Іменем України
22 листопада 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4139/21
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Басової Н.М.
при секретарі судового засідання: Бутенко К.В.,
за участю:
позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: Дубіни П.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Рубіжанської міської ради Луганської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - перший заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради Чепурний Володимир Вікторович та заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради Ткаченко Олег Сергійович про визнання незаконними та скасування рішень,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Рубіжанської міської ради Луганської області (далі - відповідач, Рубіжанська міська рада), в якому позивач просив суд:
- визнати незаконним та скасувати рішення Рубіжанської міської ради Луганської області - восьмого скликання №11/3 від 17.06.2021 «Про затвердження на посаду першого заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради ОСОБА_2 »;
- визнати незаконним та скасувати рішення Рубіжанської міської ради Луганської області - восьмого скликання №11/4 від 17.06.2021 «Про затвердження на посаду заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради ОСОБА_3 ».
В обґрунтування позову зазначив, що він 12.04.2021 звернувся до міського голови м.Рубіжне ОСОБА_4 із заявою щодо приведення у відповідність до норм чинного законодавства України нормативно-правових актів (рішень), прийнятих Рубіжанською міською радою Луганської області восьмого скликання від 02.12.2020 № 2/8 «Про затвердження на посаду першого заступника міського голови ОСОБА_5 » та № 2/11№ 2/11 «Про затвердження на посаду заступника міського голови ОСОБА_6 » з приводу порушення порядку (умов) набуття права на службу в органах місцевого самоврядування зазначеними особами на незаконній пропозиції міського голови на адресу Рубіжанської міської ради, що порушує порядок (процедуру) набуття права на службу в органах місцевого самоврядування даних осіб, з вимогою розглянути його пропозицію, як повноважного члена територіальної громади міста Рубіжне, його кандидатури на посаду першого заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради.
На свою заяву 20.04.2021 позивач отримав лист-відповідь від 15.04.2021 за № 001-008/2288 за підписом міського голови м.Рубіжне ОСОБА_4 , відповідно до якого останній проігнорував вимоги позивача стосовно громадян ОСОБА_5 та ОСОБА_7 та відмовив ОСОБА_1 , як члену територіальної громади м.Рубіжне Луганської області, роботу на посаді першого заступника міського голови в органах місцевого самоврядування, у зв'язку з відсутністю вакансій на зазначену посаду.
17.06.2021 Рубіжанська міська рада відповідно до пропозиції міського голови ОСОБА_4 (згідно заяв ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ) прийняла рішення про звільнення вищезазначених посадових осіб з займаних посад та прийняла рішення, діючи відповідно до своїх повноважень (ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», частини третьої статті 10 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування в Україні») та способом (ст.ст.46, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування»), але не керуючись вимогами діючого законодавства та всупереч: ст.ст.140,143 Конституції України, ст.ст.1, 2, 3 Закону України «Про місцеве самоврядування», частини першої статті 5, частини п'ятої статті 10 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», ст.ст.15,17,18 Статуту територіальної громади м.Рубіжне, висновкам Конституційного Суду у справі від 13.07.1999 №36-у/99, - а саме: №11/3 від 17.06.2021 «Про затвердження на посаду першого заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради ОСОБА_2 » та №11/4 від 17.06.2021 «Про затвердження на посаду заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради ОСОБА_3 ».
Вище зазначені рішення міської ради позивач вважає протиправними та такими, що порушують його права на службу в органах місцевого самоврядування.
Позивач зазначив, що громадяни ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не є жителями та членами територіальної громади м.Рубіжне Луганської області, чим, на думку позивача, порушено порядок (умови) набуття цими особами права на службу в органах місцевого самоврядування, які визначені у Конституції України та Законі України «Про службу в органах місцевого самоврядування в Україні».
Так, згідно висновків Конституційного Суду України у справі від 13.07.1999 № 36-у/99 територіальних громад та їх членів, суд зазначив, що «аналіз порушених у конституційному поданні питань дає можливість дійти висновку, що відповідь на них прямо випливає з тексту самої Конституції (254к/96-ВР) та чинного Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (280/97-ВР). Частина перша статті 140 Конституції України та частина перша статті 1 Закону (280/97-ВР) прямо відповідає й на інші питання, поставлені в конституційному поданні: територіальну громаду складають жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями; право добровільно об'єднуватися в одну територіальну громаду мають тільки жителі сіл».
