Рішення від 25.11.2021 по справі 922/3937/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" листопада 2021 р.м. ХарківСправа № 922/3937/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, код ЄДРПОУ 42206328)

до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (61002, м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, 16, код ЄДРПОУ 43315445)

про стягнення коштів

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

28.09.2021 до Господарського суду Харківської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (надалі - позивач) про стягнення зі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) (надалі - відповідач) 9 693,37 грн заборгованості за електричну енергію по договору №58191 від 01.01.2019, 541,33 грн пені, 117,70 грн 3% річних та 419,22 грн інфляційних.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що згідно Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 58191 від 01.01.2019 року, Східне Міжрегіональне управління Міністерства юстиції м. Харків (далі - Відповідач, Споживач) є споживачем електричної енергії, яку постачає Приватне акціонерне товариство “Харківенергозбут” (далі - Позивач, Товариство). За період з грудня 2020 року по червень 2021 року станом на 01.07.2021 року за Відповідачем утворилася заборгованість за спожиту електричну енергію у сумі всього разом з ПДВ 20 % - 9 693,37 грн., а також: заборгованість з пені у сумі 541,33 грн., 3% річних у сумі 117,70 грн. та індексу інфляції у сумі 419,22 грн., тому Товариство було вимушене звернутися за захистом своїх прав та інтересів до суду.

Судові витрати в сумі 2 270,00 грн сплаченого судового збору просить також стягнути з відповідача.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.09.2021, для розгляду справи було визначено суддю Прохорова С.А.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.10.2021 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини п'ятої статті 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву (вх. №24651 від 21.10.2021) в якому він заперечує проти вимог позивача.

Позивачем надано відповідь на відзив на позовну заяву (вх. №25561 від 01.11.2021).

Ухвалою суду про відкриття провадження у справі було роз'яснено сторонам, що процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У встановлені судом строки додаткових письмових доказів, клопотань, заяв та пояснень від сторін до суду не надійшло.

Згідно з частиною третьою статті 252 ГПК України якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з частиною четвертою статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

У зв'язку з відокремленням функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України “Про ринок електричної енергії” від 13.04.2017 (далі - Закон), з 01.01.2019 ПрАТ “Харківенергозбут” є постачальником універсальних послуг на території Харківської області у відповідності до Постанови НКРЕКП від 26.10.2018 № 1268.

ПрАТ “Харківенергозбут”, як постачальник універсальних послуг, здійснює постачання електричної енергії з 01.01.2019 у порядку, визначеному “Правилами роздрібного ринку електричної енергії” (далі - Правила),1 затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі - Постанова),1 та на умовах Договору постачання універсальних послуг.

На виконання пункту 13 розділу XVII Закону під час здійснення заходів з відокремлення було створено електропостачальника ПрАТ “Харківенергозбут”, а АТ “Харківобленерго” виконує функції з розподілу електричної енергії на території Харківської області та є оператором системи розподілу.

Відповідно до статті 4 Закону учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Частиною 1 статті 63 Закону встановлено, що універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та калим непобутовим споживачам.

Договір про постачання універсальних послуг є публічним Договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового Договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує Договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті (ч. 4 ст. 63 Закону).

Абзацом п'ятим пункту 13 розділу XVII Закону встановлено, що фактом приєднання споживача до умов Договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Також згідно з п. 7 Постанови, Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

У відповідності до п. 13 Перехідних положень Закону передача постачальнику універсальних послуг персональних даних побутових та малих непобутових споживачів під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу не потребує отримання згоди та повідомлення таких споживачів про передачу персональних даних і вважається такою, що здійснена в загальносуспільних інтересах з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам.

Публічний Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг розміщений на офіційному сайті ПрАТ “Харківенергозбут”: zbutenergo.kharkov.ua.

Так, ураховуючи наведені приписи, та те, що Східне Міжрегіональне управління Міністерства юстиції м. Харків (далі - Відповідач, Споживач) було фактично спожито електричну енергію та були оплачені рахунки за спожиту електричну енергію, Договір вважається укладеним на умовах Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 58191 з 01.01.2019 (далі - Договір) на умовах Комерційної пропозиції № 2 для установ, які утримуються з державного та місцевого бюджетів.

