24 листопада 2021 року м. Дніпросправа № 280/2081/21
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 червня 2021 року (м. Запоріжжя, суддя Сіпака А.В.) у справі № 280/2081/21
за позовом ОСОБА_1
до Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області,
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
11 березня 2021 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, щодо складення довідки № 305/с від 20.11.2020 про грошове забезпечення для нарахування пенсії, без урахування деяких положень Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”, Закону України “Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей”, постанови КМУ №704 від 30.08.2017, “Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам” встановленого наказом МО від 07.06.2018 № 260 та Закону “Про державну таємницю” і “Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної і таємниці”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 №414 зі змінами від 10.01.2019, що привело до неповного та заниженого врахування суми грошових коштів для обчислення пенсії;
- визнати, наведений в цьому адміністративному позові, розрахунок суми для нарахування пенсії ОСОБА_1 та нараховану суму для нарахування пенсії ОСОБА_1 у розмірі 24460,73 грн. такими, які відповідають законодавству України;
- зобов'язати відповідача скласти та подати до ГУ ПФУ в Запорізькій області нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019, на загальну суму 24460,73 грн. у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-XII, статті 9 Закону №2011-ХII, Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам встановленого наказом МО від 07.06.2018 № 260, постанови КМУ №704 від 30.08.2017, статті 30 Закону “Про державну таємницю” та п.4-1 “Положення про види, розміри і порядок падання компенсації громадянам у зв'язку з роботою яка передбачає доступ до державної таємниці", затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 року №414 зі змінами від 10.01.2019, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру пенсії.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16 червня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
В апеляційній скарзі позивач зазначає, що вирішуючи питання про розмір надбавки за таємність військовослужбовцям режимно-секретних органів, які працюють в умовах режимних обмежень з інформацією «особливої важливості» суд першої інстанції застосував норми Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовців збройних сил України та деяким іншим особам затвердженого наказом МОУ № 260 від 07.06.2018, у редакції, що діяла до 01.06.2020, згідно якої така надбавка складала 20% від посадового окладу. Проте, судом не враховано, що згідно ст. 30 закону України «Про державну таємницю» та п. 4-1 «Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 № 414, у редакціях, чинних станом на 05.03.2019 визначали надбавку за таємність, у разі роботи з інформацією «особливої важливості», у розмірі 60% від посадового окладу. Статтею 63 закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" передбачено, що пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України, а не змінами до наказу Міністра оборони, прийнятими на виконання постанови Кабінету Міністрів України.
Просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 червня 2021 р. у справі 280/2081/21 та прийняти нове рішення по справі, яким зобов'язати відповідача скласти та подати до ГУ ПФУ в Запорізькій області нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019 шляхом внесення змін до довідки №444/с від 04.01.2021 про грошове забезпечення для нарахування пенсії, щодо надбавки за таємність з 20% до 60% від посадового окладу.
Від відповідача та третьої особи відзиви на апеляційну скаргу позивача до апеляційного суду не надходив, що не перешкоджає розгляду справи.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсію згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” від 09.04.1992 року №2262-XII.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 07.11.2020 у справі №280/6953/20 зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , визначеного станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог ст.ст.43, 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”, ст.9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, з урахуванням посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років, а також із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру пенсії.
20.11.2020 Запорізьким обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки видано довідку про розмір грошового забезпечення 305/С, що складена на підставі рішення Запорізького окружного адміністративного суду №280/6953/20 щодо здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії станом на 05.03.2019.
21.12.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив надати нову довідку у зв'язку із неправильним розрахунком деяких видів грошового забезпечення.
Листом від 13.01.2021 № 45/с позивача було повідомлено про складання нової довідки № 444/с від 04.01.2021, в якій було змінено суму посадового кладу з 4090,00 на 5070,00 (враховуючи 24 тарифний розряд), надбавку за вислугу років з 2172,00 на 2884,50 (у розмірі 45% замість 40%), та, як наслідок, перераховані всі додаткові види грошового забезпечення та премія, а також була включена надбавка за шифрувальну роботу у розмірі 20%. Зазначену довідку було направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Не погодившись із зазначеними відповідачем у довідці розмірами складових грошового забезпечення, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача, оскільки: відповідачем під час вирішення справи видано оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, відтак відсутні підстави для зобов'язання відповідача видати таку довідку; позивач не надав обґрунтування щодо необхідності надання оновленої довідки станом на 05.03.2019, відтак відсутні підстави для повного задоволення позовних вимог.
Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Спеціальним законом, який регулює спірні відносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992р. №2262-ХІІ.
За правилами ч. 2 ст. 51 Закону №2262 перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Статтею 43 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону № 2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності з 01.03.2018, затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
У зв'язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови №704 від 30.08.2017, якою з 1 березня 2018 року змінено грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, у позивача виникло право на перерахунок призначеної пенсії.
Відповідно до ч.4 ст.63 Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 103 від 21.02.2018 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», пунктом 1 якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 (надалі ж - Порядок №45).
Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Абзацом 1 пункту 5 Порядку № 45 в редакції постанови № 103 визначено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
При цьому у Додатку 2 до Порядку № 45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку постановою № 103 було викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2019 року, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.
Отже, з 05.03.2019 року - дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно доводів скаржника, він займав посаду у режимно-секретному органі, тому за роботу з інформацією «особливої важливості» згідно ст. 30 Закону України «Про державну таємницю» та п. 4-1 «Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 № 414, у редакціях, чинних станом на 05.03.2019, розмір його надбавки за таємність у складі грошового забезпечення має становити 60% від посадового окладу.
Отже, з огляду на положення ч. 1 ст. 308 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду саме в цій частині.
На думку колегії суддів вказані доводи є безпідставними, з огляду на таке.
Статтею 20 Закону України «Про державну таємницю» в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, що провадять діяльність, пов'язану з державною таємницею, з метою розроблення та здійснення заходів щодо забезпечення режиму секретності, постійного контролю за їх додержанням створюються на правах окремих структурних підрозділів режимно-секретні органи (далі - РСО), які підпорядковуються безпосередньо керівнику державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації.
До складу режимно-секретного органу входять підрозділи режиму, секретного діловодства та інші підрозділи, що безпосередньо забезпечують охорону державної таємниці, залежно від специфіки діяльності державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про державну таємницю» у разі коли за умовами своєї професійної діяльності громадянин постійно працює з відомостями, що становлять державну таємницю, йому повинна надаватися відповідна компенсація за роботу в умовах режимних обмежень, види, розміри та порядок надання якої встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 4-1 «Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 № 414, працівникам режимно-секретних органів в органах законодавчої, виконавчої та судової влади, органах прокуратури, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях надбавка до посадових окладів (тарифних ставок), установлюється залежно від ступеня секретності інформації. Зокрема, за роботу з відомостями та їх носіями, що мають ступінь секретності "особливої важливості" - 60 відсотків.
Водночас пунктом 2 зазначеного положення встановлено надбавку у розмірі 20 відсотків за роботу з відомостями та їх носіями, що мають ступінь секретності "особливої важливості", для осіб, які працюють в умовах режимних обмежень, крім працівників режимно-секретних органів.
З матеріалів справи вбачається, що позивач займав посаду начальника відділення штабу дорожньо-транспортної бригади (а.с. 16), а не режимно-секретного органу.
Будь-яких доказів, на підставі яких можливо дійти висновку про поширення дії п. 4-1 «Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 № 414, на посаду позивача матеріали справи не містять.
За вказаною посадою Запорізьким обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки видано довідки про грошове забезпечення позивача від 20.11.2020 № 305/с та від 04.01.2021 №444/с, згідно яких розмір надбавки позивача за таємність становить 20 відсотків від посадового окладу.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача із заявою від 21.12.2020 щодо розміру складових грошового забезпечення (а.с. 14), проте, просив повторно сформувати довідку про грошове забезпечення, у якій вказати надбавку за таємність у розмірі 20 відсотків від посадового окладу.
Отже, на час звернення позивача із позовом у цій справі спірні правовідносини між сторонами щодо врахування у складі грошового забезпечення позивача надбавки за таємність у розмірі 60 відсотків від посадового окладу ще не виникли, а позовні вимоги з цього приводу є необґрунтованими та передчасними, а тому не підлягають задоволенню.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах “Салов проти України” (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), “Проніна проти України” (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та “Серявін та інші проти України” (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Отже, інші доводи апеляційної скарги не потребують правового аналізу, оскільки не мають вирішального значення.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись статтями 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 червня 2021 року у справі № 280/2081/21 залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О.М. Панченко
Суддя С.М. Іванов
Суддя В.Є. Чередниченко