Номер провадження: 22-ц/813/6939/21
Номер справи місцевого суду: 522/23521/20
Головуючий у першій інстанції Домусчі Л. В.
Доповідач Сєвєрова Є. С.
24.11.2021 м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії:
головуючого - Сєвєрової Є.С.,
суддів: Вадовської Л.М., Гірняк Л.А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 22 лютого 2021 року у складі судді Домусчі Л.В.,
У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на двох неповнолітніх дітей визначених рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 01.06.2013 та просила стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання доньок по 2218 грн на кожну, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи із дня пред'явлення позову і до досягнення дітьми повноліття.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 01.07.2013 присуджено стягувати з відповідача ОСОБА_3 - свідоцтво про зміну імені серії НОМЕР_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 1000 грн щомісячно, починаючи з 21.03.2013 до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , та аліменти на утримання дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі у розмірі 1000 грн щомісячно, починаючи з 21.03.2013 до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Посилалась на те, що протягом тривалого періоду часу відповідач не сплачував аліменти за рішенням суду та лише після відкриття відносно нього кримінального провадження за ст.164 ч.1 КК України за №12020165500000095, внесеного до ЄРДР на підставі її заяви від 21.07.2020, почав частинами сплачувати борг по аліментам, який на 01.06.2020 становив 26 954 грн. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 19.08.2020 шлюб між сторонами було розірвано. З часу ухвалення рішення про стягнення аліментів у 2013 році розмір витрат на утримання дітей значно зріс та були виявлені проблеми зі здоров'ям дитини, що потребують певних матеріальних витрат. Так, 27.06.2019 ОСОБА_6 лікарем-офтальмологом було постановлено діагноз - міопія слабкого ступеня, синдром циклопічного зору та збільшення очних яблук до розмірів очних яблук дорослої людини. Призначене медикаментозне та фізіотерапевтичне (апаратне) лікування - курс 10 днів кожні 3 місяці, виписано рецепт на окуляри для дальності, які потрібно постійно змінювати. Також, 30.07.2019 ОСОБА_6 лікарем-неврологом поставлено діагноз - церебрастеничний синдром, пароксизмальне запаморочення. Призначене медикаментозне лікування та постійний нагляду у лікаря-невролога за місцем проживання. Посилалась на те, що лікування дитини потребує значних як матеріальних так і фізичних затрат, позивач зазначає, що змушена брати на роботі відпустку без збереження заробітної плати та втрачати заробіток, а також вимушена наймати няню, яка б водила дитину на фізіотерапевтичні процедури. Отже, окрім лікування, вона вимушена нести витрати на няню, на дорогу та оплату курсів лікування. Посилалась на те, що їй відомо, що матеріальне становище батька дітей змінилось та останній має досить великий заробіток працюючи моряком (3-й помічник капітана, заробіток водія-далекобійника небезпечних вантажів у Європі (3000 євро/міс.). Також відповідач здає в оренду трикімнатну квартиру за 9500 грн./міс. за адресою АДРЕСА_1 , які він успадкував від свого дідуся та бабусі. Позивач зазначила, що сам відповідач повідомив їй про те, що має змогу дорого одягати дітей, купувати коштовну техніку, сплачувати додаткові заняття, зробити ремонт у 2х кімнатах дітей та купити надалі обом дітям квартири. Вважає, що все викладене свідчить про зміну матеріального стану відповідача та його змогу сплачувати аліменти у більшому розмірі.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 22 лютого 2021 року позов задоволено частково. Змінено з дня набрання рішенням законної сили розмір аліментів, які стягувалися на підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси від 01 липня 2013 року (справа №522/6943/13-ц) та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_4 у твердій грошовій сумі у розмірі 2000 грн з урахуванням індексації щомісячно, починаючи з 22.02.2021 до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 та аліменти на утримання дитини - ОСОБА_5 , у твердій грошовій сумі у розмірі 2000 грн з урахуванням індексації щомісячно, починаючи з 22.02.2021 до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 840, 80 грн. Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць. В іншій частині позову відмовлено.
Не погодившись з зазначеним рішенням суду, ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд його скасувати, та ухвалити нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_4 у розмірі ј від усіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_5 у розмірі ј від усіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідач з рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 01.07.2013 погодився та сплачував аліменти у визначеному розмірі. Приймаючи оскаржуване рішення про збільшення розміру аліментів суд послався лише на припущення щодо того факту, що відповідач є працездатним та працює на посаді 3-м помічником капітана, що не спростовується відповідачем належними та допустимим доказами. Відповідач зазначив, що такі твердження є безпідставними, так як на даний час відповідач є безробітним та матеріали справи не місять жодних доказів про те, що він працює моряком, крім того, в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач працює та отримує заробітну плату. Апелянт також зазначив, що суд посилається витрати на лікування дітей та їх утримання, при цьому в матеріалах справи відсутні докази цих витрат. А саме квитанції про сплату , крім того такі втрати не є підставою для збільшення розміру аліментів, а є на думку відповідача додатковими витратами , які розподіляються між обома батьками в рівних частинах. Суд першої інстанції не прийняв до уваги доводи відповідача у відзиві на позов щодо погодження останнього спочувати аліменти в мінімальному розмірі на дитину відповідного віку.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач підтримала рішення суду першої інстанції та заперечувала проти доводів викладених в апеляційній скарзі.
