Справа № 603/524/21
Провадження № 3/603/296/2021
"23" листопада 2021 р. м. Монастириська
Суддя Монастириського районного суду Тернопільської області Галіян І. М. , розглянувши матеріали, які надійшли із сектору поліцейської діяльності №1 (м.Монастириська) відділення поліції №2 (м. Бучач) Чортківського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , не працює,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Сектором поліцейської діяльності №1 (м. Монастириська) відділення поліції №2 (м.Бучач) Чортківського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області направлено матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №060094 від 15.09.2021 року, ОСОБА_1 14.09.2021 року приблизно о 18 год 00 хв, перебуваючи по місцю спільного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство фізичного характеру відносно дружини ОСОБА_2 , чим порушив вимогу термінового заборонного припису від 14.09.2021 року серії АА №193119, терміном на десять діб, отже вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про місце і час розгляду справи, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить висновку, що провадження у справі слід закрити у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, з таких міркувань.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Крім того, ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, та іншими.
Згідно ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачено відповідальність невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений.
Згідно п. 16 ч. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров'я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства.
Особа, стосовно якої винесено терміновий заборонний припис, може оскаржити його до суду в загальному порядку, передбаченому для оскарження рішень, дій або бездіяльності працівників уповноважених підрозділів органів Національної поліції України.
Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення ВАБ №060094 від 15.09.2021 року, згідно якого ОСОБА_1 14.09.2021 року приблизно о 18 год 00 хв, перебуваючи по місцю спільного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство фізичного характеру відносно дружини ОСОБА_2 , чим порушив вимогу термінового заборонного припису від 14.09.2021 року серії АА №193119, терміном на десять діб.
При цьому, згідно термінового заборонного припису серії АА №193119 від 14.09.2021 року ОСОБА_1 винесено терміновий заборонний припис на заборону в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою строком на 10 діб у зв'язку зі скоєнням ним 14.09.2021 року приблизно о 15 год 00 хв домашнього насильства психологічного характеру відносно дружини ОСОБА_2 .
Встановлено, що провадження за протоколом про вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства стосовно своєї дружини ОСОБА_2 за подією, стосовно якої винесено терміновий заборонний припис, - 14.09.2021 року приблизно о 15 год 00 хв - постановою Монастириського районного суду Тернопільської області від 26.10.2021 року закрито за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 є похідним від правопорушення, за яким провадження по справі закрито.
Крім того, до протоколу додано письмові пояснення ОСОБА_2 від 14.09.2021 року такого змісту: «14.09.2021 року близько 18 год 00 хв мій чоловік ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи в нетверезому стані ображав мене та мою дочку інваліда І групи ОСОБА_3 нецензурною лайкою, погрожував фізичною особою, шарпав за верхній одяг. Даний конфлікт тривав протягом 5 - 10 хвилин, після цього я вибігла на подвір'я та звернулася в поліцію. Прошу вас притягнути до відповідальності мого чоловіка за вчинення домашнього насильства щодо мене. В ході конфлікту ніхто нікому тілесних ушкоджень не спричинив та майна не пошкодив».
Виходячи зі змісту даних письмових пояснень, стосовно ОСОБА_2 не було вчинено дій фізичного характеру, тоді як у провину ОСОБА_1 ставиться вчинення домашнього насильства фізичного характеру.
У силу п. 17 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Таким чином, адміністративна справа містить суперечливі матеріали з приводу місця, часу та характеру вчинення ОСОБА_1 дій, що мали місце 14.09.2021 року.
Згідно усталеної судової практики ЄСПЛ (рішення від 30 травня 2013 року у справі «Малофєєва проти Росії» (Malofeyeva v. Russia), заява № 36673/04); рішення від 20 вересня 2016 року у справі «Карелін проти Росії»(Karelin v. Russia), заява № 926/08) у випадку, «коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Згідно з ч. 2 ст. 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» терміновий заборонний припис може містити, зокрема, заборону у будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
Отже, матеріалами справи має бути доведено, що особа, відносно якої застосовано терміновий заборонний припис, порушила умови його виконання.
Європейський суд з прав людини зазначає, що рівень певності, якого має досягти суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Таким чином, буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу адмінправопорушника, що є ключовими поняттями для демократичної концепції судового розгляду.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
При вирішенні питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, суд виходить з того, що розгляд справи повинен здійснюватися в межах тверджень про вчинення адміністративного правопорушення, вказаних стосовно особи у протоколі про адміністративне правопорушення.
При цьому суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно приписів ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Положенням п. 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, суд вважає, що провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП слід закрити, за відсутності у його діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 247, 280, 251, 252, 283, 284 КУпАП,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - закрити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Монастириський районний суд Тернопільської області.
Суддя І. М. Галіян