Справа № 606/1542/21
23 листопада 2021 року м. Теребовля
Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої судді Мельник А.В.
за участю секретаря судового засідання Кавалко В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Теребовля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекскредит", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний виконавець виконавчого округу Тернопільської області Мелих Анатолій Іванович, приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Олена Василівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
Позивач ОСОБА_1 через представника адвоката Пацулу В.О. звернулась до суду із позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекскредит" (ТзОВ «Алекскредит»), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний виконавець виконавчого округу Тернопільської області Мелих Анатолій Іванович, приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Олена Василівна, у якому просить визнати виконавчий напис №52544, вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Оленою Василівною від 24.05.2021 про стягнення з позивача грошових коштів у сумі 26800 грн на користь ТОВ "Алекскредит", таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування позову вказано, що 08.07.2021 позивач отримала поштою постанову про відкриття виконавчого провадження, де вона є боржником. З постанови вбачалося, що кредитор ТзОВ «Алекскредит» звернувся із заявою про примусове виконання виконавчого напису №52544, виданого 24.05.2021 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Алекскредит» 26 800,00 грн. Цією ж постановою зобов'язано стягнути з позивача виконавчий збір / основну винагороду приватного виконавця у розмірі 2 680 грн.
При ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження, внесеними до автоматизованої системи виконавчого провадження, за адресою в мережі Інтернет позивачу стало відомо також про винесення приватним виконавцем Мелих АЛ. постанови про арешт коштів боржника від 01.07.2021, згідно якої накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 29 980 грн. Цією ж датою винесена і постанова про арешт майна ОСОБА_1 .
Позивач стверджує, що будь-яких правовідносин із ТзОВ «Алекскредит» в неї ніколи не було, вважає, що сторонні особи заволоділи її персональними даними, а заборгованість, зазначена у виконавчому написі створена штучно та є неіснуючою.
Вважає, що оспорюваний виконавчий напис винесений з порушенням вимог чинного законодавства України та не підлягає виконанню. Нотаріус при вчиненні спірного виконавчого напису 24.05.2021 не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, чим порушив норми закону.
Вказане стало підставою для звернення до суду із цим позовом.
Ухвалою суду від 27.07.2021 було відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 30.08.2021, яке було відкладено на 23.09.2021.
Ухвалою суду від 23.09.2021 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.10.2021, яке в подальшому було відкладено на 23.11.2021.
Ухвалою суду від 27.07.2021 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено, зупинено стягнення у виконавчому провадженні № 65940710, відкритому на підставі виконавчого напису, вчиненого 24.05.2021 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Оленою Василівною, зареєстрованого в реєстрі за № 52544 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Алекскредит» заборгованості у розмірі 26800 грн, до набрання рішенням суду законної сили.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, згідно поданої заяви позовні вимоги просить задовольнити, справу розглянути у його відсутності та стягнути витрати на правову допомогу.
30.08.2021 до суду від відповідача ТОВ «Алекскредит» надійшов відзив на позов, у якому ТОВ «Алекскредит» просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТзОВ "Алекскредит", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний виконавець виконавчого округу Тернопільської області Мелих Анатолій Іванович, приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Олена Василівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Представник відповідача вказав, що між позивачем та відповідачем був укладений договір про надання кредиту №3837044 від 11.08.2020, на підставі якого позивачу були надані кредитні кошти у тимчасове, строкове платне користування. У зв'язку з невиконанням взятих на себе кредитних зобов'язань за вказаним договором виникла заборгованість, яка не була погашена позивачем. У зв'язку з чим відповідачем було направлено претензію позивачу з вимогою про погашення заборгованості за договором про надання кредиту, які позивач отримала, але не виконала, будь-яких заперечень не надала. Вказане стало підставою для звернення до нотаріуса для отримання виконавчого напису. У відзиві на позов представник відповідача вказує на те, що оспорюваний виконавчий напис нотаріуса був оформлений до того як приватний нотаріус Грисюк О.В. припинила свою нотаріальну діяльність, у відповідності до вимог чинного законодавства. Також заперечив проти стягнення витрат на правову допомогу. Розгляд справи просив проводити у відсутності представника відповідача.
Треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Мелиха А.І., приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В., в судове засідання повторно не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про день, час та місце слухання справи в суді, причини неявки суду не повідомили.
Згідно частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши та проаналізувавши зібрані у справі докази в їх повній сукупності, вважає, що заявлені позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення, виходячи із наступного.
Судом встановлено, що 24.05.2021 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В. за заявою ТОВ "Алекскредит" вчинено виконавчий напис про звернення стягнення з ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка є боржником за Кредитним договором 3837044 від 11.08.2020, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю "Алекскредит", ідентифікаційний код юридичної особи 41346335, заборгованість на загальну суму 26800 грн (а.с. 15).
На підставі вказаного виконавчого напису 01.07.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Тернопільської області Мелих А.І. винесено постанови про відкриття виконавчого провадження № 65940710 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Алекскредит" 26800 грн, та в межах вказаного провадження того ж дня винесено постанови: про арешт майна боржника; про арешт коштів боржника (а.с. 16, 17, 18).
До спірних правовідносин суд застосовує наступні правові норми.
За загальним правилом статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один зі способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Тому вчинення нотаріусом виконавчого напису є окремим, самостійним способом захисту цивільних прав серед інших способів захисту цивільних прав та інтересів, визначених главою 3 розділу 1 ЦК України.
Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993 року № 3425 (далі - Закон України «Про нотаріат»): «Нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності».
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина 1 статті 39 Закон України «Про нотаріат»).
Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною - стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Відповідно до пункту 3.5 Глави 16 Порядку, при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Пунктом 1 Переліку передбачено, що для одержання виконавчого напису нотаріуса за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього Переліку), подаються: оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти висновку, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Згідно статті 50 Закону України «Про нотаріат» передбачається, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі, суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Такий правовий висновок викладений у постанові Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі №310/9293/15ц.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з виконавчого напису приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу від 24.05.2021 стягнення згідно виконавчого напису нотаріуса проводиться за період з 11.10.2020 по 19.05.2021.
Разом із тим, позивачу невідомо про наявність нарахування вказаних сум, що зазначені у виконавчому написі нотаріуса і будь-яких підтверджень з цього приводу суду відповідачем надано не було, як і не надіслано документів, що підтверджують безспірність нарахованих грошових коштів. Суд зазначає, що незважаючи на посилання у відзиві на позов на те, що між позивачем та відповідачем був укладений договір про надання кредиту №3837044 від 11.08.2020, на підставі якого позивачу були надані кредитні кошти, відповідач не скористався своїм правом на подання доказів до суду на підтвердження своїх заперечень.
Наведені обставини також вказують на те, що розмір заборгованості, зазначений нотаріусом в оспорюваному виконавчому написі, не є безспірним, оскільки позивач звернувся до суду одразу після початку стягнення з нього заборгованості по виконавчому напису нотаріуса, заперечив наявність боргу, що є достатньою правовою підставою для визнання даного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, а відповідач не позбавляється можливості вирішити спірні питання у позовному провадженні.
Такими чином на час розгляду справи суду невідомо про наявність безспірності нарахованих грошових коштів як і самого кредитного договору, якщо такий був, що суперечить вимогам пункту 2 статті 516 ЦК України.
Вимог законодавства щодо безспірності заборгованості нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В. не перевірила.
При цьому суд враховує, що, ухвалою Вищого адміністративного суду від 01 листопада 2017 року у справі № 826/20084/14 викладено правову позицію та залишено в силі постанову суду апеляційної інстанції, якою визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в тому числі у пункт 2. Тобто, на даний час та на момент винесення оскаржуваного виконавчого напису, редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.
За вказаних вимог заявлені позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення шляхом визнання виконавчого напису приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В. від 24.05.2021 таким, що не підлягає виконанню.
При вирішенні питання про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у сумі 3000 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.
Крім того, Верховний Суд неодноразово вказував, що при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).
Окрім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.07.2018 у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) був зроблений висновок, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Відповідно до висновку, зробленого у постанові ВС/КАС від 21.01.2021 у справі №280/2635/20, відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.
На підтвердження реальності понесених позивачем витрат на правову допомогу до матеріалів справи додано Договір про надання правової допомоги, укладений 21.07.2021 між адвокатом Пацулою Василем Олександровичем та клієнтом ОСОБА_1 .
Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 адвокат бере на себе зобов'язання надавати необхідну правову допомогу клієнту у справі про визнання виконавчого напису 52544 від 24.05.2021 таким, що не підлягає виконанню, а клієнт зобов'язується надати адвокату всі необхідні документи та оплатити гонорар.
Адвокат погоджується надавати таку правову допомогу у справі: здійснити усі необхідні підготовчі дії, пов'язані із збором документів (направити адвокатські запити та отримати на них відповіді), підготувати та подати до Теребовлянського районного суду цивільний позов про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню а також заяву про забезпечення позову, представляти інтереси клієнта в усіх судах всіх інстанцій під час розгляду судами справи клієнта про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню з усіма, без виключення, правами, що надані позивачу у відповідному судовому процесі, а також здійснювати інші права клієнта, необхідні для виконання даного договору.
Пунктом 3.1 вказаного договору передбачено, що розмір гонорару за даним договором складає 3000 (три тисячі) грн. Одночасно із підписанням даного договору сплачується аванс з розмірі 1000 (однієї тисячі) грн. Решту суми гонорару сплачується клієнтом не пізніше 45 (сорока п'яти) днів з дати підписання даного договору. Розмір гонорару за участь в справі в судах апеляційної та касаційної інстанцій (в разі необхідності) буде погоджено окремим додатком до даного договору.
Відповідно до копії квитанції до прибуткового касового ордера № 6 від 03.08.2021 вартість правової допомоги наданої адвокатом Пацулою В.О., яку сплатив клієнт ОСОБА_1 становить 2000 грн.
Дослідивши матеріали справи, зокрема, надані стороною позивача документи, суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу підтверджені належними та допустимими доказами, у зв'язку з чим наявні правові підстави для стягнення на користь позивача судових витрат на правничу професійну допомогу в сумі 3 000 грн.
Окрім того, такий розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою, ціною позову.
Приймаючи до уваги, що суд дійшов висновку про доцільність задоволення вимог позову ОСОБА_1 щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд вважає необхідним, на виконання вимог частини першої статті 141 ЦПК України, стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 908,00 грн.
Керуючись статтями 4, 12, 141, 247, 265, 280, 352-355 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекскредит", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний виконавець виконавчого округу Тернопільської області Мелих Анатолій Іванович, приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Олена Василівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 24.05.2021, що вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Оленою Василівною, зареєстрований в реєстрі за № 52544 про стягнення з ОСОБА_1 , яка є боржником за Кредитним договором 3837044 від 11.08.2020, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю "Алекскредит", заборгованість на загальну суму 26800 (двадцять шість тисяч вісімсот) гривень.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекскредит" в користь ОСОБА_1 судовий збір, сплачений нею за подання позовної заяви у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекскредит" в користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 (три тисячі) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручену у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Алекскредит", місцезнаходження: вулиця Якова Самарського, 12А, місто Дніпро, Дніпропетровська область, ідентифікаційний код юридичної особи: 41346335;
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний виконавець виконавчого округу Тернопільської області Мелих Анатолій Іванович, місцезнаходження: вулиця Живова, 32а, місто Тернопіль;
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Олена Василівна, місцезнаходження: вулиця Європейська, 11/2, місто Вишневе, Києво-Святошинський район, Київська область.
Повний текст рішення суду складено 23 листопада 2021 року.
Суддя А.В. Мельник