Справу розглянуто без виклику учасників справи в порядку ст. 369 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судове рішення зазначеним вимогам закону не відповідає в повній мірі.
Встановлено, що сторони перебували у шлюбі, який рішенням Приморського районного суду від 19.08.2020 розірвано.
Від шлюбу сторони мають двох дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Діти проживають разом з матір'ю.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 01 липня 2013 року у справі №522/6943/13-ц стягнуто ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , аліменти на утримання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 1000 грн щомісячно, починаючи з 21.03.2013 до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , та аліменти на утримання дитини- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі у розмірі 1000 грн щомісячно, починаючи із 21.03.2013 до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Задовольняючи частково вимоги позивача та змінюючи розмір аліментів, який присуджено вказаним судовим рішенням та збільшуючи їх розмір з 1000 грн до 2000 грн на кожну дитину до досягнення кожної повноліття, суд першої інстанції виходив з того, що розмір аліментів, присуджений за рішенням суду, є меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та є недостатнім для належного забезпечення дітей, а також зазначив про наявність підстав вважати, що матеріальний стан відповідача змінений, так як останній отримує достатній заробіток як моряк, що ним не спростовано.
Проте повністю погодитися з такими висновками неможна, виходячи з наступних підстав.
Згідно зі ст. 80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
У разі винесення судом рішення про стягнення аліментів, згідно з частиною 3 статті 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Крім того, частиною 1 ст. 184 СК України визначено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Як вбачається із вказаних норм закону спосіб стягнення аліментів визначається судом за вибором позивача, на утримання дитини, з якою вказана особа проживає.
Згідно із ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням матеріального становища платника аліментів, є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім'ї. Під зміною сімейного стану розуміється з'явлення у сім'ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов'язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я платника аліментів.
Згідно ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого ч. 5 ст. 157 СК України.
Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків (ч. 2 ст. 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема статтею 180 Сімейного кодексу України на батьків покладено обов'язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття.
Очевидним є подорожчання необхідних витрат на дитину з 01.07.2013, що змінює матеріальне становище, змінилися обставини стану здоров'я дитини та необхідність відповідних витрат.
Відповідач є працездатним, відтак може сплачувати аліменти, однак належних та допустимих доказів того, що останній працевлаштований, і його заробіток змінився в порівнянні з 2013 роком у справі немає, тому висновок суду в цій частині ґрунтується на припущеннях.
З розрахунку заборгованості по аліментах вбачається, що станом на 01.06.2020 заборгованість ОСОБА_7 зі сплати аліментів за виконавчим документом №522/6943/13-ц від 27.07.2018 становить 26 954 грн.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом удосконалення порядку стягнення аліментів» від 17 травня 2017 року збільшено мінімальний розмір аліментів (не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку).
Однак зміна закону, яким встановлюється мінімальний розмір аліментів, які підлягають стягненню на одну дитину, не є підставою для зміни розміру аліментів відповідно до статті 192 СК України.
Відповідач в апеляційній скарзі просить стягнути з нього на користь позивача аліменти на утримання неповнолітніх дітей у розмірі ј від усіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
Враховуючи, що за законом спосіб стягнення аліментів визначається судом за вибором позивача, а також з урахуванням встановлених обставин справи, засад розумності, виваженості, враховуючи те, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, апеляційний суд прийшов до висновку про наявність підстав для збільшення розміру аліментів, який раніше визначений судом, до 1500 грн. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Та обставина, що у зв'язку з погіршенням стану здоров'я дитини, позивач несе додаткові витрати підставою для збільшення розміру аліментів у відповідності до вимог СК України не є, при цьому позивач не позбавлена можливості звернутися до суду з відповідним позовом.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції зміні з мотивів та підстав, викладених вище.
Керуючись ст. ст. 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 22 лютого 2021 року змінити.
Розмір аліментів, які стягувалися на підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси від 01 липня 2013 року (справа №522/6943/13-ц) збільшити та стягнути із ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 1500 грн із урахуванням індексації щомісячно, з дня набрання рішенням законної сили до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , та аліменти на утримання дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі у розмірі 1500 грн із урахуванням індексації щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий:
Судді: