18 листопада 2021 року м. Дніпросправа № 280/6557/20
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Юрко І.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Чумака С.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року в адміністративній справі №280/6557/20 (суддя першої інстанції Н.В. Стрельнікова) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про визнання протиправними та скасування наказів, та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач 18.09.2020 року звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати Акт Комісії Дніпровського відділу поліції Головного управління національної поліції в Запорізькій області Форми Н-5* від 20.03.2020 року розслідування нещасного випадку, що стався 12 січня 2020 року з ним (оперуповноваженим відділу кримінальної поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області );
- визнати протиправним та скасувати Акт №1 про нещасний випадок невиробничого характеру (Форма НТ*), затверджений 20.03.2020 року т.в.о. начальника Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області підполковником поліції В.Мателега, складений за фактом нещасного випадку, що стався 12 січня 2020 року з ним;
- зобов'язати Дніпровський відділ поліції ГУ НП в Запорізькій області повторно провести службове розслідування за фактом нещасного випадку, що стався 12 січня 2020 року з ним та оформити його результати відповідно до вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 року №1346.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 25.10.2018 року позивач проходив службу в Національній поліції. 12.01.2020 року у службовому кабінеті Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області він отримав вогнепальне поранення в голову. За результатами проходження огляду МСЕК йому встановлено другу групу інвалідності. Позивач наголошує, що вказане вогнепальне поранення отримав внаслідок протиправних умисних дій старшого оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_2 .. За даним фактом Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань здійснено досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62020080000000019 від 13 січня 2020 року за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України. На теперішній час вказане кримінальне провадження розглядається Ленінським районним судом м.Запоріжжя (справа №334/3473/20, провадження № 1-кп/334/893/20). За результатами розслідування нещасного випадку комісією складені Акт розслідування нещасного випадку та Акт №1 про нещасний випадок невиробничого характеру. Позивач вважає зазначені акти протиправними та такими, що не відповідають Порядку №1346. Під час розслідування нещасного випадку комісія припустилася грубих порушень вимог Порядку №1346: не обстежено місце події; не опитані свідки і особи, причетні до неї; не визначено відповідність умов служби вимогам нормативно-правових актів про охорону праці; не з'ясовано обставини нещасного випадку; не визначено осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів; відповідно не зазначено які саме нормативно-правові акти були порушені. Позивач вказує, що комісією було здійснено формальний підхід до збору та дослідженню відомостей про причини нещасного випадку, а саме розслідування є неповним. Відтак, вказані порушення свідчать про невідповідність висновків комісії фактичним обставинам нещасного випадку.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року позовні вимоги задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано акт комісії Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області Форми Н-5* від 20.03.2020 року розслідування нещасного випадку, що стався 12 січня 2020 року з оперуповноваженим відділу кримінальної поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області молодшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 .
Визнано протиправним та скасовано Акт №1 про нещасний випадок невиробничого характеру (Форма НТ*), затверджений 20.03.2020 року т.в.о. начальника Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області підполковником поліції Володимиром Мателега, складений за фактом нещасного випадку, що стався 12 січня 2020 року з оперуповноваженим відділу кримінальної поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області молодшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 .
Зобов'язано Дніпровський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області повторно провести службове розслідування за фактом нещасного випадку, що стався 12 січня 2020 року з оперуповноваженим відділу кримінальної поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області молодшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 та оформити його результати відповідно до вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27 грудня 2002 року №1346 з урахуванням висновків суду.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Національної поліції в Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій просило рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Представник позивача подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідач - Дніпровський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області відзив на апеляційну скаргу не подав.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, тому суді апеляційної інстанції справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів в порядку письмового провадження.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на скаргу, встановила наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 25.10.2018 року проходив службу в Національній поліції; з 21.08.2019 року на посаді оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області.
12.01.2020 року приблизно о 20-00 годині у службовому кабінеті Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області, який знаходиться на другому поверсі в окремій будівлі на території внутрішнього двору відділу поліції за адресою: м.Запоріжжя, проспект Соборний, 191, позивач отримав вогнепальне поранення в голову.
