ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
25 листопада 2021 року №640/22235/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Мамедової Ю.Т., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№83)" до Державної служби геології та надр України про визнання протиправними та скасування наказів та припису,
До Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) надійшла позовна заява Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№83)" (далі - позивач, ДП "Підприємство ДКВС України (№83)") до Державної служби геології та надр України (також далі - відповідач, Держгеонадра), в якій позивач просив суд:
- визнати протиправними та скасувати накази відповідача від 17.05.2021 р. №373 та від 03.06.2020 р. №196, в частині доповнення підстав для зупинення дії належного ДП "Підприємство ДКВС України (№83)" спеціального дозволу №4776 від 18.11.2008 р. та встановлення наказом від 17.05.2021 р. №373 строку усунення порушень згідно припису від 17.03.2020 р. №77-14/01;
- скасувати припис відповідача від 17.03.2020 р. №77-14/01, строк виконання якого встановлено наказом від 17.05.2021 р. №373;
- визнати наказ відповідача від 19.06.2015 № 165 в (частині зупинення дії спеціального дозволу №4776 від 18.11.2008 р. таким, що вичерпав свою дію внаслідок усунення порушень та прийняття 04.07.2018 р. наказу відповідача №226 про продовження дії цього спецдозволу.
Ухвалою суду від 06.10.2021 р. відкрито провадження в адміністративній справі №640/22235/21 (далі - справа), яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржувані накази та припис складені відповідачем з порушенням вимог законодавства, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки оскаржувані накази та припис складені ним на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
18.11.2008 р. Держгеонадра видано позивачу спеціальний дозвіл на користування надрами №4776 (далі - Дозвіл №4776), згідно якого: вид користування надрами - видобування; мета користування - видобування гранітів, придатних в якості сировини для виробництва облицювального каменю, щебеню та каменю бутового; назва родовища - Костянтинівське родовище; місцезнаходження - Миколаївська область, Арбузинський район, 0,5 км на північний захід від с. Костянтинівка; площа - 40,7 га; вид корисної копалини - граніт; строк дії спеціального дозволу - до 11.12.2035 р.
При цьому, 11.12.2019 р., в якості додатку до Дозволу №4776, між Держгеонадра та ДП "Підприємство ДКВС України (№83)", як надрокористувачем, укладено Угоду №4776 про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин, за умовами якої Держгеонадра надає надрокористувачу право тимчасового користування ділянкою надр з метою видобування корисних копалин, а надрокористувач зобов'язується виконувати та дотримуватись умов користування ділянкою надр, передбачених Дозволом №4776, цією Угодою та нормами діючого законодавства.
Суд звертає увагу, що 04.07.2018 р. Держгеонадра прийнято:
- наказ №226, яким, зокрема, продовжено строк дії Дозволу №4776 на 20 років;
- наказ №228, яким, зокрема, переоформлено Дозвіл №4776.
Разом з тим, Держгеонадра наказом від 19.06.2015 р. №165, зокрема, встановлено терміни для усунення порушень законодавства про надра надрокористувачам, наведеним у додатку 3 до цього наказу, згідно якого зупинено дію Дозволу №4776, надрокористувачу надано 30 календарних днів для усунення порушень; в якості порушень вимог законодавства зазначено - ст. 24 Кодексу України про надра, ст. 13 Закону України "Про екологічну експертизу", ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", а в якості підстави згідно з Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 р. №615, (далі - Порядок №615), зазначено пп. 4 п. 22.
При цьому, наказом Держгеонадра від 03.06.2020 р. №196, зокрема, частково замінено підстави для зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами, доповнено перелік порушень та підстав для зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами, виклавши стовпчики 8 та 9 в редакції згідно з додатком 4 до цього наказу.
Так, згідно з додатком 4 "Перелік спеціальних дозволів на користування надрами, яким доповнено підстави зупинення" до вказаного вище наказу, внесено зміни до наказу від 19.06.2015 р. №165 в частині доповнення підстав зупинення дії Дозволу №4776, а саме, в якості підстав зупинення дії дозволу зазначено пп.пп. 1, 3 п. 21 Порядку №615, а також надано 30 календарних днів для усунення порушень.
