36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
25.03.2010 р. Справа №25/11
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський лакофарбовий завод", фактична адреса: вул. Лютнева,10, м. Київ, 02088; юридична адреса: вул. Леніна,61, м. Київ, 02088
до Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Альтернатива", вул. Т. Карнаухова, 19-а, кв. 56, м. Кременчук, Полтавська область, 39610
про стягнення 103912,34 грн.
Суддя Босий В.П.
Представники:
від позивача: не з"явився
від відповідача: не з"явився
Обставини справи: Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача 94000,00 грн. боргу по договору поставки № ДГ-000101, 9912,34 грн. пені за неналежне виконання умов договору.
Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.
Вказане клопотання судом задоволено.
Відповідач відзив на позов не надав його представник у судове засідання не з"явився.
Згідно довідки головного управління статистики у Полтавській області, наданій на запит суду Приватне підприємство «Виробничо-комерційна фірма «Альтернатива»заходиться за адресою: м. Полтава, вул. Карнаухова, 19А, кв. 56.
У пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
В зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, і господарський суд повідомив належним чином відповідача про час, дату і місце проведення судового засідання, згідно з п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України (від 10.12.2002р. №75), а неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, то справа розглядається за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
01 липня 2008 року між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки №ДГ-000101. Згідно з Договором Постачальник (ТОВ “Київський лакофарбовий завод”) зобов'язується поставити і передати в обумовлені строки у власність покупцю (ПП “ВКФ Альтернатива”) певну продукцію в асортименті, кількості, упаковці та вартості відповідно до специфікації №1, яка є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату відповідно до умов даного договору.
Відповідно до договору відповідач отримав наступну продукцію: згідно з видатковою накладною №РН-0000143 від 17 липня 2008р. на отримання сурік МА-15, позивач поставив відповідачу суріку МА-15 червоно-коричневу, загальною вартістю 102060,00 грн.; згідно з видатковою накладною №РН-0000218 від 05 грудня 2008 позивач поставив відповідачу лак ПФ-170, загальною вартістю 44320,50 грн.; згідно з видатковою накладною №РН-0000151 від 29 липня 2008р. поставило грунтівку ГФ-021 червоно-коричневу, грунтівку ГФ-021 сіру, уайт-спірит (Нефраст 150/200) та розчинник 646 б/п й розчинник 647 б/п, на загальну суму 121598,40 грн.; відповідно до видаткової накладної №РН-0000165 від 21 серпня 2008р. ТОВ «Київський лакофарбовий завод»поставив відповідачу розчинник уайт-спірит, уайт-спірит (Нефраст 150/200), розчинник 646 б/п та розчинник 647 б/п, на загальну суму 165450,00 грн. та згідно з видатковою накладною № РН-0000172 від 01 вересня 2008р. була поставлена шпаклівка ПФ-002 червоно-коричнева, на загальну суму 48240,00 грн. Крім того, згідно з видатковою накладною №РН-0000227 від 08 грудня 2008 року позивач поставив відповідачу грунтівку ГФ-021 сіру та грунтівку ГФ-021 червоно-коричневу, на загальну суму 43243,20 грн. Відповідно до видаткової накладної №РН-0000222 від 18 грудня 2008 року позивачем було поставлено грунтівку ГФ-021 сіру, грунт ГФ-021 червоно-коричневий, шпаклівку ПФ-02 червоно-коричневу, на загальну суму 69813,36 грн.
Отримання відповідачем даної продукції підтверджується печаткою та підписом відповідача в податковій накладній та дорученнями на отримання вказаної продукції.
Як вбачається з матеріалів справи між позивачем та відповідачем було підписано Акт звіряння розрахунків за період з 01.06.2008 по 01.11.2009, згідно з яким відповідач підтвердив своїм підписом та печаткою, що станом на 01.11.2009 за ним рахується заборгованість у розмірі 94 000,00 грн.
Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до п.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За даних обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача 94000,00 грн. основного боргу є обґрунтованою, та підлягає задоволенню.
Виконання зобов'язання згідно ст. 546 ЦК України може забезпечуватися неустойкою, яка відповідно до ст. 549 цього кодексу може існувати у вигляді пені або штрафу.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня
Згідно з п.11.3 договору за несвоєчасну оплату товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми неоплаченої вартості товару, що складає 9912,34 грн. за період з 18.01.2009 року по 18.07.2009 року.
Також, позивач просить стягнути з відповідача на його користь 5000,00 грн. витрат на адвокатські послуги.
Суд не погоджується із вимогами про стягнення витрат на адвоката у розмірі 5000,00 грн., які перераховані ТОВ „Юніком юрсервіс”, оскільки статтею 44 ГПК передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. У контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, а їх сплату підтверджено відповідними фінансовими документами.
Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України „Про адвокатуру”. Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в ст. 2 Закону України „Про адвокатуру”, де зазначено, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.
При цьому, згідно до ст.4 Закону України „Про адвокатуру”, адвокат має право займатись адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об'єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об'єднання, які діють відповідно до цього Закону та статутів адвокатських об'єднань.
Таким чином, позивачем не надано належних доказів укладення угоди саме з адвокатом, а навпаки у матеріалах справи наявний договір з юридичною особою - ТОВ „Юніком юрсервіс ”. Тобто, укладений з ТОВ "Юніком юрсервіс" договір про надання юридичних послуг від 01.08.2009 р. не є договором про надання адвокатських послуг.
Також, слід зазначити, що з поданого договору не вбачається з якою саме юридичною особою укладено вказаний вище договір, оскільки в першому абзаці договору зазначено ТОВ "Юніком юрсервіс", а в п. 11 договору вказаний виконавець ТОВ "Юніком Авто".
До того ж, в матеріалах справи відсутній платіжний документ про сплату коштів в сумі 5000,00 грн. на послуги адвоката.
З огляду на вищевказане, витрати на юридичні послуги не відносяться до складу судових витрат і на цій підставі не можуть бути задоволені судом.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Альтернатива", вул. Т. Карнаухова, 19-а, кв.56, м. Кременчук, Полтавська область, 39610 (р/р 26002054606204 в ПРУ КБ ПриватБанк, МФО 331401; ІПН 349577816035) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Київський лакофарбовий завод", фактична адреса: вул. Лютнева,10, м. Київ, 02088; юридична адреса: вул. Леніна, 61, м. Київ, 02088 (р/р 26004254058201 в АКІБ "УКрСиббанк" м. Київ, МФО 351005, код ЄДРПОУ 33693098) - 94000,00 грн. боргу, 9912,34 грн. пені, 1039,12 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.
3. Відмовити в частині стягнення 5000,00 грн. витрат на юридичні послуги.
Суддя Босий В.П.