Згідно із випискою із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_1 , останній поступив 12.01.2020 року до КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» із діагнозом: «Сліпе вогнепальне проникаюче поранення черепа справа. Відкрита тяжка черепно-мозкова травма. Забій головного мозку тяжкого ступеня. Гостра субдуральна гематома справа. Масивний субарахноідальний крововилив. Внутрішньошлуночковий крововилив. Багатоуламковий імпресійний перелом кісток склепіння черепа справа. Набряк головного мозку. Дислокаційний синдром. Пневмоцефалія. Вогнепальна рана м'яких тканин голови правої лобної ділянки».
За даним фактом Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань здійснено досудове розслідування у кримінальному провадженні №62020080000000019 від 13.01.2020 року за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України.
В липні 2020 року обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні скеровано прокурором до Ленінського районного суду м.Запоріжжя (Справа №334/3473/20, провадження №1-кп/334/893/20).
Наказом Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області від 31.01.2020 №94 за фактом нещасного випадку у відповідності до Порядку №1346 призначено комісію, якою в період з 31 січня до 20 березня 2020 року організоване розслідування вказаного вище нещасного випадку.
За результатами розслідування комісією складені Акт розслідування нещасного випадку що стався 12 січня 2020 року о 20.00 (Форма Н-5*) від 20.03.2020 р. (а.с. 17-19) та Акт №1 про нещасний випадок невиробничого характеру (Форма НТ*), затверджений 20.03.2020 р. т.в.о. начальника Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області підполковником поліції В. Мателега (а.с. 20-12).
Відповідно до висновків комісії з розслідування нещасного випадку, визнано, що подія, яка трапилася із позивачем, не пов'язана з виконанням службових обов'язків.
Зокрема, комісією в акті Форми Н-5*зазначено наступне:
- у пункті 4 Причина нещасного випадку: «Інша, психофізіологічна (конкретна причина нещасного випадку може бути встановленою в ході проведення слідчих дій в рамках досудового розслідування кримінального провадження №62020080000000019 від 13.01.2020 року, яке перебуває у провадженні слідчих Територіального управління Державного бюро розслідувань та яке на теперішній час триває)»;
- у пункті 6 Висновок комісії: «вважати, що нещасний випадок з оперуповноваженим відділу кримінальної поліції Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області молодшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 стався у період проходження служби в поліції при обставинах, не пов'язаних з виконанням службових обов'язків. Скласти акт за формою НТ*».
Відповідно до пункту 7 вищевказаного акту перелік матеріалів, що долучаються, складається із пояснень ОСОБА_1 , копії висновку службового розслідування та копії виписки з медичної картки.
В акті Форми НТ* комісією зазначено:
- у пункті 10 Причина нещасного випадку: «Інша, психофізіологічна»;
- у пункті 14 Висновок комісії: «Нещасний випадок стався у період проходження служби в поліції при обставинах не пов'язаних з виконанням службових обов'язків».
Не погодившись з актом розслідування нещасного випадку та актом про нещасний випадок невиробничого характеру, ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив із того, що оскаржувані акти складені з неповним з'ясуванням обставин події та з порушенням процедури, встановленої законодавством.
Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.
Згідно статті 1 Закону України «Про охорону праці» від 14.101992 року №2694-ХІІ (далі по тексту - Закон №2694) охорона праці - система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.
Відповідно до статті 14 вказаного Закону працівник зобов'язаний: дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства; знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту; проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди. Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Приписами статті 22 Закону №2694 встановлено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок.
З метою врегулювання питань, пов'язаних з розслідуванням та веденням обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах внутрішніх справ України розроблено Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України 27 грудня 2002 року за №1346 (далі по тексту - Порядок №1346).
Згідно пункту 2.1. Порядку №1346 розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров'я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі (далі - нещасні випадки).
Пунктом 2.2. Порядку №1346 встановлено, що за результатами розслідування складаються акти за формою Н-1* (додаток 1) і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов'язків.
Відповідно до пункту 2.4. Порядку №1346 якщо за висновками роботи комісії з розслідування прийнято рішення, що про нещасний випадок не повинен складатися акт за формою Н-1*, тобто нещасний випадок не пов'язаний з виконанням службових обов'язків, про такий нещасний випадок складається акт за формою НТ* (додаток 2).
