Постанова від 23.11.2021 по справі 420/13375/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/13375/20

Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О.А.

П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача - Шляхтицького О.І.,

суддів: Семенюка Г.В., Домусчі С.Д.,

секретар - П'ятіна В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "УПРАВДОМ" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 липня 2021 року по справі № 420/13375/20 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю "УПРАВДОМ", 3-тя особа Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖИТЛОВИЙ КОМПЛЕКС "УЮТНИЙ" про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

У грудні 2020 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області звернулось з адміністративним позовом, у якому просило застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до товариства з обмеженою відповідальністю “УПРАВДОМ”:

- у спосіб: у вигляді повного зупинення експлуатації 18-ти поверхового житлового будинку товариства з обмеженою відповідальністю “УПРАВДОМ”, який розташований за адресою: 65031, місто Одеса, вулиця Грушевського, будинок 39/1, корпус 3,4,5;

- у порядок, шляхом відключення вищевказаного 18-ти поверхового житлового будинку товариства з обмеженою відповідальністю “УПРАВДОМ”, за адресою: 65031, місто Одеса, вулиця Грушевського, будинок 39/1, корпус 3, 4, 5, від джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання, установок), обмеження до них доступу, за винятком проведення робіт з усунення недоліків наданих в акті перевірки № 103 від 23.10.2020, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та можуть спричинити загрозу життю та здоров'ю людей, зазначених в акті перевірки № 103 від 23.10.2020 року за п.п. № 1-9, 11-31, 33-44, 47-53.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що ним здійснено перевірку 18-ти поверхового житлового будинку товариства з обмеженою відповідальністю “УПРАВДОМ” (далі - ТОВ “УПРАВДОМ”), який розташований за адресою: 65031, м.Одеса, ул.Грушевського, буд.39/1, корпус 3, 4, 5 за результатом якої складено акт. Перевіркою встановлені порушення, що впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії та пожеж, що можуть спричинити загрозу життю та здоров'ю людей, а також неможливістю її ефектної ліквідації та рятуванню людей. Подальша експлуатація житлового будинку з виявленими порушеннями створює реальну та невідворотну загрозу життю та здоров'ю людей, а, отже, звертається до суду з позовом про застосування заходів реагування.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, надав до суду першої інстанції відзив на позовну заяву та заперечення на позов, у яких зазначив, що припис, який складений на підставі акту перевірки є предметом оскарження у іншій судовій справі, вказує, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а отже не створює жодних обов'язків для відповідача. Зазначає, що жоден законодавчий акт не зобов'язує управителя відновлювати систему протипожежної автоматики, якщо на момент прийняття будинку в управління вона була відсутня.

Третя особа - ОСББ “ЖИТЛОВИЙ КОМПЛЕКС “УЮТНИЙ”” надала до суду першої інстанції письмові пояснення відповідно до яких позивач не зазначив жодної правової норми, яка визначає його право на відключення житлового будинку від джерел електропостачання, а постачальник електричної енергії не є тим органом, який реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики. Вказує, що позивачем не зазначено, яких конкретно фахівців енергопостачальних компаній необхідно залучити для відключення від електропостачання багатоквартирного будинку. Зазначає, про не співмірність обраного позивачем засобу реагування.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 20 липня 2021 року позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області задовольнив частково.

Застосував до товариства з обмеженою відповідальністю “УПРАВДОМ” заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Зобов'язав товариство з обмеженою відповідальністю “УПРАВДОМ” зупинити експлуатацію, з обмеженням доступу та відключенням від джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання, установок), нежитлових приміщень 3,4,5 корпусів 18-ти поверхового житлового будинку, який розташований за адресою: 65031, місто Одеса, вулиця Грушевського, будинок 39/1, у яких зафіксовані порушення, які впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та можуть спричинити загрозу життю та здоров'ю людей, зазначених в акті перевірки № 103 від 23.10.2020 за номерами: 1-9, 11-31, 33-44, 47-53, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за винятком проведення робіт з усунення зазначених порушень.

В іншій частині позовних вимог - відмовив.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, ТОВ “УПРАВДОМ” подало апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:

- суд першої інстанції проігнорував, що Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області не мало право звертатися до суду з позовом, так як за результатами перевірки було складено припис про усунення порушень, а як би за результатами перевірки було б встановлено порушення, які дають підстави для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг, то відповідно, припис би не складався, а контролюючий орган мав би право звернутися до суду, що в свою чергу виключає можливість задоволення такого позову.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були належно сповіщені відповідно до статей 124-130 КАС України, в судове засідання не з'явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до частини 2 статті 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно зі статтею 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Обставини справи.

Суд першої інстанції встановив, що відповідно до акту готовності об'єкта до експлуатації № 1499 від 24.12.2009 (т.1 а.с.134-137), житловий комплекс із вбудовано-прибудованими об'єктами суспільного призначення (нове будівництво), що розташований за адресою: м.Одеса, вул.Генерала Плієва, 1 (ІІ черга будівництва) є готовим до експлуатації.

Відповідно до п.7 зазначеного акту № 1499 від 24.12.2009, на об'єкті виконані згідно з державними будівельними нормами всі роботи, передбачені проектною документацією, устаткування встановлено згідно з актами про його прийняття після індивідуального та комплексного випробування і прийняття його комісіями.

Заходи з охорони праці, забезпечення вибухонебезпеки, пожежонебезпеки, охорони навколишнього природного середовища і антисейсмічні заходи, передбачені проектом виконані в повному обсязі (п.8 акту №1499 від 24.12.2009).

Відповідно до свідоцтва № 15001499 про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил від 24.12.2009 (т.1 а.с.222), засвідчено відповідність закінченого будівництвом об'єкта (окремого пускового комплексу) 18-ти поверхового 3-х секційного житлового будинку за адресою: м.Одеса, вул.Генерала Плієва, №1.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т.1 а.с.21-22), основним видом діяльності ТОВ “УПРАВДОМ” є 81.10 комплексне обслуговування об'єктів.

Відповідно до статуту ТОВ ““УПРАВДОМ” (т.1 а.с.188-208), метою та предметом діяльності підприємства, окрім іншого, є комплексне обслуговування об'єктів; управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту.

Товариство самостійно здійснює свою господарську діяльність на принципах повного господарського розрахунку та самофінансування, несе відповідальність за результати своєї господарської діяльності, за виконання взятих на себе зобов'язань перед трудовим колективом та партнерами по договорах, перед бюджетом та банками згідно із чинним законодавством (п.10.1 статуту ТОВ “УПРАВДОМ”).

