23 листопада 2021 року
м. Рівне
Справа № 556/510/19
Провадження № 22-з/4815/70/21
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Ковальчук Н. М.,
суддів: Гордійчук С. О., Шимківа С. С.,
секретар судового засідання - Пиляй І. С.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження заяву представника ОСОБА_3 - адвоката Карпач Ольги Михайлівни про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 19 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про оспорювання батьківства,
Постановою Рівненського апеляційного суду від 19 жовтня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, а рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 19 листопада 2020 року- без змін.
До Рівненського апеляційного суду надійшла заява від представника ОСОБА_3 - адвоката Карпач Ольги Михайлівни про ухвалення додаткового рішення у справі. Заявником на її обґрунтування зазначено, що при ухваленні постанови Рівненським апеляційним судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат у справі, зокрема, витрат на правничу допомогу, а також витрат, сплачених її довірителькою за проведення експертизи під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції. Просила суд стягнути судові витрати в сумі 2 000,00 гривень, які були сплачені за надання послуг адвоката відповідно до договору про надання правничої допомоги, а також 7 614,00 грн. витрат по сплаті вартості судово-генетичної експертизи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд прийшов до висновку про задоволення заяви.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша-друга статті 133 ЦПК України).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України)
3) Розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).
Відповідно до частини першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.
Наведене правове обґрунтування надає можливість суду ефективно захистити порушені права заявника, забезпечити реалізацію принципу цивільного судочинства - відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, але у порядку, передбаченому законом.
Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18).
Матеріали справи містять розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, надану адвокатом Карпач О. М. ОСОБА_3 відповідно до договору про надання професійної правничої допомоги від 12.05.2020 року та додаткової угоди до договору від 07.07.2021 року, згідно якого адвокатом витрачено дві години робочого часу на підготовку та подання відзиву на апеляційну скаргу вартістю 500,00 грн кожна, по одній годині робочого часу на участь в судовому засіданні 30.03.2021р. та 19.10.2021р у Рівненському апеляційному суді вартістю 500,00 грн кожна, а всього на загальну суму 2 000,00 грн.
Сплата вказаної суми підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 228 від 19.11.2021 року на суму 2 000,00 гривень, які прийняті адвокатом Карпач О. М. від ОСОБА_3 на підставі договору від 12.05.2020р. та додаткової угоди від 07.02.2021р..
Клопотання про розподіл витрат ОСОБА_3 , які полягають в оплаті професійної правничої допомоги в розмірі 2,000,00 грн., заявлено її представником у відзиві на апеляційну скаргу від 23.02.2021р (а.с.131), а також надано Рівненському апеляційному суду розрахунок витрат на професійну правничу допомогу до початку судового засідання 19 жовтня 2021 року.
Таким чином, заявлений розмір витрат на правничу допомогу доведений належними і достовірними доказами, сплату яких ОСОБА_3 адвокату Карпач О. М. підтверджено копією квитанції до прибуткового касового ордера № 228 від 19.11.2021 року на суму 2 000,00 грн., у зв'язку з чим вона підлягає стягненню з позивача ОСОБА_1 на користь відповідачки ОСОБА_2 ..
В частині відшкодування витрат, понесених заявницею на оплату судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
За ч. 6 ст. 139 ЦПК України, розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів
Матеріали справи містять Акт наданих послуг Волинським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром № 150047-08 від 07.05.2021р., який долучений до Висновку експерта № СЕ-19/103-21/3086-БД на загальну суму 7 614,00 грн (а.с. 195), а також копію рахунку-фактури № 150047-08 від 07.05.2021р. та копію квитанції №45265696 від 07.05.2021р. про сплату ОСОБА_3 зазначеної суми на рахунок експертної установи.
Таким чином, витрати заявниці ОСОБА_3 на проведення у справі судово-медичної експертизи підтверджені необхідними доказами у заявленому нею розмірі, а тому підлягають стягненню на її користь із ОСОБА_4 .
Керуючись ст. 133, 139, 141, 270, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
Заяву представника представника ОСОБА_3 - адвоката Карпач Ольги Михайлівни про ухвалення додаткового рішення задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати, які складаються ізвитрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати, які складаються із витрат, понесених на оплату судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи в розмірі 7 614 (сім тисяч шістсот чотирнадцять) гривень 00 копійок.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 24 листопада 2021 року.
Головуючий Ковальчук Н. М.
Судді: Гордійчук С. О.
Шимків С. С.