Справа № 752/19631/21
Провадження № 2/752/8526/21
іменем України
23 листопада 2021 року м. Київ
Суддя Голосіївського районного суду м. Києва Ольшевська І.О., за участю секретаря судового засідання Крекотень О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_1 звернулась до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 та просить розірвати шлюб між нею та відповідачем, зареєстрований 11 листопада 2006 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції міста Києва, актовий запис №1073, про свідчить свідоцтво про одруження серія НОМЕР_1 від 11 листопада 2006 року.
У позові зазначає, протягом останніх декількох років сімейне життя між сторонами поступово погіршувалося. З серпня 2019 року подружжя мешкає окремо та не веде спільне господарство. Спільні діти проживають з позивачем. Підставою для звернення до суду з даним позовом про розірвання шлюбу позивач зазначає те, що у неї з відповідачем відсутні спільні інтереси, сторони мають різні погляди на життя та між ними відсутнє взаєморозуміння, втратили почуття любові та поваги один до одного. Позвач вважає, що шлюб з відповідачем фактично припинив існування, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить її інтересам, у зв'язку з чим остання наполягає на його розірванні.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 13.09.2021 року відкрито провадження у справі за даним позовом, вирішено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідач про відкриття провадження у справі повідомлявся належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, що наявне у матеріалах справи, однак своїм правом на подання заяв по суті у строк встановлений ухвалою про відкриття провадження не скористався, відзиву на позовну заяву не подав.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, розглянувши подані документи, всебічно, повно та об'єктивно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, що мають істотне значення для правильного вирішення справи по суті та на яких ґрунтуються позовні вимоги, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
11 листопада 2006 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції міста Києва зареєстрований шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про що складений актовий запис №1073 та видано свідоцтво про одруження серія НОМЕР_1 від 11 листопада 2006 року.
Прізвище чоловіка після державної реєстрації шлюбу « ОСОБА_2 ».
Від спільного шлюбу народилися п'ятеро дітей:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що Відділом реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві зроблено відповідний актовий запис № 1052 від 27 липня 2007 року, що підтверджується доданою до позову копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 від 27 липня 2007 року;
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що Відділом реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві зроблено відповідний актовий запис № 1872 від 11 листопада 2010 року, що підтверджується доданою до позову копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 від 11 листопада 2010 року;
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що Відділом реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві зроблено відповідний актовий запис № 546 від 03 квітня 2012 року, що підтверджується доданою до позову копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_4 від 03 квітня 2012 року;
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що Відділом реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві зроблено відповідний актовий запис № 1002 від 01 серпня 2017 року, що підтверджується доданою до позову копією свідоцтва гро народження серія НОМЕР_5 від 22 січня 2020 року;
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що Відділом реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві зроблено відповідний актовий запис № 1659 від 12 серпня 2020 року, що підтверджується доданою до позову копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_6 від 12 серпня 2020 року.
Причиною звернення позивача до суду з позовом про розірвання шлюбу стало те, що сторони не проживають разом, не ведуть спільного господарства, не підтримують подружніх відносин. За вказаних обставин позивач вважає, що шлюб існує лише формально й зберегти сім'ю неможливо.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.
Відповідно до ст. 111 Сімейного кодексу України, суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Як роз'яснено в п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року за №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державною полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Сторони не виявили бажання примиритись.
Згідно зі ст. 51 Конституції України, шлюб грунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Статтею 5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.
Згідно з ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України, примушування жінки та чоловіки до шлюбу не допускається.
Частинами 2, 3, 4 ст. 56 Сімейного кодексу України, встановлено, що дружина та чоловік мають право вживати заходів, які не заборонені законом і не суперечать моральним засадам суспільства, щодо підтримання шлюбних відносин. Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного із подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
За частиною 1 ст. 110 Сімейного кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно зі ст. 112 Сімейного кодексу України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше сімейне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Враховуючи наведені норми, а також з огляду на те, що в суду склалася достатня переконаність у тому, що подальше спільне життя подружжя неможливе, що позивач наполягає на розлученні та має стійке волевиявлення до розірвання шлюбу, а відповідач не заперечує проти розірвання шлюбу, і що збереження шлюбу та подальше спільне проживання подружжя суперечить інтересам позивача, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Згідно з частиною другою статті 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Оскільки судом задоволено позовні вимоги, то відповідно до статей 141-142 ЦПК України судові витрати у вигляді сплати судового збору у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 24, 55, 56, 110, 112, 113 СК України, статтею 19, 141-142, частиною четвертою статті 206, статтями 265, 355 ЦПК України, суд,
1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
2. Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 11 листопада 2006 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції міста Києва актовий запис №1073.
3. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908 (дев'яносто вісім грн. 00 коп.) грн., сплачений відповідно до квитанції № 1217751153360306 від 05.08.2021 р.
4. Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.
5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Голосіївський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса місця реєстрації - АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_7 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса- АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_8 .
Повний текст рішення суду складений та підписаний 23.11.2021 року.
Суддя І.О. Ольшевська