Відповідно пункту 3.5 Порядку №1346 керівник підрозділу, одержавши повідомлення про нещасний випадок (у тому числі поранення), крім випадків зі смертельним наслідком та групових випадків травматизму, наказом або розпорядженням організовує його розслідування комісією не менше ніж три особи, до складу якої включаються: керівник (спеціаліст) служби охорони праці підрозділу (голова комісії), керівник (безпосередній або прямий начальник) структурного підрозділу, де працює потерпілий, інші посадові особи, а в разі гострих професійних захворювань (отруєнь) - також спеціаліст СЕС. До складу комісії не може входити керівник, що безпосередньо керував проведенням робіт, при виконанні яких стався нещасний випадок (у тому числі поранення).
У разі спроби самогубства працівника до складу комісії включається психолог.
Згідно із пунктом 3.8 Порядку №1346 комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов'язана протягом трьох діб після утворення комісії:
- обстежити місце події, опитати свідків і осіб, причетних до неї, і одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо;
- визначити відповідність умов служби (праці, навчання) вимогам нормативно-правових актів про охорону праці;
- з'ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення), визначити осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам;
- визначити, чи трапився нещасний випадок (у тому числі поранення) у період проходження служби при виконанні службових обов'язків (не пов'язаний з виконанням службових обов'язків);
- скласти акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (додаток 4) у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1* (НТ*) у п'яти примірниках і передати їх на затвердження керівнику підрозділу, який призначив комісію.
З аналізу наведених положень Порядку №1346 вбачається, що підставами для проведення розслідування нещасного випадку є:
- раптові погіршення стану здоров'я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше;
- звернення до лікувально-профілактичного закладу системи МВС з посиланням на нещасний випадок (у тому числі поранення);
- повідомлення про нещасний випадок.
Пунктом 3.9 Порядку №1346 встановлено, що комісія з розслідування визнає, що «нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків», якщо він трапився в період проходження служби під час:
- припинення або запобігання злочинам або правопорушенням;
- вчинення дій із забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод;
- охорони і забезпечення громадського порядку;
- несення постової чи патрульної служби;
- виявлення і розкриття злочинів, розшуку осіб, що їх учинили;
- забезпечення безпеки дорожнього руху;
- участі в ліквідації наслідків аварії, пожежі, катастрофи, стихійного лиха та інших надзвичайних подій;
- виконання потерпілим трудових (посадових, функціональних) обов'язків за режимом роботи підрозділу, у тому числі у відрядженні;
- перебування на робочому місці, на території підрозділу або в іншому місці роботи чи служби (далі - робота) з моменту прибуття потерпілого в підрозділ до його відбуття, що фіксується відповідно до правил внутрішнього розпорядку підрозділу, у тому числі протягом робочого та надурочного часу, або, за дорученням керівника, у неробочий час;
- підготовки до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь праці, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення;
- проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підрозділу, або іншому транспортному засобі відповідно до укладеного договору;
- проведення навчання, тренувань, обов'язкових фізичних занять у встановлений час, участі в спортивних змаганнях, професійних та кваліфікаційних конкурсах;
- використання власного транспорту в інтересах підрозділу з дозволу або за письмовим дорученням керівника підрозділу;
- провадження дій в інтересах підрозділу, у якому проходить службу (працює) потерпілий;
- прямування працівника до об'єкта (між об'єктами) обслуговування за затвердженими маршрутами;
- прямування потерпілого до місця чи з місця відрядження згідно з установленим завданням про відрядження.
Згідно із пунктом 3.10 Порядку №1346 комісія з розслідування також визнає, що «нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків», якщо він стався в період проходження служби внаслідок:
- безпосереднього впливу правопорушника (злочинця) на працівника (учинення опору, захват заручником, напад на працівника, який перебуває не при виконанні службових обов'язків, з метою помсти за законні дії з припинення правопорушення, затримання або викриття правопорушника в період служби тощо);
- спроби самогубства працівника під впливом психофізіологічних, небезпечних та шкідливих факторів, пов'язаних з виконанням службових обов'язків;
- травмування внаслідок нестатутних відносин (у разі відсутності вини потерпілого);
- раптового погіршення стану здоров'я працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов'язків у разі відсутності умов, зазначених у третьому, четвертому та шостому абзацах пункту 3.11 цього розділу, що визнається пов'язаним з виконанням службових обов'язків за умови, що погіршення стану здоров'я працівника сталося внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів, що підтверджено медичним висновком, або якщо потерпілий не проходив медичного огляду, передбаченого законодавством, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку про стан його здоров'я. Медичний висновок щодо зв'язку погіршення стану здоров'я працівника з впливом на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або щодо протипоказання за станом здоров'я працівника виконувати зазначену роботу видається лікувально-профілактичним закладом за місцем лікування потерпілого на запит керівника підрозділу чи голови комісії з розслідування;
- в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.
