Справа №591/6367/21 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-кп/816/1203/21 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - Розбій
Іменем України
08 листопада 2021 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
судді-доповідача - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми кримінальне провадження № 591/6367/21 за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_6 , захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 на ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 13.09.2021 про обрання обвинуваченим: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_6 запобіжних заходів у виді тримання під вартою,
учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_13 ,
обвинувачених - ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,
захисників - адвокатів ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 ,
установила:
В поданих апеляційних скаргах:
- обвинувачений ОСОБА_20 просить скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту із електронним засобом контролю, оскільки не було доведено жодного ризику зазначеного у клопотанні про обрання запобіжного заходу, фактично всі ризики є абстрактними, судом не було враховано допомогу слідству;
- захисник ОСОБА_21 просить скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні клопотання прокурора, оскільки ухвала суду першої інстанції була прийнята з істотним порушенням вимог процесуального закону, матеріали кримінального провадження не містять достатніх даних на підтвердження ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, як зазначив про це суд. Суд належним чином не дослідив питання характеру обвинуваченого, його моральності, місця проживання, роду занять, майнового стану, сімейних зв'язків, інших зв'язків з Україною, щоб однозначно спростувати чи підтвердити ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК. Висновки суду щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК вважає абстрактними і не конкретними. як і щодо ризику, передбаченого п. 5 ч. 3 ст. 177 КПК;
- захисник ОСОБА_22 просить ухвалу суду змінити і застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_15 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю, оскільки застосований виключний запобіжний захід є не виправданим, питання кваліфікації дій обвинуваченого на даний час є відкритим, що може в послідуючому вплинути і на покарання. ОСОБА_15 особисто щодо потерпілих жодних дій не вчинював. Оскільки всі слідчі дії на даний час проведені, всі докази зібрані, тому будь-який вплив виключається, обвинувачений допомагав слідству, має місце проживання зі сталими соціальними зв'язками, має на утриманні цивільну дружину та двох неповнолітніх дітей;
- захисник ОСОБА_23 просить ухвалу суду змінити та застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_16 запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, оскільки застосування найбільш суворішого запобіжного заходу не достатньо мотивованою, без належної уваги з боку суду залишилось наявність шлюбу, 2-х неповнолітніх дітей, постійне місце мешкання, сприяння розкриттю злочину.
ОСОБА_14 та ОСОБА_15 було пред'явлено обвинувачення за ч. 3 ст. 187 КК, а ОСОБА_16 за ч. 3 ст. 187, ч. 3 ст. 357, ч. 2 ст. 309 КК у кримінальному провадженні № 12021200480001315 від 18.06.2021.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 13.09.2021 було призначене відкрите судове засідання у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 на 10:10 01.11.2021. Крім того, було задоволено клопотання прокурора і обрані обвинуваченим ОСОБА_14 , ОСОБА_15 і ОСОБА_16 запобіжні заходи у виді тримання під вартою до 10.11.2021 включно без визначення розміру застави.
Вислухавши суддю-доповідача про зміст оскарженого судового рішення, доводи обвинувачених ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та їх захисників ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , які підтримали свої апеляційні скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданих апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що вказані вище апеляційні скарги задоволенню не підлягають з таких підстав.
Відповідно ст. 404 КПК, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, а згідно ст. 177 цього Кодексу підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті, тобто: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Відповідно ч. 1 ст. 331 КПК, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого, а згідно ч. 2 цієї статті вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою продовжує дію запобіжного заходу на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу (ч. 3 ст. 331 КПК).
Ухваливши рішення щодо обрання ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про застосування обвинуваченим саме такого запобіжного заходу як тримання під вартою, а не будь-якого іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі, оскільки при вирішенні зазначеного питання у повній мірі дотримався вимог ст. 176, 177, 183, 194, 197 і 331 КПК, а саме з'ясував і дослідив всі ті обставини, з якими кримінальний процесуальний закон пов'язує можливість обрання особам запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначенням застави, зокрема те, що судове провадження перебуває на початковій стадії та наявні обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики перешкоджають завершенню судового розгляду кримінального провадження.
