36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
09.03.2010 Справа № 3/140-09
За позовом Державної екологічної інспекції в Полтавській області, 36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1
Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області, 36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1
До відповідача Дочірнє підприємство “Полтавський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства Державної акціонерного компанії “Автомобільні дороги України”, 36024, м. Полтава, вул.. Куйбишева, 22-а
Треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -
1.Службу автомобільних доріг у Полтавській області, 36000, м. Полтава, вул. Куйбишева, 22-а
2 Фермерське господарство “Нектар”, с. Лукім'я, Оржицький район, Полтавська область
Про стягнення 124 263, 00 грн. шкоди від самовільної порубки дерев
Суддя БУНЯКІНА Ганна Іванівна
Представники:
від позивача: Михайліченко М.С., Скляренко М.І. (див. протокол судового засідання)
від третьої особи: Бодак М.І. (див. протокол судового засідання)
від відповідача: Гнида Ф.А. (див. протокол судового засідання)
від третьої особи1: Нечипоренко В.П. (див. протокол судового засідання)
від третьої особи2: відсутні (див. протокол судового засідання)
Суть спору: Стягується 124 263,00 грн. шкоди, завданої природному середовищу самовільною порубкою дерев в кількості 224 одиниці, встановленою позивачем відповідно до матеріалів перевірки від 07.03.2009р., на території Лукімської сільської ради Оржицького району Полтавської області в смузі відводу автодороги Лубни-В'язівок-Мальківці-Лукім'я.
Відповідач позовні вимоги не визнає за мотивами, викладеними у відзиві на позов від 25.11.2009р. за №01-09/1383, посилаючись на приписи ч. 2 п. 1 ст. 105 Лісового кодексу України, за яким відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників. Філія “Оржицький райавтодор”, якій був виданий лісорубний квиток №5 від 18 лютого 2009р., на видалення дерев та порослі, що загрожували безпеці дорожнього руху в смузі відводу автодороги Лубни-В'язівок-Мацьківці-Лукім'я км 17+500 -км 17+900, безпосередньо вирубкою не займалась. Виконання робіт проводилось працівником ФГ “Нектар” за умовами договору №9/25 від 01.02.2009р., який при видаленні зелених насаджень вийшов за межі договору.
Ухвалою від 01.12.2009 року до участі в розгляді даної справи залучені як треті особи на стороні відповідача: (1) Служба автомобільних доріг у Полтавській області, яка є постійним лісокористувачем в смузі відводу автодороги Лубни-В'язівок-Мацьківці-Лукім'я, яка і видавала лісорубний квиток №5 від 18.02.2009р., (2) Фермерське господарство “Нектар”, с. Лукім'я Оржицького району Полтавської області як безпосередній виконавець робіт по ліквідації чагарникової порослі на узбіччях у смузі відводу шириною 34 м а/д Лубни-В'язівок-Мацьківці-Лукім'я км 17+500 -км 17+900, відповідно до умов договору №9/25 від 01.02.2009р.
Служба автомобільних доріг в письмових поясненнях від 01.02.2010 року посилається на не дотримання позивачем Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затв. наказом Мінприроди України від 10.09.2008 року № 464.
ФГ «Нектар»не надав витребувані судом документальні докази про виконання договору №9/25 від 01.02.2009р. та розрахунки за ним, у письмових поясненнях від 01.02.2010 року пояснивши це тим, що вказані документи на підприємстві не оформлювались, дрова не оприбутковувались.
Ухвалою від 02.02.2010 року до розгляду даної справи залучене Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області як третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
Останнє на позов відреагував письмовими поясненнями від 01.03.2010 року, вказавши, що лісорубний квиток від 18.02.2009 року виданий неповноважною особою -Службою автомобільних доріг та оформлений із порушеннями Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 року № 761.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, оцінивши надані докази, суд встановив, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Позовні вимоги Державної екологічної інспекції в Полтавській області ґрунтуються на тому, що Дочірнім підприємством «Полтавський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України»в особі філії «Оржицький райавтодор» знесено дерева в кількості 634 шт. на території Лукімської сільської ради Оржицького району Полтавської області в смузі відводу автодороги Лубни-В'язівок-Мацьківці-Лукім'я, про що складено акт від 07.03.2009 року.
Відповідно до лісорубного квитка № 5 від 18.02.2009 року та польової перелікової відомості відводу дерев у рубку від 03.02.2009р. видаленню підлягало 443 шт. дерев (270 дерев акації та 173 дерева клена),
Посилаючись на порушення відповідачем вимог ст. 69 Лісового кодексу України, та відповідно до ч. 4 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»згідно якої підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України, позивач заявив до стягнення з відповідача 124 263,00 грн. шкоди від самовільної порубки 224 сироростучих та сухостійних дерев, розрахованої відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 року № 665.
Претензію позивача від 22.07.2009 року з вимогою відшкодувати заподіяні державі збитки в сумі 124 263,00 грн. відповідач відхилив, посилаючись на ч. 2 п. 1 ст. 105 Лісового кодексу України, за якою відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.
Виконання робіт з ліквідації чагарникової порослі на узбіччях та смузі відводу шириною 34 м а/д Лубни-В'язівок-Мацьківці-Лукім'я км 17+500-км 17+900 проводив представник ФГ «Нектар»гр. Кваша І.М на підставі договору № 9/25 від 01.02.2009 року, укладеного між філією «Оржицький райавтодор»та ФГ «Нектар», який при видаленні зелених насаджень вийшов за межі вказаної угоди.
Відповідно до ст. 11 ЦК України, завдання майнової (матеріальної) шкоди є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 16 ЦК України та ст. 20 ГК України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Згідно ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до приписів ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому під збитками розуміється: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправна поведінка (дія або бездіяльність); 2) шкідливий результат такої поведінки (збитки, шкода); 3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та причиненою шкодою; 4) вина особи, яка заподіяла шкоду.
У відповідності до ст.ст. 33, 35 ГПК України позивач повинен довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, довести факт причинення шкоди, обгрунтувати розмір понесених збитків, вказати на причинно-наслідковий зв'язок між ними та наявність вини. Проте всупереч вимогам ст.33 ГПК України позивач не надав суду належних доказів вини відповідача, не довів ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог.
З огляду на вищезазначене підстави для задоволення позовних вимог з предметом та з підстав, визначених в позовній заяві, відсутні.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суддя, -
1. В задоволенні позову відмовити.
2. Копію цього рішення надіслати сторонам та третім особам за адресами, зазначеними в його вступній частині.
СУДДЯ БУНЯКІНА Г.І.
Примітка: Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.
У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.