ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ
про залишення апеляційної скарги без руху
24 листопада 2021 року м. ОдесаСправа № 916/341/21
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Аленіна О.Ю.
суддів: Лавриненко Л.В., Мишкіної М.А.
розглянувши апеляційну скаргу Савранського ВДВС у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.08.2021
по справі №916/341/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО"
до 1) Фермерського господарства "РВВ"
2) ОСОБА_1
про стягнення 543 110,22 грн
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.08.2021, якою серед іншого задоволено скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО" (вх. ГСОО №2-980/21 та №2-981/21 від 02.08.2021 року) на бездіяльність державного виконавця Савранського ВДВС у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) під час примусового виконання наказів господарського суду Одеської області від 16 червня 2021 року по справі №916/341/21, визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Савранського ВДВС у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) під час примусового виконання наказів господарського суду Одеської області від 16 червня 2021 року по справі №916/341/21.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Савранського ВДВС у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на вищевказану ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.08.2021.
Також скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 16.08.2021.
В обґрунтування даного клопотання апелянт зазначає, що отримав оскаржувану ухвалу 30.08.2021. За твердженням скаржника, встановлений законом процесуальний строк для подання апеляційної скарги пропущено, у зв'язку з несвоєчасним отриманням та прийняттям в роботу оскаржуваної ухвали, а саме в останній день встановленого строку на його оскарження. До того ж, за твердженням апелянта достатній проміжок часу було витрачено для сплати судового збору на момент подання апеляційної скарги. Дані обставини, на переконання скаржника, унеможливили підготовку та подачу апеляційної скарги в установлений законом термін та є підставою для поновлення строків на оскарження ухвали суду першої інстанції.
З приводу даного клопотання колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, оскаржувана ухвала прийнята судом першої інстанції 16.08.2021. Повний текст складено та підписано 20.08.2021.
Отже, з урахуванням дати складання повного тексту оскаржуваної ухвали, останнім днем строку подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.08.2021 є 30.08.2021.
У відповідності до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 25.08.2021, оскаржувана ухвала була вручена апелянту - 28.08.2021 (т.2, а.с.176).
Дані обставини також підтверджуються відомостями з офіційного веб-сайту "Укрпошта" за штрихкодовим ідентифікатором №6511913477479, який міститься на рекомендованому повідомлення від 25.08.2021, у відповідності до якого відправлення було вручено 28.08.2021.
Натомість, стверджуючи про отримання оскаржуваної ухвали 30.08.2021, апелянт жодних доказів на підтвердження таких обставин не надав.
Апеляційна скарга на ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.08.2021 була надіслана Відділом до суду апеляційної інстанції 16.11.2021, що підтверджується штампом відділення поштового зв'язку на конверті в якому апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції.
Відтак, скаржником пропущено строк на звернення з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.08.2021.
Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані".
Колегія суддів відзначає, що з правового контексту приписів ст. 119 ГПК України вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити - з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає відновленню.
Як свідчить правовий аналіз норм чинного законодавства, суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не враховувати який вважалось би несправедливим та таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність відповідних обставин, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, що може використовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Судова колегія зазначає, що лише факт подання стороною клопотання про відновлення строку не зобов'язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи ст. 256 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.
Крім того, наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, за приписами якої господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк за заявою сторони чи з своєї ініціативи, якщо визнає причину пропуску процесуального строку поважною. Поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
На переконання колегії суддів наведені скаржником в обґрунтування заявленого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження обставини, зокрема тривала процедура сплати судового збору не є та не можуть бути тими виключними обставинами, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.
Так, колегія суддів зазначає, що у відповідності до наданого скаржником платіжного доручення №7069, судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.08.2021 був сплачений скаржником ще 21.09.2021, однак з апеляційною скаргою останній звернувся лише 16.11.2021, при цьому обґрунтовуючи пропуск строку на звернення з апеляційною скаргою саме витратою часу на сплату судового збору.
Судова колегія також відзначає, що Відділ вже звертався з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.08.2021 по даній справі до суду апеляційної інстанції. Скарга була отримана Південно-західним апеляційним господарським судом 23.09.2021.
Ухвалою суду від 13.10.2021 апеляційну скаргу Відділу на ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.08.2021 залишено без руху, у тому числі з підстав відсутності доказів на підтвердження сплати судового збору.
У зв'язку з тим, що Відділом не було усунуто недоліки апеляційної скарги, у тому числі не надано докази сплати судового збору, апеляційну скаргу Відділу на ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.08.2021 було повернуто ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.11.2021.
Відтак, з огляду на сплату судового збору на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.08.2021 Відділом 21.09.2021, що вбачається із відомостей платіжного доручення №7069, судова колегія вважає, що скаржник не був позбавлений можливості надати такі докази під час подання первинної апеляційної скарги, яка датована 23.09.2021, або після винесення судом ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 13.10.2021. Однак, як свідчать наявні матеріали справи таких дій не вчинив.
Отже причини пропуску строку, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не можуть бути визнані судом апеляційної інстанції поважними для поновлення цього строку.
Згідно з ч.2 ст.260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Згідно із ч.ч.3,4 ст.260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
З врахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням 10-денного строку з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків, а саме апелянту необхідно вказати інші причини для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 16.08.2021.
Керуючись ст. 174, ст. 234, ст. 258, ст. 259, ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Савранського ВДВС у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.08.2021 у справі №916/341/21 залишити без руху.
Савранському ВДВС у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) усунути встановлені судом при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме вказати інші причини для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 16.08.2021, протягом 10 днів з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Роз'яснити Савранському ВДВС у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), що при невиконанні вимог даної ухвали, судом буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя Аленін О.Ю.
Суддя Лавриненко Л.В.
Суддя Мишкіна М.А.