Провадження № 11-кп/803/3037/21 Справа № 204/39/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
18 листопада 2021 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5
обвинувачених (в режимі ОСОБА_6 , ОСОБА_7
ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10
відеоконференції)
захисника ОСОБА_11
розглянувши у закритому судовому засіданні в порядку дистанційного судового провадження в режимі відеоконференції матеріали за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_12 в інтересах обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та захисника ОСОБА_11 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_10 на ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 жовтня 2021 року про продовження строку тримання під вартою щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Нікополь Дніпропетровської області, раніше проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.127, ч.2 ст.146, ч.1 ст.263, ч.2 ст.289, ч.3 ст.185, ч.2 ст.121 КК України,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Нікополь Дніпропетровської області, раніше проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.127, ч.2 ст.146, ч.2 ст.121, ч.1 ст.186 КК України,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Нікополь Дніпропетровської області, раніше проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.127, ч.2 ст.146 КК України,
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м.Нікополь Дніпропетровської області, раніше проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.127, ч.2 ст.146, ч.1 ст.263, ч.2 ст.289, ч.3 ст.185, ч.2 ст.121, ч.2 ст.186 КК України,
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця м.Нікополь Дніпропетровської області, раніше проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.127, ч.2 ст.146 КК України,
Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 жовтня 2021 року клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою було задоволено частково.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_6 у виді тримання під вартою продовжено не більш ніж на 60 (шістдесят) діб до 15 грудня 2021 року включно, з можливістю внесення застави у розмірі 1000 (одна тисяча) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2 379 000 (два мільйони триста сімдесят дев'ять тисяч) гривень 00 коп.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_7 у виді тримання під вартою продовжено не більш ніж на 60 (шістдесят) діб до 15 грудня 2021 року включно, з можливістю внесення застави у розмірі 1000 (одна тисяча) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2 379 000 (два мільйони триста сімдесят дев'ять тисяч) гривень 00 коп.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_8 у виді тримання під вартою продовжено не більш ніж на 60 (шістдесят) діб до 15 грудня 2021 року включно, з можливістю внесення застави у розмірі 1000 (одна тисяча) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2 379 000 (два мільйони триста сімдесят дев'ять тисяч) гривень 00 коп.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_9 у виді тримання під вартою продовжено не більш ніж на 60 (шістдесят) діб до 15 грудня 2021 року включно, з можливістю внесення застави у розмірі 1000 (одна тисяча) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2 379 000 (два мільйони триста сімдесят дев'ять тисяч) гривень 00 коп.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_10 у виді тримання під вартою продовжити не більш ніж на 60 (шістдесят) діб до 15 грудня 2021 року включно, з можливістю внесення застави у розмірі 1000 (одна тисяча) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2 379 000 (два мільйони триста сімдесят дев'ять тисяч) гривень 00 коп.
Рішення суду обґрунтовано тим, що обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 інкримінується вчинення умисних нетяжких та тяжких злочинів, за які законом про кримінальну відповідальність передбачено покарання у виді позбавлення волі до 10 років, а тому суд вважав обґрунтованими доводи прокурора, що тяжкість інкримінованих обвинуваченим злочинів є вагомим доводом, що збільшує ризик переховування від суду.
Окрім цього, суд вважав доведеним існування ризику незаконного впливу обвинувачених на свідків та потерпілих (наразі судом допитаний лише один потерпілий). Показання свідка отримуються судом шляхом допиту особи безпосередньо в судовому засіданні, а отже за відсутності дієвого запобіжного заходу такий ризик є реальним.
Крім того, суд встановив, що продовжує також існувати і ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому обвинувачуються обвинувачені з огляду на наявні в матеріалах справи заяви потерпілих та висловлену ними думку щодо запобіжного заходу.
Також суд врахував спосіб життя та репутацію обвинувачених, їх вік та стан здоров'я, їх соціальні зв'язки, наявність інших кримінальних проваджень відносно обвинувачених. На посилання сторони захисту про те, що обвинувачені мають міцні соціальні зв'язки, суд першої інстанції зазначив, що ці обставини в даному випадку не можуть бути беззаперечними стимулюючими факторами подальшої належної процесуальної поведінки обвинувачених.
На даний час суд визнав за необхідне продовжити дію раніше обраного щодо обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки відсутні підстави вважати, що інші менш суворі запобіжні заходи, передбачені ст.176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченими процесуальних обов'язків.
