СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/20035/21
пр. № 2/759/6375/21
24 листопада 2021 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Твердохліб Ю.О.
за участю секретаря Кушнірчук А.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт-Капітал», треті особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Малкова Марія Вікторівна про визання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду з позовом до ТОВ «Вердикт-Капітал», треті особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Малкова М.В, в якому просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 76207, вчинений 12.06.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. про стягнення з ОСОБА_1 , на користь ТОВ «Вердикт-Капітал» суму боргу в розмірі 8 195,50 грн.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що 26.08.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Малковою М.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 66615230 на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В за № 76207 від 12.06.2021 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт-Капітал» заборгованості за кредитним договором № 7181800 від 19.03.2020 року у розмірі 7 545,50 грн та 650,00 грн за вчинення виконавчого напису.
Позивач вважає, що виконавчий напис було вчинено на підставі розрахунку заборгованості який не відповідає дійсності, є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків відповідача та не може бути доказом безспірності грошових вимог відповідача до позивача. Претензії про наявність боргу не отримував. У зв'язку з чим, він звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 06.09.2021 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 17).
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 10.09.2021 року вжито заходи забезпечення позову (а.с. 25)
ТОВ «Вердикт-Капітал» ухвалу суду від 06.09.2021 року та позовну заяву з додатками отримало 28.09.2021 року, що підтверджується відомостями зазначеними в рекомендованому повідомленні (а.с. 28). Відзив на позовну заяву, клопотання про слухання справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Приватному нотаріусу Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. направлено ухвалу суду від 06.09.2021 року на адресу зазначену в позовній заяві, конверт повернувся без вручення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Пояснення на позов, клопотання про слухання справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Малкова М.В. ухвалу суду від 06.09.2021 року та позовну заяву з додатками отримала 28.09.2021 року, що підтверджується відомостями зазначеними в зворотньому повідомленні (а.с. 29). Пояснення на позов, клопотання про слухання справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Відповідач у встановлений строк відзив на позовну заяву не надав, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами у відповідності ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Вердикт-Капітал» звернулось до приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. про вчинення виконавчого напису про стягнення заборгованості у розмірі 7 545,50 грн за кредитним договором № 7181800 від 19.03.2020 року укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс», правонаступником якого на підставі договору відступлення прав вимоги від 25.06.2020 року є ТОВ «Вердикт-Капітал».
На підставі наданих документів приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. вчинила виконавчий напис за № 76207 від 12.06.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт-Капітал» заборгованості за кредитним договором № 7181800 від 19.03.2020 року у розмірі 7 545,50 грн та 650,00 грн за вчинення виконавчого напису (а.с. 10).
26.08.2021 року приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Малкова М.В. винесла постанову про відкриття виконавчого провадження № 66615230 з примусового виконання напису приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. за № 76207 від 12.06.2021 року про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь стягувача ТОВ «Вердикт-Капітал» заборгованість у розмірі 8 195,50 грн (а.с. 8).
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису, зокрема неповідомлення боржника про вимогу кредитора, так і необґрунтованість вимог до боржника.
Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Така правова позиція викладена у постановах Великою Палатою Верховного Суду: від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19) та від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 (провадження № 14-278гс18).
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлено Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема, Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року № 20/5, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 03 березня 2004 року за № 283/8882 (далі - Інструкція).
Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Стаття 88 Закону України «Про нотаріат» в чинній станом на дату вчинення оспорюваного виконавчого напису редакції визначає умови вчинення виконавчих написів, зокрема, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Результат аналізу зазначених норм дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком, нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність документів, необхідних для вчинення нотаріальних дій.
Безспірність документа, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється таким чином: боржник повинен бути повідомлений не менш ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов'зань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.
Вирішуючи по суті позовні вимоги ОСОБА_1 суд враховує, що правовідносини, які є предметом розгляду у цій справі, виникли з кредитного договору № 7181800 від 19.03.2020 року укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс», про надання кредиту в розмірі 3 000,00 грн на 15 днів, з 19.03.2020 року по 03.04.2020 року, правонаступником якого на підставі договору відступлення прав вимоги від 25.06.2020 року є ТОВ «Вердикт-Капітал».
