“19” листопада 2021 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд
в складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника заявника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 20 серпня 2021 року.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 20 серпня 2021 року відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 в інтересах заявника ОСОБА_5 на бездіяльність слідчого ТУ ДБР у м. Миколаєві щодо невнесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Представник заявника ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 , просить ухвалу слідчого судді скасувати. Постановити нову ухвалу, якою задовольнити скаргу ОСОБА_5 , подану в інтересах останнього адвокатом ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого ТУ ДБР у м. Миколаєві щодо невнесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР.
Зобов'язати уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_5 від 28.07.2021 про вчинення кримінального правопорушення.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Зазначає, що ОСОБА_5 звернувся до ТУ ДБР у м. Миколаєві із заявою від 28.07.2021 про вчинення кримінального правопорушення за ст. 365 КК України, зареєстрованої за № М-2640 від 30.07.2021.
Вказує, що у своєму повідомленні заявник ОСОБА_5 посилається на те, що 21.07.2021 приблизно о 16:30 год. співробітники Національної поліції України увірвалися в кімнату бази відпочинку № НОМЕР_1 , розташованої за адресою: АДРЕСА_1 з, в якому він проживав на законних підставах, а саме: на підставі договору про надання готельних послуг від 13.07.2021, строком з 16.07.2021 по 25.07.2021.
Зазначила, що поліцейські вимагали від ОСОБА_5 негайного виселення, чинили психологічний тиск та погрожували тим, що якщо він не виселиться добровільно, то в такому випадку співробітники поліції виведуть його силою. На його питання, на якій підставі поліцейські вимагають від нього виселитися із законно займаного приміщення, слідчій йому відповів, що на підставі заяви фізичної особи, яка заявнику невідома.
На думку апелянта, ухвала слідчої судді не містить обґрунтування, чому саме слідчий суддя не вбачає достатніх даних у заяві скаржника, які підтверджували факт вчинення кримінального правопорушення.
Вважає, що зазначені вище факти та обставини можливо встановити лише шляхом здійснення досудового розслідування у встановленому законом порядку.
Встановлені слідчим суддею обставини.
10.08.2021 адвокат ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_5 звернулась до Заводського районного суду м. Миколаєва зі скаргою на бездіяльність слідчого, прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення, в якій просила зобов'язати компетентну особу ТУ ДБР у м. Миколаєві внести відомості до ЄРДР за повідомленням ОСОБА_5 про вчинення кримінального правопорушення.
Вимоги скарги обґрунтовувала тим, що ОСОБА_5 звернувся до ТУ ДБР у м. Миколаєві із заявою про вчинення кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 365 КК України, яка була зареєстрована за вх. №М-2640 від 30.07.2021. Проте відомості до ЄРДР не внесені, чим порушено процесуальні права заявника, передбачені КПК України.
Слідчий суддя дійшов висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення. Слідчий суддя встановив, що скарга адвоката ОСОБА_6 не має достатніх даних вважати, що подана ОСОБА_5 заява про вчинення працівниками правоохоронних органів кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, містить об'єктивні відомості, що свідчать про ознаки зазначеного кримінального правопорушення. Тому слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги.
Позиції учасників судового провадження.
Заявник ОСОБА_5 та прокурор до апеляційного суду не з'явились, були належним чином повідомлені про дату та час розгляду справи. Їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду.
Представник заявника ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 надіслала до суду заяву, в якій просила справу розглядати без її участі. Апеляційну скаргу підтримала, просила її задовольнити.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали судового провадження, суд встановив таке.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.
Відповідно до п. 3 ч. 2, ч. 3 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Згідно доводів апеляційної скарги, ухвалу слідчого судді адвокат ОСОБА_6 отримала 29.10.2021, що підтверджується копією конверту, що доданий до апеляційної скарги. Апеляційну скаргу апелянт направила поштою 02.11.2021. За такого, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 395 КПК України, строк на апеляційне оскарження апелянтом не пропущено.
Що стосується доводів апеляційної скарги про незаконність ухвали слідчого судді, то суд вважає її законною та обґрунтованою, а наведені слідчим суддею висновки є правильними, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Вказані вимоги закону слідчий суддя дотримався.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 звернувся до ТУ ДБР у м. Миколаєві із заявою від 29.07.2021 про вчинення працівниками правоохоронних органів кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, яка була зареєстрована 30.07.2021 за вх. №М-2640.
Як слідує зі змісту заяви, 21.07.2021 приблизно о 16:30 год. співробітники Національної поліції України увірвалися в кімнату бази відпочинку № НОМЕР_1 , розташованої за адресою: АДРЕСА_1 з, в якому ОСОБА_5 проживав на законних підставах, а саме: на підставі договору про надання готельних послуг від 13.07.2021, строком з 16.07.2021 по 25.07.2021, та вимагали від нього негайного виселення, чинили психологічний тиск та погрожували тим, що якщо він не виселиться добровільно, то в такому випадку співробітники поліції виведуть його силою.
Відповідно до копії відповіді ТУ ДБР у м. Миколаєві від 06.08.2021 на адвокатський запит адвоката ОСОБА_6 від 31.07.2021 встановлено, що заяву ОСОБА_5 від 29.07.2021 скеровано до Миколаївського управління ДВБ НПУ для організації перевірки та прийняття рішення відповідно до вимог чинного законодавства.
Однак, відомості за заявою ОСОБА_5 до ЄРДР внесені не були.
10.08.2021 адвокат ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_5 звернулась до Заводського районного суду м. Миколаєва зі скаргою на бездіяльність слідчого, прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення, в якій просила зобов'язати компетентну особу ТУ ДБР у м. Миколаєві внести відомості до ЄРДР за повідомленням ОСОБА_5 про вчинення кримінального правопорушення.
Доводи апелянта про те, що подана ОСОБА_5 від 29.07.2021 заява містить відомості про вчинення злочину працівниками правоохоронних органів, не є слушними, з огляду на таке.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 214 КПК слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви про вчинене кримінальне правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
Згідно ч. 4 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення.
За вимогами ч. 5 ст. 214 КПК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості, зокрема, про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Отже, реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення. Внесенню до ЄРДР підлягають відомості, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а не відомості про події, у яких немає достатньої інформації, що вказує на вчинення кримінального правопорушення.
Суд вважає, що слідчим суддею правильно встановлено, що подана ОСОБА_5 заява від 29.07.2021 не містить викладу обставин, будь-яких об'єктивних даних, що можуть свідчити про вчинення злочинних дій працівниками правоохоронних органів за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, виходячи зі складу (об'єктивної та суб'єктивної сторін) зазначеного злочину.
Самі по собі факти, зазначені у заяві ОСОБА_5 щодо його виселення з готелю, не є підставою для внесення відомостей до ЄРДР, а в поданій заяві заявником не викладено опису фактичних обставин, що могли б свідчити про вчинення злочину.
Тому, слідчий суддя обґрунтовано відмовив у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_5 на бездіяльність слідчого, прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, оскільки заява ОСОБА_5 не містить об'єктивних відомостей, що дійсно свідчили б про вчинення кримінального правопорушення.
Суд вважає рішення слідчого судді суду першої інстанції правильним та прийнятим без істотних порушень вимог КПК України.
З огляду на наведене, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 376, 405, 406, 407 ч. 3, 422, 424, 532 КПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника заявника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 20 серпня 2021 року, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_7