За рішенням Конституційного Суду України від 13.07.2021 у справі №011р710-01 «адміністративно-територіальна одиниця - це компактна частина єдиної території України, що є просторовою основою для організації і діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування».
Відповідно до пункту 1 статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України»».
Позивач зазначає, що громадяни ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не є членами адміністративно-територіальної одиниці і не є співвласниками комунальної власності територіальної громади м.Рубіжне, в тому числі майнових прав на кошти територіальної громади, хоча отримують їх з міського бюджету (бюджету територіальної громади м.Рубіжне Луганської області).
Крім того, позивач зазначив, що пропозиція щодо кандидатур на посади місцевого самоврядування м.Рубіжне Луганської області ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не набрали необхідної кількості голосів згідно протоколу №24 від 09.06.2021 засідання постійної комісії з питань житлово-комунального господарства, комунальної власності. містобудування та земельних відносин. У зв'язку з цим це питання не могло бути предметом розгляду та порядком денним на сесії Рубіжанської міської ради.
Також позивач зазначив, що заміщення вакантних посад в органах місцевого самоврядування відбувається виключно за результатами конкурсу, який Рубіжанської міською радою в порушення вимог частини п'ятої статті 10 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» проведений не був, чим порушено його права на службу в органах місцевого самоврядування.
Підсумовуючи викладене, позивач просив суд задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі (а.с.1-8).
Відповідач позов не визнав, заперечував щодо його задоволення, з цього приводу 13.10.2021 через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив наступне.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб».
Згідно вимог пункту 5 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» затвердження за пропозицією сільського, селищного, міського голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України, витрат на їх утримання віднесено до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад.
За статтею 3 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою.
Таким чином, статтею 10 Закону передбачено що, прийняття на службу в органи місцевого самоврядування здійснюється: на посади заступників сільського, селищного, міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради, старости шляхом затвердження відповідною радою.
Отже, вважають відмову міського голови в задоволення заяви позивача законною, оскільки це питання є виключною компетенцією міської ради.
Щодо незаконності призначення на посади заступників міського голови ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , оскільки вони не є жителями та членами територіальної громади міста Рубіжне Луганської області зауважив, що згідно статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Громадяни користуються рівним правом доступу до державної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування (стаття 38).
Статтею 5 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» передбачено, що право на службу в органах місцевого самоврядування мають громадяни України незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, терміну проживання на відповідній території.
Таким чином, на думку відповідача, реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.Щодо права на оскарження спірних рішень, то відповідач зазначив, що позивачем в позовній заяві не доведено порушення його прав у публічно-правових відносинах з відповідачем і саме при здійсненні ним чітко визначених чинним законодавством владних управлінських функцій, тобто порушення прав позивача внаслідок прийняття рішень від 17.06.2021 №11/3 та №11/4. В даному випадку відсутнє реальне порушення прав та інтересів позивача, а тому відсутні права для захисту такого права.
На підставі викладеного, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 за необґрунтованістю (а.с.73-79).
В свою чергу, позивачем 22.10.2021 через канцелярію суду було надано відповідь на відзив відповідача, в якій серед іншого вказав на те, що він не оскаржує повноваження Рубіжанської міської ради передбачені ст.ст.26,42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а оскаржує відмову в набутті права позивача на службу в органах місцевого самоврядування.
На підставі викладеного, просить задовольнити вимоги позову в повному обсязі (а.с.124-127).
Правом на подачу заперечень на відповідь на відзив відповідач не скористався.
Судом по справі вчинені такі процесуальні дії.
Ухвалою суду від 14.09.2021 прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі після усунення недоліків позовної заяви, розгляд справи визначено в порядку загального позовного провадження, призначено дату підготовчого засідання, залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - першого заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради Чепурного Володимира Вікторовича та заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради Ткаченка Олега Сергійовича.
У залученні до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, міського голову м.Рубіжне Хортіва Сергія Івановича - відмовлено (а.с.52-53).