В матеріалах справи відсутні розрахунок заборгованості, претензія про усунення порушень за кредитним договором, адресована ОСОБА_1 , докази направлення такої претензії боржнику і докази її отримання боржником.
Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об'єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об'єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.
Вчинення виконавчого напису, в разі порушення основного зобов'язання, здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року в справі № 357/12818/17 (провадження № 44380св18).
У нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов'язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором).
Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів:
- перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса;
- другий етап - учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).
Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Подібні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 201/4198/17 (провадження № 61-48504св18), від 27 серпня 2020 року у справі № 554/6777/17 (провадження № 61-19494св18).
На підставі оцінки наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що під час вчинення оспорюваного виконавчого напису про стягнення коштів на користь ТОВ «Вердикт-Капітал», нотаріусом не дотримано вимог, передбачених Законом України «Про нотаріат» та Порядком вчинення нотаріальних дій, оскільки стягувачем не подано всіх документів, на підставі яких стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку, отже нотаріус не міг переконатись належним чином у безспірності розміру заборгованості, що підлягає стягненню, і сама заборгованість відповідачем під час розгляду справи належним чином не підтверджена випискою з рахунку та розрахунком заборгованості.
Суд приймає до уваги, що пропонуючи стягнути заборгованість на підставі виконавчого напису від 12.06.2021 року, приватний нотаріус зазначив, що стягнення заборгованості провадиться за період з 25.06.2020 року по 07.06.2021 року, однак, з урахуванням кінцевого строку повернення кредиту - 03.04.2020 року, заборгованість за даний період нараховуватися не могла.
Суд враховує правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, згідно яких після спливу визначеного договором строку позики, чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, право кредитодавця нараховувати передбачені договором відсотки за кредитом припиняється. Що ж стосується нарахування процентів після закінчення строку дії кредитного договору, то Великою Палатою Верховного Суду роз'яснено, що після закінчення строку кредитування, права та інтереси позивача в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
З огляду на зазначені роз'яснення, оскільки виконавчий напис не містить вказівку на період нарахування відсотків та підстави їх нарахування (договірні або відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України) і ці обставини не підтверджуються жодними іншими доказами, обґрунтованість нарахування відповідачем відсотків є недоведеною і, відтак, спірною.
Варто також зазначити, що відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 7 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин.
Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.
Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому, наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Як вбачається з матеріалів справи, оспорюваний виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом 12.06.2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14.
Укладений між ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та позивачем кредитний договір, на підставі якого вчинено виконавчий напис, не був посвідчений нотаріально, а тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, і у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, недоведеності безспірності вимог стягувача, відтак позов про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, знайшов своє підтвердження під час розгляду та підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України з ТОВ «Вердикт-Капітал» необхідно стягнути на користь позивача 908,00 грн судового збору за подачу позовної заяви до суду та 454,00 грн за подачу заяви про забезпечення позову.
На підставі вищевикладеного, статтями 4, 5, 12, 13, 17-19, 76-82, 141, 258, 259, 263-266, 268, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд-
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт-Капітал», треті особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Малкова Марія Вікторівна про визання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити.
Виконавчий напис приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. за № 76207 від 12 червня 2021 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт-Капітал» заборгованості за кредитним договором № 7181800 від 19.03.2020 року, визнати таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт-Капітал» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1362 (одна тисяча триста шістдесят дві) гривні 00 копійок.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Київ, РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт-Капітал», ЄДРПОУ 36799749, адреса: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 5-б.
третя особа: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, адреса: 08140, Київська область, К-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Леніна, 33.
третя особа: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Малкова Марія Вікторівна, адреса: 02094, м. Київ, вул. Ю. Поправки, 6, офіс 14.
Повний текст рішення виготовлено 24.11.2021 року.
Суддя Твердохліб Ю.О.