В апеляційних скаргах:
- захисник ОСОБА_12 в інтересах обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ОСОБА_8 , ОСОБА_9 просить скасувати ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 жовтня 2021 року та постановити нову, якою змінити ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ОСОБА_8 , ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог зазначає, що сторона обвинувачення не надає жодних доказів, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання про продовження строку запобіжного заходу. В самих клопотанняхйдеться мова про документи (докази) нібито причетності обвинувачених до інкримінованих їм кримінальних правопорушень, але в свою чергу жодні з цих вказаних документів не долучені.
Сторона захисту просить врахувати те, що застосування до особи тримання під вартою особи лише за то, що вона підозрюється чи обвинувачується у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, перетворює цей запобіжний захід на міру попереднього покарання такої особи.
На думку сторони захисту, судом повинно бути дотримано принцип призначення альтернативного запобіжного заходу, викладений у рішеннях ЄСПЛ
Посилається на те, що суд першої інстанції не в повній мірі дотримався вимог кримінального процесуального закону, зокрема вимог ст. 178 КПК України щодо обставин, які враховуються при продовженні запобіжного заходу.
Як встановлено в клопотанні прокурора від 18.10.2021 року, прокурор лише послався на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та очікуване суворе покарання, що може схилити обвинувачених до переховування від суду, впливати в непередбачений законом спосіб на свідків, потерпілого, вчинити інше кримінальне правопорушення, або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Посилаючись на встановлені ризики, прокурор об'єктивно не навів обставин, які б переконливо виправдовували тримання обвинувачених під вартою. Ризик переховування обвинувачених від суду поряд із наявністю місця реєстрації та проживання, наявність родини, що встановлено та не заперечується і органом досудового розслідування та зазначено у обвинувальному акті - є малоймовірним.
Сторона захисту в особі адвоката ОСОБА_12 обґрунтовано вважає, що вищезазначене свідчить про можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, встановленим судом першої інстанції. Вирішуючи питання щодо застосування іншого виду запобіжного заходу, сторона захисту просить суд прийняти до уваги те, що належна процесуальна поведінка обвинувачених може бути забезпечена шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту. Зауважує, що всі обвинувачені тримаються під вартою ще з липня 2020 року, тобто вже майже рік та три місяці, без можливості внесення застави, й кожного разу сторона обвинувачення в особі прокурора вказує на одні й ті самі ризики.
Сторона захисту в особі адвоката ОСОБА_12 звертає увагу на стан здоров'я та інші характеризуючи дані обвинуваченого ОСОБА_6 . Останній перебуває більше ніж чотири роки на обліку в кабінеті «Довіра», а саме із 04.07.2017 року по теперішній час з діагнозом : ВІЛ- інфекція 1 клінічна стадія, й тим самим підозрюваний все ж таки потребує постійного прийому препаратів. ОСОБА_6 є особою, котра перебуває у зареєстрованому шлюбі, має на утриманні трьох дітей, які мешкали до його затримання із ним разом, зареєстрований та фактично мешкає у м. Нікополь Дніпропетровської області. ОСОБА_6 вже 1 рік 3 місяці тримаєтеся під вартою, досудове розслідування вже завершено ще у грудні 2020 року.
Вказує адвокат і на те, що обвинувачений ОСОБА_9 є особою, яка має на утриманні малолітню дитину, батька похилого віку.
Просить звернути увагу на те, що жоден із обвинувачених раніше не порушував будь-які обрані відносно них запобіжні заходи, й насамперед ОСОБА_6 , котрий обвинувачуються у нібито вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, перебував спочатку під вартою, але в подальшому судом було змінено запобіжний захід на більш м'який - цілодобовий домашній арешт.
Зазначає, що визначений розмір застави, яка складає 2 379 000 грн. є занадто непомірним для внесення обвинуваченими.
- захисник ОСОБА_11 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_10 просить скасувати ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 жовтня 2021 року про продовження ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і постановити нову, за якою обрати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Вирішити питання про зменшення застави з розміру 2 379 000 гривень 00 коп. на 190 320грн. 00 коп., що відповідає вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у разі залишення запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог зазначає, що ухвала суду першої інстанції є незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.
Вважає, що ризики не доведені стороною обвинувачення виходячи з того, що застосування тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно тоді, коли прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Просить врахувати, що ОСОБА_10 має постійне місце реєстрації, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, характеризується позитивно, мешкав з батьками, жодним чином не перешкоджав встановленню істини на досудовому слідстві, має цивільну дружину та неповнолітніх дітей.
