24 листопада 2021 року м. Дніпросправа № 200/8291/19(2а/932/270/20)
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),
суддів: Дурасової Ю.В., Суховарова А.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 31.08.2021 року (суддя Кошля А.О., м. Дніпро, повний текст рішення складено 31.08.2021 року) в справі №200/8291/19(2а/932/270/20) за позовом ОСОБА_1 до Інспектора взводу № 1 роти № 2 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Князєвої Ванди Миколаївни, третя особа: Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
29.05.2019 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Інспектора взводу № 1 роти № 2 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Князєвої В.М. (далі по тексту - відповідач), в якому просив скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АР № 888002 від 14.05.2019 року, винесену інспектором про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 132-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн.; закрити справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 132-1 КУпАП.
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30.05.2019 року залучено до участі у справі в якості третьої особи ,яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції.
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 31.08.2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Свої вимоги обґрунтувало тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянтом вказувалось, що інспектором патрульної поліції 14.05.2019 року було помічено транспортний засіб MAN-TGS35.540 з спеціальним причепом-спецплатформою OZGUL NSL-50, який здійснював перевезення великогабаритного вантажу без узгодження з органами Національної поліції, чим порушив постанову Кабінету Міністрів України № 30, ч. 4 Правил дорожнього руху у частині проїзду великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами. При перевірці наявності спеціального дозволу на перевезення великогабаритного вантажу, встановленого його відсутність у водія. Наявність самого дозволу повинна бути безпосередньо у водія під час перевірки його документів на можливість перевезення вантажу. При складанні постанови про адміністративне правопорушення позивачу було роз'яснено його права, зокрема право та строки на оскарження постанови. Порушення виявлене особисто поліцейським та під час перевірки реєстраційних документів здійснено розгляд справи на місці. Апелянт вказував, що постанова про адміністративне правопорушення складена без порушень, чітко описано правопорушення, яке було скоєне позивачем.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що справа про адміністративне правопорушення стосовно позивача розглянута не повно, без додержання вимог статей 276, 278, 280 КУпАП. Суд першої інстанції вказував, що при розгляді справи не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є ознаки правопорушення, за який законом встановлено адміністративну відповідальність, посадовою особою не було з'ясовано чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Суд першої інстанції вказував, що позивач виконав вимоги ПДР, не створив нікому перешкод чи аварійної ситуації для інших учасників дорожнього руху. Суд першої інстанції зазначав, що згідно Порядку здійснення габаритно-вагового контролю затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року №879 «Про заходи збереження автомобільних доріг загального користування» відповідачем не було здійснено габаритно-ваговий контроль, не перевірено наявність відповідного дозволу, виданого органом Національної поліції щодо перевезення великогабаритного та важкого вантажу та встановлено, наявність дозволу. Відповідач не надав відповідні докази того, що позивачем вчинено адміністративне правопорушення.
Матеріалами справи встановлено, що Інспектором взводу № 1 роти № 2 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Князєвою В.М. було складено постанову серії АР№ 888002, відповідно до якої, на відрізку дороги М-04 Дніпропетровська область, Криничанський район 152 км дороги, 14.05.2019 року о 15:15 год. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом MAN-TGS35.540, номер державної реєстрації НОМЕР_1 з напівпричепом OZGUL NSL-50 державнйи номер НОМЕР_2 , здійснював перевезення великогабаритного вантажу КРАЗ напівпричепом, шириною 3,7 м, без узгодження із органами Нац. поліції маршруту, чим порушив п. 22.5 Правил дорожнього руху по перевезенню небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних та великовагових ТЗ автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами, відповідальність за яке передбачена ст. 132-1 КУпАП. ОСОБА_1 постанову підписав та отримав її копію.
ОСОБА_1 заперечував проти порушення та пояснив, що інспектором не було встановлено фактичні габарити транспортного засобу, вказував, що у нього був у наявності дозвіл на участь у дорожньому русі великогабаритним транспортом чи при перевезенні великогабаритного вантажу.
До матеріалів справи долучено свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 на транспортний засіб напівпричіп бортовий OZGUL NSL-50. Долучено свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 на транспортний засіб вантажний сідловий тягач MAN-TGS35.540.
