23 листопада 2021 року
м. Рівне
Справа № 555/845/20
Провадження № 22-ц/4815/1034/21
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Ковальчук Н. М.
суддів: Гордійчук С. О., Шимківа С. С.
cекретар судового засідання - Пиляй І. С.
учасники справи:
позивач - Релігійна громада Петро-Павлівської парафії Рівненської Єпархії Української
Православної Церкви (Православної Церкви України) села Малинськ
Березнівського району Рівненської області («Релігійна громада с.Малинськ
Православної церкви України»),
відповідач - ОСОБА_1 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Сарненська Єпархія Української Православної Церкви
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Релігійної громади Петро-Павлівської парафії Рівненської Єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) села Малинськ Березнівського району Рівненської області («Релігійна громада с.Малинськ Православної церкви України») на рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 13 травня 2021 року у складі судді Собчука А. Ю., постановлене в м. Березне Рівненської області о 13 годині 00 хвилин, повний текст рішення складено 25 травня 2021 року,
Релігійна громада Петро-Павлівської парафії Рівненської Єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) села Малинськ, Березнівського району Рівненської області («Релігійна громада с.Малинськ Православної церкви України») звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Сарненська Єпархія Української Православної Церкви, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном. Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що релігійній громаді с.Малинськ Православної церкви України належить на праві приватної власності будівля церкви за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач не в змозі здійснювати свої речові права щодо зазначеного нерухомого об'єкту, власником якого є, оскільки відповідач чинить перешкоди у користуванні належним їм на праві приватної власності будівлі церкви. При цьому, будь-яких правових підстав для перебування у приміщенні храму він не має, а добровільно звільнити його відмовляється. Неодноразово прихожани храму зверталися до ОСОБА_1 з проханням звільнити неналежне йому приміщення, проте ОСОБА_1 застосовує фізичну силу. Просить суд усунути перешкоди в здійсненні права власності релігійної громади Петро - Павлівської парафії Рівненської єпархії Української православної церкви села Малинськ, Березнівського району Рівненської області, на будівлю церкви за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом її звільнення ОСОБА_1 ..
Рішенням Березнівського районного суду Рівненської області від 13 травня 2021 року у задоволенні вказаного позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції вмотивоване тим, що відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин, та обґрунтоване відсутністю доказів у розумінні ст. 78-80 ЦПК України на підтвердження того, що діями відповідача порушуються права позивача щодо спірної будівлі церкви за адресою: АДРЕСА_1 .
Вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним, необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, Релігійна громада Петро-Павлівської парафії Рівненської Єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) села Малинськ, Березнівського району Рівненської області («Релігійна громада с.Малинськ Православної церкви України») оскаржила його в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі пояснює, що релігійної громади Петро - Павлівської парафії Рівненської єпархії Української православної церкви села Малинськ, Березнівського району Рівненської області не існує, оскільки рішенням Загальних зборів релігійної громади Петро - Павлівської парафії Рівненської єпархії Української православної церкви села Малинськ, Березнівського району Рівненської області, оформленими протоколом № 1 від 24.02.2019 року, було вирішено змінити підлеглість у канонічних та організаційних питаннях Українській Православній Церкві (Православна Церква України) шляхом внесення відповідних змін до статуту, а відтак відповідач ОСОБА_1 , який був настоятелем цієї релігійної громади, не має жодного відношення до позивача і до його майна. Додає, що попри такі обставини відповідач ОСОБА_1 чинить перешкоди позивачу у користуванні будівлею церкви за адресою: АДРЕСА_1 , та земельною ділянкою під будівлею церкви, і це порушення триває на час звернення до суду з цим позовом та під час розгляду справи в суді. Зазначає, що Релігійна громада Петро-Павлівської Парафії Рівненської Єпархії Української православної церкви села Малинськ, Березнівського району Рівненської області зареєструвалася як юридична особа з 25.09.1991 року. На даний час її керівником є ОСОБА_2 , який від імені Релігійної громади направляв відповідачу листа з повідомленням про зміну підлеглості у канонічних та організаційних питаннях Українській Православній Церкві (Православна Церква України), а також із пропозицією очолити цю релігійну громаду або у разі відмови передати ключі та установчі документи діючому голові Парафіяльної ради ОСОБА_2 .. Вказує, що відповідач відхилив пропозицію очолити Релігійну громаду, однак ключі від храму і документи не передав. Заперечує доводи відповідача про те, що реєстрація позивача є протиправною, оскільки 05.04.2019 року Рівненським окружним адміністративним судом відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 .. Вказує, що у позивача відсутні можливості звершувати богослужіння у храмі, який хоча і відкритий, проте відповідач чинить перешкоди у доступі до нього. Покликаючись на порушення своїх прав власника, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
У поданому на апеляційну скаргу відзиві ОСОБА_1 вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без зміни, а апеляційну скаргу відхилити як безпідставну.
Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку про відмову у її задоволенні.
Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу користування будівлею церкви за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить Релігійній громаді села Малинськ, Березнівського району, Рівненської області, у зв'язку зі зміною підлеглості релігійної громади, її назви та керівника.
Державним реєстратором Відділу «Центру надання адміністративних послуг» Березнівської районної державної адміністрації Рівненської області Вітковець Тетяною Володимирівною 17.05.2019 року було зареєстровано право приватної власності на будівлю церкви за адресою: АДРЕСА_1 , у формі приватної власності за релігійною громадою Петро-Павлівської парафії Рівненської єпархії Української православної церкви села Малинськ, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 171434034.
28.08.2019 року державним реєстратором Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Рівненської області Панасюк Валерією Олегівною на підставі державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серії та номер: ЯЯ № 273585, виданого 03.02. 2010 року Малинською сільською радою, зареєстроване право будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій за адресою: АДРЕСА_1 за релігійною громадою Петро-Павлівської парафії Рівненської єпархії Української православної церкви села Малинськ, що підтверджуються витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 179178187.
Згідно свідоцтва, виданого виконавчим комітетом Малинської сільської ради Березнівського району Рівненської області від 31 березня 2005 року, вбачається, що будівля церкви за адресою АДРЕСА_1 , належить релігійній громаді Петро-Павлівської парафії Сарненської єпархії Української Православної Церкви с. Малинськ.
Рішенням Рівненської обласної ради народних депутатів від 25.09.1991 року № 173 «Про реєстрацію статутів релігійних громад та передачу культових будівель» вирішено зареєструвати статут Релігійної громади Української Православної Церкви у населеному пункті: с.Малинськ Березнівського району (п. 1.1), що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію статуту релігійної громади № 25.
31.03.2005 року виконавчим комітетом Малинської сільської ради видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно - будівлю церкви, Свято - Петро - Павлівський храм за адресою: АДРЕСА_1 , власником вказано релігійну громаду УПЦ Свято-Петро-Павлівської парафії Сарненської єпархії.
Звертаючись до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, Релігійна громада Петро-Павлівської парафії Рівненської Єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) села Малинськ Березнівського району Рівненської області («Релігійна громада с.Малинськ Православної церкви України») обґрунтовувала свої вимоги тим, що право власності на будівлю церкви по АДРЕСА_1 зареєстроване за релігійною громадою Петро-Павлівської парафії Рівненської єпархії Української православної церкви, однак відповідачем це право не визнається та ним чиняться перешкоди у здійсненні правомочностей власника, зокрема, користування і розпорядження, позивачу.
У відповідності до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За змістом ч.1 та ч.2 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема припинення дії, яка порушує право та відновлення становища, яке існувало до порушення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно з ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Разом з тим, відповідно до якої власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, та при здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.
При цьому, власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства (ч.5 ст.319 ЦК України).
Суд погоджується з доводами позивача, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (ст.391 ЦК України).
Конституцією України передбачено також і захист права інших громадян на свободу сповідувати будь-яку релігію, вільного віросповідання, на користування культовою будівлею, храмом, церквою.
Згідно ст.1 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» завданнями цього Закону є, зокрема, гарантування права на свободу совісті громадянам України та здійснення цього права; забезпечення відповідно до Конституції України, Декларації про державний суверенітет України та норм міжнародного права, визнаних Україною, соціальної справедливості, рівності, захисту прав і законних інтересів громадян не залежно від ставлення до релігії; подолання негативних наслідків державної політики щодо релігії і церкви; гарантування сприятливих умов для розвитку суспільної моралі і гуманізму, громадянської злагоди і співробітництва людей незалежно від їх світогляду чи віровизнання.
Статтею 7 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» визначено, що релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами (положеннями).