Дані про Споживача передані від попереднього постачальника АТ “Харківіобленерго”.

Згідно з пп. 4.12, 4.13 розділу IV Правил, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у , розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Згідно з ц. 10 Постанови до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу.

У відповідності до п. 4.3 Правил дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов Договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

За вимогами п. 9.1.1 Розділу IX Кодексу комерційного обліку електричної енергії обмін даними між адміністратором комерційного обліку, постачальником послуг комерційного обліку та учасниками ринку здійснюється у вигляді електронних документів відповідно до стандартів інформаційного обміну Датахаб. що розробляються адміністратором комерційного обліку (АТ “Харківобленерго”) та затверджуються Регулятором.

Таким чином розрахунки за спожиту електроенергію Відповідача проведені на підставі переданих у відповідності до наведених вимог показів приладу обліку від оператора системи розподілу - АТ “Харківобленерго”.

Східне Міжрегіональне управління Міністерства юстиції м. Харків приєдналося до умов Договору № 58191 від 01.01.2019 на умовах Комерційної пропозиції № 2 для установ, які утримуються з державного та місцевого бюджетів.

Порядок розрахунків за Договором № 58191 від 01.01.2019 визначається відповідно до Комерційної пропозиції № 2, яка є невід'ємним додатком до Договору.

Згідно п. 2.1 Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до п. 5.8 Договору розрахунковим періодом є1 календарний місяць. Пунктом 5.9 та п. 5.13 Договору передбачено, що оплата Вартості електричної енергії здійснюється Споживачем шляхом перерахування коштів на спецрахунок Постачальника, Споживач здійснює оплату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії через Постачальника. Відповідно до п. 5.10 Договору оплата рахунку Постачальника має бути здійснена Споживачем у строк, визначений в Комерційній пропозиції, яка є додатком № 3 до цього Договору.

За умовами п. З Комерційної пропозиції № 2 для установ, які утримуються з державного та місцевого бюджетів, розрахунковим періодом є календарний місяць; оплата електричної енергії, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, здійснюється Платником один раз за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунка Споживачу Постачальником, в якому зазначаються сума до сплати за електричну енергію, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії; у разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті “Призначення платежу” посилань на період, за який здійснюється оплата, або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані Платником за електричну енергію, Постачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості Споживача з найдавнішим терміном її виникнення.

Відповідно до п. 6.2 Договору Споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору та пов'язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього Договору.

Пунктом 4 Комерційної пропозиції № 2 для установ, які утримуються з державного та місцевого бюджетів, встановлено, що рахунок за спожиту електричну енергію надається Споживачу протягом 5 робочих днів від дня закінчення розрахункового періоду. Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка Споживачем; рахунки на оплату надаються Споживачу у відповідних структурних підрозділах Постачальника; в разі неотримання Споживачем рахунків Постачальник направляє рахунки Споживачу поштовим зв'язком; у такому разі рахунки вважаються отриманими Споживачем з дня їх відправлення.

Пунктом 7 Комерційної пропозиції № 2 для установ, які утримуються з державного та місцевого бюджетів, у разі порушення Споживачем строків оплати електричної енергії в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, передбачених п. 4 комерційної пропозиції Постачальник проводить нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати:

- пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочки;

- 3% річних з простроченої суми.

При цьому сума грошового зобов'язання за договором повинна бути оплачена Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Згідно з переданими даними від AT “Харківобленерго” Відповідачу проведено нарахування та за результатами розрахункового періоду було сформовано та виставлено рахунки за спожиту електричну енергію:

- за грудень 2020 на суму 5 046,01 грн, ПДВ 20 % 1 009,20 грн., разом з ПДВ 6 055,21 грн. Відповідачем за грудень 2020 спожито 2100 кВт*год згідно фактичних даних, а саме: відомостей Реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам. Рахунок за грудень 2020 було відправлено засобами поштового зв'язку 05.01.2021. Строк оплати рахунку до 20.01.2021 року. Рахунок не сплачений.

