справа № 515/2820/14-к
Іменем України
25 листопада 2021 року м.Арциз
Арцизький районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 ,
засудженого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в місті Арциз Одеської області клопотання засудженого ОСОБА_4 про зняття судимості, -
встановив:
ОСОБА_4 звернувся до суду із заявою про зняття судимості за вироком Татарбунарського районного суду Одеської області від 10 грудня 2015 року, зміненим ухвалою Апеляційного суду Одеської області, яким його було засуджено за ч. 1 ст. 289 КК України до чотирьох років позбавлення волі та постановою Верховного Суду від 29 серпня 2018 року звільнено від призначеного покарання у зв'язку із закінченням строку давності, посилаючись на те, що беручи до уваги що постановою Верховного Суду від 29 серпня 2018 року його звільнено від призначеного покарання за ч. 1 ст. 289 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, то необхідно зняти судимість.
В судовому засіданні засуджений ОСОБА_4 підтримав клопотання про зняття судимості та просив його задовольнити.
Потерпілий та його представник-адвокат про дату, час та місце проведення судового розгляду повідомлялися належним чином, але у судове засідання не з'явилися, однак від представника-адвоката до суду надійшла письмова заява, в якій просив здійснити судовий розгляд клопотання про зняття судимості у його та потерпілого відсутність. Просив розглянути клопотання про зняття судимості відповідно до законодавства України. З урахуванням думки учасників судового розгляду, які вважали за можливе розглядати клопотання про зняття судимості за відсутності потерпілого та його представника-адвоката, суд дійшов висновку про проведення судового розгляду клопотання про зняття судимості без їх участі.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про зняття судимості, посилаючись на те, що відповідно до ч. 3 ст. 88 КК України заявник вважається таким не має судимості, оскільки заявник засуджений за вироком суду із звільненням від покарання. Просив відмовити у його задоволенні.
Розглянувши клопотання про зняття судимості, дослідивши матеріали судового провадження, вислухавши обґрунтування засудженого, думку прокурора, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_4 про зняття судимості не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що вироком Татарбунарського районного суду Одеської області від 10 грудня 2015 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, з призначенням покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років без конфіскації майна. На підставі ч. 2, ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів визначено остаточне покарання у вигляді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього особисто йому належного майна, призначеним вироком Апеляційного суду Хмельницької області від 21 травня 2009 року.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 20 квітня 2017 року зазначений вирок змінено. Перекваліфіковано дії ОСОБА_4 з ч. 2 ст. 289 КК України на ч. 1 ст. 289 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ч. 2, ч. 4 ст. 71 КК України визначено ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю вироків шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього особисто йому належного майна, призначеним вироком Апеляційного суду Хмельницької області від 21 травня 2009 року. В решті вирок залишено без зміни.
Постановою Верховного Суду колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 29 серпня 2018 року ухвалу апеляційного суду Одеської області від 20 квітня 2017 року щодо ОСОБА_4 змінено. На підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України звільнено ОСОБА_4 від призначеного покарання за ч. 1 ст. 289 КК України у зв'язку із закінченням строків давності. Виключено з зазначеної ухвали посилання на призначення покарання на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків. Визначено вважати ОСОБА_4 засудженим вироком апеляційного суду Хмельницької області від 21 травня 2009 року за п. п. 1, 6, 12, ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 1, ч. 2 ст. 70 КК України до покарання у вигляді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 КК України особа визнається такою, що має судимість, з дня набрання законної сили обвинувальним вироком і до погашення або зняття судимості.
Згідно з ч. 3 ст. 88 КК України, особи, засуджені за вироком суду із звільненням від покарання визнаються такими, що не мають судимості.
Відповідно до ч. 1 ст. 91 КК України, якщо особа після відбуття покарання у виді позбавлення волі зразковою поведінкою і сумлінним ставленням до праці довела своє виправлення, то суд може зняти з неї судимість до закінчення строків, зазначених у статті 89 цього Кодексу.
Згідно з ч. 4 ст. 91 КК України, порядок зняття судимості встановлюється Кримінально-процесуальним кодексом України.
Закон не зобов'язує, а лише надає суду право на підставі оцінки конкретних обставин справи зняти з особи судимість.
Зняття судимості, як зазначено вище, можливе лише до закінчення строків погашення судимості, передбачених у статті 89 КК. Тому воно завжди є достроковим.
Підставою для зняття судимості відповідно до ч. 1 ст. 91 КК України є встановлення судом виправлення особи, доведеного нею зразковою поведінкою і сумлінним ставленням до праці.
Отже, обов'язковими умовами зняття судимості є:
- відбуття особою покарання зокрема у виді позбавлення волі;
- закінчення не менше половини строку погашення судимості, встановленого ст. 89 КК України.
У приведених нормах законодавцем чітко визначені види покарань, після закінчення відбуття яких можливо звернутися до суду із заявою про зняття судимості. Їх перелік поширеному тлумаченню не підлягає. Такими видами покарань є: обмеження чи позбавлення волі.
Судом встановлено, що відповідно до постанови Верховного Суду колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 29 серпня 2018 року на підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України звільнено ОСОБА_4 від призначеного покарання за ч. 1 ст. 289 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що заявника ОСОБА_4 зазначеним судовим рішенням звільнено від призначеного покарання за ч. 1 ст. 289 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, та він, відповідно до ч. 3 ст. 88 КК України, визнається таким, що не має судимості, суд прийшов до висновку, що клопотання засудженого ОСОБА_4 про зняття судимості не підлягає задоволенню.
На підставі ст. 88, ст. 91 КК України, керуючись ст. ст. 369-372, 538 КПК України, суд, -
постановив:
В задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 про зняття судимості - відмовити
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Арцизький районний суд Одеської області протягом семи днів з дня її проголошення, а засудженим, який відбуває покарання у вигляді позбавлення волі, в той же строк з моменту отримання її копії.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.
Суддя
Арцизького районного суду ОСОБА_1