За приписами пункту 3.11 Порядку №1346 комісія з розслідування визнає, що «нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків», якщо нещасний випадок (у тому числі поранення) стався:
- за обставин, які не підпадають під дію пунктів 3.9, 3.10 цього розділу і не пов'язані з виконанням службових обов'язків;
- унаслідок дій, учинених у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, а також унаслідок дії алкоголю, наркотичних або інших отруйних речовин (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо) за наявності медичного висновку, якщо це не викликано застосуванням цих речовин із службовою метою або порушення вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, був відсторонений від служби (роботи) згідно з установленим порядком;
- під час скоєння злочинів або інших правопорушень, якщо ці дії підтверджені рішенням суду;
- у разі природної смерті або самогубства, за винятком випадків, зазначених у пункті 3.10 цього розділу, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та органів досудового розслідування;
- унаслідок порушення потерпілим службової (трудової) дисципліни.
Так, комісія, яка проводила розслідування з 31 січня до 20 березня 2020 року зазначила, що зібраними матеріалами службового розслідування об'єктивно не сталося можливим встановити точні обставини отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_1 у період з 19:50 до 20:03 12.01.2020 року в приміщенні Дніпровського ВП, а саме в двоповерховій будівлі на території внутрішнього двору відділу поліції
Однак, при цьому комісія прийшла до висновку, що обставинами, які призвели до нещасного випадку є те, що під час вживання алкогольних напоїв у службовому кабінеті з невстановлених причин ОСОБА_1 отримав вогнепальне поранення.
Причиною ж нещасного випадку комісія визначила «Іншу, психофізіологічну».
Як вбачається з Акту Форма Н-5* та Акту Форми НТ*, комісією під час проведення розслідування нещасного випадку, використовувався висновок службового розслідування, затверджений 13 березня 2020 року Начальником ГУНП в Запорізькій області генералом поліції третього рангу ОСОБА_3 (далі - Висновок).
Відповідно до вказаного Висновку службове розслідування проводилося за фактом надзвичайної події за участю оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , яка мале місце 12.01.2020 року в приміщенні Дніпровського ВП.
При цьому, виклад обставин нещасного випадку, зазначений в Акті Форма Н-5 * і Акті форми НТ*, повністю відповідає змісту обставин, встановлених службовим розслідуванням, які викладені у Висновку (а.с. 46-49).
Порядок проведення службового розслідування у Національній поліції України визначений положеннями Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII, та Порядком проведення службових розслідувань у НП України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 893 від 07.11.2018 року.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Отже, метою та завданням проведення службового розслідування є повне та об'єктивне з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським саме дисциплінарного проступку.
У свою чергу, згідно із положеннями Закону №2694 та Порядку №1346 метою проведення розслідування нещасних випадків є встановлення причин і умов нещасних випадків, що сталися, та вжиття заходів, спрямованих на усунення причин нещасного випадку.
Таким чином, цілі й задачі проведення службового розслідування та розслідування нещасних випадків є різними.
При цьому, як безпосередньо зазначено у Висновку службового розслідування (стор. 49) «… питання щодо визначення, чи трапився нещасний випадок, а саме отримання тілесних ушкоджень молодшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 у період проходження служби при виконання службових обов'язків (не пов'язаний з виконанням службових обов'язків) відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 27.12.2002 №1346 (зі змінами станом на 10.06.2015 року), належить виключно до компетенції комісії з розслідування нещасного випадку».
Відтак, положення Дисциплінарного статуту НП України, Закону №2694 та Порядку №1346 свідчать про те, що під час службового розслідування не можуть бути встановлені причини й умови нещасних випадків, що сталися, а це є виключною компетенцією комісії по розслідуванню нещасних випадків.
