17 листопада 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю:
секретаря судових засідань - ОСОБА_4
скаржника - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2021 року,
Вказаним рішенням суду скаргу ОСОБА_5 на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, повернуто особі, яка її подала.
Постановлене рішення слідчий суддя мотивував тим, що ОСОБА_5 оскаржує бездіяльність службових осіб Національного антикорупційного бюро України щодо невнесення до ЄРДР відомостей про кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 212, ч. 2 ст. 212-2, ст. 170, ч. 1 ст. 111 ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 27 КК України, підсудність яких відноситься до Вищого антикорупційного суду.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить ухвалу слідчого судді скасувати та зобов'язати Солом'янський районний суд м. Києва розглянути його скаргу на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України в порядку визначеному ст.ст. 306-307 КПК України.
Так, ОСОБА_5 вказує, що заява, подана ним 24 вересня 2021 року до Національного антикорупційного бюро України, є заявою про злочин, оскільки містить всі відомості про кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 212, ч. 2 ст. 212-2, ст. 170, ч. 1 ст. 111 ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 27 КК України, а відтак були всі підстави для внесення по ній відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Однак, уповноважена особа Національного антикорупційного бюро України цього не зробила, у зв'язку з чим ОСОБА_5 звернувся до суду зі скаргою в порядку ст. 303 КПК України.
Підстави для повернення його скарги, наведені в ухвалі слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_6 від 04 жовтня 2021 року, апелянт вважає безпідставними, оскільки слідчий суддя ОСОБА_6 до цього неодноразово задовольняв його аналогічні скарги на бездіяльність НАБУ.
Крім того, ОСОБА_5 просить врахувати ті обставини, що слідчий суддя, не витребував з НАБУ матеріали за його заявою про злочин, що дає підстави вважати про однобічність і неповноту судового розгляду, а відтак постановлене судом рішення є незаконним та підлягає скасуванню.
Одночасно ОСОБА_5 ставить питання про поновлення пропущеного строку на оскарження ухвали слідчого судді, зазначаючи, що він не був присутнім в судовому засіданні суду першої інстанції, а копію ухвали отримав 19 жовтня 2021 року у зв'язку з чим просить визнати причину пропуску строку поважною.
Прокурор, будучи належним чином повідомлений про дату розгляду справи, в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явився, що відповідно до положень діючого Кримінального процесуального кодексу України не перешкоджає апеляційному розгляду справи за його відсутності.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_5 , який підтримав подану апеляційну скаргу і просив її задовольнити, дослідивши надані суду матеріали, перевіривши доводи апеляційної скарги та клопотання про поновлення пропущеного строку на оскарження ухвали слідчого судді, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 395 КПК України, апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Враховуючи ті обставини, що ухвала слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2021 року була постановлена без участі сторін, а копію вказаного рішення суду ОСОБА_5 отримав 19 жовтня 2021 року, що підтверджується зворотнім повідомленням (а.с. 8), колегія суддів, виходячи з положень ст. 395 КПК України, погоджується з доводами ОСОБА_5 про поважність причин пропуску строку на оскарження ухвали слідчого судді, у зв'язку з чим він підлягає поновленню.
Також, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_5 підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні заявником може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про кримінальне правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або дізнавача розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень глави 26 КПК України.
Як вбачається з наданих суду матеріалів, ОСОБА_5 звернувся до Національного антикорупційного бюро України з заявою від 24 вересня 2021 року про вчинення адвокатом ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 212, ч. 2 ст. 212-2, ст. 170, ч. 1 ст. 111 ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 27 КК України.
Відомості по вказаній заяві до ЄРДР внесенні не були, у зв'язку з чим він звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва в порядку ст. 303 КПК України, яку ухвалою слідчого судді від 04 жовтня 2021 року було повернуто з підстав, що вона не підлягає розгляду у Солом'янському районному суді м. Києва, оскільки злочини віднесені до підсудності Вищого антикорупційного суду.
Проте, предметна підсудність Вищого антикорупційного суду визначається ст. 33-1 КПК, а з 22 вересня 2019 року - ст. 33-1 КПК з урахуванням положень п. 20-2 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК у редакції Закону України № 100-IX від 18 вересня 2019 року.
Вищому антикорупційному суду підсудні серед іншого кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених у примітці ст. 45 КК, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених п. п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК (ч. 1 ст. 33-1 КПК, примітка ст. 45 КК).
У той же час, зі змісту заяви про вчинені кримінальні правопорушення не вбачається наявності жодної з умов, передбачених п. п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК, оскільки адвокат не належать до суб'єктів, наведених у п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК. У заяві також не йдеться про вчинення злочину службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб'єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків, що є обов'язковою ознакою, передбаченою п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК. Обов'язковою умовою підсудності кримінального провадження Вищому антикорупційному суду, передбаченою п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК, є вчинення злочину, передбаченого ст. 369, ч. 1 ст. 369-2 КК, про що в заяві ОСОБА_5 також не йдеться.
Таким чином, висновки слідчого судді з приводу того, що подана ОСОБА_5 скарга підлягає розгляду в Вищому антикорупційному суді є помилковими.
Вказані обставини, у відповідності до вимог чинного кримінального процесуального закону, є підставою для скасування ухвали слідчого судді та призначення нового розгляду в суді першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,
поновити ОСОБА_5 строк на оскарження ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2021 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити, скасувати ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2021 року про повернення скарги ОСОБА_5 на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
___________ __________________ __________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3