Прокурором не доведено неможливість застосування інших більш м'яких запобіжних заходів.
Вважає, що продовження запобіжних заходів без встановлення наявності підстав та обґрунтування щодо конкретної особи є порушенням норм ЄСПЛ.
Заслухавши доповідь головуючого судді, думки обвинувачених та захисника, які підтримали подані апеляційні скарги та просили їх задовольнити, перевіривши представлені матеріали та обговоривши доводи скарг, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги апеляційних скарг не підлягають задоволенню з таких підстав.
Рішенням Конституційного суду України від 13.06.2019 року №4-р/2019 визнано таким, що є неконституційним положення ч.2 ст. 392 КПК України щодо унеможливлення окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, яка постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 331 КПК України: - вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу; - незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Статтею 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою, а з частини третьої даної норми слідує, що звертаючись до суду з клопотанням про продовження строків тримання під вартою, прокурор має викласти, зокрема обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують продовження тримання особи під вартою.
Зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання прокурора судом першої інстанції були дотримані в повному обсязі.
При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , суд першої інстанції належним чином дослідив обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження строку тримання під вартою та обґрунтовано дійшов висновку про існування обставин, які виправдовують подальше перебування обвинувачених під вартою.
Суд першої інстанції врахував наявність об'єктивних причин, які не дозволяють закінчити судовий розгляд з ухваленням вироку до спливу строку тримання обвинувачених під вартою, а також продовження існування ризиків переховування від органів досудового розслідування та суду і незаконного впливу на свідків та потерпілих, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити те, в якому останні обвинувачуються.
З таким висновком апеляційний суд погоджується, оскільки характер та тяжкість покарання, що кореспондується з характером суспільного інтересу, даних про обвинувачених, іншими обставинами у їх сукупності, дає підстави вважати, що вказані вище ризики продовжують існувати.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що продовження існування зазначених вище обставин у їх сукупності виправдовують подальше перебування обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 під вартою, що відповідає і є співрозмірним тяжкості і характеру діянь, які інкримінуються останнім, та більш м'які запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинувачених, а тому продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою є найбільш прийнятним за наявних умов.
Оцінюючи вищевказані обставини апеляційний суд також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема те, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Європейський Суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Доводи ж захисників про неврахування судом даних про особи обвинувачених, на думку колегії суддів, необґрунтовані, оскільки вказані факти були взяті до уваги судом у сукупності з іншими доказами по справі та їм було надано належної оцінки. До того ж, зазначені апелянтами обставини апеляційний суд вважає такими, що в цілому не зменшують встановлених судом ризиків, оскільки судовий розгляд кримінального провадження наразі триває, і вказані ризики дійсно продовжують існувати, що було враховано судом першої інстанції під час продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
До того ж, суд, продовжуючи дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з урахуванням практики ЄСПЛ визнав за можливе, як альтернативний запобіжний захід, визначити обвинуваченим розмір застави на підставі ч. 5 ст. 182 КПК України у сумі 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визнавши це виключним випадком та вважаючи його достатнім для забезпечення виконання обвинуваченими обов'язків, передбачених КПК України.
Будь-яких порушень кримінального процесуального законодавства України при постановленні оскаржуваної ухвали судом апеляційної інстанції не встановлено, а тому за наслідками апеляційного розгляду колегія суддів вважає необхідним ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 жовтня 2021 року залишити без змін, а апеляційні скарги сторони захисту залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 183, 194, 331, 405, 407, 419 КПК, колегія суддів
Апеляційні скарги захисника ОСОБА_12 в інтересах обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та захисника ОСОБА_11 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_10 - залишити без задоволення. Ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 жовтня 2021 року про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.127, ч.2 ст.146, ч.1 ст.263, ч.2 ст.289, ч.3 ст.185, ч.2 ст.121 КК України, ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.127, ч.2 ст.146, ч.2 ст.121, ч.1 ст.186 КК України, ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.127, ч.2 ст.146 КК України, ОСОБА_9 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.127, ч.2 ст.146, ч.1 ст.263, ч.2 ст.289, ч.3 ст.185, ч.2 ст.121, ч.2 ст.186 КК України, ОСОБА_10 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.127, ч.2 ст.146 КК України - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
____________________ ____________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4