17.03.2020 р. Держгеонадра складено Акт №12/4776-М за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, згідно якого, в порушення вимог абз. 2 ст. 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 р. №877-V (далі - Закон №877-V) позивач не допустив посадових осіб Держгеонадра до здійснення заходу державного нагляду (контролю) за умови дотримання порядку здійснення державного нагляду (контролю), встановленого законодавством (п.10.3); посадових осіб Держгеонадра не допущено до здійснення заходу державного нагляду (контролю) через введення заборони на відвідування установ та органів державної кримінально-виконавчої служби згідно наказу Міністерства юстиції України від 12.03.2020 р. №899/5 "Про заходи щодо запобіганню занесенню та поширенню гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом 2019-nCoV" та наказу начальника ДП "Підприємство ДКВС України (№83)" від 13.03.2020 р. №136-АГ.
На підставі вказаного вище акту відповідачем у відношенні позивача складено припис від 17.03.2020 р. №77-14/01, яким зобов'язано надрокористувача (ДП "Підприємство ДКВС України (№83)") у строк до 04.05.2020 p. усунути вищезазначені порушення вимог законодавства у сфері надрокористування та подати в письмовій формі до Азово-Чорноморського міжрегіонального відділу матеріали (за додатком №1 до припису від 17.03.2020 р. №77-14/01 - Перелік питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю)), які підтверджують факт усунення вказаних порушень.
У подальшому, наказом Держгеонадра від 14.08.2020 р. №345, зокрема, анульовано спеціальні дозволи на користування надрами згідно з переліком, наведеним у додатку 5 до цього наказу. До вказаного додатку 5 "Перелік надрокористувачів, яким встановлено терміни для усунення порушень законодавства про надра" включено, зокрема, ДП "Підприємство ДКВС України (№83)", як надрокористувача за Дозволом №4776, надано йому термін на усунення порушень (абз. 7 ч. 7 ст. 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності") до 01.10.2020 р.
Наказом Держгеонадра від 21.10.2020 р. №465 продовжено надрокористувачам терміни для усунення порушень законодавства про надра, зокрема, ДП "Підприємство ДКВС України (№83)", як надрокористувачу за Дозволом №4776, продовжено до 01.12.2020 р. термін усунення порушень, встановлений наказом Держгеонадра від 14.08.2020 р. №345.
Наказом Держгеонадра від 07.12.2020 р. №559 продовжено надрокористувачам терміни для усунення порушень законодавства про надра, зокрема, ДП "Підприємство ДКВС України (№83)", як надрокористувачу за Дозволом №4776, продовжено до 01.03.2021 р. термін усунення порушень, встановлений наказом Держгеонадра від 21.10.2020 р. №465.
Наказом Держгеонадра від 17.05.2021 р. №373 продовжено надрокористувачам терміни для усунення порушень законодавства про надра, зокрема, ДП "Підприємство ДКВС України (№83)", як надрокористувачу за Дозволом №4776, продовжено до 01.09.2021 р. термін усунення порушень, встановлений наказом Держгеонадра від 07.12.2020 р. №559.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відносини щодо забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян, регулюються Кодексом України про надра.
Згідно ст. 4 Кодексу України про надра, надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра, є недійсними. Український народ здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради. Окремі повноваження щодо розпорядження надрами законодавством України можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади.
В силу п. 1 Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 №1174 (далі - Положення №1174), (Держгеонадра) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, є уповноваженим органом з питань реалізації угод про розподіл продукції.
Відповідно до п. 3 Положення №1174, основними завданнями Держгеонадр є: 1) реалізація державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр; 2) внесення на розгляд Міністра захисту довкілля та природних ресурсів пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.