Релігійні організації згідно частин 1, 3 ст.18 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» володіють, користуються і розпоряджаються майном, яке належить їм на праві власності. У власності релігійних організацій можуть бути будівлі, предмети культу, об'єкти виробничого, соціального і добродійного призначення, транспорт, кошти та інше майно, необхідне для забезпечення їх діяльності.
Відповідно до положень ст.8 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» у чинній редакції вбачається, що релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того самого культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об'єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб.
Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється загальними зборами релігійної громади. Такі загальні збори релігійної громади можуть скликатися її членами. Зміна підлеглості релігійної громади не впливає на зміст права власності та інших речових прав такої релігійної громади, крім випадку, встановленого статтею 18 цього Закону.
Частина громади, не згідна з рішенням про зміну підлеглості, має право утворити нову релігійну громаду і укласти договір про порядок користування культовою будівлею і майном з їхнім власником (користувачем).
Наведені норми законодавства вказують на те, що у разі зміни підлеглості, громадяни, які не погоджуються з таким рішенням, не втрачають свого права на користування культовою будівлею і майном релігійної громади, яке перебуває у їхній спільній власності.
Позивачем на підтвердження своїх тверджень про чинення відповідачем перешкод у користуванні приміщенням храму по АДРЕСА_1 не надано достатніх, достовірних доказів, а тому вони є необґрунтованими.
Як вбачається із відповіді про розгляд звернення з Березнівського відділення поліції Сарненського відділу поліції ГУ НП в Рівненській області від 26.12.2019р. № 10354/213/01-2019 року, не заборонено прийти до Петро-Павлівського храму (а.с. 19), а тому відсутні обґрунтовані підстави вважати, що позивачу чиняться перешкоди в користуванні церковною спорудою та церковним майном під час проведення богослужінь, оскільки в матеріалах справи немає належних і допустимих доказів, які б вказували на зазначений факт.
Надані позивачем відповідь на звернення Малинської сільської ради Березнівського району № 974/02-29/19 від 12.11.2019р., відповідь на звернення Рівненської обласної ради № 12-2133/01 від 15.10.2019р., відповідь на звернення Березнівської районної державної адміністрації Рівненської області № 01/9-19/898 від 25.11.2019р., відповіді про розгляд звернення з Березнівського відділення поліції Сарненського відділу поліції ГУ НП в Рівненській області від 26.12.2019р. № 10354/213/01-2019 жодним чином не підтверджують наявність будь-яких дій, які перешкоджають користуватись позивачу спірним майном з боку відповідача ОСОБА_1 ..
Покликання апеляційної скарги на такі докази, як заява до органів поліції, витяги з кримінального провадження №12019180060000454 від 03.09.2019 року, з кримінального провадження №12019180060000471 від 04.09.2019 року, жодним чином не підтверджують наявність будь-яких дій, які перешкоджають користуватись позивачу спірним майном, а тому апеляційним судом відхиляються.
Досліджені обставини справи в сукупності з нормами закону, якими вони врегульовані, дають суду підстави для висновку про те, що спір між сторонами зводяться виключно до спору за право власності на будівлю церкви в АДРЕСА_1 , а саме спору між двома релігійними громадами як юридичними особами, тоді як позов Релігійною громадою Петро-Павлівської парафії Рівненської Єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) села Малинськ Березнівського району
Рівненської області («Релігійна громада с.Малинськ Православної церкви України») заявлено до ОСОБА_1 як до фізичної особи про звільнення приміщення храму, а відтак позов суперечить змісту права, про захист якого заявлено позивачем. Більш того, в матеріалах справи відсутні докази порушення прав та інтересів позивача - Релігійної громади Петро-Павлівської парафії Рівненської єпархії Української православної церкви щодо проведення релігійних обрядів відповідачем.
Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов'язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано. Доводи апеляційної скарги апеляційним судом оцінюються критично, оскільки фактично дублюють обґрунтування позовної заяви, зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв'язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1. ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 367, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Релігійної громади Петро-Павлівської парафії Рівненської Єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) села Малинськ Березнівського району Рівненської області («Релігійна громада с.Малинськ Православної церкви України») залишити без задоволення.
Рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 13 травня 2021 року залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 24 листопада 2021 року.
Головуючий Ковальчук Н. М.
Судді: Гордійчук С. О.
Шимків С. С.