25 грудня 2009 року між приватним підприємством “ПЕРСПЕКТИВА-РІЕЛТОР” (Замовник), яке як замовник об'єкту будівництва є власником прав на 18-ти поверховий 3-х секційний житловий будинок за адресою: м.Одеса, вул.Михайла Грушевського, 39/1, корпус №3, корпус №4, корпус №5 та ТОВ “УПРАВДОМ” (Управитель) уклади договір про надання послуг з управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд (т.1 а.с.165-167), предметом якого є надання Управителем послуг Замовникові з управління майном житлового будинку, яке забезпечує належне функціонування житлового будинку для забезпечення його сталого функціонування відповідно до цільового призначення, збереження його споживчих властивостей та організації забезпечення потреби власників, співвласників, наймачів, орендарів окремих житлових і нежитлових приміщень у своєчасному отриманні житлово-комунальних послуг відповідної якості, а саме таким майном:

- частинами житлового будинку, які забезпечують його цілісність та необхідні технічні умови функціонування, фундамент, несучі стіни, міжповерхові перекриття, сходові марші, конструкції даху, покрівля, іншими конструктивними елементами;

- позаквартирними коридорами, тамбурами, сходовими клітинами та сходами житлового будинку;

- інженерними комунікаціями та технічними пристроями, які необхідні для забезпечення санітарно-гігієнічних умов та безпечної експлуатації квартир.

Замовник зобов'язується передати Управителю майно, що відповідає ДБН та забезпечує належне функціонування житлового будинку.

Відповідно до п.10 зазначеного договору від 25.12.2009, Управитель, окрім іншого, зобов'язаний:

1) прийняти об'єкт в управління та необхідну достовірну документацію в повному обсязі з оформленням акта прийняття-передачі об'єкта, при наявності дефектів об'єкта додатково скласти акт про дефекти;

2) надавати послуги відповідно до вимог та правил управління будинком, у тому числі:

- планувати заходи щодо збереження і сталого функціонування об'єкта та організовувати надання мешканцям житлового будинку житлово-комунальних послуг відповідно до стандартів, нормативів, норм, порядків і правил;

- забезпечувати належну експлуатацію та утримання об'єкта відповідно до його цільового призначення і здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир та приміщень такого об'єкта;

6) планувати та провадити діяльність з управління об'єктом відповідно до стандартів, нормативів, порядків і правил;

10) проводити огляд основних конструктивних елементів будинків і споруд об'єкта, за результатами якого складати відповідні акти та забезпечувати проведення профілактичних, поточних та аварійних ремонтів згідно із стандартами, нормативами, нормами, порядками, правилами, вимогами та регламентами.

Відповідно до п.11 договору від 25.12.2009, Управитель, окрім іншого, має право доступу в приміщення об'єкта з метою ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів у визначеному законом порядку.

Додатком 2 до договору від 25.12.2009 сторонами підписано акт прийняття-передачі об'єкта в управління з управління (т.1 а.с.183-184).

14 травня 2019 року ТОВ “УПРАВДОМ” (Управитель) та приватне підприємство “ПЕРСПЕКТИВА-РІЕЛТОР” уклади типовий договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком (т.1 а.с.167 зворот - 171).

Відповідно до п.3 договору від 14.05.2019, послуга з управління полягає у забезпеченні Управителем належних умов проживання та задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна будинку та його прибудинкової території.

Відповідно до п.8 договору від 14.05.2019, Управитель, окрім іншого, зобов'язаний забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог цього договору.

Додаток 2 до договору від 14.05.2019 включає загальні відомості про будинок (т.1 а.с.178-179), відповідно до п.12 яких, облаштування об'єкта системою протипожежної автоматики, системою пожежної сигналізації, димовидалення та пожежного водопроводу не встановлено.

Відповідно до наказу ГУ ДСНС в Одеській області №288 від 01.10.2020 “Про проведення позапланової перевірки” (т.1 а.с.9), посвідчення про проведення заходу державного нагляду (контролю) від 21.10.2020 №104 (т.1 а.с.10) посадовими особами ГУ ДСНС в Одеській області проведено перевірку житлового будинку, який розташований за адресою: 65031, м.Одеса, ул.Грушевського, буд.39/1, корпус 3, 4, 5.

За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки ТОВ “Управдом” від 23.10.2020 №103 (т.1 а.с.11-19) (далі - Акт перевірки).

Зазначений Акт перевірки був направлений на адресу відповідача 23.10.2020 (т.1 а.с.20).

Відповідно до Акту перевірки виявлено наступні порушення:

1. Не обладнано приміщення житлового будинку корпус 3, 4, 5 (житлові, підсобні, загальні, технічні тощо) на поверхах (у передпокоях квартир, поза квартирних коридорах та ліфтових холах) із встановленням пожежних сповіщувачів спонукальної системи СПДЗ з використанням адресних компонентів. Вбудовані приміщення різного призначення обладнуються СПС незалежно від площі автоматичною системою пожежної сигналізації у відповідності до ДБН В.2.5-56:2014.)

2. Не обладнано приміщення житлового будинку корпус 3, 4, 5 системою оповіщення та управління евакуюванням людей у відповідності до ДБН В.2.5-56:2014. “Системи протипожежного захисту”.

3. Система внутрішнього протипожежного водопроводу у житловому будинку корпус 3,4, 5 знаходиться в непрацездатному стані.

4. Не підключено до системи водопостачання та насосів підвищувачів систему внутрішнього протипожежного водопроводу у житловому будинку корпус 3, 4, 5.

5. Не розміщено пожежні кран-комплекти (ПК) на всіх поверхах житлового будинку у вбудованих або навісних шафках, які мають отвори для провітрювання і пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкривання.

6. Не укомплектовані пожежні кран-комплекти на всіх поверхах житлового будинку пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, кнопкою дистанційного запуску пожежних, а також важелем для полегшення відкривання вентиля.

7. Допускається з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів за допомогою скрутки в з'єднувальних коробках на сходових клітинах у житловому будинку корпус 3,4, 5.

8. Допускається використання ламп розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків) на сходових клітинах всіх поверхів корпусу 3,4, 5.

9. Пожежні щити недоукомплектовані згідно норм належності, а саме: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2x2 м - 1 шт., лопати - 2 шт., багор або лом та гак - 2 шт., сокири - 2 шт.

10. Приміщення житлового будинку не забезпечено відповідними знаками безпеки згідно ДСТУ ISO 6309:2007 “Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір” (ISO 6309:1987, IDT) та ТОСТ 12.4.026-76 “ССБТ. Цвета сигнальне и знаки безопасности” у повному обсязі.