Згідно долученої до матеріалів справи технічної характеристики на вантаж, який перевозився напівпричепом OZGUL NSL-50 - автомобільний тягач КРАЗ-5444, його ширина складає 2,5 метрів.
ОСОБА_1 долучено до матеріалів справи копію дозволу № 13128901-997-НГ, на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, дозвіл щодо MAN-TGS35.540, номер державної реєстрації НОМЕР_1 , причіп OZGUL NSL-50 номер державної реєстрації НОМЕР_2 , вантаж - техніка, по узгодженому маршруту, терміном дії з 05.04.2019 року по 19.05.2019 року. Згідно дозволу, перевезення вантажу здійснювалось у супроводі Національної поліції по визначеному маршруті, у тому числі на відрізку дороги М04 виїзд на Т12-11.
До постанови серії АР№ 888002 не долучено фото чи відео докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а саме, рух великогабаритного транспортного засобу без відповідного погодження з органами Нацполіції.
Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції долучено до матеріалів справи свій екземпляр постанови серії АР№ 888002, відмінний від того, який вручений позивачу. У наданому екземплярі постанови відмінні місця вчинення адміністративного правопорушення, в одному примірнику інспектор вказував, що місцем порушення є Дніпропетровська область, Криничанський район, траса М04 152 км, у другому примірнику вказано м. Дніпро, дорога М-04 (Знам'янка - Луганськ, - Ізварине (на Волгорад через мм Дніпропетровськ і Донецьк)).
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9, ст. 10 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до ст. 251, ст. 280 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, зазначає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення не доведена, відсутні пояснення свідків, відсутні будь-які зафіксовані докази технічними засобами. Обов'язок доказування покладається на суб'єкта, який виніс постанову у справі про адміністративне правопорушення.
Згідно п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Згідно пунктів 26 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року №30, необхідність супроводу великогабаритного та великовагового транспортного засобу спеціального призначення патрульним автомобілем Національної поліції чи автомобілем прикриття визначається уповноваженим підрозділом Національної поліції під час видачі дозволу з урахуванням необхідності забезпечення безпечних умов дорожнього руху.
Згідно з пунктами 2, 3, 15, 37 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року № 879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки. Габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів. Контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль. Учасники відносин у сфері габаритно-вагового контролю несуть відповідальність згідно із законодавством.
Обов'язок доказування правомірності винесення оскаржуваного рішення покладається на суб'єкта владних повноважень, чого не здійснено.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд апеляційної інстанції враховує наявність у матеріалах справи дозволу № 13128901-997-НГ, на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, дозвіл щодо MAN-TGS35.540, номер державної реєстрації НОМЕР_1 , причіп OZGUL NSL-50 номер державної реєстрації НОМЕР_2 , вантаж - техніка, по узгодженому маршруту з 05.04.2019 року по 19.05.2019 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 132-1 КУпАП порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, уповноважених з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів, громадян - суб'єктів господарської діяльності - у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Колегія суддів зазначає, що до повноважень інспектора патрульної поліції входить виявлення, належне фіксування адміністративного правопорушення, вчинене водіями при керуванні транспортними засобами, при порушенні обов'язкових норм КУпАП чи інших правил.
Заявник апеляційної скарги вказує на відсутність дозволу при перевезенні великогабаритного вантажу, проте, такий дозвіл наявний.
Згідно ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: зокрема, відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що адміністративна справа, стосовно скоєння адміністративного правопорушення ОСОБА_1 підлягає закриттю за відсутності події адміністративного правопорушення.
Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Не передбачено повернення судових витрат у разі відмови у задоволенні апеляційної скарги, разом як не передбачено повернення судових витрат здійснених суб'єктом владних повноважень.
Аналізуючи вищевказані обставини справи та законодавство, що регулює спірні правовідносини, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись статтями 286, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції - залишити без задоволення.
Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 31.08.2021 року в справі №200/8291/19(2а/932/270/20) - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення і не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Головуючий - суддя О.М. Лукманова
суддя Ю. В. Дурасова
суддя А.В. Суховаров