Згідно з пп. 9 - 14 п. 4 Положення №1174, Держгеонадра відповідно до покладених на неї завдань, зокрема:
- видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами);
- зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), поновлює їх дію у разі зупинення;
- здійснює переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), внесення до них змін та видачу дублікатів, продовжує строк дії спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами);
- здійснює державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним їх використанням;
- складає у межах повноважень, передбачених законом, протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення;
- проводить планові та позапланові перевірки надрокористувачів, за результатами яких (у разі виявлення порушень вимог законодавства) складає акти, видає обов'язкові для виконання вказівки (приписи) про усунення виявлених недоліків і порушень вимог законодавства;
Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу, внесення змін до нього врегульовано Порядком №615.
Відповідно до п.п. 2, 3 Порядку №615, дозволи надаються Держгеонадрами переможцям аукціонів з їх продажу та без проведення аукціонів у випадках, передбачених пунктом 8 цього Порядку, органом з питань надання дозволу, крім корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим, дозволи на видобування яких надаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим згідно із цим Порядком.
На кожний вид користування надрами в межах конкретної ділянки надається окремий дозвіл.
Одному заявникові може надаватися дозвіл на видобування одного виду корисних копалин з кількох близько розташованих родовищ, якщо доцільність їх спільної розробки підтверджується відповідним рішенням Державної комісії України по запасах корисних копалин (далі - ДКЗ).
У межах однієї ділянки надр можуть проводитися роботи з геологічного вивчення та видобування різних за видом корисних копалин за кількома дозволами. При цьому в угоді на користування надрами визначаються просторові межі кожного виду корисної копалини.
Використання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, здійснюється надрокористувачами у порядку, встановленому законодавством.
Згідно з п.п. 6, 7 Порядку №615, строк дії дозволу обчислюється з дня його реєстрації, якщо в ньому не передбачено інше.
Дозвіл надається на строк, визначений заявником, але не більш як на:
п'ять років - на геологічне вивчення родовищ корисних копалин і геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку родовищ корисних копалин загальнодержавного значення;
10 років - на геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ нафти і газу, в межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України;
20 років - на видобування корисних копалин;
30 років - на видобування нафти і газу в межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України;
строк дії окремих дозволів на геологічне вивчення нафтогазоносних надр та видобування нафти і газу (промислова розробка родовищ), але не більш як на 20 років на суші і не більш як на 30 років на континентальному шельфі та в межах виключної (морської) економічної зони України - на геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ). При цьому строк геологічного вивчення нафтогазоносних надр не може перевищувати 10 років;
20 років - на будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин;
50 років - на будівництво та експлуатацію підземних сховищ нафти чи газу;
строк дії відповідної угоди про розподіл продукції - на виконання угод про розподіл продукції.
Дозвіл на створення геологічних територій та об'єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам'ятки природи, лікувальні та оздоровчі заклади тощо), в частині їх геологічного вивчення і збереження надаються без обмеження строку дії.
Згідно з п. 10 Порядку №615, орган з питань надання дозволу з метою раціонального та ефективного використання надр під час надання дозволу встановлює з урахуванням умов, перелічених у погодженнях органів, що зазначені у пункті 9 цього Порядку, особливі умови користування надрами щодо:
правил і стандартів користування конкретними ділянками надр;
якості продукції або робіт;
технології видобування та переробки корисних копалин;
порядку видобування корисних копалин, зокрема з метою запобігання негативним екологічним наслідкам і забезпечення безпеки забудованих територій;
видів, обсягів і строків виконання робіт на ділянці надр;
припинення діяльності, пов'язаної з використанням ділянки надр.
Невід'ємною частиною дозволу є угода про умови користування надрами, що укладається між органом з питань надання дозволу і надрокористувачем, і містить програму робіт, яка оформляється як додаток.
Примірні угоди про умови користування надрами затверджуються Держгеонадрами.
До особливих умов Дозволу №4776 включено, зокрема, своєчасну та в повному обсязі сплату обов'язкових платежів до державного бюджету згідно з чинним законодавством.
Водночас, відповідно до пп. 4 п. 22 Порядку №615, дія дозволу може бути зупинена органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням органів державного гірничого та санітарно-епідеміологічного нагляду, державного геологічного і екологічного контролю, органів місцевого самоврядування, органів державної податкової служби у разі, зокрема, наявності заборгованості з плати за користування надрами.
З наявної в матеріалах справи копії наказу Держгеонадра від 19.06.2015 р. №165 вбачається, що дію Дозволу №4776 зупинено на підставі пп. 4 п. 22 Порядку №615, тобто, у зв'язку з наявністю заборгованості у позивача, як надрокористувача, з плати за користування надрами.
Наявність такої заборгованості станом на час прийняття наказу Держгеонадра від 19.06.2015 р. №165 позивачем не заперечувалась.
Суд звертає увагу, що позивачу, як надрокористувачу, надано 30 календарних днів для усунення вказаних вище порушень.
При цьому, відповідно до п. 22 Порядку №615, дія дозволу поновлюється органом з питань надання дозволу після усунення надрокористувачем причин, що призвели до зупинення його дії, і сплати сум фінансових санкцій, застосованих у зв'язку із зупиненням дії дозволу. А згідно з пп. 9 п. 23 Порядку №615, право користування надрами припиняється органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням органів державного гірничого та санітарно-епідеміологічного нагляду, державного геологічного і екологічного контролю, органів місцевого самоврядування, органів державної податкової служби у разі, зокрема, невжиття надрокористувачем заходів для усунення причин зупинення дії дозволу в установлений строк.
Припинення права користування надрами здійснюється шляхом прийняття Держгеонадрами наказу, а Радою міністрів Автономної Республіки Крим - розпорядження про анулювання дозволу.
Відповідачем не зазначено, а судом не встановлено, що у встановлений наказом Держгеонадра від 19.06.2015 р. №165 строк позивачем не було усунено порушень (не сплачено заборгованість з плати за користування надрами). Крім того, в матеріалах справи відсутні докази припинення права користування позивачем надрами у зв'язку з невжиттям надрокористувачем заходів для усунення причин зупинення дії дозволу в установлений строк.
Також, суд звертає увагу, що Головне управління ДФС у Миколаївській області листом від 18.10.2017 р. №7822/10/14-29-17 повідомило про відсутність за ДП "Підприємство ДКВС України (№83)" станом на 18.10.2017 р. заборгованості із плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення.
Крім того, як вже зазначалось вище судом, наказом Держгеонадр від 04.07.2018 р. №226 продовжено строк дії Дозволу №4776 на 20 років.
При цьому, згідно з п. 15 Порядку №615, надрокористувачеві відмовляється у продовженні строку дії дозволу, зокрема, у разі невиконання ним умов користування надрами, передбачених дозволом або відповідною угодою.
Враховуючи вищезазначене у сукупності, суд приходить до висновку, що порушення, у зв'язку з наявністю яких наказом Держгеонадра від 19.06.2015 р. №165 зупинено дію Дозволу №4776, позивачем у встановлений строк усунено, а дія дозволу поновлена.
В абз. 4 п. 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23.06.1997 р. у справі №3/35-313 (№2-зп) зазначено, що за своєю природою ненормативні акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернення до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.
Також, в п. 5 Рішення Конституційного Суду України від 22.04.2008 р. №9-рп/2008 у справі №1-10/2008 зазначено, що при визначенні природи "правового акту індивідуальної дії" правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії) стосуються окремих осіб, розраховані на персональне (індивідуальне) застосування і після реалізації вичерпують свою дію.
Таким чином, наказ є актом одноразового застосування та вичерпує свою дію фактом його виконання.
А тому, наказ Держгеонадра від 19.06.2015 р. №165 в частині зупинення дії Дозволу №4776 вичерпав свою дію фактом його виконання.
При цьому, нормами КАС України не передбачено такого способу захисту порушених прав як встановлення певного факту, а тому позовні вимоги в частині визнання наказу відповідача від 19.06.2015 №165 в частині зупинення дії Дозволу №4776 таким, що вичерпав свою дію, не підлягають задоволенню.
Виходячи з того, що наказ Держгеонадра від 19.06.2015 р. №165 в частині зупинення дії Дозволу №4776 вичерпав свою дію, а тому відповідачем протиправно прийнято наказ від 03.06.2020 р. №196 в частині заміни (доповнення) підстав для зупинення дії Дозволу №4776.
При цьому, відповідачем, в порушення вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, не надано суду доказів того, що зазначені у наказі Держгеонадра від 03.06.2020 р. №196 "замінені" підстави для зупинення дії Дозволу №4776 існували станом на час прийняття наказу Держгеонадра від 19.06.2015 р. №165 та не були усунуті у визначений строк.
Враховуючи вищезазначене, наказ Держгеонадра від 03.06.2020 р. №196 в частині заміни (доповнення) підстав для зупинення дії Дозволу №4776 є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування припису відповідача від 17.03.2020 р. №77-14/01 суд зазначає наступне.
У відповідності до частини восьмої статті 7 Закону Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності № 877-V, припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Отже, припис органу державного нагляду (контролю) - Державної служби геології та надр - виноситься лише у випадку виявлення під час перевірки порушень вимог природоохоронного законодавства та повинен містити вимогу щодо усунення цих порушень.
Із оскаржуваного припису вбачається, що його складено у зв'язку з не допуском посадових осіб Держгеонадра до здійснення заходу державного нагляду (контролю).
При цьому, суд звертає увагу, що відповідачем не заперечувався факт того, що посадових осіб Держгеонадра не допущено до здійснення заходу державного нагляду (контролю) через введення заборони на відвідування установ та органів державної кримінально-виконавчої служби згідно наказу Міністерства юстиції України від 12.03.2020 р. №899/5 "Про заходи щодо запобіганню занесенню та поширенню гострої респіраторної хвороби, спричиненої корона вірусом 2019-nCoV" та наказу начальника ДП "Підприємство ДКВС України (№83)" від 13.03.2020 р. №136-АГ.
Більше того, п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17.03.2020 р. №533-IX передбачено: "Тимчасово, до 31 травня 2020 року забороняється проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, крім державного нагляду (контролю):
за діяльністю суб'єктів господарювання, які відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику;
у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;
у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення".
Вимоги оскарженого припису не направлені на усунення порушень вимог законодавства з геології та надр, оскільки внаслідок непроведення перевірки не встановлено жодних порушень у цій сфері.
Припис не може замінювати таку форму контролю як проведення перевірки, та за його допомогою не можуть витребовуватися необхідні документи, що мають оглядатися та досліджуватися при перевірці.
Необхідність надання документів, що зафіксована безпосередньо в самому приписі не узгоджується з вимогами законодавства щодо суті та мети припису, як обов'язкового до виконання документа, направленого на усунення виявлених порушень вимог законодавства у певній сфері.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 14 березня 2018 року у справі № 826/2384/16, від 10 жовтня 2018 року у справі №П/811/43/17, від 12 вересня 2019 року у справі №817/1984/17, від 30 вересня 2019 року у справа №817/61/16, від 11 червня 2019 року у справі № 802/793/16-а та від 22 січня 2019 року у справі № 816/1481/17.
Держгеонадра уповноважена здійснювати державний контроль суб'єктів господарювання у формі планових та позапланових перевірок, які проводяться з метою виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. Результати таких перевірок оформлюються у формі акта, а у разі необхідності вжиття інших заходів, зокрема, у вигляді припису з конкретною вимогою щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Отже, законодавством чітко врегульовано порядок встановлення порушень надрокористувачем умов користування надрами, відповідно до якого встановлення таких порушень можливе лише в ході проведеної перевірки, результати якої відображаються в акті, за наслідками її проведення, що підтверджує невиконання умов користування надрами та є підставою вжиття Держгеонадра заходів для усунення виявлених порушень, водночас Держгеонадра недотрималася у спірних правовідносинах встановленого Законом № 877-V порядку.
Крім того, визначений у оскаржуваному приписі спосіб усунення порушень є незрозумілим. Так, приписом зобов'язано позивача подати в письмовій формі до Азово-Чорноморського міжрегіонального відділу матеріали (за додатком №1 до припису від 17.03.2020 р. №77-14/01 - Перелік питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю)), які підтверджують факт усунення вказаних порушень. При цьому, додаток №1 до припису від 17.03.2020 р. №77-14/01 - Перелік питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю) містить зазначені в Акті Держгеонадра від 17.03.2020 р. №12/4776-М питання для перевірки дотримання вимог законодавства, які поширюються на всіх суб'єктів господарювання у відповідній сфері.
Отже, вказаним вище приписом зобов'язано позивача вчинити певні дії у незрозумілий та неможливий для виконання спосіб.
Враховуючи вищезазначене у сукупності, припис відповідача від 17.03.2020 р. №77-14/01 є протиправним та підлягає скасуванню.
Як вже зазначалось вище судом, наказом Держгеонадра від 14.08.2020 р. №345, зокрема, анульовано ДП "Підприємство ДКВС України (№83)" Дозвіл №4776, надано позивачу термін на усунення порушень до 01.10.2020 р.
При цьому, в якості порушень відповідачем зазначено абз. 7 ч. 7 ст. 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", згідно якої дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, здійснення суб'єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.
Отже, вказаною вище нормою передбачено право дозвільного органу, що видав документ дозвільного характеру, звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру, а не право самостійного анулювання такого документу.
Враховуючи вищезазначене, а також зважаючи на те, що припис відповідача від 17.03.2020 р. №77-14/01 визнано судом протиправним та скасовано, суд приходить до висновку, що наказ Держгеонадра від 14.08.2020 р. №345, а також накази Держгеонадра від 21.10.2020 р. №465, від 07.12.2020 р. №559 та від 17.05.2021 р. №373 (якими продовжувався встановлений строк усунення порушень), в частині що стосується Дозволу №4776 також є протиправними та підлягають скасуванню.
Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№83)" до Державної служби геології та надр України про визнання протиправними та скасування наказів та припису є таким, що підлягає задоволенню частково.
Суд також звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. А згідно з п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів, відтак, суд вважає за доцільне, задовольняючи позов, викласти зміст резолютивної частини постанови, з урахуванням специфіки позовних вимог, відповідно до ч. 2 ст. 245 КАС України з виходом за межі позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування наказу Держгеонадр від 14.08.2020 р. №345, а також наказів Держгеонадр від 21.10.2020 р. №465, від 07.12.2020 р. №559 та від 17.05.2021 р. №373 (якими продовжувався встановлений строк усунення порушень), в частині що стосується Спеціального дозволу на користування надрами №4776 наданому Державному підприємству "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№83) з метою ефективного захисту прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах.
Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Отже, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає частина сплаченої суми судового збору у розмірі 6810,00 грн.
На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 192, 241-246, 250, 255, 382 КАС України, суд
1. Позов Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№83)" (місцезнаходження: 55340, Миколаївська обл., Арбузинський р-н, смт. Костянтинівка, вул. Володимирська, 1; код ЄДРПОУ 08680537) до Державної служби геології та надр України (місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Антона Цедіка, 16; код ЄДРПОУ 37536031) про визнання протиправними та скасування наказів та припису задовольнити частково.
2. Визнати протиправними та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 03.06.2020 р. №196 в частині заміни (доповнення) підстав для зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №4776 від 18.11.2008 р.
3. Визнати протиправним та скасувати припис Державної служби геології та надр України від 17.03.2020 р. №77-14/01.
4. Визнати протиправними та скасувати накази Державної служби геології та надр України від 14.08.2020 р. №345, від 21.10.2020 р. №465, від 07.12.2020 р. №559 та від 17.05.2021 р. №373 в частині, що стосується спеціального дозволу на користування надрами №4776 від 18.11.2008 р.
5. Позов в іншій частині залишити без задоволення.
6. Стягнути на користь Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№83)" частину сплаченого ним судового збору у розмірі 6810,00 грн. (шість тисяч вісімсот десять гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби геології та надр України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.Т. Мамедова