Головуючий І інстанції: Супрун Ю.О.
25 листопада 2021 р. Справа № 520/8425/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Катунова В.В.,
Суддів: Чалого І.С. , Ральченка І.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2021, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 01.07.21 по справі № 520/8425/19
за позовом Міністерства оборони України
до ОСОБА_1
про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням під час навчання,
Харківський національний університет Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просив суд:
- стягнути з гр. ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба суму у розмірі 288 667 ( двісті вісімдесят вісім тисяч шістсот шістдесят сім грн.) 12 коп. на відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням ОСОБА_1 під час навчання.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08.10.2019 по справі №520/8425/19 адміністративний позов Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба до ОСОБА_1 про відшкодування витрат пов'язаних з утриманням під час навчання - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба витрати, пов'язаних з його утриманням під час навчання в розмірі 288667 (двісті вісімдесят вісім тисяч шістсот шістдесят сім) грн 12 коп.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2020 апеляційну скаргу відповідача задоволено, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.10.2019 по справі № 520/8425/19 скасовано.
Постановою Верховного суду від 17.09.2020 касаційну скаргу позивача задоволено частково, рішення Харківського окружного адміністративного від 08.10.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2020 у справі №520/8425/19 скасовано, справу направлено на новий судовий розгляд до Харківського окружного адміністративного.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2020 р. допущено заміну неналежного позивача у справі №520/8425/19 Харківський національний університет Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба (вул. Сумська, буд. 77/79, м. Харків, 610230, код ЄДРПОУ 24980799) - на належного позивача - Міністерство оборони України (код ЄДРПОУ: 00034022, адреса: 03168, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 6).
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23 червня 2021 р. позовну заяву Міністерства оборони України до ОСОБА_1 про відшкодування витрат пов'язаних з утриманням під час навчання - задоволено в повному обсязі.
Стягнуто з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) на користь Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ: 00034022, адреса: 03168, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 6) витрати, пов'язаних з його утриманням під час навчання в розмірі 288667 (двісті вісімдесят вісім тисяч шістсот шістдесят сім) гривень 12 копійок.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржуване рішення суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позову в повному обсязі.
Позивач своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходив навчання та військову службу в Харківському національному університеті Повітряних Сил (надалі за текстом - Університет) з 11.09.2017 по 15.03.2018 на посаді курсанта в період з 26.08.2015 по 01.06.2018 на підставі контракту про проходження військової служби (навчання), укладеного між Міністерством оборони України в особі начальника університету та відповідачем 26.08.2015.
Відповідно до наказу начальника Університету від 31.05.2018 № 136 позивача відраховано з навчання з 01.06.2018, у зв'язку із недисциплінованістю відповідно до п. 36 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України.
У зазначеному наказі вказано суму витрат, яку належить утримати за період навчання відповідно до Порядку, затвердженого Постановою КМУ від 12.07.2006 року №694, а саме 320 242, 07 грн.
Розрахунком від 14.08.2019 № 523 Університетом конкретизовано структуру витрат на утримання під час навчання, а саме: витрати по грошову забезпеченню - 258108,56 грн.; витрати по продовольчому забезпеченню - 24936,72 грн.; витрати по медичному забезпеченню - 79,94 грн.; витрати по оплаті комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв - 5541,90грн., а загалом - 288667,12 грн..
Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що позов обґрунтований та підтверджений матеріалами справи.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку.
Предметом спору у цій справі є стягнення коштів, які витрачено на навчання ОСОБА_1 у університеті Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба, у зв'язку з достроковим розірванням 01.06.2018 року контракту, укладеного між ним та університетом з виключенням із списків особового складу.
Позов поданий до суду першої інстанції засобами поштового зв'язку 19.08.2019 року.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За приписами частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Частиною третьої статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За змістом частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Спірні правовідносини виникли з підстав припинення проходження відповідачем військової служби (навчання) у Збройних Силах України, зокрема у Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, тому до спірних правовідносин застосовуються приписи частини п'ятої статті 122 КАС України, якою передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Перевіряючи питання, з якого саме часу починається відлік місячного строку для звернення з цим позовом до адміністративного суду, апеляційний суд зазначає таке.
Відповідно до положень частини 10 статті 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 та підпунктів "д", "е", "є", "ж", "з" пункту 2 частини п'ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов'язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року N 964 затверджений Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у закладах вищої освіти (надалі Порядок № 964), який визначає механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти (далі - заклади вищої освіти) відповідно до підпунктів "д","е","є", "з","и" пункту 1 та підпунктів "д", "е", "є", "ж", "з" пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", витрат, пов'язаних з їх утриманням у закладі вищої освіти (далі - витрати).
Так, пунктом 7 Порядку № 964 передбачено, що у разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.
Апеляційний суд зазначає, що спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, а тому до таких спорів підлягають застосуванню приписи частини п'ятої статті 122 КАС України.
Тобто у цьому випадку підлягає застосуванню місячний строк звернення до суду, який обчислюється з наступного дня після закінчення строку для добровільного відшкодування витрат, оскільки право на звернення до суду з позовом про стягнення таких витрат виникає у Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба, саме після того, як курсант відмовся добровільно відшкодувати витрати.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20 листопада 2020 року у справі № 160/11957/19 та від 21.01.2021 р. по справі № 560/1389/20.
Як встановив апеляційний суд матеріали справи містять докази того, що відповідач взяв на себе обов'язок з відшкодування витрат на навчання, проте не містять відомостей та доказів на їх підтвердження щодо строку протягом якого відповідач має виконати таке зобов'язання та добровільно відшкодувати апелянту витрати на навчання, оскільки загальний розрахунок коштів відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 , № 523 від 14.08.2019 року не містить підпису відповідача в графі в якій вказаний строк, протягом якого відповідач має здійснити добровільне відшкодування витрат.
При цьому суд першої інстанції не взяв до уваги, що позивач не надав доказів ознайомлення відповідача з розрахунком № 523 від 14.08.2019, оскільки він був складений більше ні через рік після звільнення ОСОБА_1 з Університету. Жодних доказів направлення цього розрахунку відповідачу матеріали справи не містять.
Отже позивач не надав відповідачу можливість оцінити обґрунтованість вказаного розрахунку та надати згоду чи відмову сплатити визначену в ньому суму коштів відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 .
Коригування суми коштів відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням курсанта не позбавляє обов'язку позивача надіслати ОСОБА_1 уточнений розрахунок.
За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що відсутність доказів повідомлення відповідача про строки на добровільне відшкодування витрат на навчання та відсутність при цьому письмової відмови відповідача, свідчить про ненастання такої обставини як «відмова у добровільному відшкодуванні витрат на навчання». Вказане має наслідком те, що у позивача не розпочався відлік часу протягом якого він може звернутись до суду з позовом про стягнення витрат на навчання, які не відшкодовані відповідачем добровільно у визначений строк.
Враховуючи відсутність встановленого між сторонами строку на добровільне відшкодування витрат на навчання та як наслідок відсутність факту відмови відповідача добровільно відшкодувати витрати на навчання (тобто відсутність порушеного права), та те, що стягнення таких витрат здійснюється у судовому порядку у разі відмови курсанта добровільно відшкодувати витрати на навчання (п. 7 Порядку № 964), апеляційний суд дійшов висновку про передчасність заявлених позовних вимог в цій справі, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Стосовно інших посилань апеляційної скарги апеляційний суд зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Крім того, апеляційним судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржуване рішення - скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2021 по справі № 520/8425/19 скасувати.
Прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову Міністерства оборони України до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням під час навчання - відмовити. .
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач В.В. Катунов
Судді І.С. Чалий І.М. Ральченко