11. Не розроблена та не затверджена керівником об'єкта інструкція для працівників охорони (сторожів, вахтерів, вартових), в якій визначити їхні обов'язки щодо контролю за додержанням протипожежного режиму, огляду території і приміщень, порядок дій в разі виявлення пожежі, спрацювання систем протипожежного захисту, а також указати, хто з посадових осіб об'єкта має бути викликаний у нічний час у разі пожежі.

12. Не визначено обов'язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, не призначено відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту.

13. Посадові особи не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки (директор, відповідальний за пожежну безпеку, інженер тощо) у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року №444 “Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях”.

14. Не обладнано приміщення дахової котельні автоматичною системою пожежної сигналізації у вибухобезпечному виконанні усіх компонентів СПС.

15. Відсутня документація щодо введення систем СПЗ (система внутрішнього протипожежного водогону, система пожежогасіння, система автоматичної пожежної сигналізації котельні, димовидалення тощо) в експлуатацію відповідності до ДБН В.2.5-56. “Системи протипожежного захисту” додаток Ж.

16. Не визначена категорія приміщень виробничого, складського призначення щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-36:2016 “Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою”, а також клас зони згідно з “Правилами будови електро-установок. Електрообладнання спеціальних установок” (далі - НПАОП 40.1-1.32-01), у тому числі зовнішніх виробничих і складських дільниць, які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та ззовні.

17. Не представлені (не надані) відомості (дані) щодо пожежної безпеки проводів і кабелів згідно ДСТУ 4809-2007 “Ізольовані проводи та кабелі. Вимоги пожежної безпеки та методи випробовування”, ДОТУ Б.В.1.1-11 “Електричні кабельні лінії. Метод випробовування на вогнестійкість”.

18. Не надано документацію підтверджуючу улаштування системи блискавкозахисту, а також перевірку системи блискавкозахисту у відповідності до ДСТУ Б В.2.5-38:2008 “Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд”.

19. Не проведено замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання.

20. Не встановлено у будівлі водонапірний бак виготовлений з металу із зовнішнім і внутрішнім антикорозійним захистом з необхідним тиском води перед водорозбірною апаратурою, а в системах протипожежного або об'єднаного водопроводу- необхідний тиск у внутрішніх пожежних кран- комплектів до повної витрати протипожежного запасу води.

21. Насосна станція житлового будинку не відповідає таким вимогам:

1)у приміщенні насосної станції відсутня загальна схема протипожежного водопостачання та схема обов'язки насосів. На кожній засувці і пожежному насосі-підвищувачі відсутня інформація про їх призначення. Порядок увімкнення насосів-підвищувачів визначається інструкцією;

2)не перевіряється надійність переведення пожежних насосів з основного на резервне електропостачання (у тому числі від дизельних агрегатів) з реєстрацією результатів у журналі (повинна не рідше одного разу на місяць);

3)не встановлено біля входу в приміщення насосної станції напис (табло) “Пожежна насосна станція” з освітленням уночі;

4)не зазначено написом на дверях на насосній станції місце зберігання ключів. Також не передбачено надходження індикації (світлової сигналізації) у приміщенні насосної станції:

а)про наявність напруги на робочому та резервному вводах електропостачання пожежних насосів;

б)про вимкнення автоматичного пуску пожежних насосів, насосів- дозаторів, дренажного насоса та електроприводів запірної арматури (з розшифруванням за кожним видом обладнання);

в)про несправність електричних ланцюгів спрацювання вузлів керування та видачі командного імпульсу на увімкнення (з розшифруванням за напрямками);

г)про заклинювання електрозасувок (з розшифруванням за напрямками);

д)про аварійний рівень у пожежному резервуарі, у дренажному приямку.

22. Система протидимного захисту в приміщеннях корпусів 3, 4, 5 житлового будинку (димовидалення тощо) знаходиться в непрацездатному стані (частково демонтовані шахти системи димовидалення на поверхах та відсутні вентилятори системи).

23. Не забезпечена робота ліфтів в режимі “Пожежна небезпека”.

24. Не забезпечено порядок експлуатації пожежних ліфтів відповідно до вимог ДСТУ-Н Б В.2.2-38:2013

25. Не забезпечено у житловому будинку з незадимлюваними сходовими клітками для протидимного захисту в разі пожежі підпір зовнішнього повітря у шахті ліфтів.

26. Не відокремлені ліфтові холи на поверхах житлового буді| протипожежними перешкодами (дверима тощо) для захисту ліфта і і шахти від впливу небезпечних факторів пожежі та забезпечення безпечного доступу пожежників з кабіни ліфта на поверхи будинку тощо відповідно до вимог ДБН В.1.1-7.

27. Не забезпечено відкривання поверхових клапанів димовидалення включення вентиляторів протидимних установок, від двох сповіщувачів пожежної сигналізації, встановлених у передпокоях квартир, а також дистанційними від кнопок, які встановлюються на кожному поверсі в шафах пожежних кранів.

28. Не забезпечено сходові клітки (шляхи евакуації) з поверхів житлового будинку евакуаційним освітленням відповідно до вимог ДБН В.1.-7 “Пожежна безпека об'єктів будівництва”, ДБН В.2.5-23 “Проектування електрообладнання об'єктів цивільного призначення”та Правил улаштування електроустановок (далі - ПУЕ). Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків.

29. Не забезпечено (передбачено тощо) розміщення у квартирах житло будинку первинний пристрій пожежогасіння внутрішньо квартир пожежний кран-комплект, приєднаний до мережі господарського водопроводу будинку після квартирного вузла обліку відповідно 8.3 ДБН В.2.5-64.

30. Не забезпечено заповнення прорізів у протипожежних перешкодах (шляхом встановлення протипожежних дверей 2-го типу) виходів на покрівлю, а також електрощитових, котельні, вентиляційних камер, комор тощо житлового будинку.

31. Відсутні плани (схеми) евакуації людей з поверхів житлового будинку на випадок пожежі. Також відсутня на доповнення до схематичного плану евакуації затверджена керівником інструкція, що визначає дії щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей.

32. На дверях входів в підвал, технічних поверхів, електрощитової тощо не зазначена інформація щодо місця зберігання ключів.

33. Двері сходових клітин житлового будинку корпусів 3, 4, 5 не обладнано приладами для самозачинення з ущільненнями в притворах.

34. Двері на шляхах евакуації які ведуть на ззовні не відчинялися в напрямку виходу з будівель (приміщень), повітряну зону сходових кліток типу Н1 житлового будинку корпус 5 поверх 11.

35. Допускається розміщення на сходових клітках (на шляхах евакуації) житлового будинку комори у корпусі 5 (поверх 12, 13), у загальних коридорах та в не задимлювальній зоні (зона сходових кліток типу Н1) підсобних приміщень і вбудованих шаф на шляхах евакуації корпусів 3, 4, 5, а також під сходовою кліткою перших поверхів розташовані підсобні приміщення (вахтерів).

