Справа Справа № 760/20708/21 Головуючий у 1-й інст. - Макуха А.А.
Апеляційне провадження №33/824/4807/2021 Доповідач - Рубан С.М.
09 листопада 2021 року суддя Київського апеляційного суду Рубан С.М. розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 13 вересня 2021 року, прийняту щодо
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 5 ст. 184 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 29 липня 2021 року вбачається, що ОСОБА_2 систематично не виконує розпорядження Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації від 12 лютого 2021 року №103 «Про визначення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною», не забезпечує передачу малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2., батьку ОСОБА_1 у визначений розпорядженням час, зокрема: 23 травня 2021 року о 10.21 год., 25 травня 2021 року о 18.23 год., 01 червня 2021 року о 18.22 год., 03 червня 2021 року о 19.00 год., 13 червня 2021 року о 18.34 год., чим вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч. 5 ст. 184 КУпАП.
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 13 вересня 2021 року провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, за ч. 5 ст. 184 КУпАП відносно ОСОБА_2 закрито у зв'язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.
Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 13 вересня 2021 року, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та направити справу до суду першої інстанції для нового розгляду.
Вважає, що під час ухвалення оскаржуваної постанови судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушеного норми процесуального права, що потягло за собою неповне з'ясування обставин справи.
Посилається на те, що відповідно до розпорядження Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації № 103 від 12 лютого 2021 року «Про визначення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною» встановлений наступний порядок участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з малолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 : щомісяця кожного вівторка, середи, четверга з 18-00 до 20-00, кожної суботи та неділі з 10-00 до 12-00 та з 17-00 до 19-00.
Зазначає те, що всупереч вищезазначеного рішення ОСОБА_2 періодично продовжує чинити перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні з сином.
Крім того, посилається на те, що Служба у справах дітей та сім'ї Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації підтвердила наявність проблем у спілкуванні батька з дитиною, визначила причиною цих проблем перешкоджання з боку матері ОСОБА_2 та провела роз'яснювальну роботу та попередила про адміністративну відповідальність.
Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги посилається на те, що на підтвердження невиконання ОСОБА_2 розпорядження Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації № 103 від 12 лютого 2021 року «Про визначення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною» ОСОБА_1 подано заяви до правоохоронних органів відносно невиконання ОСОБА_2 розпорядження, копії яких знаходяться в матеріалах справи.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу з підстав викладених у апеляційній скарзі.
ОСОБА_2 заперечила проти доводів апеляційної скарги, просила постанову суду перешої інстанції залишити без змін.
Переглянувши справу за апеляційною скаргою, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважаю, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст.ст. 251, 252 КУпАП, зобов'язані з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом і правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.
Зміст постанови суду першої інстанції має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП.
Зазначені вимоги закону при розгляді справи щодо ОСОБА_2 судом першої інстанції дотримані, оскільки досліджено наявні в матеріалах справи докази, вислухано позицію особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, пояснення свідків і надавши усім доказам об'єктивну оцінку, суд дійшов правильного висновку про достатність підстав для закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.
За змістом ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно ст. 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Відповідно до ст. 158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Відповідно до ч. 5 ст. 184 КУпАП невиконання рішення органу опіки та піклування щодо визначення способів участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від дитини, тягне за собою адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Відповідно до положень КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється в межах тих обставин, які викладені в протоколі.
Зокрема, у протоколі про адміністративне правопорушення, як це передбачено вимогами ст. 256 КУпАП, зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
За змістом ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, 05 серпня 2021 року до Солом'янського районного суду м. Києва на розгляд надійшов протокол про адміністративне правопорушення від 29 липня 2021 року щодо ОСОБА_2 з додатками, за результатами якого 13 вересня 2021 року суддею першої інстанції винесено постанову про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.
Із змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 29 липня 2021 року складеного головним спеціалістом відділу з питань захисту прав дітей Служби у справах дітей та сім'ї Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації Черкасової В.А. вбачається, що ОСОБА_2 систематично не виконує розпорядження Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації від 12 лютого 2021 року №103 «Про визначення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною», а саме не забезпечено передачу малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2., батьку ОСОБА_1 у визначений розпорядженням час, зокрема: 23 травня 2021 року о 10.21 год., 25 травня 2021 року о 18.23 год., 01 червня 2021 року о 18.22 год., 03 червня 2021 року о 19.00 год., 13 червня 2021 року о 18.34 год.
Однак, в протоколі про адміністративне правопорушення, всупереч вимогам ст. 256 КУпАП, не наведено суть адміністративного правопорушення, тобто не вказано конкретних обставин правопорушення, які б свідчили про невиконання ОСОБА_2 розпорядження та порушення прав ОСОБА_1 .
Згідно з усталеною судовою практикою ЄСПЛ (рішення від 30 травня 2013 року у справі «Малофєєва проти Росії», рішення від 20 вересня 2016 року у справі «Карелін проти Росії») у випадку, «коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
При цьому, із змісту протоколу вбачається, що складався він у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що встановлено під час апеляційного розгляду. Таким чином, указаний протокол складений з істотним порушенням вимог ст. 256 КУпАП та процесуальних прав ОСОБА_2 , передбачених ст. 268 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи містяться звернення ОСОБА_1 до Солом'янського управління поліції ГУНП у м. Києві про те, що ОСОБА_2 чинить перешкоди у спілкуванні та побаченні з спільною дитиною ОСОБА_3 , а також не виконує розпорядження Солом'янської РДА у м.Києві, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки наряд поліції не виїжджав на місце події та протокол про правопорушення не було складено.
При цьому, будь-яких доказів, що ОСОБА_2 діяла умисно, та перешкоджала батькові у побаченнях з дитиною, матеріали справи не містять.
Твердження скаржника про доведеність вини ОСОБА_2 у невиконанні розпорядження Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації від 12 лютого 2021 року №103 «Про визначення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною», а саме в тому, що не забезпечено передачу малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2., батьку ОСОБА_1 у визначений розпорядженням час, зокрема: 23 травня 2021 року о 10.21 год., 25 травня 2021 року о 18.23 год., 01 червня 2021 року о 18.22 год., 03 червня 2021 року о 19.00 год., 13 червня 2021 року о 18.34 год., є непереконливими, оскільки, як вже зазначалося, за вимогами КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та в межах, установлених протоколом про адміністративне правопорушення; обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження тих обставин, на які посилається ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, і вказані ним обставини не зазначені безпосередньо в протоколі, а за змістом ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням викладеного вважаю, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи, а тому підстав для її задоволення апеляційний суд не вбачає.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції не допущено.
З урахуванням вище викладеного, вважаю, що постанова прийнята судом відповідно до Закону, і підстав для скасування не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 13 вересня 2021 року, якою провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 184 КУпАП відносно ОСОБА_2 закрито у зв'язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя С.М.Рубан