- за січень 2021 на суму 3 031,80 грн., ПДВ 20 % 606,36 грн, разом з ПДВ З 638,16 грн. Відповідачем за січень 2021 спожито 1024 кВт*год згідно фактичних даних, а саме: відомостей Реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам. Рахунок за січень 2021 було відправлено засобами поштового зв'язку 12.02.2021. Строк оплати рахунку до 26.02.2021 року. Рахунок не сплачений.

Загальна сума заборгованості за спожиту електричну енергію по Договору № 58191 від 01.01.2019 складає 9 693,37 грн.

Так, частина 1 та пункт 2 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України встановлюють, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як зазначає позивач та, що не було спростовано відповідачем, останній свої зобов'язання щодо оплати електричної енергії за Договором не виконав.

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань 5 за цим Договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством (п. 9.1 Договору).

ПрАТ “Харківенергозбут” як Постачальник, виконав свої зобов'язання по Договору у повному обсязі, проте Відповідачем умови Договору щодо своєчасної сплати спожитої електричної енергії у встановлені Договором строки не виконано, внаслідок чого у Відповідача утворилась заборгованість по пені, 3% річних та і індексу інфляції, яка станом на 01.07.2021 року становить 1 078,25 грн., з яких:

- 541,33 грн пеня;

- 117,70 грн 3% річних;

- 419,22 грн. індекс інфляції.

Щодо заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, суд зазначає наступне.

У відзиві на позовну заяву Відповідач посилається на Відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДРПОУ), що 29.10.2019 року проведено державну реєстрацію Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Харків та в такому випадку воно не може нести відповідальність за невиконання умов вищезазначеного Договору, оскільки, на момент його укладання управління не існувало та не виступало його стороною.

Однак, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2019 № 870 “Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції “ (додається) ліквідується як юридична особа публічного права Головне територіальне управляння юстиції у Харківській області. Наказом Міністерства юстиції України від 16.10.2019 3 3173/5 “Про утворення міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції України” (додається) утворюється Східне міжрегіональне управляння юстиції (м.Харків), яке є правонаступником Головного територіального управління юстиції у Харківській області.

Суд зазначає, що у разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників, згідно з частиною першою статті 104 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

Водночас злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи регулюються, зокрема, статтею 106 ЦК України.

Таким чином, у разі реорганізації юридичної особи учасника нова юридична особа, є правонаступником попередньої, до якої переходять права та обов'язки.

Відповідно до частини першої статті 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Відповідно до відомостей ЄДРПОУ Східне Міжрегіональне управління Міністерства юстиції м. Харків зареєстровано за № 43315445 від 29.10.2019 року.

Як вбачається з наданих суду доказів, у зв'язку з проведенням організаційних заходів та впорядкуванням документації на підставі статей 509, 510, 512-514, 520-523 ЦК України та у зв'язку з реорганізацією Споживача (Відповідач) шляхом утворення Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Харків (який є правонаступником (в особі керівника - Філатової Тетяни Дмитрівни) відповідно до положень ст. 106-108 Цивільного кодексу України було двостороннє підписано Додаткову угоду до Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 58191 від 01.01.2019 року.

Щодо доказів письмового укладення договору суд враховує, що у зв'язку з відокремлення функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України “Про ринок електричної енергії” від 13.04.2017 (далі - Закон), з 01.01.2019 ПрАТ “Харківенергозбут” є постачальником електричної енергії за вільними цінами на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Регулятор) від 19.06.2018 № 505 та постачальником універсальних послуг на території Харківської області у відповідності до Постанови НКРЕКП від 26.10.2018 № 1268.

ПрАТ “Харківенергозбут”, як постачальник універсальних послуг, здійснює постачання електричної енергії з 01.01.2019 у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг.

Відповідно до пункту 13 розділу XVII Закону у разі відокремлення оператор системи розподілу є правонаступником в частині прав та обов'язків, зокрема, пов'язаних із провадженням діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та із провадженням діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією.

Таким чином правонаступником в частині прав та обов'язків за договорами про постачання/користування електричної енергії, що діяли до 01.01.2019 залишається AT “Харківобленерго”, яке продовжує виконання функції з розподілу електричної енергії на території Харківської області.

Відповідно до статті 4 Закону України “Про ринок електричної енергії” (далі - Закон) учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті (ч. 4 ст. 63 Закону).

Абзацом п'ятим пункту 13 розділу XVII Закону встановлено, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Також згідно з п. 7 Постанови НКРЕКП від 26.10.2018 № 1268 (далі - Постанова), договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви - приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Таким чином, фактично споживши електричну енергію у січні 2019 року, Відповідач приєднався до Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (публічного).

Так, по Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 58191 від 01.01.2019 року, згідно переданих даних від АТ “Харківобленерго” Відповідачу було проведено нарахування та за результатами розрахункового періоду було сформовано та виставлено рахунки за спожиту електричну енергію, згідно відомостей Реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам електропостачальника ПрАТ «Харківенергозбут»

Також, Відповідач у відзиві посилається на укладення Договору про закупівлю електричної енергії від 04.03.2020 № 25, де невід'ємною частиною Договору є Комерційна пропозиція.

Слід зазначити, що згідно з п. 1.1 Договору про закупівлю електричної енергії від 04.03.2020 № 25 (далі - Договір про закупівлю) “Учасник постачає електричну енергію (код за ДК 021:2015 - 09310000-5 - Електрична енергія), як різновид товару для забезпечення потреб Замовника, а Замовник оплачує Учаснику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - Договір ПУП). Всі умови зазначеного Договору ПУП залишаються чинними та обов'язковими для виконання їх Сторонами. В разі виникнення спірних питань між умовами цього договору та умовами Договору ПУП пріоритет має Договір ПУП. ”

Разом з цим пп. 6.1.1 та 6.1.2 Договору про закупівлю обумовлено, що “Замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати Учаснику вартість електричної енергії, інші обов'язки передбачені умовами Договору про постачання електричної енергії ПУП, зазначеному у п. 1.1 цього договору”.

Відповідно до пп. 5.1 та 5.2 публічного Договору ПУП Споживач розраховується з Постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до цього Договору.

Отже, умови вищезазначених Договору ПУП та Договору про закупівлю електричної енергії в частині оплати утвореної заборгованості Відповідачем не виконані.

Враховуючи вищезазначене, та те, що умови Договору про закупівлю, на який посилається Відповідач, лише доповнюють умови Договору постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 58191 від 01.01.2019, який має пріоритет перед Договором про закупівлю.

Стосовно дії Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, рахунків за спожиту електричну енергію та не підписання актів приймання - передачі електричної енергії, не здійснення оплат суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 63 Закону встановлено, що універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам.

Законом України від 23.11.2018 № 2628 “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів” тимчасово, на період з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2020 року, універсальні послуги, крім побутових та малих непобутових споживачів, надаються постачальником таких послуг також бюджетним установам незалежно від розміру договірної потужності та іншим споживачам, електроустановки яких приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 150 кВт. У зазначений період на бюджетні установи незалежно від розміру договірної потужності та на інших споживачів, електроустановки яких приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 150 кВт, поширюються всі права та обов'язки, передбачені Законом України “Про ринок електричної енергії” для малих непобутових споживачів щодо отримання універсальних послуг, передбачених статтею 63 цього Закону”.

Східне Міжрегіональне управління Міністерства юстиції м. Харків (Відповідач) за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.01.2019 № 58191 має договірну потужність яка не перевищує 50 кВт.

Порядок розрахунків за Договором № 58191 від 01.01.2019 визначається відповідно до Комерційної пропозиції № 2, яка є невід'ємним додатком до Договору.

Згідно п. 2.1 Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до п. 5.8 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Пунктом 5.9 та п. 5.13 Договору передбачено, що оплата вартості електричної енергії здійснюється Споживачем шляхом перерахування коштів на спецрахунок Постачальника, Споживач здійснює оплату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії через Постачальника. Відповідно до п. 5.10 Договору оплата рахунку Постачальника має бути здійснена Споживачем у строк, визначений в Комерційній пропозиції, яка є додатком № 3 до цього Договору.