Перевіривши матеріали кримінального провадження суд апеляційної інстанції прийшов до переконання про правильність висновків суду першої інстанції щодо обвинувачених, зокрема, суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 мають дружин та дітей і співпрацювали зі слідством.
Крім того, судом апеляційної інстанції було взято до уваги і позицію потерпілих, які були категоричними щодо необхідності обрання відносно обвинувачених найсуворішого запобіжного заходу - тримання під вартою.
Колегія суддів врахувала і відсутність офіційного місця роботи у обвинувачених, характер самого обвинувачення (на даний час мова йде про розбій поєднаний як з проникненням у житло, так і вчинений за попередньою змовою групою осіб), можливе покарання, розмір заявленого цивільного позову потерпілими, фактичне не дослідження судом жодного доказу у кримінальному провадженні, наявність у обвинувачених попередніх судимостей та не великі періоди, що минули після звільнення і до часу вчинення нових злочинів, а тому висновки суду першої інстанції про наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження і заслуговують на увагу.
Щодо доводів апеляційних скарг з приводу наявності початкової стадії судового розгляду та можливої не вірної кваліфікації дій обвинувачених, то колегія суддів вважає їх необґрунтованими і такими, що задоволенню не підлягають, оскільки обґрунтованість цього обвинувачення може бути вирішена виключно при ухваленні судом першої інстанції відповідного процесуального рішення, яким закінчується кримінальне провадження, внаслідок чого колегія суддів не уповноважена надавати оцінку як доказам сторони захисту, так і доказам сторони обвинувачення, і може вирішувати питання тільки щодо наявності передбачених ч. 1 ст. 177 КПК ризиків та необхідності (доцільності) тримання під вартою обвинувачених для їх запобігання.
Згідно положень ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також судової практики ЄСПЛ, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого (обвинувачених), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою не забезпечить запобіганню встановленим судом першої інстанції ризикам, що є виправданим та необхідним елементом і визначає потребу в триманні обвинувачених під вартою. При цьому, вирішуючи питання про ув'язнення ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , колегія суддів враховує і наявність об'єктивної потреби у цьому, зважуючи на всі обставини, що свідчать «за» і «проти» наявності справжнього публічного інтересу, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи.
Щодо розумності строку тримання під вартою, порушеного в апеляційних скаргах, то колегія суддів враховує рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 у справі «Харченко проти України» (Kharchenko v. Ukraine), заява № 40107/02), де констатовано, що «розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно. Вона має оцінюватись в конкретному випадку залежності від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів, переконливості аргументів заявника, викладених у його клопотанні про звільнення. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, привалює над принципом поваги до свободи особистості».
Доводи апеляційних скарги про наявність у обвинувачених дружин, дітей, допомога слідству, не свідчать про існування достатньо міцних соціальних зв'язків, щоб забезпечити запобігання заявленим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, та не є тими безумовними обставинами, що унеможливлюють тримання їх під вартою, і враховуються колегією суддів у сукупності з іншими наведеними вище обставинами кримінального провадження.
Про ризик вчинення нових кримінальних правопорушень об'єктивно свідчить попередня поведінка обвинувачених, систематичне вчинення ним кримінальних правопорушень, у тому числі тяжких, наявність попередніх судимостей, стійке небажання стати на шлях виправлення, відсутність офіційної роботи у кожного.
Зважаючи на наявність таких ризиків, характер обвинувачення, позицію потерпілої сторони, необхідність забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до кожного учасника судового провадження була застосована належна правова процедура, колегія суддів вважає, що суспільний інтерес, що полягає у захисті прав потерпілого від кримінального правопорушення привалює над принципом поваги до свободи особистості і виправдовує саме на теперішній час тримання обвинувачених під вартою без визначення суми застави.
На підставі викладеного, оскаржувану ухвалу суду колегія суддів вважає законною, обґрунтованою та належним чином умотивованою, внаслідок чого вона підлягає залишенню без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 418, 419, 422-1 КПК України,
постановила:
Ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 13.09.2021 відносно ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 залишити без змін, а апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_6 , захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 на цю ухвалу без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4