Єдиний унікальний номер справи 235/8342/21
Номер провадження 2/235/2567/21
про залишення позовної заяви без руху
22 листопада 2021 року м. Покровськ
Суддя Красноармійського міськрайонного суду Донецької області Клікунова А.С., дослідивши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного Управління Держпраці у Донецькій області про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні, -
18.11.2021 року на розгляд суду пред'явлено вказану позовну заяву, в якій ОСОБА_1 просить стягнути з ГУ Держпраці у Донецькій області:
- заборгованість по виплаті добових на відрядження у сумі 1680,00 гривень;
- середній заробіток за весь період затримки розрахунку по день ухвалення судового рішення;
Вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, встановлюю, що позовна заява подана з порушенням ст. 177 ЦПК України.
І. Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Згідно позовної заяви, ОСОБА_1 заявлено вимоги стягнення з ГУ Держпраці у Донецькій області не тільки невиплачену заробітну плату (добові на відрядження), а й середній заробіток за час затримки розрахунку, який на момент звернення до суду складає 125816,10 гривень.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до ст. 117 КЗпП вбачається, що середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні працівника проводиться не у зв'язку із виконуваною працівником роботою, а навпаки, у зв'язку із звільненням працівника та непроведенням з працівником належного розрахунку після припинення трудових відносин. Тобто, середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні є різновидом відповідальності власника перед працівником за порушення своїх зобов'язань з виплати заробітної плати і не входить до структури заробітної плати.
Така позиція суду узгоджується з висновком Великої палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 30.01.2019 року в справі № 910/4518/16, згідно якої за змістом приписів статей 94, 116, 117 КЗпП України та статей 1, 2 Закону України «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати. Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року складає 2270 гривень.
Таким чином, при подачі позовної заяви ОСОБА_1 , за вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні повинен бути сплачений судовий збір. Сума судового збору складає 1258,16 гривень.
Відтак, позивачу пропонується надати докази сплати судового збору в розмірі 1258,16 грн. за такими реквізитами: Отримувач коштів - Донецьке ГУК/Покровська МТГ/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37803022, Банк отримувача (ГУДКСУ) - Казначейство України (ел.адм.податків), Номер рахунку - UA218999980313121206000005648, Код класифікації доходів бюджету - 22030101, Найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050).
Відповідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч. 2 ст. 185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 175, 185, 260, 353 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного Управління Держпраці у Донецькій області про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні - залишити без руху.
Запропонувати позивачу в 10-денний строк з дня вручення даної ухвали усунути недоліки позовної заяви (згідно мотивувальної частини ухвали).
Роз'яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунені у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: https://ka.dn.court.gov.ua.
Ухвала оскарженню не підлягає, та відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Відповідно до ч. 2 ст. 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо, скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя: А.С. Клікунова