Справа № 161/10747/21
Провадження № 2/161/3061/21
23 листопада 2021 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Присяжнюк Л.М.,
за участю секретаря судового засідання- Борсук К.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у залі суду в місті Луцьку цивільну справу №161/10747/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів та стягнення додаткових витрат на дитину,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач вказує, що на підставі рішення Луцького міськрайонного суду від 1 жовтня 2010 року у справі №2-7101/10 стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 300,00 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Зазначає, що на даний час витрати на утримання сина значно зросли (купівля ліків, одягу та продуктів харчування), відповідач є працездатним та спроможний надавати матеріальну допомогу на утримання дитини, оскільки він є здоровим та працездатним. Просить збільшити розмір аліментів та стягувати з відповідача 1 800,00грн. щомісячно (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 23.11.2021).
Крім того, вказує, що донька перебувала на ортодонтичному лікуванні; загальна вартість за весь період лікування становить 24 600,00грн., половину яких просить стягнути з відповідача в якості понесених додаткових витрат на утримання дитини.
Ухвалою суду від 1 липня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні.
Позивачка позовні вимоги підтримала, з підстав, викладених у позовній заяві з урахуванням заяви від 23.11.2021, просила здійснювати розгляд справи без її участі.
Відповідач у заяві від 23.11.2021 позовні вимоги в частині стягнення аліментів на дитину визнав, заперечував щодо стягнення додаткових витрат на дитину, просив розгляд справи здійснювати без його участі.
Дослідивши письмові докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення з таких підстав.
Судом встановлено, що на підставі рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 1 жовтня 2010 року у справі №2-7101/10 стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 300,00 грн. щомісячно з 22.07.2010 до досягнення дитиною повноліття (а.с. 12).
Позивачка стверджує, що на даний час витрати на утримання доньки значно зросли (купівля ліків, одягу та продуктів харчування), відповідач аліменти сплачує не регулярно, матеріальної участі у додаткових витрат не бере.
Надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи, суд виходить з таких норм права.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу (далі - СК) України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно зі ст. 181 СК України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду аліменти присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
За ч. 1 ст.184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Згідно із ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3.1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3.2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Відповідно до вимог ч. 1 ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України слідує, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. При розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Аналізуючи зазначені норми закону, суд виходить з того, що батьки дитини повинні забезпечити для дитини утримання у розмірі не меншому прожиткового мінімуму на місяць, встановленого на відповідний період для певного віку дитини, як мінімальної гарантії загального рівня забезпеченості повноцінним харчуванням для розвитку організму дитини, збереження її здоров'я та розвитку дитини, а кожен з батьків повинен надати дитині утримання у розмірі не меншому половини цього прожиткового мінімуму щомісячно. Тобто, забезпечення батьками такого прожиткового мінімуму забезпечує мінімальні потреби дитини.
Як встановлено судом, як на підставу для збільшення розміру стягуваних аліментів позивач вказує, що сума стягуваних аліментів, які стягнуться на підставі рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 1 жовтня 2010 року на даний час є недостатньою для матеріального утримання дитини, оскільки в силу свого віку дитина природньо потребує більших витрат на матеріальне забезпечення, розвиток, освіту, відновлення здоров'я, що тягне і відповідну зміну матеріального становища матері. Крім того, з часу присудження аліментів істотно зріс і прожитковий мінімум для дитини відповідного віку.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач є працездатною особою, позовні вимоги в частині стягнення аліментів визнає.
На підставі вищенаведеного, з врахуванням визнання позову відповідачем, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в цій частині та слід стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання доньки в твердій грошовій сумі в розмірі 1 800, 00 грн. щомісячно, з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Щодо стягнення з відповідача додаткових витрат на дитину, то суд зауважує таке.
З матеріалів справи слідує, що донці було проведено ортодонтичне лікування (а.с. 14).
На лікування доньки позивачка витратила 26 900,00 грн., що підтверджується квитанцією про оплату стоматологічних послуг від 03.06.2021, довідкою від 26.05.2021 (а.с. 13, 15).
У зв'язку з викладеним, позивачка просить стягнути з відповідача на її користь 13 450,00 грн. понесених додаткових витрат на дитину.
Надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи, суд виходить з таких правових норм.
Згідно із частиною першою статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Отже, виходячи з аналізу статті 185 СК України додаткові витрати присуджуються на дитину за наявності в одного з батьків, з яким проживає дитина, додаткових витрат, викликаних особливими обставинами, зокрема необхідністю в розвитку дитини за наявності в неї здібностей, талантів, у зв'язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо. Наявність таких витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про стягнення додаткових витрат. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.
Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Додаткові витрати не є додатковим стягненням коштів на утримання дитини. Аліменти необхідні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини. В окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.
Визначення обставин, що можуть бути визнані істотними, закон відносить до компетенції суду. У будь-якому разі істотними є такі обставини, як стан здоров'я, матеріальне становище відповідача, наявність у нього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних дружини, чоловіка, батьків, повнолітніх дітей тощо.
Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Оскільки позивач є працездатний, не надав суду доказів про власний стан здоров'я та матеріальний стан, належних та допустимих доказів щодо неможливості працевлаштуватися чи заборону працювати у зв'язку із захворюванням, на його утримані немає інших неповнолітніх чи малолітній дітей, а також керуючись засадами справедливості, розумності та виваженості, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 13 450,00 грн. на покриття додаткових витрат, у зв'язку з лікуванням доньки сторін.
Так, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів (пункт 3 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір»), а тому з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 908 гривні 00 копійок.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 77, 81, 133, 141, 263, 264, 265, ч. 2 ст. 268 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Збільшити розмір стягуваних аліментів, визначених рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 1 жовтня 2010 року у справі №2-7101/10 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,у твердій грошовій сумі у розмірі 300,00 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття,на аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 1 800 (одна тисяча вісімсот) грн. 00 коп., але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду про збільшення розміру аліментів законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені додаткові витрати на дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 13 450 (тринадцять тисяч чотириста п'ятдесят) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 в доход держави 908 (дев'ятсот вісім) грн. судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 .
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Л.М. Присяжнюк