36. Допускається встановлення на шляхах евакуації перегородок, металевих дверей, металевих решіток, які замикаються на ключ у корпусі 3 (поверх 1, 3, 8, 9, 13,14, 18), корпус 4 (поверх 3,4, 6, 9, 14, 18), корпус 5 (поверх 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 9, 10, 11, 15, 18).

37. Допускається захаращення шляхів евакуації меблями, домашніми речами та будівельними матеріалами корпусу 3 (поверх 17), корпус 4 (поверх 2), корпус 5 (поверх 14, 16).

38. Допускається зменшення розмірів евакуаційних виходів з будівель і приміщень, шляхом зменшення площі у загальному коридорі першого поверху корпусу 5 за рахунок забудови частини загального коридору (холу тощо) власником нежитлового приміщення, а також не надано матеріали щодо проведеної реконструкції (технічного переоснащення, зміну цільового призначення тощо) нежитлового приміщення (проектну документацію, експертизу, декларацію тощо яка затверджена у встановленому порядку).

39. Електрощити, групові електрощітки у приміщеннях житлового будинку корпус 3, 4, 5 не оснащенні схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки).

40. Не закриті відгалужувальні та з'єднувальні коробки кришками з негорючих або важкогорючих матеріалів на сходових клітках житлового будинку корпус 3, 4, 5.

41. Допускається у підвальному приміщенні підвішування електроламп безпосередньо на струмопровідних електропроводах.

42. Допускається улаштування та експлуатація тимчасових дільниці електромереж в приміщеннях житлового будинку (приміщення вахтерів, підвал).

43. Допускається в приміщеннях вахтерів житлового будинку корпус 3, 4, 5 використання побутових електронагрівальних приладів (чайників, мікрохвильових печей, електрообігрівачі) де їх застосування заборонено.

44. Не забезпечено приміщення будинку первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками) згідно норм належності.

45. Вогнегасники не розміщено шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення. Місця розміщення вогнегасників не позначено відповідними вказівними знаками згідно ДСТУ ІSО 6309:2007 “Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір” (ІSО 6309:1987, IDT) та ТОСТ 12.4.026-76 “ССБТ. Цвета сигнальне и знаки безопасности”, які повинні розташовуватися на видних місцях на висоті 2,0-2,5 м від рівня підлоги як усередині, так і поза приміщеннями.

46. Вогнегасникам не присвоєно облікові (інвентарні) номери за прийнятою на об'єкті системою нумерації.

47. Відсутній журнал інструктажів з питань пожежної безпеки на робочому місці.

48. Не розміщено інформацію стосовно унеможливлення розміщувати в підсобних приміщеннях мешканців будинку ЛЗР, ГР, вогненебезпечних (горючих) речовин і матеріалів, балонів з газом, майстерень та інших приміщень.

49. Відсутні інструкції в під'їздах про заходи пожежної безпеки та таблички з вказанням осіб, відповідальних за протипожежний стан, та табличка із зазначенням телефону для виклику пожежної охорони.

50. Не розміщена інформація про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії.

51. Не проведено ідентифікацію на визначення потенційно-небезпечного об'єкта або об'єкта підвищеної небезпеки з урахуванням усіх чинників небезпеки.

52. Не організовано проходження функціонального навчання відповідними категоріями осіб у встановленому законодавством порядку.

53. Працюючий персонал не забезпечений засобами радіаційного та хімічного захисту згідно вимог.

На підставі Акту перевірки посадовими особами ГУ ДСНС в Одеській області на адресу ТОВ “УПРАВДОМ” складено припис № 72 від 29.10.2020 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки (т.1 а.с.138-147), яким до 30.12.2020 вимагається вжити таких заходів:

1. Обладнати приміщення житлового будинку корпус 3, 4, 5 (житлові, підсобні, загальні, технічні тощо) на поверхах (у передпокоях квартир, поза квартирних коридорах та ліфтових холах) із встановленням пожежних сповіщувачів спонукальної системи СПДЗ з використанням адресних компонентів. Вбудовані приміщення різного призначення обладнуються СПС незалежно від площі автоматичною системою пожежної сигналізації у відповідності до ДБН В.2.5-56:2014.)

2. Обладнати приміщення житлового будинку корпус 3, 4, 5 системою оповіщення та управління евакуюванням людей у відповідності до ДБН В.2.5-56:2014. “Системи протипожежного захисту”.

3. Відремонтувати систему внутрішнього протипожежного водопроводу у житловому будинку корпус 3,4, 5.

4. Підключити до системи водопостачання та насосів підвищувачів систему внутрішнього протипожежного водопроводу у житловому будинку корпус 3, 4, 5.

5. Розмістити пожежні кран-комплекти (ПК) на всіх поверхах житлового будинку у вбудованих або навісних шафках, які мають отвори для провітрювання і пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкривання.

6. Укомплектувати пожежні кран-комплекти на всіх поверхах житлового будинку пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, кнопкою дистанційного запуску пожежних, а також важелем для полегшення відкривання вентиля.

7. Виконати з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів в з'єднувальних коробках на сходових клітинах у житловому будинку корпус 3,4, 5.

8. Заборонити використання ламп розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків) на сходових клітинах всіх поверхів корпусу 3,4, 5.

9. Доукомплектувати пожежні щити згідно норм належності, а саме: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2x2 м - 1 шт., лопати - 2 шт., багор або лом та гак - 2 шт., сокири - 2 шт.

10. Забезпечити приміщення житлового будинку відповідними знаками безпеки згідно ДСТУ ISO 6309:2007 “Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір” (ISO 6309:1987, IDT) та ТОСТ 12.4.026-76 “ССБТ. Цвета сигнальне и знаки безопасности” у повному обсязі.

11. Розробити та затвердити керівником об'єкта інструкція для працівників охорони (сторожів, вахтерів, вартових), в якій визначити їхні обов'язки щодо контролю за додержанням протипожежного режиму, огляду території і приміщень, порядок дій в разі виявлення пожежі, спрацювання систем протипожежного захисту, а також указати, хто з посадових осіб об'єкта має бути викликаний у нічний час у разі пожежі.

12. Визначити обов'язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, не призначено відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту.

13. Пройти навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки посадовим особам (директор, відповідальний за пожежну безпеку, інженер тощо) у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року №444 “Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях”.

14. Обладнати приміщення дахової котельні автоматичною системою пожежної сигналізації у вибухобезпечному виконанні усіх компонентів СПС.

15. Надати документацію щодо введення систем СПЗ (система внутрішнього протипожежного водогону, система пожежогасіння, система автоматичної пожежної сигналізації котельні, димовидалення тощо) в експлуатацію відповідності до ДБН В.2.5-56. “Системи протипожежного захисту” додаток Ж.

