Дата документу 12.11.2021
Справа № 937/8636/21
Провадження №3/937/2870/21
«12» листопада 2021 року м. Мелітополь
Суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Колодіна Л.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН - НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , начальника служби правових питань та публічних закупівель управління освіти Мелітопольської міської ради Запорізької області,
за ч. 3 ст. 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
З протоколу про адміністративне правопорушення №08/0090пр/2021 від 02 вересня 2021 року, вбачається, що ОСОБА_1 , начальник служби правових питань та публічних закупівель управління освіти Мелітопольської міської ради Запорізької області вчинив правопорушення, а саме: під час проведення процедури закупівлі за предметом: Код за ДК 021:2015: 44220000-8 - Столярні вироби ID: UА-2020-07-08-000731-а), визнано переможцем тендерну пропозицію учасника (далі - ТП) фізичної особи підприємця « ОСОБА_2 » з яким укладено договір від 03.09.2020 №472. Так, підпунктом 1.1 пункту 1 розділу III ТД Замовника наведено вимоги до ТП учасників даної процедури закупівлі щодо відповідності кваліфікаційному критерію «Наявність обладнання та матеріально-технічної бази». Для підтвердження відповідності вказаному кваліфікаційному критерію учасники подають у складі своєї тендерної пропозиції довідку у довільній формі, яка містить інформацію про наявність в учасника матеріально-технічної бази: виробничих приміщень (цехів, складів), виробничого обладнання відповідно до технологічного процесу виготовлення, транспортного(их) засобу(ів), необхідних для виконання умов договору. Для підтвердження інформації про наявність матеріально-технічної бази учасник повинен надати скановані документи, які підтверджують право власності (користування) майном або скановані договори (або інші документи), або які підтверджують залучення інших виробників та виконавців та наявність в них необхідної матеріально-технічної бази (договір повинен бути чинний на дату подання пропозиції і термін його дії повинен бути не меншим ніж до 30 грудня 2020 року). ФОП « ОСОБА_2 » для підтвердження відповідності своєї ТП даному кваліфікаційному критерію прикріпив до своєї ТП «Довідку про наявність матеріально-технічної бази та обладнання необхідних для умов договору» від 22.07.2020 №8, якою зазначено наявність в нього виробничих приміщень (цехів, складів), виробничого обладнання відповідно до технологічного процесу виготовлення, транспортного(их) засобу(ів), необхідних для виконання умов договору. Проте, ТП ФОП « ОСОБА_2 » не містить жодного документа, який підтверджує право власності (користування) майном або скановані договори (або інші документи) щодо виробничого обладнання відповідно до технологічного пронесу виготовлення. Разом з тим, до ТП ФОП « ОСОБА_2 » прикріплено Договір поставки від 28.02.2020 №45, укладений ФОП « ОСОБА_2 » із приватним підприємством «Інженерно-виробничий центр «Озолс», згідно якого ПП «ІВЦ Озолс» бере на себе зобов'язання виготовити металеві двері (протипожежні). Проте, ТП ФОП « ОСОБА_2 » не містить жодного документа, який підтверджує наявність у ПП «ІВЦ Озолс» необхідної матеріально-технічної бази для виконання умов договору, що не відповідає умовам підпунктом 1.1 пункту 1 розділу III ТД Замовника. Крім того, відповідно підпункту 1.7 пункту І розділу III ТД тендерна пропозиція повинна супроводжуватись наступними документами: паспорт виробу (товару). На зазначену вимогу ФОП « ОСОБА_2 » прикріпив до своєї ТП паспорт на двері ВМП 2 ЕІ - 30 складений російською мовою, що не відповідає умовам пункту 7 розділу І ТД, Замовника. Таким чином, ТП ФОП « ОСОБА_2 » підлягала відхиленню згідно пунктам 1, 2 частини І статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» (редакція від 19.04.2020). Проте, в порушення вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 31 Закону ТП ФОП « ОСОБА_2 » не відхилена та визнана переможцем даної процедур закупівлі з послідуючим укладанням договору відповідно до предмету даної процедур закупівлі. Особою, відповідальною за невідхилення тендерної пропозиції ФОП « ОСОБА_2 », згідно з Положення про уповноважену особу (осіб) Управління освіти Мелітопольської міської ради Запорізької області, затвердженого наказом від 23.04.2020 №163 є начальник служби з правових питань та публічних закупівель управління освіти Мелітопольської міської ради Запорізької області ОСОБА_1 .
Дії начальника служби правових питань та публічних закупівель управління освіти Мелітопольської міської ради Запорізької області ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 3 ст. 164-14 КУпАП.
Правопорушення виявлено 02.09.2021.
На розгляд адміністративного матеріал громадянин ОСОБА_1 не з'явився. Суд розглядає матеріал у відсутність громадянина ОСОБА_1 у відповідність до вимог ст. 268 КУпАП.
