Справа № 161/12506/21
Провадження № 2-а/161/279/21
12 листопада 2021 року Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:
головуючого - судді Олексюка А.В.,
при секретарі - Самсонюк Ю.Л.,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Торчинської селищної ради Луцького району Волинської області про скасування постанови, -
14.07.2021 до Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Торчинської селищної ради про скасування постанови адміністративної комісії виконкому селищної ради №01 від 08.07.2021. Позивач вказує, що протокол, який був предметом розгляду комісії був складений 08.06.2021 у відсутності позивача, та без його відома.
Крім цього, в оскаржуваній постанові жодним належним чином не зазначено підстави та докази, на які спирався відповідач під час її прийняття. Враховуючи наведене, просить суд визнати незаконною та скасувати оскаржувану постанову.
Ухвалою суду від 02.08.2021 адміністративний позов прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом сторін.
В судове засідання представник відповідача не з'явився, відзив на позовну заяву від відповідача не надійшов.
25.10.2021 до суду надійшла заява представника відповідача про розгляд справи у його відсутності. Одночасно з цим, відповідачем на виконання ухвали від 17.09.2021 надано суду копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.252 КУпАП.
Окрім того, 10.11.2021 до суду надійшла заява позивача про розгляд справи у її відсутності, просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.
Як вбачається з вимог статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Відповідно до ст.7 КУпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ст. 218 КУпАП, адміністративні комісії виконавчих органів сільських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення і мають право накладати адміністративні стягнення, зокрема, передбачені статтею 152 КУпАП.
При цьому, у ході складення матеріалів про адміністративні правопорушення та прийняття постанови за результатами даних матеріалів органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи згідно з приписами ст. 19 Конституції України зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто будь-яке відхилення або недотримання передбаченого законом (підзаконним) актом встановленого порядку дій органами державної влади, може призвести до порушення законних прав громадян під час вирішення питання про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Судом встановлено, що адміністративною комісією при Виконавчому комітеті Торчинської селищної ради за результатами розгляду матеріалів адміністративної справи (протокол №01 від 08.06.2021, складений інспектором інспектором з благоустрою Торчинського ВУМКГ Велько М.І.), відносно ОСОБА_1 , фізичної особи-підприємця, жительки АДРЕСА_1 , винесено постанову за ст.152 КУпАП та накладено на останню адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн., у зв'язку із тим, що остання 08.09.2021 в порушення п.1.5 ст.16 Закону України» Про благоустрій населених пунктів» та п.9 VII розділу «Правил благоустрою населених пунктів» самовільно встановила торговельний лоток на тротуарі по АДРЕСА_2 , та кваліфіковано за ст.152 КУпАП.
Відповідно до ст.152 КУпАП порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Зміст (склад) адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП становлять наступні елементи:
- об'єкт правопорушення суспільні відносини у сфері громадського благоустрою;
- об'єктивна сторона правопорушення полягає у порушенні правил благоустрою територій міст та інших населених пунктів, а також недодержанні правил щодо забезпечення чистоти і порядку в містах та інших населених пунктах;
- суб'єкт правопорушення громадянин, громадянин суб'єкт підприємницької діяльності, посадова особа;
- суб'єктивна сторона правопорушення вина у формі умислу або необережності.
Згідно ст.16 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» (п. 5 ч. 1 ст. 16), «Типових правил благоустрою територій населеного пункту», затверджених наказом Міністерства регіонального будівництва та житлово-комунального господарства України від 27 листопада 2017 року, №310 на об'єктах благоустрою населених пунктів забороняється самовільно встановлювати об'єкти зовнішньої реклами, торговельні лотки, павільйони, кіоски тощо.
Згідно листа Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України від 24 липня 2020 року №56-36/320, до об'єктів торгівлі відносяться будь-яка торговельна точка як стаціонарної мережі (магазини, пункти стаціонарної дрібнороздрібної торговельної мережі - кіоски, палатки, ларі, ларьки, павільйони, торговельні автомати), так і пересувної мережі (автомагазини, автокафе, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання низькотемпературні лотки-прилавки, розноски, лотки, столики тощо).
Лоток- торговельний об'єкт для організування роздрібного продажу товарів обмеженого асортименту з використанням для їхнього викладання відкритого пристосування складно-розбірної конструкції, легко переміщуваної з місця на місце (Національний стандарт України ДСТУ 4303:2004 «Роздрібна та оптова торгівля»).
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до вимог ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, враховуючи, що норми КАС України покладають на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльність та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів, невиконання відповідачем свого обов'язку довести правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності, свідчить про достовірність повідомлених позивачем обставин і не викликає у суду обґрунтованого сумніву.
З досліджених судом матеріалів справи про адміністративне правопорушення, встановлено, що протокол №01 від 08.06.2021 та постанову №01 від 08.07.2021 складено у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про що свідчить зокрема відсутність даних щодо встановлення особи правопорушника. Зокрема, у протоколі про адміністративне правопорушення не вказано даних про свідка ОСОБА_2 , а також його особистих письмових пояснень.
З наявних у матеріалах справи копії фотографій торгового лотка, встановити де та у якому місці він знаходиться та кому належать встановити не видається можливим, оскільки останні жодним чином не ідентифіковані.
Виходячи з наведеного та враховуючи, що судом не встановлено, а відповідачем не представлено жодного належного, об'єктивного та обґрунтованого доказу, який би спростовував доводи позивача та вказував на наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП, відповідачем не доведено жодних наслідків зумовлених порушенням позивачем норм Закону України «Про благоустрій населених пунктів», з пред'явлених доказів, в постанові не визначено який саме об'єкт, з зазначених у п.5 ч.1 ст.16 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» самовільно встановлений позивачем, суд позбавлений також встановити об'єктивну та суб'єктивну сторону інкримінованого адміністративного проступку, що є підставою для задоволення позову та скасування оскаржуваної постанови.
Разом з тим, оскаржувана постанова винесена без врахування вимог ст.ст.33,280 КУпАП про обов'язкове з'ясування характеру вчиненого діяння, даних про особу правопорушника, його майнового стану, обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, - а це є самостійними підставами її скасування.
Частиною третьою статті 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Згідно ч. 1ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 454 грн.
За таких обставин та з урахуванням того, що інспектор поліції Кроль Ю.І. як суб'єкт владних повноважень, притягаючи ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КАС України, діяв від імені УПП у Волинській області ДПП, тому саме з останнього слід стягнути на користь позивача 454 грн.
На підставі ст. ст.121,251,252,280 КУпАП, керуючись ст. ст.77,121,241-246,286 КАС України, суд, -
Позовні вимоги задовольнити.
Скасувати постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Торчинської селищної ради №01 від 08 липня 2021 року, а провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст.152 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Торчинської селищної ради Луцького району Волинської області (код ЄДРПОУ 04333158, адреса: 45612, Луцький р-н., смт Торчин, вул. Незалежності, 103) судовий збір у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішенння складено 17.11.2021.
Суддя А.В. Олексюк