Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"25" листопада 2021 р.м. ХарківСправа № 922/3923/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Лавренюк Т.А.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод будівельних матеріалів Астор" (61106, м. Харків, вул. Індустріальна, 3, код ЄДРПОУ 32359553)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілавіо Груп" (61010, м. Харків, вул. Георгіївська, 10, оф. 4, код ЄДРПОУ 39316579)
про стягнення 11 594,61грн
без виклику учасників справи
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі основного боргу в розмірі 10 224,96грн., збитки від інфляції в розмірі 1 023,76грн., 3% річних в розмірі 345,89грн. Судові витрати зі сплати судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору № Б-0111/17 від 11.11.2017 в частині здійснення своєчасної оплати за поставлений товар.
Ухвалою суду від 28.09.2021 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод будівельних матеріалів Астор" прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання.
Відповідач своїм правом, наданим відповідно до ст.251 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзив на позов не надав. Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 28.09.2021 направлена судом на адресу відповідача, яка збігається із адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як місцезнаходження відповідача.
Проте, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 28.09.2021 повернута на поштову адресу з відміткою: адресат відсутній за вказаною адресою.
За приписами ч.3 ст.120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Згідно з ч.5 ст.242 Господарського процесуального кодексу України учасникам, які не були присутні в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.
Частиною 7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі відсутності заяви про зміну адреси ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто підприємством зв'язку, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Суд зазначає, що сам лише факт неотримання відповідачем кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Також необхідно зазначити, що за змістом ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Ухвала господарського суду Харківської області від 28.09.2021, якою було відкрито провадження у даній справі та запропоновано відповідачу надати до суду відзив на позов, була оприлюднена на офіційному веб-порталі судової влади України 29.09.2021. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Отримавши позовну заяву відповідач не був позбавлений можливості дізнатися в Господарському суді Харківської області про подальший перебіг питання щодо зазначеного позову та своєчасно ознайомитись з відповідними судовими рішеннями в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Таким чином, судом всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.
Проте, від відповідача будь-яких заяв чи пояснень по суті спору суду не надходило.
Приймаючи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
11.11.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківський завод будівельних матеріалів Астор" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вілавіо Груп" (відповідач) укладено договір № Б-0111/17 (далі - договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати (поставити) у власність відповідача товар, назва, кількість, ціна якого вказані в Специфікаціях, що є невід'ємною частиною договору, а відповідач прийняти вказаний товар та сплатити за нього визначену цим договором ціну.
У п.5.2, п.5.4 договору сторони погодили порядок розрахунків, а саме: на підставі заявки відповідача та згідно Специфікації, позивач формує рахунок на передплату, який є дійсним протягом трьох днів, після оплати якого позивач зобов'язався поставити товар, а відповідач його прийняти. Позивач має право відвантажити відповідачу товар без його передплати. В цьому випадку відповідач взяв на себе зобов'язання оплатити поставлений товар у строк не пізніше ніж п'ять календарних днів з моменту поставки.
Ціна на товар, який буде поставлено позивачем в межах строку дії договору вказується в Специфікаціях, що є невід'ємною частиною договору та діє до моменту зміни ціни у позивача (п.4.1 договору).
Загальна сума договору, за умовами п.4.7 договору, складається з суми вартості товару, поставленого позивачем на протязі та в рамках дії цього договору.
На виконання умов укладеного договору позивач поставив відповідачу товар за видатковою накладною № РНД-001061 від 25.07.2020 на суму 25 415,05грн.
Відповідач взяті на себе зобов'язання за договором виконав не в повному обсязі, за отриманий товар розрахувався частково, у зв'язку з чим у нього перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 10 224,96грн, яка до теперішнього часу не сплачена.
Позивач 30.11.2021 направив на адресу відповідача претензію з вимогою сплатити заборгованість в розмірі 10 224,96грн, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення також закріплені в ст.ст.173-175 Господарського кодексу України.
Згідно із ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За приписами ст.ст.627,628 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до вимог ст.ст.525, 526, 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки, за яким одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.265 Господарського кодексу України).
До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч.6 ст.265 Господарського кодексу України).
Так, відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Як вже було встановлено судом, відповідач взяв на себе зобов'язання здійснити розрахунок за поставлений товар не пізніше ніж 5 календарних днів з моменту поставки товару.
Проте, відповідач поставлений позивачем товар прийняв, однак заборгованість в повному обсязі не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.
Факт отримання відповідачем товару на загальну суму 25 415,05грн підтверджується копією видаткової накладної, підписаною відповідачем без будь-яких зауважень та заперечень, наявною в матеріалах справи.
Також наявність заборгованості на суму 10 224,96грн визнана відповідачем шляхом підписання ним акту звіряння розрахунків за період з 01.01.2020 по 31.08.2021.
Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач в повному обсязі розрахувався за товар, поставлений позивачем.
Факт наявності заборгованості на вказану суму відповідачем не спростований та не оспорюється.
Враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого товару на суму 10 224,96грн, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, доведеними документально та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Що стосується позовних вимог в частині стягнення 3% річних на загальну суму 345,89грн за період з 31.07.2020 по 15.09.2021 та збитків від інфляції в сумі 1 023,76грн за період серпень 2020 року по серпень 2021 року, суд керується положеннями ст.625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом зазначеної норми закону нарахування трьох процентів річних та збитків від інфляції входить до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.
Перевіривши правомірність нарахування 3% річних за період з 31.07.2020 по 15.09.2021 на суму 345,89грн та збитків від інфляції за період серпень 2020 року по серпень 2021 року на суму 1 023,76грн, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині також є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
За таких обставин, позов є цілком обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керуючись ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати зі сплати судового збору покладає на відповідача.
Керуючись ст.ст.129, 237, 238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілавіо Груп" (61010, м. Харків, вул. Георгіївська, 10, оф. 4, код ЄДРПОУ 39316579) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод будівельних матеріалів Астор" (61106, м. Харків, вул. Індустріальна, 3, код ЄДРПОУ 32359553) - 10 224,96грн основного боргу, 345,89грн 3% річних, 1 023,76грн збитків від інфляції та 2 270,00грн судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дане рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду або через господарський суд Харківської області.
Повне рішення складено "25" листопада 2021 р.
Суддя Т.А. Лавренюк