16. Визначити категорію приміщень виробничого, складського призначення щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-36:2016 “Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою”, а також клас зони згідно з “Правилами будови електро-установок. Електрообладнання спеціальних установок” (далі - НПАОП 40.1-1.32-01), у тому числі зовнішніх виробничих і складських дільниць, які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та ззовні.

17. Надати відомості (дані) щодо пожежної безпеки проводів і кабелів згідно ДСТУ 4809-2007 “Ізольовані проводи та кабелі. Вимоги пожежної безпеки та методи випробовування”, ДОТУ Б.В.1.1-11 “Електричні кабельні лінії. Метод випробовування на вогнестійкість”.

18. Надати підтверджуючу документацію улаштування системи блискавкозахисту, а також перевірку системи блискавкозахисту у відповідності до ДСТУ Б В.2.5-38:2008 “Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд”.

19. Провести замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання.

20. Встановити у будівлі водонапірний бак виготовлений з металу із зовнішнім і внутрішнім антикорозійним захистом з необхідним тиском води перед водорозбірною апаратурою, а в системах протипожежного або об'єднаного водопроводу- необхідний тиск у внутрішніх пожежних кран- комплектів до повної витрати протипожежного запасу води.

21. Виконати насосну станцію житлового будинку відповідно таким вимогам:

1)забезпечити приміщення насосної станції загальною схемою протипожежного водопостачання та схема обов'язки насосів. На кожній засувці і пожежному насосі-підвищувачі розмістити інформацію про їх призначення. Визначити інструкцією порядок увімкнення насосів-підвищувачів;

2)перевіряти надійність переведення пожежних насосів з основного на резервне електропостачання (у тому числі від дизельних агрегатів) з реєстрацією результатів у журналі (повинна не рідше одного разу на місяць);

3)встановити но біля входу в приміщення насосної станції напис (табло) “Пожежна насосна станція” з освітленням уночі;

4)зазначити написом на дверях на насосній станції місце зберігання ключів. Також передбачити надходження індикації (світлової сигналізації) у приміщенні насосної станції:

а)про наявність напруги на робочому та резервному вводах електропостачання пожежних насосів;

г)про заклинювання електрозасувок (з розшифруванням за напрямками);

д)про аварійний рівень у пожежному резервуарі, у дренажному приямку.

22. Відремонтувати систему протидимного захисту в приміщеннях корпусів 3, 4, 5 житлового будинку (димовидалення тощо), відновити частково демонтовані шахти системи димовидалення на поверхах та вентилятори системи.

23. Забезпечити роботу ліфтів в режимі “Пожежна небезпека”.

24. Забезпечити порядок експлуатації пожежних ліфтів відповідно до вимог ДСТУ-Н Б В.2.2-38:2013

25. Забезпечити у житловому будинку з незадимлюваними сходовими клітками для протидимного захисту в разі пожежі підпір зовнішнього повітря у шахті ліфтів.

26. Відокремити ліфтові холи на поверхах житлового буді| протипожежними перешкодами (дверима тощо) для захисту ліфта і шахти від впливу небезпечних факторів пожежі та забезпечення безпечного доступу пожежників з кабіни ліфта на поверхи будинку тощо відповідно до вимог ДБН В.1.1-7.

27. Забезпечити відкривання поверхових клапанів димовидалення включення вентиляторів протидимних установок, від двох сповіщувачів пожежної сигналізації, встановлених у передпокоях квартир, а також дистанційними від кнопок, які встановлюються на кожному поверсі в шафах пожежних кранів.

28. Забезпечити сходові клітки (шляхи евакуації) з поверхів житлового будинку евакуаційним освітленням відповідно до вимог ДБН В.1.-7 “Пожежна безпека об'єктів будівництва”, ДБН В.2.5-23 “Проектування електрообладнання об'єктів цивільного призначення” та Правил улаштування електроустановок (далі - ПУЕ). Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків.

29. Забезпечити (передбачити тощо) розміщення у квартирах житлового будинку первинний пристрій пожежогасіння внутрішньо квартир пожежний кран-комплект, приєднаний до мережі господарського водопроводу будинку після квартирного вузла обліку відповідно 8.3 ДБН В.2.5-64.

30. Забезпечити заповнення прорізів у протипожежних перешкодах (шляхом встановлення протипожежних дверей 2-го типу) виходів на покрівлю, а також електрощитових, котельні, вентиляційних камер, комор тощо житлового будинку.

31. Забезпечити планами (схемами) евакуації людей з поверхів житлового будинку на випадок пожежі. Також забезпечити на доповнення до схематичного плану евакуації затверджену керівником інструкцію, що визначає дії щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей.

32. Зазначити на дверях входів в підвал, технічних поверхів, електрощитової тощо інформацію щодо місця зберігання ключів.

33. Обладнати двері сходових клітин житлового будинку корпусів 3, 4, 5 приладами для самозачинення з ущільненнями в притворах.

34. Виконати двері на шляхах евакуації, які ведуть на ззовні із сходової клітини, щоб відчинялися в напрямку виходу з будівель (приміщень) на зовнішні (повітряну зону сходових кліток типу Н1) житлового будинку корпус 5 поверх 11.

35. Демонтувати на сходових клітках (на шляхах евакуації) житлового будинку комори у корпусі 5 (поверх 12, 13), у загальних коридорах та в не задимлювальній зоні (зона сходових кліток типу Н1) підсобні приміщення і вбудованих шаф на шляхах евакуації корпусів 3, 4, 5, а також під сходовою кліткою перших поверхів підсобні приміщення (вахтерів).

36. Демонтувати встановлення на шляхах евакуації перегородок, металевих дверей, металевих решіток, які замикаються на ключ у корпусі 3 (поверх 1, 3, 8, 9, 13,14, 18), корпус 4 (поверх 3,4, 6, 9, 14, 18), корпус 5 (поверх 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 9, 10, 11, 15, 18).

37. Заборонити захаращення шляхів евакуації меблями, домашніми речами та будівельними матеріалами корпусу 3 (поверх 17), корпус 4 (поверх 2), корпус 5 (поверх 14, 16).

38. Заборонити зменшення розмірів евакуаційних виходів з будівель і приміщень, шляхом зменшення площі у загальному коридорі першого поверху корпусу 5 за рахунок забудови частини загального коридору (холу тощо) власником нежитлового приміщення, а також надати матеріали щодо проведеної реконструкції (технічного переоснащення, зміну цільового призначення тощо) нежитлового приміщення (проектну документацію, експертизу, декларацію тощо яка затверджена у встановленому порядку).

