22-ц/804/2642/21
220/1710/20
Іменем України
Єдиний унікальний номер 220/1710/20
Номер провадження 22-ц/804/2642/21
23 листопада 2021 року місто Маріуполь
Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Лопатіної М.Ю.
суддів -Зайцевої С.А., Мальцевої С.А.,
за участю секретаря Грішко С.В.
сторони:
за первісним позовом:
позивач- ОСОБА_1
відповідачі - ОСОБА_2 , Великоновосілківська селищна рада
за зустрічним позовом:
позивач- ОСОБА_2
відповідачі - ОСОБА_1 , Великоновосілківська селищна рада
треті особи: ОСОБА_3 , Великоновосілківський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків)
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Великоновосілківського районного суду Донецької області від 12 серпня 2021 року, ухвалене у складі судді Яненко Г.М., повний текст якого складено 20 серпня 2021 року, -
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Великоновосілківської селищної ради, в якому просив визнати недійсним шлюб, зареєстрований 18 травня 2018 року виконавчим комітетом Багатирської сільської ради між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .
Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_4 та після його смерті відкрилась спадщина, щодо якої виник спір між ним та його матір'ю, з однієї сторони, та відповідачкою ОСОБА_2 , з іншої сторони, який вирішується у судовому порядку. З метою надання суду доказів, позивачем було з'ясовано, що актовий запис про розірвання шлюбу між його померлим батьком ОСОБА_4 та матір'ю ОСОБА_3 , зареєстрований 28 квітня 1968 року, відсутній. Таким чином, незважаючи на те, що рішенням Великоновосілківського районного суду Донецької області від 03 жовтня 1999 року шлюб між батьками позивача був розірваний, однак в органах реєстрації актів цивільного стану, в порядку діючої на той час ст. 44 Кодексу про шлюб та сім'ю України, був не припинений, а тому є дійсним. За таких обставин, шлюб зареєстрований 18 травня 2018 року виконавчим комітетом Багатирської сільської ради між його батьком та відповідачкою ОСОБА_2 , з підстав, передбачених ч.1 ст.39 СК України, підлягає визнанню недійсним, оскільки зареєстрований з особою, яка одночасно перебувала в іншому зареєстрованому шлюбі.
У листопаді 2020 року ОСОБА_2 , від імені якої діяла ОСОБА_5 , звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 , Великоновосілківської селищної ради, треті особи: ОСОБА_3 , Великоновосілківський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), в якому просила визнати шлюб, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , зареєстрований 28 квітня 1961 року, актовий запис № 260, припиненим з 14 жовтня 1999 року, а саме з дати набрання законної сили рішенням Великоновосілківського районного суду Донецької області про розірвання шлюбу.
Зустрічний позов ОСОБА_2 мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_4 , шлюб з яким було зареєстровано 18 травня 2018 року виконавчим комітетом Багатирської сільської ради. ОСОБА_2 вважає, що попередній шлюб її чоловіка з ОСОБА_3 підлягає визнанню припиненим, оскільки він був розірваний згідно з рішенням Великоновосілківського районного суду Донецької області від 03 жовтня 1999 року, яке набрало законної сили 14 жовтня 1999 року. При цьому, фактично шлюбні відносини між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 були припинені задовго до прийняття вказаного рішення суду про розірвання шлюбу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Великоновосілківського районного суду Донецької області від 12 серпня 2021 року в задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено.