За умовами п. З Комерційної пропозиції № 2 для установ, які утримуються з державного та місцевого бюджетів, розрахунковим періодом є календарний місяць; оплата електричної енергії, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, здійснюється Платником один раз за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунка Споживачу Постачальником, в якому зазначаються сума до сплати за електричну енергію, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії; у разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті “Призначення платежу” посилань на період, за який здійснюється оплата, або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані Платником за електричну енергію, Постачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості Споживача з найдавнішим терміном її виникнення.

Відповідно до п. 6.2 Договору Споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору та пов'язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього Договору.

Пунктом 4 Комерційної пропозиції № 2 для установ, які утримуються з державного та місцевого бюджетів, встановлено, що рахунок за спожиту електричну енергію надається Споживачу протягом 5 робочих днів від дня закінчення розрахункового періоду. Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка Споживачем; рахунки на оплату надаються Споживачу у відповідних структурних підрозділах Постачальника; е разі неотримання Споживачем рахунків Постачальник направляє рахунки Споживачу поштовим зв'язком; у такому разі рахунки вважаються отриманими Споживачем з дня їх відправлення.

Як вбачається з матеріалів справи, усі рахунки, розрахунки та Акти приймання - передачі електричної енергії були відправлені засобами поштового зв'язку.

Посилання Відповідача на те, що 18.02.2021 року Відповідач приєднався до умов Договору про постачання електричної енергії споживачу № 64 суд не приймає до уваги, оскільки, даний Договір №64 від 18.02.2021 року не є предметом розгляду наданої до Господарського суду Харківської області відповідної позовної заяви.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, також, посилається на підключення до Договору про постачання електричної енергії постачальником “останньої надії” від 26.03.2021 № 90.

Процедура закупівлі має відповідати вимогам Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) та може тривати не менше ніж 80 календарних днів.

У даному випадку за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 58191 від 01.01.2019 в позовних вимогах визначено період заборгованості з грудня 2020 року по червень 2021 року станом на 01.07.2021 року, а безпосередньо за використану електричну енергію за грудень 2020 року та січень 2021 року. Також, згідно з переданими даними від оператора системи розподілу АТ “Харківобленерго” де встановлено факт Фактичних обсягів споживання електричної енергії за вищезазначеним Договором від 01.01.2019 № 58191 (додано до позовної заяви).

Відповідно до п. 6.1.3 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - Правила), “Зміна електропостачальника за ініціативою споживача має бути завершена протягом періоду, що починається з дня повідомлення споживачем нового електропостачальника про наміри змінити попереднього електропостачальника, але у строк, що не перевищує 21 календарний день з дня вказаного повідомлення.

Днем повідомлення споживачем про намір змінити електропостачальника вважається дата зафіксованого звернення споживача до нового електропостачальника щодо наміру укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу”.

Також п. 4.27 Правил наголошує, що “У разі звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний повідомити електропостачальника та оператора системи або основного споживача про намір припинити дію відповідних договорів не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договорів і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно.

У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем електропостачальника та (за наявності відповідного договору) оператора системи або основного споживача про звільнення приміщення та/або остаточне припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний здійснювати оплату спожитої на таких об'єктах електричної енергії та інших платежів виходячи з умов відповідних договорів”.

Доказів відповідного звернення від Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Харків матеріали справи не містять.

Згідно з п. 6.2.2 Правил “У разі закінчення строку дії договору про постачання електричної енергії або дострокового його розірвання (припинення його дії) електропостачальник за 20 днів до передбачуваного дня припинення дії договору та постачання електричної енергії споживачу повинен повідомити про це споживача, відповідного оператора системи та постачальника “останньої надії”, на території діяльності якого розташовані електроустановки такого споживача, із зазначенням дати, з якої такий електропостачальник припинить здійснювати постачання електричної енергії споживачу.”

У зв'язку з вищевикладеним, у Позивача були відсутні правові підстави щодо припинення дії вищезазначеного Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, зокрема у січні 2021 року, та переведення Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на постачання електричної енергії постачальником “останньої надії”.

Так, надані данні від АТ “Харківобленерго” про встановлений факт фактичного споживання електричної енергії за вищезазначеним Договором, про що свідчить відомості Реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам електропостачальника ПрАТ«Харківенергозбут».

Переведення ж на постачання електричної енергії постачальником “останньої надії-” від 26.03.2021 № 90 відбулося тільки по Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 2-0979С від 01.01.2019 року (по передбачуваної процедурі), але даний Договір № 2-0979С від 01.01.2019 року не є предметом розгляду цієї справи.

Стосовно заперечень щодо нарахування пені, 3 % річних та індексу інфляції за Договором № 58191 від 01.01.2019 слід зазначити, що судом перевірено розрахунки, здійснені позивачем.

Нарахування зазначених сум проводилися відповідно до умов Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №58191 від 01.01.2019, Комерційної пропозиції № 2 до Договору та норм діючого законодавства, а саме:

- сума пені нарахована відповідно до ст. 232 ГК України, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/96-ВР від 22.11.1996 та п. 7 Комерційної пропозиції № 2, яка є невід'ємним додатком до Договору;

- сума 3% річних нараховані на підставі ст. 625 ЦК України, відповідно до якої, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник (Відповідач) який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Зазначені проценти не слід змішувати з неустойкою: вони є не мірою відповідальності, а платою за користування чужими грошовими коштами, отже стягуються незалежно від вини Боржника.

- При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що інфляційні втрати нараховуються відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України та п. 7 Комерційної пропозиції № 2 для установ, які утримуються з державного та місцевого бюджетів, якими встановлено, що боржник при простроченні виконання зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Крім того, законодавець не звільняє від відповідальності за неналежне виконання договірних зобов'язань, передбачених ст. 230 ГК України, ст. ст. 549, 625 ЦК України, організацій, які являються бюджетними та фінансуються з загального державного бюджету.

Відповідно до частини 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що “Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання”.

Також, частиною 1 ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема й оплата неустойки та відшкодування збитків.

Окрім того, згідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику цього суду як джерело права.

Отже, вимоги щодо сплати пені, 3 % річних та індексу інфляції зазначені у Комерційної пропозиції № 2 для установ, які утримуються з державного та місцевого бюджетів (Додатку до Договору постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, що є його невід'ємною частиною). А у частині стягнення 3 % річних прямо передбачені чинним законодавством України.

Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також суд має вирішити питання розподілу та стягнення судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Судовий збір, відповідно приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача .

Інших судових витрат позивачем заявлено не було.

Керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 126, 129, 130, ст. ст. 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути зі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) (61002, м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, 16, код ЄДРПОУ 43315445) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, код ЄДРПОУ 42206328):

- заборгованість за електричну енергію в сумі 9 693 грн 37 коп., на п/р із спеціальним режимом використання в філії ХОУ АТ “Ощадбанк” НОМЕР_1 , МФО 351823, код ЄДРПОУ 42206328;

- пеню у сумі 541,33 грн, 3% річних у сумі 117,70 грн та індекс інфляції у сумі 419,22 грн на п/р НОМЕР_2 в АТ “Мегабанк”, МФО 351629, код ЄДРПОУ 42206328;

- судовий збір за розгляд позовної заяви в сумі 2270,00 грн на п/р НОМЕР_2 в АТ “Мегабанк”, МФО 351629, код ЄДРПОУ 42206328.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно із ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.

Учасники справи:

Позивач - Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, код ЄДРПОУ 42206328).

Відповідач - Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Харків) (61002, м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, 16, код ЄДРПОУ 43315445).

Повне рішення складено "25" листопада 2021 р.

Суддя С.А. Прохоров

Попередній документ
101360413
Наступний документ
101360415
Інформація про рішення:
№ рішення: 101360414
№ справи: 922/3937/21
Дата рішення: 25.11.2021
Дата публікації: 26.11.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Харківської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; За спожиті енергоносії
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (21.10.2021)
Дата надходження: 21.10.2021
Предмет позову: стягнення коштів