ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
10 листопада 2021 року м. Київ № 640/26033/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., розглянувши в порядку спрощеного (письмового) провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (надалі - Позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (надалі - Відповідач), у якій просить суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві № 887812 від 17.07.2020 року щодо відмови ОСОБА_1 , у перерахунку пенсії з урахуванням даних про розмір заробітної плати відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які відображені у довідці № 33 від 21.05.2009 року, виданій Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» Філія - Харцизьке відділення № 5373;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії з урахуванням даних про розмір заробітної плати відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які відображені у довідці № 33 від 21.05.2009 року, виданій Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» Філія - Харцизьке відділення № 5373 за періоди роботи у Відкритому акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України» Філія - Харцизьке відділення № 5373.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.11.2020 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 16.07.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії із заробітної плати за період роботи з 12.04.1993 року по 01.08.1998 рік на підставі довідки № 33 про заробітну плату для обчислення пенсії, виданої 21 травня 2009 року Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» Філія - Харцизське відділення № 5373 та надав всі необхідні документи, в тому числі і вищевказану довідку № 33 від 21.05.2009, яка була видана установою, що на теперішній час знаходиться на території так званої ДНР, що є тимчасово непідконтрольною українській владі територією. Проте рішенням відповідача від 17.07.2020 року № 887812 позивачу було відмовлено у перерахунку пенсії у зв'язку з тим, що надана довідка про заробітну плату для обчислення пенсії № 33 від 21.05.2009 року не відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема, виконана з помилкою в прізвищі, замість вірного прізвища « ОСОБА_1 » вказано невірне прізвище « ОСОБА_2 », та неможливістю проведення перевірки достовірності підстав видачі довідки про заробітну плату, оскільки організація Філія-Харцизьке відділення № 5373 ВАТ «Державний ощадний банк України», яка видала довідку, знаходиться на тимчасово непідконтрольній території.
Відповідач у відзиві проти позову заперечив, зазначаючи, що ГУ ПФУ в м. Києві відмовило позивачу у перерахунку пенсії на підставі довідки про заробітну плату, у зв'язку з тим, що довідка не відповідає вимогам чинного законодавства та неможливість проведення перевірки достовірності підстав видачі довідки про заробітну плату.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві та отримую пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 від 27.12.2016).
Відповідно до довідки від 16.08.2016 № 3002-22247 ОСОБА_1 взято на облік як внутрішньопереміщену особу.
16.07.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії із заробітної плати за період роботи з 12.04.1993 року по 01.08.1998 рік на підставі довідки № 33 про заробітну плату для обчислення пенсії, виданої 21 травня 2009 року Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» Філія - Харцизське відділення № 5373.
Рішенням ГУ ПФУ в м. Києві № 887812 від 17.07.2020 позивачу відмовлено в перерахунку пенсії відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в зв'язку з тим, що довідка не відповідає вимогам чинного законодавства та неможливістю проведення перевірки достовірності підстав видачі довідки про заробітну плату.
Вважаючи протиправними такі дії позивач звернувся з позовом до суду.
Частиною 1 ст. 46 Конституції України передбачено, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 року №1706-VII (далі - Закон №1706-VII) визначено поняття внутрішньо переміщеної особи, якою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Згідно ч.2 цього Закону №1706-VII адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті.
Приписами статті 4 Закону №1706-VII визначаються правила обліку внутрішньо переміщених осіб, а саме факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення. Для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 7 Закону №1706-VII закріплюється забезпечення реалізації прав зареєстрованих внутрішньо переміщених осіб, насамперед, на пенсійне забезпечення та визначається, що для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на пенсійне забезпечення здійснюється відповідно до законодавства України.
Громадянин пенсійного віку, який перебуває у складних життєвих обставинах, якого зареєстровано внутрішньо переміщеною особою, має право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.
Статтею 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), встановлено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст. 40 Закон №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.
За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.
Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для призначення пенсії військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу, заробітна плата (дохід) обчислюється на підставі довідки про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій також врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою Правління ПФУ 25.11.2005 № 22-1.
Відповідно до п. 2.10 вказаного Порядку № 22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об'єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.
Судом встановлено, що позивачем до поданої 16.07.2020 заяви було додано Довідку № 33 від 21.05.2009 року про заробітну плату для обчислення пенсії ОСОБА_1 , видану Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» Філія - Харцизьке відділення № 5373 за періоди роботи у Відкритому акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України» Філія - Харцизьке відділення № 5373 з вересня 1993 року по серпень 1998 рік.
Судом встановлено, що вказана Довідка № 33 від 21.05.2009 відповідає положенням Закону №1058-IV та Порядку № 22-1.
Також, періоди роботи позивача, що вказані в Довідці № 33 від 21.05.2009 підтверджуються наявною в матеріалах справи копією трудової книжки ОСОБА_1 від 26.08.1974.
Крім того, рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 15.09.2020 у справі № 753/12773/20 заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, про встановлення факту, що має юридичне значення - задоволено. Встановлено факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , довідки від 21.05.2009 року № 33 про заробітну плату для обчислення пенсії, виданої Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» Філія - Харцизьке відділення № 5373, яка видана на ім'я « ОСОБА_1 ».