Ухвалюючи рішення, місцевий суд виходив з того, що шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є припиненим за рішенням суду від 03 жовтня 1999 року, яке набрало законної сили 14 жовтня 1999 року, а тому реєстрація шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 18 травня 2018 року здійснена у відповідності до вимог законодавства, чинного на момент укладення шлюбу, без порушення процедури його укладення.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду першої інстанції в частині вирішення його позову скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначив, що суд дійшов невірного висновку про те, що для реєстрації оспорюваного шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 достатньо наявності рішення суду про розірвання попереднього шлюбу, оскільки відповідно до вимог ст.44 Кодексу про шлюб та сім'ю України шлюб припиняється у день, коли подружжя на підставі рішення суду зареєструвало розірвання шлюбу в органах РАЦС, тому шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не є припиненим. При цьому судом першої інстанції залишено поза увагою роз'яснення, викладені в п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», відповідно до яких моментом припинення шлюбу є день набрання чинності рішення суду про його розірвання (ч.2 ст.114 ЦПК України), однак це правило не поширюється на випадки розірвання шлюбу до 01 січня 2004 року, тобто до дня набрання чинності СК України. Також судом не враховано положення ч.2 ст.14 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», згідно з якими повторний шлюб реєструється органом державної реєстрації актів цивільного стану за умови пред'явлення особам, які раніше перебували у шлюбі, документів, що підтверджують припинення попереднього шлюбу.
Доводи і заперечення інших учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 , через свого представника - адвоката Каратиш Ю.В., посилаючись на відповідність оскаржуваного судового рішення в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 вимогами законності та обґрунтованості, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Шкуро Л. П. підтримали доводи апеляційної скарги просили її задовольнити.
Представник відповідачки ОСОБА_2 - адвокат Каратиш Ю.В. у суді апеляційної інстанції заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, просила рішення залишити без змін.
Третя особи ОСОБА_3 подала заяву, в якій просила апеляційну скаргу позивача задовольнити, справу розглянути без її участі.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що у відповідності до ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
Мотивувальна частина
Позиція апеляційного суду
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та його представника, представника відповідачки, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржуване рішення суду в частині вирішення первісного позову не відповідає зазначеним вимогам закону.
Рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 не оскаржується, тому апеляційним судом не перевіряється.
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції
Рішенням Великоновосілківського районного суду Донецької області від 03 жовтня 1999 року, яке набрало законної сили 14 вересня 1999 року, розірвано шлюб, зареєстрований Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , актовий запис 260 між. (а.с.12).
Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб від 21 травня 2020 року, відмітка про реєстрацію розірвання шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відсутня (а.с.11).
18 травня 2018 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданим виконкомом Багатирської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області 18 травня 2018 року (а.с.9).
Згідно актового запис № 2 від 18 травня 2018 року про шлюб ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , у відповідній графі зазначено інформацію про розірвання ОСОБА_4 попереднього шлюбу на підставі рішення № 492 від 03 жовтня 1999 року (а.с.110).
Висновком Великоновосілківського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 03 вересня 2020 року ОСОБА_3 відмовлено в анулюванні актового запису про шлюб № 2, укладеного 18 травня 2018 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 з тих підстав, що попередній шлюб ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , зареєстрований Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області, актовий запис 260, був припинений на підставі рішення Великоновосілківського районного суду Донецької області від 03 жовтня 1999 року, про що було відмічено в актовому запису про шлюб № 2 від 18 травня 2018 року (а.с.10).
Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції, та застосовані норми права
Шлюб є правозгідним, крім випадків, встановлених частинами першою - третьою статті 39 цього Кодексу, а також якщо він не визнаний недійсним за рішенням суду (ст. 37 СК України).
Даною нормою закону встановлено презумцію правозгідності шлюбу. Ніхто не має право до моменту анулювання актового запису про шлюбу органами реєстрації актів цивільного стану або до винесення рішення судом про недійсність шлюбу оголошувати зареєстрований шлюб недійсним (незаконним)
Статтею 39 СК України передбачено випадки, коли недійсність шлюбу прямо передбачена у законі. Крім того, ст.ст. 40,41 СК України закріплені підстави для визнання шлюбу недійсним за рішенням суду.
Зі змісту ч.1-3 ст. 39 СК України вбачається, що недійсним є шлюб, зареєстрований з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі, зареєстрований між особами, які є родичами прямої лінії споріднення, а також зареєстрований з особою, яка визнана недієздатною.
За заявою заінтересованої особи орган державної реєстрації актів цивільного стану анулює актовий запис про шлюб, зареєстрований з особами, зазначеними у частинах першій - третій цієї статті. Якщо шлюб зареєстровано з особою, яка вже перебуває у шлюбі, то в разі припинення попереднього шлюбу до анулювання актового запису щодо повторного шлюбу повторний шлюб стає дійсним з моменту припинення попереднього шлюбу Актовий запис про шлюб анулюється незалежно від смерті осіб, з якими було зареєстровано шлюб (частини перша - третя цієї статті), а також розірвання цього шлюбу. (ч.4-6 ст. 39 СК України).
Згідно ч.1,2 ст. 40 СК України, шлюб визнається недійсним за рішенням суду, якщо він був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка. Шлюб визнається недійсним за рішенням суду у разі його фіктивності.
Крім того, за вимогами ч.1 -2 ст. 41 СК України, шлюб може бути визнаний недійсним за рішенням суду, якщо він був зареєстрований: 1) між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною з порушенням вимог, встановлених частиною п'ятою статті 26 цього Кодексу; 2) між двоюрідними братом та сестрою; між тіткою, дядьком та племінником, племінницею; 3) з особою, яка приховала свою тяжку хворобу або хворобу, небезпечну для другого з подружжя і (або) їхніх нащадків; 4) з особою, яка не досягла шлюбного віку і якій не було надано права на шлюб. При вирішенні справи про визнання шлюбу недійсним суд бере до уваги, наскільки цим шлюбом порушені права та інтереси особи, тривалість спільного проживання подружжя, характер їхніх взаємин, а також інші обставини, що мають істотне значення.
Таким чином, на випадок наявності підстав, що прямо та безспірно тягнуть за собою недійсність шлюбу, законодавець передбачив спрощену процедуру анулювання актового запису про шлюб, а у випадку коли питання існування самої підстави недійсності шлюбу потребує оцінки або недійсність шлюбу, за наявності певної підстави, є питанням доказування та оцінки ( істотність порушення прав та інтересів у зв'язку із існуванням певних обставин, характер спільних взаємин, а також інші обставини, що мають значення), визнання шлюбу недійсним може відбуватись лише у судовому порядку.
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 , на підставі п.1.ч.1.ст. 39 СК України, просив визнати недійсним шлюб, зареєстрований 18 травня 2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 з тих підстав, що останній одночасно перебував в іншому зареєстрованому шлюбі, так як його попередній шлюб з ОСОБА_3 не був припиненим у відповідності до вимог ст. 44 Кодексу про шлюб та сім'ю України ( який діяв на час розірвання даного шлюбу у суді) в органах реєстрації актів громадянського стану.
Таким чином, підстави недійсності шлюбу, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 прямо та безспірно тягнуть за собою недійсність шлюбу без ухвалення з цього приводу судового рішення.
Встановлено, що мати позивача ОСОБА_3 скористалась позасудовою процедурою анулювання оспорюваного актового запису і висновком Великоновосілківського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 03 вересня 2020 року їй в цьому було відмовлено. Цей висновок не був оскаржений до суду.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування.
Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18).
З огляду на викладене, позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з огляду на неправильно обраний ним спосіб захисту.
Суд першої інстанції, не врахував вищезазначені вимоги закону та ухвалив помилкове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання недійсним шлюбу, зареєстрованого 18 травня 2018 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 з тих підстав, що при його укладенні були дотримані вимоги закону щодо припинення попереднього шлюбу ОСОБА_4 .
Висновки за результатом розгляду апеляційної скарги.
Згідно п.4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення суду повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення суду - зміні в частині мотивів відмови у позові ОСОБА_1 з підстав, викладених у мотивувальній частині цієї постанови.
Керуючись ст. ст. 367, 374,376,381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Великоновосілківського районного суду Донецької області від 12 серпня 2021 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Великоновосілківської селищної ради про визнання недійсним шлюбу змінити в частині мотивів відмови у позові з підстав, викладених у мотивувальній частині цієї постанови.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених ст.389 ЦПК України підстав протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту.
Судді:
Повний текст постанови складено 24 листопада 2021 року.
Суддя: