Справа № 308/3315/18
Іменем України
09 листопада 2021 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Куштана Б.П. (доповідача),
суддів: Бисаги Т.Ю. і Джуги С.Д.,
з участю секретаря Микуляк Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (особа, яка не брала участі в справі) на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 15 березня 2021 року (у складі судді Крегул М.М.) за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про захист ділової репутації, відшкодування матеріальних збитків і моральної шкоди, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 і фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулись до суду із позовом у березні 2018 р.
Просили:
-зобов'язати ОСОБА_4 спростувати поширену ним недостовірну інформацію а саме: «УВАГА ПІДРОБКА!!! До уваги ужгородців, закарпатців, гостей, туристів та друзів міста! У зв'язку з надпопулярністю торта «Ужгород» від ТМ «Штефаньо» - вимушені констатувати про появу в продажу неякісних підробок улюбленого торта (змінена рецептура, відсутність якісних начинок, заміна природніх наповнювачів на хімічні, неправильне написання іноземною мовою назви Uzhhorod). Власників кондитерських та магазинів - нагадуємо про юридичну відповідальність за продаж у своїй мережі підробних товарів-фальсифікатів! На фотографії знизу підказка як відрізнити справжній торт від підробки!!!»,шляхом опублікування на особистій сторінці в соціальній мережі «Facebook» та на сторінці відео-проекту «Колиба» інформацію наступного змісту: «Поширена мною ОСОБА_4 , інформація щодо підробки торта « ІНФОРМАЦІЯ_1 » є недостовірною відповідно до рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області»;
-зобов'язати ОСОБА_4 не видаляти опубліковане ним спростування на своїй сторінці в соціальній мережі «Facebook» та на сторінці відео-проекту «Колиба» протягом одного року;
-стягнути з ОСОБА_4 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 матеріальні збитки в розмірі 384 691,3 грн.;
-стягнути з ОСОБА_4 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 20 000 грн.;
-стягнути з ОСОБА_4 на користь фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 20 000 грн.;
-стягнути з відповідача понесені судові витрати.
На обґрунтування позовних вимог указали, що відповідач на своїй офіційній сторінці у соціальній мережі Facebook 07.10.2017 р. розмістив публікацію, у якій міститься недостовірна інформація відносно позивачів як виробників торта «Uzhgorodnostalgia». До вказаної публікаціївідповідач додає фото порівняння торта «Ужгород'і торта «Uzhgorodnostalgia».
У зв'язку з публікацією ОСОБА_4 цієї інформації на своїй сторінці у соціальній мережі така була опублікована також у інших засобах масової інформації, зокрема: «Закарпаття онлайн» від 07.10.2017 р., «Mukachevo.net» від 07.10.2017 р. та ін.
Відповідач також веде онлайн відеопроект «Колиба» на однойменному веб-сайті де стверджує, що найгіршою інформацією за підсумком 2-8 жовтня 2017 р. є «підробка найсмачнішого та найфантастичнішого сувеніра Закарпаття -торта «Ужгород».
Інформація, яку розповсюджує відповідач є недостовірною, оскільки торт не є підробкою а є абсолютно іншим тортом як за своєю рецептурою, так і за своїм дизайном.
Позивачі вважають, що публікуючи інформацію у засобах масової інформації та в мережі інтернет, ОСОБА_4 неодноразово наголошував на тому, що цей торт є підробкою торта « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який продає ФОП ОСОБА_5 , однак, це не відповідає дійсності.
Зазначають, що торт « ІНФОРМАЦІЯ_1 », як і торт « ІНФОРМАЦІЯ_2 » є самостійним продуктом, який жодним чином не наслідує торт « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та є результатом виробництва кондитерів кондитерського цеху належного ФОП ОСОБА_2 , розташованого в АДРЕСА_1 . Власником патенту на корисну модель торт « ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_3 , який є сином позивача ОСОБА_2 .
Окрім заподіяння шкоди діловій репутації позивачів, поширення недостовірної інформації відповідачемзавдало їм і матеріальних збитків.
Так, 20.10.2014 р. між ТОВ «Дастор-Ужгород» та ФОП ОСОБА_2 був укладений безстроковий договір купівлі-продажу товару, згідно з умовами якого ФОП ОСОБА_2 була ексклюзивним постачальником торта «Ужгород» до мережі супермаркетів «Дастор» та обсяг поставок згідно з указаним договором не міг бути меншим суми в розмірі 36 000 грн.щомісячно. Позивачі зазначають, що торгівельний центр « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за період здійснення ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 господарської діяльності був однією з найбільших точок реалізації торта «Uzhgorod nostalgіa».