В своїх поясненнях громадянин ОСОБА_1 зазначив, що учасником у складі пропозиції було надано підтвердження наявності у виробника продукції виробничого обладнання та підстави для відхилення тендерної пропозиції відсутні. Учасником у складі тендерної пропозиції надано копію паспорту на виріб, виданого виробником - ПП «ІВЦ ОЗОЛС». Вказаний документ (викладений російською мовою) не підготовлений безпосередньо Учасником процедури закупівлі, а тому відсутні порушення умов тендерної документації.
Як вбачається з положень п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно ч. 1 ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Виходячи з положень ст. 268 КУпАП, під час розгляду даної категорії справ присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
В п. 41 рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" ( 974_256 ) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
В рішенні першої дисциплінарної палати Вищої Ради правосуддя від 25 січня 2019 року № 194/1дп/15-19 зазначено, що з огляду на принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суди мають проводити розгляд справ за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
За таких обставин, враховуючи встановлені законодавством строки розгляду справ про адміністративні правопорушення та положення ст. 268 КУпАП, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 ..
Оцінюючи докази у сукупності, суд керується положеннями ст. ст. 251, 252 КУпАП.
За змістом ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
За змістом ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення забезпечується всебічне, повне та об'єктивне дослідження обставин кожної справи, розглядаючи справу суддя зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Відповідно до ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.
Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд доходить висновку про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.164-14 КУпАП України виходячи з наступного.
Відповідно до частини 3 статті 164-14 КУпАП, адміністративна відповідальність передбачена за придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель відповідно до вимог закону; застосування конкурентного діалогу або торгів з обмеженою участю, або переговорної процедури закупівлі на умовах, не передбачених законом; невідхилення тендерних пропозицій, які підлягали відхиленню відповідно до закону; відхилення тендерних пропозицій на підставах, не передбачених законом або не у відповідності до вимог закону (безпідставне відхилення); укладення з учасником, який став переможцем процедури закупівлі, договору про закупівлю, умови якого не відповідають вимогам тендерної документації та/або тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі; внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, не передбачених законом; внесення недостовірних персональних даних до електронної системи закупівель та неоновлення у разі їх зміни; порушення строків оприлюднення тендерної документації.
Диспозиція сформульованої в частині 3 статті 164-14 КУпАП норми є бланкетною, тобто такою, що, не називаючи конкретних ознак правопорушення або називаючи лише їх частину, відсилає для встановлення змісту ознак правопорушення до інших нормативних актів, які не є законами про адміністративну відповідальність.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад врегульовано Законом України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII від 25 грудня 2015 року.
Відповідно до частини 1 статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII, замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо: 1) учасник процедури закупівлі: не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону; не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства; зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з частиною п'ятнадцятою статті 29 цього Закону; не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або забезпечення тендерної пропозиції не відповідає умовам, що визначені замовником у тендерній документації до такого забезпечення тендерної пропозиції; не виправив виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей; не надав обґрунтування аномально низької ціни тендерної пропозиції протягом строку, визначеного в частині чотирнадцятій статті 29 цього Закону; визначив конфіденційною інформацію, що не може бути визначена як конфіденційна відповідно до вимог частини другої статті 28 цього Закону; 2) тендерна пропозиція учасника: не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації; викладена іншою мовою (мовами), аніж мова (мови), що вимагається тендерною документацією; є такою, строк дії якої закінчився; 3) переможець процедури закупівлі: відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю; не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону; не надав копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) відповідно до частини другої статті 41 цього Закону; не надав забезпечення виконання договору про закупівлю, якщо таке забезпечення вимагалося замовником.
Згідно з розділом X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 922-VIII, тендерний комітет - це службові (посадові) та інші особи замовника, призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із цим Законом. Тендерний комітет планує закупівлі, складає та затверджує річний план закупівель, здійснює вибір процедури закупівлі, проводить процедури закупівель, забезпечує рівні умови для всіх учасників, об'єктивний та чесний вибір переможця, забезпечує складання, затвердження та зберігання відповідних документів з питань публічних закупівель, визначених цим Законом, забезпечує оприлюднення інформації та звіту щодо публічних закупівель відповідно до цього Закону, здійснює інші дії, передбачені цим Законом. Рішення тендерного комітету оформлюється протоколом із зазначенням дати прийняття рішення. У рішенні відображаються результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні тендерного комітету, з кожного питання. Протокол підписується всіма членами комітету, присутніми на його засіданні. У разі відмови члена тендерного комітету підписати протокол, про це зазначається у протоколі з обґрунтуванням причин відмови.
Склад адміністративного правопорушення - це сукупність установлених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, наявність яких характеризує діяння як адміністративне правопорушення (проступок). За допомоги такої характеристики, як склад адміністративного правопорушення, є можливість отримати його загальну характеристику. Ознаками адміністративного правопорушення є: об'єкт; об'єктивна сторона; суб'єкт; суб'єктивна сторона. Лише у разі наявності всіх складових адміністративного правопорушення можна стверджувати про наявність в діях особи складу того чи іншого адміністративного правопорушення.