39. Оснастити електрощити, групові електрощітки у приміщеннях житлового будинку корпус 3, 4, 5 схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки).

40. Закрити відгалужувальні та з'єднувальні коробки кришками з негорючих або важкогорючих матеріалів на сходових клітках житлового будинку корпус 3, 4, 5.

41. Заборонити експлуатацію електроламп безпосередньо на струмопровідних електропроводах у підвальному приміщенні.

42. Демонтувати та заборонити улаштування і експлуатація тимчасових дільниць електромереж в приміщеннях житлового будинку (приміщення вахтерів, підвал).

43. Заборонити в приміщеннях вахтерів житлового будинку корпус 3, 4, 5 використання побутових електронагрівальних приладів (чайників, мікрохвильових печей, електрообігрівачів).

44. Забезпечити приміщення будинку первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками) згідно норм належності.

45. Розмістити вогнегасники шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення. Позначити місця розміщення вогнегасників відповідними вказівними знаками згідно ДСТУ ІSО 6309:2007 “Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір” (ІSО 6309:1987, IDT) та ТОСТ 12.4.026-76 “ССБТ. Цвета сигнальне и знаки безопасности”, які повинні розташовуватися на видних місцях на висоті 2,0-2,5 м від рівня підлоги як усередині, так і поза приміщеннями.

46. Присвоїти вогнегасникам облікові (інвентарні) номери за прийнятою на об'єкті системою нумерації.

47. Завести журнал інструктажів з питань пожежної безпеки на робочому місці.

48. Розмістити інформацію стосовно унеможливлення розміщувати в підсобних приміщеннях мешканців будинку ЛЗР, ГР, вогненебезпечних (горючих) речовин і матеріалів, балонів з газом, майстерень та інших приміщень.

49. Розмістити інструкції в під'їздах про заходи пожежної безпеки та таблички з вказанням осіб, відповідальних за протипожежний стан, та табличка із зазначенням телефону для виклику пожежної охорони.

50. Розмістити інформацію про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії.

51. Провести ідентифікацію на визначення потенційно-небезпечного об'єкта або об'єкта підвищеної небезпеки з урахуванням усіх чинників небезпеки.

52. Організувати проходження функціонального навчання відповідними категоріями осіб у встановленому законодавством порядку.

53. Забезпечити працюючий персонал засобами радіаційного та хімічного захисту згідно вимог.

Також, протягом 10 робочих днів з дня вручення припису, необхідно розробити план усунення виявлених порушень та виконання протипожежних та техногенних заходів зазначених в цьому приписі з призначенням відповідних осіб та надати до Малиновського РВ у м.Одесі ГУ ДСНС України в Одеській області.

Оскільки, за твердженням ГУ ДСНС в Одеській області, перевіркою встановлені порушення, що впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії та пожеж, що можуть спричинити загрозу життю та здоров'ю людей, а також неможливістю її ефектної ліквідації та рятуванню людей, то й подальша експлуатація житлового будинку з виявленими порушеннями створює реальну та невідворотну загрозу життю та здоров'ю людей, а, отже, позивач звернувся до суду з позовом про застосування заходів реагування.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Висновок суду першої інстанції.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відключення житлового будинку (приміщень загального користування та квартир) не є співмірним встановленим порушенням, а тому суд вважав, що позовна заява підлягає задоволенню шляхом застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) вигляді зобов'язання ТОВ “УПРАВДОМ” зупинити експлуатацію, з обмеженням доступу та відключення від джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання, установок), нежитлових приміщень 3, 4, 5 корпусів 18-ти поверхового житлового будинку, який розташований за адресою: 65031, м. Одеса, вулиця Грушевського, будинок 39/1, у яких зафіксовані порушення, які впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та можуть спричинити загрозу життю та здоров'ю людей, зазначених у акті перевірки №103 від 23.10.2020 за номерами: 1-9, 11-31, 33-34, 47-53, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за винятком проведення робіт з усунення зазначених порушень.

Суд зауважив, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення суб'єктом господарювання виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України.

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно підпункту 57 пункту 4 Указу Президента України «Про деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій» № 20/2013 від 16.01.2013, ДСНС України відповідно до покладених на неї завдань організовує та проводить перевірки додержання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, організації виконання заходів щодо захисту населення і територій від надзвичайних - ситуацій техногенного та природного характеру на підприємствах, в установах, організаціях, що входять до складу залізничного, автомобільного, авіаційного, морського та річкового транспорту, на базах, складах, арсеналах зберігання та у місцях виробництва, утилізації ракетно-артилерійського озброєння, компонентів рідкого ракетного палива.

Згідно із пунктом 1 Положення про Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, затвердженого наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій в редакції від 12.11.2018 № 661 (далі Положення №661), Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Одеській області є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

У відповідності до підпункту 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємстві окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежо - небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Відповідно до частини 1 статті 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, які здійснюють державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.

Згідно з частиною 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежо-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Як встановлено частиною 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Відповідно до ст.1, ч.5 ст.4, ч.7 ст.7 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” державним наглядом (контролем) є діяльність, зокрема, уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

На підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Згідно з положеннями ст. 64, 66, 67 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

До повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, тощо, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Відповідно до Указу Президента України №20/2013 від 16 січня 2013 року Державна служба України з надзвичайних ситуацій (далі - ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності. ДСНС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи.

Згідно з ч.3 ст.55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.

Відповідно до ч.1-3 ст.68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, тощо.

Приписи, постанови, розпорядження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, щодо усунення порушень встановлених законодавством вимог з питань техногенної та пожежної безпеки можуть бути оскаржені до суду в установлений законом строк.

Відповідно до ст.70 Кодексу цивільного захисту України підставами для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; випуск і реалізація вибухо-, пожежо- небезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; порушення правил поводження з небезпечними речовинами; відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Порушення, виявлені під час проведення перевірки, є такими, що впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що можуть спричинити загрозу життю та здоров'ю людей, а також неможливістю її ефективної ліквідації та рятуванню людей.

Суд зазначає, що не усунення виявлених перевіркою порушень прямою дією впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров'ю людей, оскільки впливає:

на забезпечення безпеки експлуатації об'єкту, безпеки мешканців та обслуговуючого персоналу у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту;

на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі;

на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків;

на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації, тощо.

При цьому, у пунктах 24, 33 частини 2 Кодексу цивільного захисту України містяться визначення таких термінів:

- надзвичайна ситуація - це обстановка на окремій території чи суб'єкті господарювання на ній або водному об'єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров'ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об'єкті, провадження на ній господарської діяльності;

- пожежна безпека - це відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю й здоров'ю людей виникає не лише при наявності порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що безпосередньо можуть до неї призвести, але й при наявності інших порушень у вигляді нездійснення заходів щодо захисту людей від впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі.

Настання реальної загрози життю та здоров'ю людей від пожежі або надзвичайної ситуації з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню та вплив небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), створюють реальну загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Вирішуючи питання про те те, що у сферу управління відповідача не входить усунення вказаних порушень, оскільки ТОВ “УПРАВДОМ” не є відповідальним за забезпечення техногенної та пожежної безпеки у багатоквартирному будинку, який знаходиться у його управлінні, що знаходиться за адресою: 65031, м.Одеса, ул.Грушевського, буд.39/1, корпус 3, 4, 5, суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до частини 14 статті 1 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

Згідно із ст.5 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” до житлово-комунальних послуг належать:

1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.

Послуга з управління багатоквартирним будинком включає:

утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;

купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;

поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;

2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Частиною 1 ст.12 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Відповідно до ч.4 ст.16 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” обов'язок щодо забезпечення готовності до надання комунальних послуг внутрішньобудинкових систем, що знаходяться в житловому будинку (у тому числі багатоквартирному) і призначені для надання комунальних послуг, покладається на власника такого будинку (співвласників багатоквартирного будинку), якщо цей обов'язок не покладено ним (ними) на управителя чи іншу особу відповідно до закону або договору.

Як встановлено під час розгляду справи та підтверджено матеріалами справи, що між ПП “ПЕРСПЕКТИВА-РІЕЛТОР” (Замовник об'єкта будівництва) та ТОВ “УПРАВДОМ” (Управитель) укладено договори про надання послуг з управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, предметом якого є надання послуг щодо належного функціонування Житлового будинку для забезпечення його сталого функціонування відповідно до цільового призначення, збереження його споживчих властивостей та організації забезпечення потреби власників, співвласників, наймачів, орендарів окремих житлових і нежитлових приміщень у своєчасному отриманні житлово-комунальних послуг відповідної якості. Управитель зобов'язаний: планувати заходи щодо збереження і сталого функціонування об'єкта та організовувати надання мешканцям Житлового будинку житлово-комунальних послуг відповідно до стандартів, нормативів, норм, порядків і правил; вести передбачену законодавством звітність, а також технічну документацію щодо стану об'єкта; забезпечувати належну експлуатацію та утримання об'єкта відповідно до його цільового призначення і здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир та приміщень такого об'єкта; вживати в установлений законодавством строк заходів до ліквідації аварійних ситуацій та усунення порушень якості послуг; забезпечувати своєчасну підготовку об'єкта та його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період і. т.д.

ТОВ “УПРАВДОМ” в даному випадку на підставі укладених договорів про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, надає вичерпний перелік послуг з управління будинком, узгоджений сторонами.

Отже, суд першої інстанції правильно зауважив, що всі ці повноваження мають пряме відношення до усунення вказаних в акті порушень.

Оскільки ТОВ “УПРАВДОМ” управляє спільним майном багатоквартирного будинку за адресою: 65031, м. Одеса, вул. Грушевського, 39/1, корпус 3, 4, АДРЕСА_1 , то воно має пряме відношення до усунення встановлених правопорушень за рахунок сплачених співвласниками коштів.

Як встановлено під час розгляду справи - проведена позивачем перевірка, за наслідками якої був складений Акт перевірки та Припис, стосувалась виключно приміщень загального користування вказаного багатоквартирного житлового будинку, і не стосувалась квартир мешканців цього будинку.

Колегія суддів констатує, що з обсягу встановлених судом першої інстанції обставин випливає, що перевірку житлових квартир позивач не здійснював, порушення встановлені в підвальних приміщеннях, передпокоях квартир, сходових клітинах, технічному поверсі, ліфтових холах, сходових маршів, коридори, інших приміщеннях загального користування.

Натомість, відключення житлового будинку (приміщень загального користування та квартир) не є співмірним встановленим порушенням, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовна заява підлягає задоволенню шляхом застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) вигляді зобов'язання ТОВ “УПРАВДОМ” зупинити експлуатацію, з обмеженням доступу та відключення від джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання, установок), нежитлових приміщень 3, 4, 5 корпусів 18-ти поверхового житлового будинку, який розташований за адресою: 65031, м. Одеса, вулиця Грушевського, будинок 39/1, у яких зафіксовані порушення, які впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та можуть спричинити загрозу життю та здоров'ю людей, зазначених у акті перевірки №103 від 23.10.2020 за номерами: 1-9, 11-31, 33-34, 47-53, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за винятком проведення робіт з усунення зазначених порушень.

Слід зазначити, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень, є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей. Водночас поняття «загроза життю та/або здоров'ю людини» є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Враховуючи приписи статті 3 Конституції України та той факт, що за місцезнаходженням об'єкту перевірки мешкає велика кількості людей, суд наголошує, що пріоритетне значення в даній ситуації має саме забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров'я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій.

Варто підкреслити, що згідно з абзацом 1 частини першої статті 6 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, підставою для здійснення позапланового заходу є подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням.

Враховуючи, що ГУ ДСНС в Одеській області є спеціальним органом, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, суд зазначає, що належним доказом усунення зафіксованих в акті перевірки порушень є результати повторної перевірки.

Тотожній підхід був застосований у постанові Верховного Суду від 20 травня 2021 року у справі № 815/2880/18.

Під час розгляду справи у суді першої інстанції встановлено, що виявлені контролюючим органом в ході проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю), порушення, котрі зафіксовано в Акті за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки відповідачем не усунуті.

Доказів усунення встановлених порушень не надано ані до суду апеляційної інстанції ані до органів ГУ ДСНС України в Одеській області.

Частиною 5 статті 242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд Постановою від 19 вересня 2019 року у справі № 826/19328/16 зазначив, що захід реагування у вигляді повного зупинення роботи з експлуатації приміщень є виключним заходом, який застосовується лише за наявності таких порушень пожежної та техногенної безпеки, які безумовно створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей. Акт перевірки, яким і фіксуються виявлені порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки є не єдиним доказом, за наявності якого можна стверджувати про наявність або відсутність певних порушень. Виключно суд приймає рішення про зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг.

Ухваленню судового рішення передує розгляд справи відповідно до Кодексу адміністративного судочинства, в ході якого суд, зокрема, оцінює, аналізує докази, вирішує питання про належність, допустимість, достатність того чи іншого доказу, на підставі чого і робить висновки, які в свою чергу стають основою судового рішення, його мотивувальної частини, зокрема. Вирішуючи в судовому рішенні питання зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв тощо, суд, в першу чергу, з'ясовує чи є передбачені для цього законом підстави, а отже оцінює надані позивачем та відповідачем докази, встановлює на підставі них факти, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи.