Отже рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві № 887812 від 17.07.2020 є необгрунтованим та безпідставним.
Стосовно посилання відповідача на неможливість проведення перевірки достовірності підстав видачі довідки про заробітну плату, суд зазначає наступне.
Сторонами визнається та неоспорюється, що на даним час ВАТ «Державний ощадний банк України» Філія Харцизьке відділення № 5373 знаходиться на тимчасово окупованій території.
Водночас, Довідку від 21.05.2009 року № 33 про заробітну плату для обчислення пенсії мені було видано у період, коли місто Харцизьк Донецької області, на території якого установа здійснює господарську діяльність, перебувало під контролем легітимної на той час влади, і ВАТ «Державний ощадний банк України» Філія - Харцизьке відділення № 5373 також утворено відповідно до діючого на той час законодавства.
Всі первинні документи, на підставі яких позивачу було видано довідку від 21.05.2009 року № 33 про заробітну плату для обчислення пенсії, були сформовані до проведення антитерористичної операції (АТО, ООС) і не можуть піддаватися сумніву та позбавляти позивача права на здійснення відповідачем перерахунку його пенсії, обрахованої з врахуванням заробітної плати, наведеної в довідці від 21.05.2009 року № 33 про заробітну плату для обчислення пенсії на законних підставах, тільки з тих міркувань, що Україна тимчасово не здійснює контроль на території, де позивач набув певний стаж роботи і де була видана дана довідка.
Тобто, відомості, які зафіксовані у Довідці від 21.05.2009 року № 33, виданій Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» Філія - Харцизьке відділення №5373, випливають зі змісту документів, які були складені до тимчасової окупації території України.
З наведених вище обстави суд також вважає необгрунтованим посилання відповідача у листі від 18.08.2020 на те, що Довідка № 33 від 21.05.2009 містить помилку в прізвищі (ОСОБА_2), оскільки на переконання суду зазначення прізвища « ОСОБА_2 » або « ОСОБА_2 » може бути наслідком відмінювання прізвища позивача або описки під час її складання, та на переконання суду не спростовує фактів викладених в самій довідці, та позбавляти права позивача на перерахунок пенсії.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Розглядаючи вказану справу, суд вважає за необхідне застосувати практику Європейського Суду з прав людини як джерело права відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року № 3477-IV.
Як зазначив Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) в рішенні у справі «Пічкур проти України», яке набрало статусу остаточного 7 лютого 2014 року, право на отримання пенсії як таке стало залежним від місця проживання заявника. Це призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України (пункт 51 цього рішення).
У пункті 54 вказаного рішення ЄСПЛ зазначив, що наведених вище міркувань ЄСПЛ достатньо для висновку про те, що різниця в поводженні, на яку заявник скаржився, порушувала статтю 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою, у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У справі «Ілашку та інші проти Молдови та Росії» ЄСПЛ визнав, що Уряд Молдови, який є єдиним законним Урядом Республіки Молдова за міжнародним правом, не здійснював влади над частиною своєї території, яка перебуває під ефективним контролем «Молдавської Республіки Придністров'я» (МРП). Однак, навіть за відсутності ефективного контролю над Придністровським регіоном, Молдова все ж таки має позитивне зобов'язання за статтею 1 Конвенції вжити заходів, у рамках своєї влади та відповідно до міжнародного права, для захисту гарантованих Конвенцією прав заявників.
У пункті 333 цього рішення ЄСПЛ зазначив: «Суд вважає, що коли держава не може забезпечити дію своєї влади на частині своєї території відповідно фактичній ситуації (наприклад, сепаратистський режим, військова окупація), держава не перестає нести відповідальність та здійснювати юрисдикцію. Воно повинно усіма доступними дипломатичними та правовими засобами із залученням іноземних держав та міжнародних організацій продовжувати гарантувати права та свободи, передбачені Конвенцією».
Відповідно до встановлених у справі обставин, враховуючи практику Європейського Суду з прав людини, зокрема, зазначені вище рішення: «Пічкур проти України», «Ілашку та інші проти Молдови та Росії», суд вважає, що відповідач, припиняючи виплату пенсії позивачу з квітня 2017 по березень 2018, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, оскільки визначена ним підстава припинення сплати пенсії не ґрунтується на законі як виді нормативно-правового акта України.
У зв'язку з викладеним, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись положеннями статей 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві № 887812 від 17.07.2020 року щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з урахуванням даних про розмір заробітної плати відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які відображені у довідці № 33 від 21.05.2009 року, виданій Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» Філія - Харцизьке відділення № 5373.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням даних про розмір заробітної плати відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які відображені у довідці № 33 від 21.05.2009 року, виданій Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» Філія - Харцизьке відділення № 5373 за періоди роботи у Відкритому акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України» Філія - Харцизьке відділення № 5373.
4. Присудити на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у місті Києві (04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16, код ЄДРПОУ 42098368).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Суддя Н.М. Клименчук