Позивачі стверджують, що після поширення ОСОБА_4 недостовірної інформації, спрямованої на їх дискредитацію як виробників та дискредитацію їхнього продукту - торта «Uzhgorod nostalgіa», торгівельний центр «Дастор» 18.10.2017 р. розірвав з ними договір купівлі-продажу.
У зв'язку з цим у позивачів значно зменшився об'єм реалізації кондитерського виробу торта «Ужгород» та внаслідок вчинених грубих антиконкурентних дій щодо позивачів як виробників торта «Uzhgorod nostalgіa» останнім було завдано значних матеріальних збитків у сумі 384 691,30 грн.
Також позивачам у результаті розповсюдження недостовірної інформації ОСОБА_4 завдано моральної шкоди, яка полягає у приниженні ділової репутації, яку вони оцінюють у розмірі по 20 000 грн. кожному.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 15 березня 2021 р. у задоволенні позову відмовлено.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 просить скасувати це рішення у частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо спростування недостовірної інформації і зобов'язання не видаляти опубліковане спростування на своїй сторінці в соціальній мережі «Facebook» та на сторінці відео-проекту «Колиба» протягом одного року. Ухвалити в цій частині нове рішення, яким ці вимоги задовольнити в повному обсязі. Стягнути з відповідача на свою користь судові витрати. Доводить про неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Узагальнені та доречні доводи апеляційної скарги зводяться до такого:
-спірна публікація очевидно стосується виробника торта, яким є апелянт. При цьому позов було подано на захист прав виробника (автора) торта «Uzhgorod nostalgіa» та її ділової репутації, що не залежить від факту реєстрації майнових прав на використання корисної моделі;
-поза увагою суду першої інстанції залишилася ілюстрація, яку містила спірна публікація, а саме - зображення коробок тортів;
-внаслідок неправильної оцінки змісту спірної публікації та посилаючись на свободу вираження відповідачем своїх поглядів, суд першої інстанції порушив баланс між правом особи на захист своєї репутації та правом відповідача поширювати інформацію, оскільки публікація містить явно негативний контекст та ствердні вислови про підробку продукції апелянта, що не відповідає дійсності та не є оціночними судженнями;
-поширена спірна інформація побудована у формі образливих і принизливих звинувачень щодо господарської діяльності виробника відповідного торта і викликає негативну соціальну оцінку, яка вплинула на одержання прибутку та ділову репутацію виробника, при цьому вона не містить жодних оціночних суджень з огляду на те, що така недостовірна інформація була спростована доказами, поданими позивачем.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 просить скасувати це рішення у частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення із відповідача на користь ФОП ОСОБА_1 матеріальних збитків і ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь ФОП ОСОБА_1 суму матеріальних збитків у розмірі 384 691,30 грн. Стягнути з відповідача на свою користь судові витрати. Доводить про неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Узагальнені та доречні доводи апеляційної скарги зводяться до такого:
-поширюючи недостовірну інформацію, відповідач порушив право ФОП ОСОБА_1 на недоторканість ділової репутації, оскільки після поширення відповідачем недостовірної інформації договірні зобов'язання між ФОП ОСОБА_1 і ТЦ «Дастор» було розірвано, що завдало значних матеріальних збитків ФОП ОСОБА_1 ;
-договір № 11/2017 від 14.09.2017 р. на поставку кондитерських виробів власного виробництва торт «Uzhgorod nostalgіa», який у подальшому було розірвано 19.11.2017 р. через поширення відповідачем недостовірної, у якій була вказівка про юридичну відповідальність за продаж підробних товарів-фальсифікатів;
-відповідач не надав жодного доказу на підтвердження того, що поширена ним інформація є достовірною.
У письмовому відзиві на апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2 адвокат Мишинчук В.В. в інтересах ОСОБА_4 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення. Узагальнені заперечення зводяться до безпідставності доводів апеляційної скарги,оскільки рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим. Інформація, яку позивач вважає недостовірною і просить спростувати, не містить фактичних даних, а є вираженням суб'єктивної думки та поглядів, направлених на критичну оцінку певних дій, тобто є оціночними судженнями, які не підлягають спростуванню.