Суд оцінює як акт позивача, що складений за результатами контрольного заходу і в якому зафіксовано відсутність або наявність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, так й інші докази, надані відповідачем, які в свою чергу підтверджують відсутність або усунення виявлених порушень.

Отже, в разі якщо правовідносини між суб'єктом господарювання та органом державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки, стали спірними та перейшли в площину судового спору, то акт перевірки органу державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки, що складений за результатами контрольного заходу, є лише одним із доказів, оцінку якому дає виключно суд поряд з іншими доказами.

В протилежному випадку (якщо би виключно акт органу нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки свідчив про виконання чи невиконання відповідачем вимог правил, інструкцій, ДБН тощо) функція суду була би нівельована, оскільки останній не здійснював би судочинство, а фактично затверджував би акт органу нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки своїм рішенням.

Колегія суддів зазначає, що представником відповідача, на час розгляду справи, не надані докази, які б свідчили про усунення відповідачем виявлених порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Тобто, на час розгляду даної справи доказів, які б свідчили про повне усунення відповідачем порушень, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, не було надано, а ті порушення, які встановлені у Акті № 103 від 23.10.2020, продовжують створювати загрозу життю та здоров'ю людей.

Таким чином, оскільки на час розгляду справи в суді належних доказів, які б свідчили про повне усунення відповідачем порушень, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, не було надано, апеляційний суд погоджується з твердженням позивача, що наявність наведених порушень вимог протипожежної безпеки становить реальну небезпеку і загрозу життю та здоров'ю людей. У світлі викладеного колегія суддів також зауважує, що часткове задоволення позовних вимог є співмірним тим порушенням, які встановлено позивачем.

Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 серпня 2020 року у справі № 640/368/19.

Слід зазначити, що стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами Європейський суд з прав людини виробив позицію, згідно з якою за загальним правилом національні суди повинні утриматися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак все ж суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об'єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (п. 111 рішення від 31.07.2008 року у справі Druћstevnн zбloћna Pria and Others v. Czech Republic, п. 157 рішення від 21.07.2011 року у справі Case of Sigma radio television LTD. v. Cyprus та інші.).

Відповідно до частини 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.

Згідно частини 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Відповідно до преамбули Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», цей Закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Частиною 5 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено, що повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Частина 7 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначає, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Частина 10 зазначеної статті також передбачає, що у разі якщо обґрунтованість заходів реагування, зазначених у розпорядчих документах щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), відповідно до закону має бути підтверджена адміністративним судом, зазначені в таких документах строки усунення виявлених порушень, застосування до суб'єкта господарювання санкцій обраховуються з дня набрання законної сили постановою адміністративного суду про підтвердження обґрунтованості вжиття заходів реагування.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені в Акті перевірки № 103 від 23.10.2020 та приписі № 72 від 29.10.2020 порушення, а також норми діючого законодавства та принцип співмірності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області до товариство з обмеженою відповідальністю “УПРАВДОМ” підлягають задоволенню шляхом зобов'язання відповідача зупинити експлуатацію, з обмеженням доступу та відключенням від джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання, установок), нежитлових приміщень 3,4,5 корпусів 18-ти поверхового житлового будинку, який розташований за адресою: 65031, місто Одеса, вулиця Грушевського, будинок 39/1, у яких зафіксовані порушення, які впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та можуть спричинити загрозу життю та здоров'ю людей, зазначених в акті перевірки № 103 від 23.10.2020 за номерами: 1-9, 11-31, 33-44, 47-53, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за винятком проведення робіт з усунення зазначених порушень.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Доводи апеляційної скарги.

Апеляційна скарга не містить належних та обґрунтованих доводів, які б спростовували наведений висновок суду. У ній також не зазначено інших міркувань, які б не були предметом перевірки апеляційного суду та щодо яких не наведено мотивів відхилення такого аргументу.

Додатково апеляційний суд зауважує, що поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров'ю людей є оціночним. Водночас, встановлені у цій справі порушення, безперечно, в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

При обранні виключного заходу реагування у вигляді зупинення експлуатації, з обмеженням доступу та відключенням від джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання, установок), нежитлових приміщень 3,4,5 корпусів 18-ти поверхового житлового будинку, судом першої інстанції узгоджується із принципом співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Так, суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення апелянтом виявлених порушень.

Крім того, застосований до скаржника захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки в приміщенні.

Також, такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної безпеки та охорони праці, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного суду від 31 жовтня 2018 року, справа № 826/14758/17 та від 26 березня 2020 року, справа № 320/1539/19.

До того ж, слід зауважити, що за правилами частини п'ятої статті 4 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Таким чином, з аналізу статті 70 Кодексу цивільного захисту України та частини п'ятої статті 4 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” суд апеляційної інстанції доходить до висновку про те, що у разі застосування за рішенням адміністративного суду заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів відновлення роботи таких об'єктів здійснюється згідно вимог частини п'ятої статті 4 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 26 березня 2020 року, справа № 320/1539/19.

Інші доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині постанови, ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "УПРАВДОМ" залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 липня 2021 року по справі № 420/13375/20 - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Дата складення та підписання повного тексту судового рішення - 25 листопада 2021 року.

Головуючий суддя Шляхтицький О.І.

Судді Домусчі С.Д. Семенюк Г.В.

Попередній документ

101366726

Наступний документ

101366728

Інформація про рішення:

№ рішення:	101366727
№ справи:	420/13375/20
Дата рішення:	23.11.2021
Дата публікації:	29.11.2021
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	П'ятий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; організації господарської діяльності, з них; дозвільної системи у сфері господарської діяльності; ліцензування видів г.д.; нагляду у сфері г.д.; реалізації державної регуляторної політики у сфері г.д.; розроблення і застосування національних стандартів, технічних регламентів та процедур оцінки

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено склад суду (29.08.2022)
Дата надходження:	29.08.2022
Предмет позову:	застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель

Розклад засідань:

Минулі засідання (10)

25.05.2021 11:00	Одеський окружний адміністративний суд
07.06.2021 11:00	Одеський окружний адміністративний суд
15.06.2021 14:10	Одеський окружний адміністративний суд
24.06.2021 11:00	Одеський окружний адміністративний суд
20.07.2021 12:00	Одеський окружний адміністративний суд
23.11.2021 12:15	П'ятий апеляційний адміністративний суд
16.08.2022 12:00	Одеський окружний адміністративний суд
27.09.2022 12:00	П'ятий апеляційний адміністративний суд
11.10.2022 13:00	П'ятий апеляційний адміністративний суд
18.10.2022 12:00	П'ятий апеляційний адміністративний суд