного суду від 26.06.2019 року його визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21.01.2021 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ФОП ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди вимоги задоволено частково. Вирішено стягнути з відповідача на користь позивача 100 000 грн. моральної шкоди та 5000 грн. понесених витрат на правничу допомогу. Рішення суду ним виконано в добровільному порядку.
Вказує, що він неодноразово звертався до відповідача з пропозицією добровільно відшкодувати 50% розміру виплаченого відшкодування. Однак ОСОБА_2 залишив пропозицію без задоволення.
Покликаючись на викладені обставини, просить суд стягнути з відповідача на його користь в рахунок відшкодування майнової шкоди 105 840,80 грн., з яких: 100 000 грн. - моральна шкода, 5000 грн. - витрати на правничу допомог, 840,80 грн. - судовий збір.
Представник позивача подала суду заяву про розгляд справи у її відсутності. Просить суд позов задовольнити із вказаних підстав.
Відповідач подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги визнає, проти задоволення позову не заперечує.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом за відсутності осіб, які беруть участь у справі не здійснюється.
Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_2 11.10.2017 року близько 15:30 год., керуючи автобусом «БАЗ А079.14», порушивши Правила дорожнього руху України, на пішохідному переході допустив наїзд на ОСОБА_3 , спричинивши їй тілесні ушкодження.
Вироком Волинського апеляційного суду від 26.06.2019 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України та засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_2 від відбування основного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 3 роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК України. Вирок набрав законної сили 26.06.2019 року.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_2 на час вчинення ДТП перебував у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_1 та керував транспортним засобом, який належить роботодавцю.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21.01.2021 року вирішено стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) у відшкодування моральної шкоди 100000 (сто тисяч) грн. та 5000 (п'ять тисяч) грн. понесених витрат на правничу допомогу.
Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21.01.2021 року ФОП ОСОБА_1 виконано добровільно, що підтверджується платіжним дорученням №1811090640 від 04.06.2021 року.
Відповідно до ч. 1 ст.1177ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За правилами ч.ч. 1, 2ст. 1167 ЦК Україниморальна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини, та незалежно від вини фізичної або юридичної особи, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
В силу вимог ч. 1ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Як зазначено в п. 3 ППВСУ Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками від 29 грудня 1992 року № 14 за шкоду, заподіяну внаслідок трудових обов'язків, працівник несе відповідальність перед підприємством (установою, організацією), з яким перебуває в трудових відносинах. За вимогами інших осіб, що ґрунтуються на неналежному виконанні працівником своїх трудових обов'язків (відшкодування шкоди їх майну, здоров'ю, виплаченої пенсії допомоги по соціальному страхуванню тощо), відповідає підприємство, перед яким винний працівник несе матеріальну відповідальність у порядку регресу за нормами трудового законодавства.
З цього слідує, що ФОП ОСОБА_1 має право скористатися положеннями ст. 1191 ЦК України і пред'явити до водія в порядку регресу позов про відшкодування шкоди, виплаченої потерпілій в дорожньо-транспортній пригоді. Право регресної вимоги до працівника виникає з часу виплати підприємством сум потерпілому, і з цього ж часу обчислюється строк на пред'явлення регресного позову.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Регресна вимога носить похідний характер і виникає тільки на основі виконання якогось іншого зобов'язання, що стосовно регресного може бути названо основним. Регресне зобов'язання завжди є похідним від основного, оскільки коли припиняє дію основне, то виникає регресне зобов'язання.
В силу цього правила можливе пред'явлення вимоги до працівника, якщо він здійснював управління транспортним засобом і цим засобом заподіяно шкоди третій особі, за умови, що шкода відшкодована володільцем джерела підвищеної небезпеки. У відповідності до ст.134КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації у випадку коли шкоду завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку.
При цьому у п.8 ПП ВСУ Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31 березня 1995 року № 4 (зі змінами) роз'яснено, що за моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов'язків, відповідальність несе організація, з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу, якщо спеціальною нормою закону не встановлено іншого.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до Цивільного процесуального кодексу України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Право зворотної вимоги до винної особи передбачено у ст. 1191 ЦК України, де зазначено, що особа, яка компенсувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.
Розмір визначеного відшкодування встановлений рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21.01.2021 року, на які має право зворотної вимоги (регресу) ФОП ОСОБА_1 .
З огляду на викладене, у ФОП ОСОБА_1 виникло право зворотної вимоги до відповідача, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача в порядку регресу витрати в сумі 105840,80 грн.
Крім того, у відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави слід стягнути 1058,41 грн. судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.5,6,10,12, 13, 76-80, 81, 141, 263-265, 273 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в порядку регресу виплачене відшкодування завданої шкоди у розмірі 105840,80 (сто п'ять тисяч вісімсот сорок грн.. 80 коп.).
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 1058,41 (одна тисяча п'ятдесят вісім грн.. 41 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної Згідно зі статтями 273, 354, 355 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Волинського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивачем у справі є фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1 .
Відповідачем у справі є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .
Повне рішення складено та підписано 26 листопада 2021 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області В.Ф. Кирилюк