ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
23 листопада 2021 року м. Київ № 640/10474/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву позивача про стягнення судових витрат в адміністративній справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд»
до Київської митниці Держмитслужби
про визнання протиправними та скасування рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення Київської митниці Держмитслужби від 15 жовтня 2020 року № UA100380/2020/010021/1 та від 22 жовтня 2020 року № UA100380/2020/010022/1.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2021 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд» - задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 15 жовтня 2020 року № UA100380/2020/010021/1 та від 22 жовтня 2020 року № UA100380/2020/010022/1. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд» (02090, м. Київ, вул. Бутлерова, 1, код ЄДРПОУ 40720198) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держимитслужби (03124, м. Київ, бул. Вацлава Гавела, буд. 8-А, код ЄДРПОУ 43337359) судовий збір в сумі 3978 (три тисячі дев'ятсот сімдесят вісім) гривень 26 копійок.
Позивач подав заяву про ухвалення додаткового судового рішення, у якій просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 14 400,00 грн.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Пункт 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У частинах першій і другій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Так, позивачем до позовної заяви надано копії договору про надання юридичних послуг від 11 травня 2018 року, додаток до вказаного договору від 11 травня 2018 року № 1, акту надання послуг від 11 листопада 2021 року № 21189792.
З вказаного акту надання послуг вбачається, що виконавцем були виконані наступні роботи:
- аналіз доказів та формування правової позиції у справі № 640/10474/21, підготовка позову із додатками 7 год. - 7000,00 грн;
- збір доказів на обґрунтування позиції по справі 3 год. - 3000,00 грн;
- підготовка клопотання у справі про відшкодування витрат на правову допомогу з додатками 2 год. - 2000,00 грн.
Частинами п'ятою та сьомою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідачем до суду подано клопотання про зменшення судових витрат, у зв'язку з незначною складність адміністративної справи, розгляд справи у порядку спрощеного провадження, обсяг та зміст позовної заяви, відповіді на відзив. Київська митниця звертає увагу суду на необхідність зменшення заявлених позивачем, витрат на професійну правничу допомогу за підготовку позову та його подання до суду, в тому числі, збирання доказів, підготовку та подання відповіді на відзив.
Суд зауважує, що підготування позовної заяви само по собі включає збір доказів на обґрунтування позиції по справі, аналіз доказів та формування правової позиції щодо оскарження рішень.
З наданого позивачем детального опису вбачається, що такі послуги, як збір доказів на обґрунтування позиції по справі, аналіз доказів та формування правової позиції надавались загальною тривалістю 11 год. та підготовка клопотання у справі про відшкодування витрат на правову допомогу з додатками 2 год.
Однак, клопотання про відшкодування витрат на правову допомогу викладено лише на 2 сторінках та додатки на 8 сторінках, що свідчить про те, що заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу загальною тривалістю 2 год є неспівмірним з обсягом наданих послуг із виготовлення вказаного клопотання.
Враховуючи вищевикладене, а також фактичний об'єм виконаної роботи та її незначну складність, суд вважає обґрунтованими заявлені витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу за рахунок відповідача в розмірі 13 000 грн.
Згідно з частиною третьою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 132, 134, 139, 246, 252, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд» про ухвалення додаткового судового рішення - задовольнити частково.
2. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд» (02090, м. Київ, вул. Бутлерова, 1, код ЄДРПОУ 40720198) понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000 (тринадцять тисяч) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держимитслужби (03124, м. Київ, бул. Вацлава Гавела, буд. 8-А, код ЄДРПОУ 43337359).
3. В іншій частині заяви - відмовити.
Відповідно до частини п'ятої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України додаткове рішення може бути оскаржене. Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.В. Аверкова