Так, відповідно до матеріалів справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 інкриміновано порушення вимог абзацу 1 пункту 1 частини 1 статті 31 Закону, відповідно до якого замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону.
Також, відповідно до матеріалів справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 інкриміновано порушення вимог абзацу 1 пункту 2 частини 1 статті 31 Закону, відповідно до якого тендерна пропозиція учасника не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації;
Відповідно до абзацу 1 частини 3 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», Тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
З заперечення Управління освіти Мелітопольської міської ради Запорізької області вбачається, що підпунктом 1 підпункту 1.1, пункту 1 розділу III тендерної документації на закупівлю: Код за ДК 021:2015: 44220000-8 - Столярні вироби (ID: UA-2020-07-08-000731-а) передбачено: «Для підтвердження інформації про наявність матеріально-технічної бази учасник повинен надати скановані документи, які підтверджують право власності (користування) майном або скановані договори (або інші документи), або які підтверджують залучення інших виробників та виконавців та наявність в них необхідної матеріально-технічної бази (договір повинен бути чинний на дату подання пропозиції і термін його дії повинен бути не меншим ніж до 30 грудня 2020 року). Згідно документів, наданих у складі тендерної пропозиції Учасника - ФОП ОСОБА_2 виробником продукції (протипожежні двері) є підприємство - ПП «ІВЦ ОЗОЛС» (ЄДРПОУ 34765974). Учасником у складі тендерної пропозиції було надано договір № 45 від 28 лютого 2020 року, укладений між ФОП ОСОБА_2 (Замовником) та виробником продукції - ПП «ІВЦ ОЗОЛС» (Виконавцем), строком дії до 31.12.2020 року (файл під назвою: «договір з виробником.рdf»). Умовами цього договору передбачено: «1.1. Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання виготовити металеві двері (протипожежні) у визначений термін за накладними. 1.2. Роботи виконуються Виконавцем із власного матеріалу і своїми засобами. Таким чином, тендерна пропозиція Учасника містить договір, який підтверджує виготовлення продукції наявними у виробника засобами (виробничим обладнанням). Крім того, Учасником у складі пропозиції надано сертифікат відповідності № UA.276.016.01-19 на двері металеві протипожежні (файл під назвою: «сертифікати, висновки.рdf) виробництва ПП «ІВЦ ОЗОЛС», згідно якого продукція виготовляється серійно з 16.01.2019 до 15.01.2021.У зв'язку з вищенаведеним, вважають, що Учасником у складі пропозиції було надано підтвердження наявності у виробника продукції виробничого обладнання та підстави для відхилення тендерної пропозиції відсутні. Щодо питання чому не відхилено тендерну пропозицію ФОП « ОСОБА_2 » у зв'язку з прикріпленням до його тендерної пропозиції паспорту на товар викладеного російською мовою. Пунктом 7 «Інформація про мову (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції» розділу І тендерної документації по предмету закупівлі: код ДК 021:2015 - 44220000-8 - Столярні вироби (Протипожежні двері) передбачено наступне: «2. Усі документи, що мають відношення до тендерної пропозиції, та підготовлені безпосередньо Учасником, повинні бути складені українською мовою. 3. Якщо учасник торгів є нерезидентом України, він може подавати свою пропозицію іноземною мовою та надати переклад українською мовою, завірений нотаріально». Згідно документів тендерної пропозиції Учасника ФОП ОСОБА_2 виробником продукції (протипожежні двері) є підприємство - ПП «ІВЦ ОЗОЛС» (ЄДРПОУ 34765974). Тому, учасником у складі тендерної пропозиції надано копію паспорту на виріб, виданого виробником - ПП «ІВЦ ОЗОЛС» (файл під назвою: «сертифікати, висновки.рdf). Вказаний документ (викладений російською мовою) не підготовлений безпосередньо Учасником процедури закупівлі, а тому відсутні порушення умов тендерної документації. З зазначеного питання Уповноваженою особою Замовника ОСОБА_1 були надані обґрунтовані пояснення щодо відсутності підстав для відхилення тендерної пропозиції Учасника - ФОП ОСОБА_2 , які знаходяться в додатку до Акту, але вказані пояснення не були враховані та ревізією визначено це як порушенням вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 31 нової редакції Закону України «Про публічні закупівлі».
Враховуючи вищевикладене, Замовник не порушив законодавства у сфері публічних закупівель при розгляді тендерної пропозиції учасника ФОП « ОСОБА_2 ».
Відповідно до статті 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Аналогічного роду положення закріплено і у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Крім того, відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у випадку встановлення відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись статтями 7, частиною 3 статті 164-14, статтями 283, 284 КУпАП, суд, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.3 ст.164-14 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення постанови.
Суддя: Л.В.Колодіна