Однак, під час розслідування нещасного випадку, що стався 12.01.2020 року із позивачем, комісія припустилася порушень вимог пункту 3.8. Порядку №1346: не обстежила місце події; не опитала свідків і осіб, причетних до неї; не визначила відповідність умов служби вимогам нормативно-правових актів про охорону праці; не з'ясувала обставини нещасного випадку; не визначила осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів; відповідно не зазначила які саме нормативно-правові акти були порушені.
Враховуючи той факт, що відповідно до Висновку службового розслідування, підставою для його проведення став рапорт старшого інспектору відділу моніторингу Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області майора поліції Борисенка О.С., який надійшов 12.01.2020 року о 21:01 до чергової частини Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області, про те, що в службовому кабінеті адміністративної будівлі Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області, перебуваючи поза службою, оперуповноважений відділу кримінальної поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області молодший лейтенант поліції ОСОБА_1 спричинив собі поранення з травматичного пістолета, в порушення абзацу 4 пункту 3.5. Порядку №1346 до складу комісії не був включений психолог.
Системний аналіз Порядку №1346 дає всі підстави стверджувати, що причини нещасного випадку поділяються на «Технічні», «Організаційні» та «Психофізіологічні».
До психофізіологічних відносяться:
- алкогольне, наркотичне сп'яніння, токсикологічне отруєння;
- низька нервово-психічна стійкість;
- погані фізичні дані або стан здоров'я;
- незадовільний психологічний клімат у колективі;
- травма, одержана внаслідок протиправних дій інших осіб;
- інші причини.
Таким чином, судом першої інстанції вірно зазначено, що комісія з розслідування нещасного випадку, не маючи у своєму складі фахівця психолога, безпідставно дійшла до висновку, що причиною нещасного випадку є «Інша, психофізіологічна». При цьому в акті не зазначено, в чому саме полягає психофізіологічна причина.
Використовуючи під час розслідування нещасного випадку Висновок службового розслідування, комісія не надала оцінки тому факту, що 12.01.2020 року (вихідний день - неділя) у період з 9.20 до 10.20 оперуповноважений ВКП Дніпровського ВП молодший лейтенант поліції ОСОБА_1 за усною вказівкою т.в.о. заступника ВКП Дніпровського ВП майора поліції ОСОБА_4 прибув до адміністративної будівлі Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області за адресою: м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.191, з метою виявлення та розкриття злочинів на території обслуговування по лінії незаконного обігу наркотичних засобів.
Отже, позивач 12.01.2020 року перебував на робочому місці, на території підрозділу, за дорученням керівника у неробочий час, і вказані обставини, у відповідності до пункту 3.9. Порядку № 1346, є підставою для визнання нещасного випадку таким, що трапився при виконанні службових обов'язків.
Комісією ж з розслідування нещасного випадку не взяті до уваги (чи у належний спосіб не спростовані іншими доказами чи поясненнями інших осіб - свідків) пояснення позивача, відповідно до яких вогнепальне поранення останній отримав внаслідок протиправних умисних дій старшого оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_2 .
З огляду на пояснення позивача, останній, перебуваючи на робочому місці на території підрозділу, за безпечність умов праці якого відповідає роботодавець, внаслідок небезпечного виробничого фактора, а саме агресивних дій іншого працівника, що сталися у процесі виконання ним службових обов'язків, отримав тілесні ушкодження.
Однак, комісія з розслідування нещасного випадку, визнаючи його таким, що не пов'язаний з виконанням службових обов'язків, в порушення вимог пункту 3.11 Порядку №1346, не зазначила мотивів, на підставі яких визнала обставини нещасного випадку такими, що не підпадають під дію пунктів 3.9, 3.10 і не пов'язані з виконанням службових обов'язків.
Приймаючи рішення, що обставинами, які призвели до нещасного випадку, є те, що під час вживання алкогольних напоїв у службовому кабінеті з невстановлених причин ОСОБА_1 отримав вогнепальне поранення, комісія з розслідування нещасного випадку не визначила наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями (бездіяльністю) працівника і нещасним випадком.