Ухвалою суду від 07.10.2021 продовжено Рубіжанській міській раді Луганської області встановлений судом строк на подання відзиву на позов до 18 жовтня 2021 року. Витребувано від Рубіжанської міської ради Луганської області докази та за клопотанням відповідача відкладено підготовче засідання (а.с.65-66).
Протокольною ухвалою від 20.10.2021 за клопотанням позивача відкладено підготовче засідання на 26.10.2021 на 09 год. 30 хв. (а.с.114).
Ухвалою суду від 26.10.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.11.2021 на 09 год. 30 хв. (а.с.130).
Протокольною ухвалою від 05.11.2021 за клопотанням позивача відкладено розгляд справи на 16.11.2021 на 10.00 год (а.с.149).
Протокольною ухвалою від 16.11.2021 оголошено перерву в судовому засіданні до 22.11.2021 до 13.00 год, у зв'язку з витребуванням доказів по справі (а.с.155-156).
У судове засідання прибули позивач та представник відповідача.
Треті особи не прибули, повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомили, правом на подачу письмових пояснень по справі не скористались (а.с.159,160,184).
У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні пред'явленому позову та відповіді на відзив, просив його задовольнити з підстав, зазначених у позові.
Представники відповідача у судовому засіданні позов не визнав, заперечував проти його задоволення з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву, надав суду пояснення аналогічні відзиву.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-74 КАС України, суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 (а.с.21).
Позивач заявою від 12.04.2021 звернувся до міського голови м.Рубіжне ОСОБА_4 щодо приведення у відповідність до норм чинного законодавства України нормативно-правових актів (рішень), прийнятих Рубіжанською міською радою Луганської області восьмого скликання від 02.12.2020 № 2/8 «Про затвердження на посаду першого заступника міського голови ОСОБА_5 » та № 2/11№ 2/11 «Про затвердження на посаду заступника міського голови ОСОБА_6 », з вимогою розпочати процес підготовки проекту рішення Рубіжанської міської ради по звільненню вказаних осіб з посад місцевого самоврядування та обрання членів територіальної громади м.Рубіжне на відповідні посади, в тому числі розглянути кандидатуру позивача як члена територіальної громади на посаду першого заступника міського голови під відповідну програму змін щодо структури виконавчих органів ради, апарату ради та її виконавчого комітету згідно чинного законодавства (а.с.22).
Листом від 15.04.2021 за № 001-008/2288 відповідач повідомив, що підготовка проекту рішення Рубіжанської міської ради про звільнення посадових осіб за підставами, на які посилається позивач буде прямим порушенням Конституції України та принципу недискримінації. Стосовно питання призначення ОСОБА_1 на посаду першого заступника міського голови повідомив, що станом на день надання відповіді зазначена посада не є вакантною ( а.с.23).
Вважаючи протиправними дії міського голови м.Рубіжне щодо надання пропозицій на адресу Рубіжанської міської ради Луганської області восьмого скликання стосовно громадян України про затвердження на посаду першого заступника міського голови ОСОБА_5 та затвердження на посаду заступника міського голови ОСОБА_6 , а також рішення Рубіжанської міської ради Луганської області восьмого скликання від 02.12.2020 № 2/8 та № 2/11, позивач звернувся до суду з позовом до Рубіжанської міської ради Луганської області, міського голови м.Рубіжне ОСОБА_4 про визнання протиправними дій, визнання незаконними та скасування рішень.
Згідно даних КП ДСС рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 21 липня 2021 року по справі №360/2257/21 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Рішеннями Рубіжанської міської ради Луганської області від 17.06.2021 № 11/1 та 11/2, зокрема за пропозицією міського голови ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звільнено від займаної посади 17.06.2021 за угодою сторін, ч.1 п.1 ст.36 КЗпП України.
Судом також встановлено, що міський голова ОСОБА_4 звернувся з пропозиціями на ім'я голови постійної комісії міської ради мандатної, з питань депутатської діяльності та етики, гласності та законності щодо розгляду питання призначення на посаду першого заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ОСОБА_2 та на посаду заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ОСОБА_3 та винесення проектів рішень на розгляд найближчої сесії Рубіжанської міської ради (а.с.83, 89).
За результатами розгляду вказаних питань на засіданні постійної комісії міської ради мандатної, з питань депутатської діяльності та етики, гласності та законності 09.06.2021 рекомендовано внести на сесію проекти рішень, що підтверджується протоколом №18 (а.с.171-176).
Також судом встановлено, проекти вказаних рішень також були предметом розгляду постійних комісій з соціальних питань, з питань економічного розвитку, бюджету та фінансів; з питань житлово-комунального господарства, комунальної власності, містобудування та земельних відносин.
Рекомендацію про внесення на розгляд сесії проектів рішень не надала лише постійна комісія з питань житлово-комунального господарства, комунальної власності, містобудування та земельних відносин, що підтверджується протоколами вказаних постійних комісій від 09.06.2021 (а.с.169-171,172-173,177-183).
Згідно протоколу 11 сесії Рубіжанської міської ради від 17.06.2021 питання щодо затвердження на посади ОСОБА_8 та ОСОБА_3 включено до порядку денного (а.с.103-110).
За результатами голосування рішеннями Рубіжанської міської ради Луганської області від 17.06.2021 №11/3 затверджено на посаду першого заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради ОСОБА_2 , №11/4 затверджено на посаду заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради Ткаченко О.С. (а.с.82,87).
Позивач не погоджується з вказаними рішеннями відповідача, вважає їх незаконними та такими, що порушують його право на службу в органах місцевого самоврядування, а тому звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 144 Конституції України закріплено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Частиною другою статті 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка підписана від імені України 06 листопада 1996 року в м. Страсбурзі, ратифікована Законом України від 15 липня 1997 року № 452/97-ВР “Про ратифікацію Європейської хартії місцевого самоврядування” та відповідно до частин першої, п'ятої статті 6 КАС України є міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу.
Закон України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР “Про місцеве самоврядування в Україні” (далі - Закон № 280/97-ВР) відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами (частина перша статті 10 Закону № 280/97-ВР).
Згідно зі статтею 25 Закону № 280/97-ВР сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Згідно з пунктами 2, 3, 8 частини четвертої статті 42 Закону № 280/97-ВР сільський, селищний, міський голова: організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету; підписує рішення ради та її виконавчого комітету; скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради.
Відповідно до частини першої статті 46 Закону № 280/97-ВР сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.
Рішення про скликання сесії ради відповідно до частин четвертої, шостої та восьмої цієї статті доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради (частина десята статті 46 Закону № 280/97-ВР).
Сесію сільської, селищної, міської ради відкриває і веде відповідно сільський, селищний, міський голова, а у випадках, передбачених частиною шостою цієї статті, - секретар ради; сесію районної у місті, районної, обласної ради - голова ради або відповідно заступник голови районної у місті, районної ради чи перший заступник, заступник голови обласної ради. У випадку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, сесію відкриває за дорученням групи депутатів, з ініціативи якої скликана сесія, один з депутатів, що входить до її складу, а веде за рішенням ради - один з депутатів цієї ради (частина одинадцята статті 46 Закону № 280/97-ВР).
Сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради (частина дванадцята статті 46 Закону № 280/97-ВР).
Не пізніш як на другій сесії затверджується регламент роботи відповідної ради, а також положення про постійні комісії ради (частина чотирнадцята статті 46 Закону № 280/97-ВР).
Порядок проведення першої сесії ради, порядок обрання голови та заступника (заступників) голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради з урахуванням вимог Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”. До прийняття регламенту ради чергового скликання застосовується регламент ради, що діяв у попередньому скликанні (частина п'ятнадцята статті 46 Закону № 280/97-ВР).
Протоколи сесій сільської, селищної, міської ради, прийняті нею рішення підписуються особисто сільським, селищним, міським головою, районної у місті, районної, обласної ради - головою відповідної ради, у разі їх відсутності - відповідно секретарем сільської, селищної, міської ради, відповідно заступником голови районної у місті, районної ради чи першим заступником, заступником голови обласної ради, а у випадку, передбаченому частинами сьомою та восьмою цієї статті, - депутатом ради, який за дорученням депутатів головував на її засіданні (частина шістнадцята статті 46 Закону № 280/97-ВР).
Сесії ради проводяться гласно із забезпеченням права кожного бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законодавством. Порядок доступу до засідань визначається радою відповідно до закону. Протоколи сесії ради є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону України “Про доступ до публічної інформації” (частина сімнадцята статті 46 Закону № 280/97-ВР).
Відповідно до частин першої, другої статті 59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України “Про доступ до публічної інформації”. На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід'ємною частиною протоколу сесії ради (частина третя статті 59 Закону № 280/97-ВР).
Відповідно до частин першої-третьої статті 51 Закону № 280/97-ВР виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Після закінчення повноважень ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради її виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету.
Кількісний склад виконавчого комітету визначається відповідною радою. Персональний склад виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради затверджується радою за пропозицією сільського, селищного, міського голови, районної у місті ради - за пропозицією голови відповідної ради.
Виконавчий комітет ради утворюється у складі відповідно сільського, селищного, міського голови, районної у місті ради - голови відповідної ради, заступника (заступників) сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету, а також керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, інших осіб. Міська рада утворює у складі виконавчого комітету ради орган з питань містобудування та архітектури.
Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 7 червня 2001 року № 2493-III (далі - Закон №2493-III) врегульовано правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, визначає загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування.
Так, відповідно до статті 1 Закону №2493-III служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.
Посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету (частина перша статті 2 Закону № 2493-III).
Посадами в органах місцевого самоврядування є:
виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах;
виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою;
посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України (стаття 3 Закону № 2493-III).
Право на службу в органах місцевого самоврядування мають громадяни України незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, терміну проживання на відповідній території.
На посаду можуть бути призначені особи, які мають відповідну освіту і професійну підготовку, володіють державною мовою та регіональними мовами в обсягах, достатніх для виконання службових обов'язків відповідно до вимог статті 11 Закону України "Про засади державної мовної політики" (частини перша, друга статті 5 Закону № 2493-III).
Прийняття на службу в органи місцевого самоврядування здійснюється: […]
на посади заступників сільського, селищного, міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради, старости шляхом затвердження відповідною радою (абзац четвертий частини першої статті 10 Закону № 2493-III).
на посади керівника секретаріату (керуючого справами) районної, обласної ради, керуючого справами виконавчого апарату обласних і районних рад, керівників відділів, управлінь та інших працівників органів місцевого самоврядування шляхом призначення відповідно сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України (абзац п'ятий частини першої статті 10 Закону № 2493-III).
Проведення конкурсу, випробування та стажування при прийнятті на службу в органи місцевого самоврядування здійснюється в порядку, визначеному законодавством України про державну службу (частина друга статті 10 Закону № 2493-III).
Отже, аналізуючи у сукупності вказані вище норми права, суд дійшов висновку про те, що на конкурсній основі здійснюється прийняття громадян на посади керівника секретаріату (керуючого справами) районної, обласної ради, керуючого справами виконавчого апарату обласних і районних рад, керівників відділів, управлінь та інших працівників органів місцевого самоврядування. На посади заступників міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради приймаються громадяни шляхом затвердження відповідною радою за пропозицією міського голови. Проведення обов'язкового конкурсу на заміщення саме цих посад діюче законодавство не передбачає. При цьому не може бути обмежено право на службу в органах місцевого самоврядування через расу, колір шкіри, політичні, релігійні та інші переконання, стать, етнічне та соціальне походження, майновий стан, термін проживання на відповідній території.
У зв'язку з чим відповідачем не порушено прав позивача щодо непроведення конкурсу на заміщення посади заступників міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, як наслідок, відсутнє порушення права позивача на службу в органах місцевого самоврядування.
Що стосується безпосередньо самих оскаржуваних позивачем рішень відповідача від 17.06.2021 №11/3 про затвердження на посаду першого заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради ОСОБА_2 , №11/4 про затвердження на посаду заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради ОСОБА_3 , то вказані рішення за своєю суттю є актами індивідуальної дії, які стосуються безпосередньо осіб, яких затверджено на ці посади.
Так, в розумінні адміністративного процесу індивідуальний акт - це акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який (яке) стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (пункт 19 частини першої статті 4 КАС України).
За владно-регулятивною природою всі юридичні акти поділяються на правотворчі, правотлумачні (правоінтерпретаційні) та правозастосовні. Нормативно-правові акти належать до правотворчих, а індивідуальні - до правозастосовних.
