Житомирський апеляційний суд
Справа №285/3073/21 Головуючий у 1-й інст. Михайловська А. В.
Категорія 55 Доповідач Трояновська Г. С.
25 листопада 2021 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Трояновської Г.С.
суддів: Павицької Т.М., Миніч Т.І.
з участю секретаря судового засідання Ляшук М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 285/3073/21 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та поновлення на квартирному обліку
за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 10 серпня 2021 року, ухваленого під головуванням судді Михайловської А.В. в м. Новоград-Волинському,
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення житлової комісії № 2 від 01.04.2021 року та наказ командира № 135 від 01.04.2021 року про виключення його та членів його сім'ї з квартирного обліку та зобов'язати відповідача поновити його та членів його сім'ї у складі чотирьох осіб на квартирному обліку.
В обґрунтування заявленого позову зазначив, що наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 24.07.2020 року № 33-РС, його звільнено з військової служби у запас на підставі підпункту «й» пункту 2 частини 6 ст. 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у зв'язку із закінченням строку контракту. На момент звільнення його вислуга років у Збройних Силах України становила 26 років. Вказує, що з 25.02.2016 року він перебував на квартирному обліку у військовій частині польова пошта НОМЕР_2 як сім'я, яка забезпечена житлом нижче рівня, встановленого законом. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 166 від 03.08.2020 року його виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення. Рішенням житлової комісії військової частини НОМЕР_1 № 2 від 01.04.2021 року його та членів його сім'ї виключили з квартирного обліку у зв'язку з тим, що він звільнився із служби в запас. Вважає зняття його та членів його сім'ї з квартирного обліку незаконним, таким, що порушує їх конституційні права, а тому звернувся до суду із зазначеним позовом.
Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 10 серпня 2021 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 оформлене протоколом № 2 від 01.04.2021 року та наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 01.04.2021 року № 135 в частині виключення ОСОБА_1 зі складом сім'ї чотири особи зі списків військовослужбовців, які перебувають в черзі на одержання жилих приміщень при військовій частині НОМЕР_1 у зв'язку із закінченням строку контракту.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 поновити ОСОБА_1 зі складом сім'ї чотири особи на квартирному обліку у військовій частині НОМЕР_1 у першочерговій черзі з 25.02.2016 року.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що позивача було звільнено з військової служби 24.07.2020 року на підставі підпункту «й» (які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію та вислужили не менше 24 місяців військової служби за контрактом, якщо вони не висловили бажання продовжити військову службу під час особливого періоду) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». За таких обставин вважає, що ОСОБА_1 не підпадає під визначені законом підстави для залишення на квартирному обліку, а саме: при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я; у зв'язку із скороченням штатів; проведенням організаційних заходів.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає із таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, щонаказом командира в/ч НОМЕР_1 від 24.07.2020 року № 33-РС, старшого прапорщика ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас відповідно до пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» за підпунктом «й» (які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про мобілізацію та вислужили на менше 24 місяців служби за контрактом, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду).
На момент звільнення ОСОБА_1 його вислуга років у Збройних Силах України становила 26 років 07 місяців (а.с.20).
На підставі рапорту ОСОБА_1 , його було зараховано на облік для поліпшення умов у в/ч НОМЕР_1 зі складом сім'ї 4 особи та включено в першочергову чергу з 25.02.2016 року, що стверджується рішенням житлової комісії в/ч НОМЕР_1 від 28.09.2017 року, яке оформлено протоколом № 5 (а.с.13,19).
Рішення житлової комісії в/ч НОМЕР_1 від 01.04.2021 року, яке оформлено протоколом № 2, та наказом командира в/ч НОМЕР_3 № 135 від 01.04.2021 року ОСОБА_1 , разом із членами сім'ї було 4 особи, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 40 ЖК України п. 9 Постанови КМ України від 03.08.2006 року № 1081, абз. 1 п. 9 ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та абз. 1 п.п. 3 п. 26 розділу ІІ Правил обліку громадян, - виключено зі списків військовослужбовців, які перебувають в черзі на одержання житлових приміщень при військовій частині НОМЕР_1 у зв'язку з закінчення строку контракту (а.с.24).
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Законом України від 24 червня 2004 року № 1865-IV «Про внесення змін до статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який набрав чинності 01 січня 2005 року, стаття 12 вказаного Закону викладена в новій редакції.
Так, згідно з частиною першою статті 12 цього Закону в редакції, чинній на момент зняття позивача з обліку, держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами.
На виконання приписів вищевказаної статті постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року за №1081 було затверджено Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями.
Відповідно до пункту 24 цього Порядку датою зарахування на облік вважається день, коли житловою комісією військової частини винесено рішення про зарахування військовослужбовця на облік.
Пунктом 9 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції, чинній на момент зняття позивача з обліку, передбачено, що військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла.
Аналогічні приписи закріплені в пункті 29 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями.
Дія пункту 9 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» безпосередньо пов'язується із тим, з якої саме з підстав, зазначених у частині шостій статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» військовослужбовець звільнений у запас чи у відставку.
Пунктом 30 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями в редакції, чинній на момент зняття позивача з обліку, передбачено, що військовослужбовці знімаються з обліку у разі: поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житла; засудження військовослужбовця до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім умовного засудження; звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем; подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік; в інших випадках, передбачених законодавством.
Наказом Міністерства оборони України від 30 листопада 2011 року № 737 затверджено Інструкцію про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 10 січня 2012 року за № 24/20337.
Відповідно до п. 21 Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України № 380 від 31.07.2018 року військовослужбовці знімаються з квартирного обліку у разі: поліпшення житлових умов до встановлених норм забезпечення житловою площею громадян у відповідному населеному пункті; подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на квартирний облік, включення до списків осіб, що мають право першочергового та позачергового одержання житлових приміщень, або неправомірних дій посадових (службових) осіб при вирішенні питання про прийняття на квартирний облік; в інших випадках, передбачених законодавством.
Статтею 47 Конституції України встановлено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.
Пунктом 1 частини другої статті 40 ЖК України визначено, що громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у випадку поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення.
Встановивши, що під час проходження військової служби та на момент звільнення позивач постійним житлом не забезпечувався, перебував на обліку для поліпшення житлових умов з 2016 року, вислуга років у Збройних Силах становить більше 26 років, суд першої інстанції зробив правильний висновок про обґрунтованість позову.
Вагомих, достовірних та достатніх доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, апеляційна скарга не містить.
Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та на їх правильність не впливають, оскільки обумовлені помилковим тлумаченням положень закону.
Колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційних скаргах, не вбачається, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.
Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 р залишити без задоволення.
Рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 10 серпня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 26 листопада 2021 року.
Головуючий Судді