Відповідно до абзацу 2 пункту 3.11. Порядку №1346 комісія з розслідування визнає, що «нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків», якщо нещасний випадок (у тому числі поранення) стався унаслідок дій, учинених у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, а також унаслідок дії алкоголю, наркотичних або інших отруйних речовин (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо) за наявності медичного висновку, якщо це не викликано застосуванням цих речовин із службовою метою або порушення вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, був відсторонений від служби (роботи) згідно з установленим порядком.
Відповідно до аналізу зазначеної норми, визнання нещасного випадку не пов'язаним з виконанням службових обов'язків можливе лише за обов'язкової умови, при якій саме потерпілий, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, спричинив собі тілесні ушкодження.
Сам по собі факт перебування працівника в стані алкогольного сп'яніння під час настання нещасного випадку не може бути підставою для визнання такого нещасного випадку таким, що не пов'язаний з виконанням службових обов'язків.
Однак, з матеріалів розслідування нещасного випадку взагалі не вбачається причинно-наслідковий зв'язок між діями позивача і нещасним випадком.
Згідно із приписами пункту 3.12. Порядку №1346 до першого примірника акта розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (далі - акт розслідування нещасного випадку) долучаються: акт за формою Н-1* (НТ*), пояснення свідків, потерпілого, витяги з нормативних документів, схеми, фотографії та інші документи, що характеризують місце події (робоче місце), стан технічних засобів (транспорту, устаткування, апаратури тощо), діагноз травми, медичний висновок щодо втрати здоров'я потерпілим у результаті нещасного випадку (у тому числі поранення), а в разі необхідності - також висновок щодо наявності в його організмі алкоголю, отруйних чи наркотичних речовин.
Однак, комісія з розслідування нещасного випадку, в порушення вимог пункту 3.12 Порядку № 1346, до акта розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* не долучила пояснення свідків, витяги з нормативних документів, схеми, фотографії та інші документи, що характеризують місце події (робоче місце).
Таким чином, Дніпровський відділ поліції ГУ НП України в Дніпропетровській області під час розслідування нещасного випадку, що стався 12 січня 2020 року із позивачем, припустився порушень вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого Наказом МВС України 27.12.2002 року №1346, внаслідок чого дійшов передчасних висновків що нещасний випадок з оперуповноваженим відділу кримінальної поліції Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області молодшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 стався у період проходження служби в поліції при обставинах, не пов'язаних з виконанням службових обов'язків, та те, що причиною нещасного випадку є інша, психофізіологічна.
Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оскаржувані Акти розслідування нещасного випадку та про нещасний випадок невиробничого характеру належать скасуванню.
Щодо зобов'язання Дніпровського відділу поліції ГУ НП в Запорізькій області повторно провести службове розслідування за фактом нещасного випадку, що стався 12 січня 2020 року, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Так, порядок проведення службового розслідування у Національній поліції України визначений положеннями Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII, та Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 893 від 07.11.2018 року.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Отже, метою та завданням проведення службового розслідування є повне та об'єктивне з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським саме дисциплінарного проступку.
В той же час, питання, пов'язані із розслідуванням та веденням обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах внутрішніх справ України, врегульовані Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого Наказом МВС України 27.12.2002 року № 1346.
Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Такі повноваження суду щодо визначення меж розгляду адміністративної справи є субсидіарними, вони не можуть змінювати предмет спору, а лише стосуються обсягу захисту порушеного права.
Предметом доказування відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилався виключно на протиправність дій Дніпровського відділу поліції ГУ НП в Запорізькій області вимогам Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27 грудня 2002 року № 1346.
З урахуванням наведеного, наявні підстави для захисту права позивача шляхом задоволення іншої частини позовних вимог та зобов'язання Дніпровськкого відділу поліції Головного управління національної поліції в Запорізькій області повторно провести розслідування за фактом нещасного випадку, що стався 12 січня 2020 року з оперуповноваженим відділу кримінальної поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області молодшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 та оформити його результати відповідно до вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27 грудня 2002 року № 1346 з урахуванням висновків суду.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення адміністративного позову.
У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені в апеляційній скарзі доводи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних та обгрунтованих юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.
Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Вирішуючи питання про можливість касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності.
За приписами пункту 1 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року в адміністративній справі №280/6557/20 залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року в адміністративній справі №280/6557/20 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий - суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Чабаненко
суддя С.Ю. Чумак