Справа № 442/8662/21
Провадження № 1-в/442/331/2021
22 листопада 2021 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
секретаря - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
представника адміністрації - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області в режимі відеоконференції з ДУ "Дрогобицька виправна колонія (№40)" клопотання щодо умовно-дострокового звільнення засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця і мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, до засудження непрацюючого, раніше двічі судимого, останній раз: 03.09.2007 Волочиським районним судом за ч.3 ст. 186, ч.4 ст.70 КК України до 3 років позбавлення волі, з іспитовим терміном 3 роки;
засудженого: 14.07.2008 апеляційним судом Хмельницької області за п.6, 9, 12 ч.2 ст.115, ч.2 ст.186, ч.4 ст.187, ч.2 ст.15 - ч.1 ст.152, ч.1 ст. 70, ст.71 КК України до 16 років позбавлення волі з конфіскацією всього особисто йому належного майна. Ухвалою Гусятинського районного суду Тернопільської області від 15.02.2016, відповідно до ч.5 ст. 72 КК України, зараховано строк попереднього ув'язнення з 25.02.2008 по 11.11.2008 з розрахунку один день тримання під вартою за два дні позбавлення волі, -
До Дрогобицького міськрайонного суду надійшло клопотання засудженого ОСОБА_5 щодо його умовно-дострокового звільнення.
Адміністрацією ДУ «Дрогобицька виправна колонія №40» надано матеріали особової справи засудженого №93-З-19.
У судовому засіданні засуджений ОСОБА_5 клопотання підтримав та пояснив, що вважає себе таким, який став на шлях виправлення і заслуговує на умовно-дострокове звільнення. Вину у вчиненому злочині визнає частково. Шкоду, визначену вироком суду, у добровільному порядку не сплачував.
Представник установи ОСОБА_4 клопотання засудженого не підтримала, зазначивши, що ОСОБА_5 ініціативи щодо працевлаштування не проявляє, з жовтня 2020 року не отримував заохочень, оскільки його поведінка не свідчила про необхідність у цьому, тому вважає, що засуджений не став на шлях виправлення.
Вислухавши пояснення учасників судового розгляду, думку прокурора, яка заперечила щодо задоволення клопотання, оскільки вважає, що засуджений не довів своє виправлення, суд дійшов наступного висновку.
Статтею 81 КК України передбачено, що до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі може бути застосовано умовно - дострокове звільнення від відбування покарання, якщо засуджений довів своє виправлення і після фактичного відбуття засудженим не менше трьох четвертих строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин.
Статтею 537 КПК України передбачено, зокрема, що умовно - дострокове звільнення від відбування покарання відповідно до вимог ст. 81 КК України застосовується суддею районного (міського) суду за місцем відбуття покарання засудженим за спільним поданням органу, що відає відбуванням покаранням, а також за клопотанням засудженого, його адвоката чи захисника.
З матеріалів особової справи засудженого встановлено, що він вчинив умисний особливо тяжкий злочин, за які йому призначено покарання у виді 16 років позбавлення волі. На даний час невідбутими залишились 01 рік 06 місяців та 16 дні позбавлення волі.
При розгляді підстав умовно - дострокового звільнення від відбування покарання, суд врахує особу засудженого. Як вбачається з характеристики, ОСОБА_5 за весь час відбування покарання зарекомендував себе наступним чином: три рази притягався до дисциплінарної відповідальності (стягнення погашені у встановленому законом порядку ), 16 разів заохочувався. Прагнув до підвищення загальноосвітнього рівня та вдосконалення професійно-технічних навичок. У 2018 році здобув професію „Столяр будівельний”, а в 2019 році - професію „Швачка” в Копичинському навчальному центрі № 112. Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 17.11.2020 засудженому ОСОБА_5 відмовлено в умовно-достроковому звільненні від відбування покаранн, з цього часу засуджений жодного разу не заохочувався, до дисциплінарної відповідальності не притягувався. Непрацевлаштований. Приймає участь в роботі самодіяльних організацій засуджених, проявляє соціально-корисну активність в організації їх роботи, входить до складу санітарно-побутової секції відділення. Задіяний до реалізації диференційованого виховного впливу «Духовне відродження». Вину у вчиненому злочині визнав частково.
Згідно положень п. 17 постанови Пленуму ВСУ від 26.04.2002 № 2, суду слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. За змістом даної норми умовно-дострокове звільнення від відбування покарання є правом, а не обов'язком суду. Згідно з кримінально-процесуальним законодавством, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливо лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому, головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Стаття 81 КК України не містить імперативної вказівки на її застосування, а носить рекомендаційний характер і застосовується суддями за наявності усіх умов передбачених даною статтею і доказів того, що засуджений дійсно заслуговує на застосування до нього ст. 81 КК України.
Посилання засудженого на те, що у нього наявні заохочення за сумлінне ставлення до праці та зразкову поведінку, суд вважає необгрунтованим, оскільки належне виконання засудженим законних вимог представників адміністрації установи відбування покарань, зразкова поведінка є обов'язком, а не правом засудженого. Окрім того, як встановлено з матеріалів особової справи, згідно вироку суду наявний солідарний позов в сумі 105 000,00 грн. Відсутність у виправній колонії виконавчого листа не звільняє засудженого від обов'язку відшкодовувати завдані злочином збитки. При цьому, ОСОБА_5 зазначив, що у добровільному порядку такі не сплачує.
Враховуючи те, що основним критерієм умовно-дострокового звільнення від відбування покарання є не тільки відбуття певної частини покарання, що в даному випадку становить 3/4 від терміну покарання, а й ставлення до праці й сумлінна поведінка засудженого, його ставлення до скоєного злочину, участь в суспільно-корисному житті колонії, програмах диференційованого впливу, суд вважає, що на час розгляду справи засудженим не доведено свого виправлення, а тому умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_5 у відповідності до ст. 81 КК України є передчасним.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.81 КК України, ст.107 КВК України, п.2 ч.1 ст.537 КПК України, суд, -
Відмовити засудженому ОСОБА_5 в умовно-достроковому звільненні від відбування покарання.
Ухвала підлягає оскарженню до Львівського апеляційного суду впродовж семи днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 25.11.2021.
Суддя ОСОБА_1