Індивідуально-правові акти як результати правозастосування адресовані конкретним особам, тобто є формально обов'язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб'єктів; містять індивідуальні приписи, в яких зафіксовані суб'єктивні права та/чи обов'язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їх юридична чинність (формальна обов'язковість) вичерпується одноразовою реалізацією. Крім того, такі акти не можуть мати зворотної дії в часі, а свій зовнішній прояв можуть отримувати не лише в письмовій (документальній), але й в усній (вербальній) або ж фізично-діяльнісній (конклюдентній) формах.
Отже, акт застосування норм права (індивідуальний акт) - індивідуально-конкретні приписи, що є результатом застосування норм права; вимоги нормативно-правового акта стосуються всіх суб'єктів, які опиняються в нормативно регламентованій ситуації, а акт застосування норм права адресується конкретним суб'єктам і створює права та/чи обов'язки лише для цих суб'єктів; нормативно-правовий акт регулює певний вид суспільних відносин, а акт застосування норм права - конкретну життєву ситуацію; нормативно-правовий акт діє впродовж тривалого часу та не вичерпує свою дію фактами його застосування, тоді як дія індивідуального акта закінчується у зв'язку з припиненням існування конкретних правовідносин.
Тож при оскарженні акту індивідуальної дії суди мають у першу чергу перевірити наявність у позивача права на оскарження індивідуального акта суб'єкта владних повноважень, яке надано особі, щодо якої цей акт прийнятий або прав, свобод та інтересів якої він безпосередньо стосується.
У відповідності до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктом 1 частини першої статті 5 КАС України встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відповідно до частини першої статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
В позовній заяві у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень зазначаються обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача (пункт 9 частини п'ятої статті 160 КАС України).
Отож, процесуальний закон вимагає, щоб у позовній заяві про оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, з-поміж іншого, позивачем було обґрунтовано порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю його прав, свобод та інтересів.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Однак, порушення вимог закону діями суб'єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушених його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями.
Тобто, обов'язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушення саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема, наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.
На підставі викладеного та з урахуванням приписів статей 2, 5, 9 КАС України, суд дійшов висновку, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
З наведеного випливає, що для ефективного поновлення порушеного права необхідно, щоб існував чіткий зв'язок між правопорушенням та способом захисту права.
Як вбачається з матеріалів справи, за пропозицію міського голови Сергія Хортіва, згідно з рекомендацією постійних комісій Рубіжанської міської ради Луганської області (окрім комісії з питань житлово-комунального господарства, комунальної власності, містобудування та земельних відносин) від 09.06.2021, відповідно до частини першої статті 10, частини першої статті 14, частини другої статті 15, частин першої, третьої статті 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» від 09.03.2006 №268, статті 25, пункту 3 частини четвертої статті 42, частини першою статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування», Рубіжанською міською радою 17.06.2021 прийняті рішення № 11/3, яким затверджено ОСОБА_8 на посаду першого заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради, а також рішення № 11/4, яким затверджено ОСОБА_3 на посаду заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради з 18.06.2021 (а.с.82,87).
При цьому, оскаржувані позивачем рішення Рубіжанської міської ради є актами індивідуальної дії, як вже зазначив суд раніше, прийняті стосовно інших осіб, а не позивача, та не стосуються прав, свобод та інтересів безпосередньо позивача.
Суд зауважує, що в спірних правовідносинах позивачем не доведено факти та обставини, які б свідчили про порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів ОСОБА_1 . Тобто, в даному випадку відсутнє реальне порушення прав та інтересів позивача.
Враховуючи відсутність порушеного права позивача, у суду відсутні підстави для захисту такого права. Як наслідок, у задоволенні позову слід відмовити.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вони не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи з меж та підстав заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач довів правомірність своїх рішень, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають, у зв'язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.
У зв'язку з відмовою в задоволенні позову судові витрати, понесені позивачем, відповідно до статті 139 КАС України не відшкодовуються.
Керуючись статтями 2, 3, 5, 9, 77, 90, 139, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Рубіжанської міської ради Луганської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - перший заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради Чепурний Володимир Вікторович та заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради Ткаченко Олег Сергійович про визнання незаконними та скасування рішень відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Текст повного судового рішення складено 25 листопада 2021 року.
Суддя Н.М. Басова