У письмовому відзиві на апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 адвокат Мишинчук В.В. в інтересах ОСОБА_4 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення. Узагальнені заперечення зводяться добезпідставності доводів апеляційної скарги,скільки рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим. Твердження апелянта про те, що причиною розірвання договору між ФОП ОСОБА_1 і ТОВ «Дастор-Ужгород» є спірні висловлювання відповідача, не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами, наявними в справі. Договір було розірвано відповідно до п.7.7 (за домовленість сторін договору), без наведення інших причин чи підстав його розірвання.
Апеляційні скарги належить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, із таких мотивів.
Суд першої інстанції дійшов наступних висновків:
-позивачами не доведено факт того, що публікація відповідача розміщена ним на його особистій сторінці в соцмережі Facebook від 07 жовтня 2017 р. містить недостовірну інформацію саме відносно позивачів як виробників запатентованої ними торгової марки торта «Uzhgorod nostalgіa», та така інформація завдала значної шкоди їх діловій репутації, а також значних матеріальних і моральних збитків;
-матеріали справи не містять належних і допустимих доказів того, що саме ОСОБА_2 та ОСОБА_1 були власниками торгової марки торт «Ужгорот» чи торт «Uzhgorod nostalgіa» на день опублікування відповідачем ОСОБА_4 інформації на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook (Фейсбук) 07 Жовтня 2017 р., що стосувалась продукції торт «Ужгород»;
-сама публікація на сторінці відповідача в мережі Facebook (Фейсбук) 07 Жовтня 2017 р., а також он-лайн відео-проект «Колиба» не містять жодних тверджень щодо позивачів та не містять відомостей, що порушують честь,гідність чи ділову репутацію ОСОБА_2 чи ОСОБА_1 ;
-автор публікації висловлює власні оціночні судження щодо смакових якостей двох продуктів (тортів) один відносно одного та як споживач інформує про можливу підробку торта, схожого на торт «Ужгород» від виробника ОСОБА_6 , який продається під маркуванням торгової марки «V&VShtefanyo»;
-також відсутні підстави для задоволення вимоги позивачів про відшкодування їм матеріальної та моральної шкоди, оскільки судом встановлено, що за позивачами не зареєстровані у визначеному порядку Законом України «Про охорону права на винаходи і корисні моделі» право власника, винахідника на корисну модель продукції торт « ІНФОРМАЦІЯ_1 » чи торт « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Договір №11/2017 купівлі-продажу товару укладений між ОСОБА_1 і ТОВ «Дастор-Ужгород» був припинений сторонами відповідно до п.7.7 умов договору за домовленістю сторін договору, без наведення інших причин чи підстав його розірвання.
У ході судового розгляду не доведено факт вчинення відповідачем порушення, яке полягало саме в поширені інформації, яка відповідно до вимог закону може мати статус «недостовірної'і такої, що порушує особисті немайнові права або завдає шкоди діловій репутації, або перешкоджає позивачам повно та своєчасно здійснювати свої особисті немайнові права.
Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції через їх відповідність встановленим обставинам справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Із матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_4 у соціальній мережі Facebook (Фейсбук) на своїй особистій сторінці ОСОБА_4 розмістив оспорювану публікацію за посиланням: https://www.facebook.com/ tourism.uz.ua/posts/ 1354992177963404: Закарпатськийфудблог 2017 «се-се ай» (т.1 а.с.35-42,43).
У подальшому спірна публікація була поширена: інтернет-виданням « ІНФОРМАЦІЯ_5 » від 07.10.2017 р., « ОСОБА_7 » від 07.10.2017 р., « ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 , «Час Закарпаття» від 19.10.2017 р., «0312 сайт міста Ужгорода» від 19.10.2017 р., «Закарпатський кореспондент» від 12.10.2017 р., «inIrshavanews» від 08.10.2017р., «Prozak» від 07.10.2017 р., «MukachevoToday» від 07.10.2017 р., «Перший кабельний» від 07.10.2017р., «Дзеркало Закарпаття» від 07.10.2017 р.( т.1 а.с.44-68).
