Справа № 161/19796/20
Провадження № 2/161/634/21
(заочне)
18 листопада 2021 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Кихтюка Р.М.,
секретаря - Демчук Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» (надалі - ТзОВ «ФК «Фінанс Інновація») про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 18.09.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. було вчинено виконавчий напис №9421 про стягнення з неї на користь ТзОВ «ФК «Фінанс Інновація» заборгованості в розмірі 16629,00 грн.
Вказує, що даний виконавчий напис не підлягає до виконання, оскільки вчинений з порушенням діючого законодавства, оскільки вона не укладала жодних кредитних договорів та договорів позики з ТзОВ «ФК «Фінанс Інновація».
У зв'язку з чим вважає, що зазначені обставини повністю виключають безспірність наявного боргу, а тому просить визнати згаданий виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу таким, що не підлягає виконанню.
До початку розгляду справи по суті від позивача надійшло клопотання про слухання справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити з підстав, викладених у заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. Заяви про розгляд справи за його відсутності не подав, а тому, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи, у відповідності до ст. 280 ЦПК України.
Треті особи також в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Розгляд справи здійснювався за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази у справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом з'ясовано, що 25.09.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Єфіменко Д.О. відкрито виконавче провадження №63137634 стосовно примусового виконання виконавчого напису №9421 від 18.09.2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ФК «Фінанс Інновація» заборгованості в розмірі 16629,00 грн. за кредитним договором №200229-13944-2 від 29.02.2020 року та 1100 грн. за вчинення виконавчого напису (а.с. 9-12).
Статями 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок № 296/5).
Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 3.1 глави 16 розділу II Порядку № 296/5 нотаріус вчиняє виконавчі написи: - якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; - за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року (пункт 3.2 глави 16 розділу II Порядку № 296/5).
Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюється з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу (пункт 3.4 глави 16 розділу II Порядку № 296/5).
Пунктом 3.5 глави 16 цього ж Порядку визначено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 р.
Так, пунктом 2.3 глави 16 розділу II Порядку № 296/5 передбачено, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору, здійснюється нотаріусом після спливу 30 днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.
Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року № 6-887цс17 та постанові Верховного Суду у справі № 207/1587/16 від 19 вересня 2018 року (провадження № 14-12559св18).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що з документів, які були надані приватному нотаріусу стороною відповідача, не спростовуються доводи позивача щодо не підписання нею кредитного договору, тобто наявність договірних відносин між сторонами не доведена належними та допустимими доказами.
Також, подані фінансовою установою документи не підтверджують безспірність заборгованості, оскільки про наявність спору щодо заборгованості свідчить те, що у виконавчому написі зазначені суми зі стягнення як самого тіла кредиту, так і процентів, які в свою чергу не визнаються позивачем.
Крім того, що підставою для здійснення виконавчого напису є, зокрема, постанова КМУ № 1172 від 29.06.1999 р., в яку постановою КМУ № 662 від 26.11.2014 р. були внесені зміни до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, зокрема, доповнено перелік після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами" новим розділом такого змісту: "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. п. 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості".
Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 було визнано незаконною та нечинною постанову КМУ №662 від 26.11.2014 р. в цій частині.
Вказану постанову залишено без змін згідно з ухвалою Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року.
Таким чином, договір № 200229-13944-2 від 29.02.2020 року на момент вчинення виконавчого напису вже не був тим документом, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса. Тобто, нотаріус не мав права вчиняти виконавчий напис щодо стягнення саме за договором позики.
Отже, дослідивши та оцінивши представлені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, виконавчий напис вчинено з порушенням вимог закону, а тому його слід визнати таким, що не підлягає виконанню.
При цьому, у відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 908,00 грн.
Керуючись ст. ст. , 7, 8, 11, 12, 13, 76, 77, 81, 83, 141, 247, 258, 259, 263, 265, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати виконавчий напис №9421 від 18.09.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем про стягнення з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» заборгованості за кредитним договором № 200229-13944-2 від 29.02.2020 року в сумі 17729,00 грн. таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» (код ЄДРПОУ - 41146462) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) - 908 (дев'ятсот вісім) грн. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте Луцьким міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 18 листопада 2021 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду Р.М. Кихтюк