ОСОБА_4 проводить он-лайн відео-проект « ІНФОРМАЦІЯ_6 » на однойменному веб-сайті за посиланням:( ІНФОРМАЦІЯ_7 та на однойменному каналі на веб-сайті ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 ) за посиланням: ( ІНФОРМАЦІЯ_8 в якому йде мову про те, що найгіршою інформацією за підсумком 2-8 жовтня 2017 р. є «підробка найсмачнішого та найфантастичнішого сувеніра Закарпаття - торта «Ужгород». Однак, жодних відомостей чи інформації, які б стосувались безпосередньо діяльності позивачів чи їх ділової репутації, дане відео не містить (т.1 а.с.69-76).
Відповідно до договору купівлі-продажу товару № 1/2014 від 20 жовтня 2014 р., укладеного між ОСОБА_2 (продавець) і ТОВ «Дастор-Ужгород» (покупець) приватний підприємець ОСОБА_2 призначає ТОВ «Дастор-Ужгород» своїм виключним (ексклюзивним) офіційним представником із просування на ринок та реалізації у власній торговельній мережі супермаркетів на території міста Ужгород товару - кондитерські вироби: торт «Ужгород», набір «Макарун-ланч» (т.1 а.с.95-96). Згідно з пунктом 5.2.5 покупець зобов'язується продавати вказану продукцію тільки під зареєстрованою належним чином торговою маркою ТМ «V&VSHTEFANYO».
14 вересня 2017 р. між ФОП ОСОБА_1 і ТОВ «Дастор-Ужгород» було укладено договір купівлі-продажу товару № 11/2017, відповідно до якого продавець зобов'язується передати належний йому товар у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах, визначених цим договором (п.1.1) (т.1 а.с.97-98).
Відповідно до повідомлення, адресованого ФОП ОСОБА_1 ТОВ «Дастор-Ужгород» від 18.10.2017 р., останні розривають із ФОП ОСОБА_1 договір № 11/2017 від 14.09.2017 р. із 19.11.2017 р. відповідно до п.7.7 договору (т.1 а.с.99).
Згідно з положеннями ст.ст. 34,68 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Кожен має право на свободу вираження поглядів в розумінні статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.
За змістом частини першої статті 302 ЦК України фізична особа має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію.
Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням, чи критикою та чи є вона такою, що виходить за межі допустимої критики за встановлених судами фактичних обставин справи.
Відповідно до частини другої статті 47-1 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Таким чином, згідно зі статтею 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень «Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод; нормативно-правовий акт № ETS N 005 від 04.11.1950» статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, особливо якщо такі висловлювання стосуються публічної особи. Або посадової особи рівня суспільного значення та його діяльність представляє суспільний інтерес.
Судам належить уважно розрізняти факти та оціночні судження і критику у поєднанні з дотримання розумних меж цих суджень.
Наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень не можна. Що ж стосується оціночних суджень, цю вимогу неможливо виконати, і вона є порушенням самої свободи поглядів, яка є основною складовою права, гарантованого статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Лінгенс проти Австрії»).
Відповідно до частини першої статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Пленум Верховного Суду України у пункті 15 постанови від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» роз'яснив судам, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Узагальнені доводи ОСОБА_2 зводяться до того, що суд першої інстанції надав невірну правову оцінку спірній публікації, а поширена відповідачемінформація містить явно негативний контекст та ствердні вислови про підробку продукції апелянта, що не відповідає дійсності та не є оціночними судженнями.
Із такими доводами апеляційної скарги колегія суддів не погоджується у зв'язку з наступним.
Поширена відповідачем інформація є оціночним судженням, критичною оцінкою певних фактів, які в спірних правовідносинах зводяться до оцінки двох кондитерських виробів. ОСОБА_2 не довела, яким чином поширена відповідачем інформація принижує її честь, гідність та ділову репутацію у контексті захисту особистих немайнових прав, та зважаючи на те, що жодного згадування про ОСОБА_2 як виробника кондитерського виробу в спірній публікації не йдеться.
Особа, яка висловлює не факти, а власні погляди, критичнів исловлювання, припущення не може бути зобов'язана доводити їх правдивість, оскільки це є порушенням свободи на власну точку зору, що визнається фундаментальною частиною права, захист якого передбачений статтею 10 Конвенції.
Оспорювана інформація входить до предмету суспільного інтересу, стилістика інформації та застосовані мовні обороти не мають стверджувального характеру з посиланням на конкретні факти стосовно ОСОБА_2 як виробника кондитерського виробу, що є підставою для висновку про те, що баланс між приватним інтересом щодо захисту ділової репутації позивача та публічним інтересом знати суспільно необхідну інформацію порушено не було, відтак і підстав для задоволення вимог скарги не має.
Інформація, яку просить визнати недостовірною і спростувати позивач, є вираженням суб'єктивної думки і поглядів автора, його характеристики та оцінки наявності на ринку двох кондитерських виробів, а саме торгів «Ужгород» та «Uzhorod nostalgia», інформація поширена відповідачем не носить характеру однозначного твердження і знову ж таки жодної згадки про ОСОБА_2 як виробника торта «Uzhorod nostalgia» спірна публікація не містить.
У спірній публікації, розміщеній відповідачем у соціальній мережі Facebook, вживаються мовно-стилістичні засоби (метафори), які не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, висловлювання відповідача є оціночними судженнями, а тому не можуть бути визнані недостовірними.
Із урахуванням наведених норм матеріального права, прецедентної практики Європейського суду з прав людини, апеляційний суд приходить до висновку, що поширена відповідачем інформація була його власними судженнями та оцінкою наявності на торгівельному ринку міста Ужгорода двох тортів «Ужгород» та «Uzhorod nostalgia», така інформація є оціночними судженнями відповідача, які ґрунтуються на його особистому баченні окрім наявності на торговельному ринку місті Ужгорода торта «Ужгород» ще й торта «Uzhorod nostalgia»,.
Наведена оцінка є вираженням суб'єктивної думки відповідача, тобто є не твердженням, висловленим особисто ОСОБА_4 про факт, а є оцінкою отриманої інформації та власними висновками від цієї інформації,які не можуть бути ані спростовані ані підтверджені, а тому не можуть бути і предметом спору.
Поширення таких висновків відповідачем повинно оцінюватись з точки зору суспільно відповідальної поведінки будь якої особи перед суспільством, а аналіз таких висновків повинен здійснюватися суспільством на основі усієї інформації, отриманої із різних джерел.
Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і на їх правильність не впливають.
Доводи апеляційної скарги ФОП ОСОБА_1 зводяться до того, що саме через поширення відповідачем спірної публікації було розірвано договір купівлі-продажу товару, який був укладений між ФОП ОСОБА_1 і ТЦ «Дастор», що в свою чергу завдало ФОП ОСОБА_1 значних матеріальних збитків, проте вказані доводи не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи.
Із матеріалів справи вбачається, що 14 вересня 2017 р. між ФОП ОСОБА_1 і ТОВ «Дастор-Ужгород» було укладено договір купівлі-продажу товару № 11/2017, відповідно до якого продавець зобов'язується передати належний йому товар у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах визначених цим договором (п.1.1) (т.1 а.с.97-98).
Відповідно до повідомлення, адресованого ФОП ОСОБА_1 ТОВ «Дастор-Ужгород» від 18.10.2017 р., останні розривають із ФОП ОСОБА_1 договір № 11/2017 від 14.09.2017 р. із 19.11.2017 р. відповідно до п.7.7 договору (т.1 а.с.99).
Із указаного повідомлення не вбачається, що договір розривається через поширення відповідачем недостовірної інформації, у якій була вказівка про юридичну відповідальність за продаж підробних товарів-фальсифікатів, про що вказує ФОП ОСОБА_1 у апеляційній скарзі.
Тобто, позивачем не доведено і в ході судового розгляду не встановлено причинно-наслідкового зв'язку між публікацією відповідачем спірної інформації та розірванням договору, укладеного між ФОП ОСОБА_1 і ТОВ «Дастор-Ужгород», і як наслідок - заподіяння ФОП ОСОБА_1 зі сторони відповідача матеріальних збитків у розмірі 384 691,3 грн.
Відтак, належить констатувати, що позивачами не доведено належними та допустимим доказами те, що поширена відповідачем інформація є фактичним твердженням і така у контексті спірних правовідносин має бути визнана недостовірною. Також позивачами не доведно, що має місце зі сторони відповідачаприниження честі, гідності та ділової репутації позивачів - фізичних осіб-підприємців, у контексті захисту особистих немайнових прав.
Отже, за наслідками розгляду апеляційної скарги та згідно з положеннями ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, оскільки вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права, не встановлено.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381 - 384 ЦПК України, -
1.Апеляційні скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення. 2.Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 15 березня 2021 року залишити без змін. 3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду. 4.Повне судове рішення складено 23 листопада 2021 р.
Судді: